Судова практика
Допит малолітнього за участю його батька, який не був залучений у кримінальне провадження як законний представник, не складає істотного порушення вимог КПК
15 вересня 2022 р. колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 711/6180/20 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, не виявивши порушень процесуальних норм, що свідчать про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухваленого за результатами допиту малолітнього потерпілого.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав винуватим та засудив фігуранта за ч. 2 ст. 186 КК за те, що він, керуючись корисливим мотивом, умисно, повторно, відкрито викрав у малолітнього потерВерховний Судпілого мобільний телефон.
У касаційній скарзі захисник звертав увагу на суперечливість висновків суду першої інстанції щодо врахування показань малолітнього потерпілого, оскільки суд, визнаючи недопустимим доказом протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого з підстав того, що слідча дія проводилась за відсутності законного представника, залученого відповідним процесуальним рішенням, врахував його показання, надані під час допиту в суді, який здійснювався також за відсутності законного представника.
Читайте також: Відкрите заволодіння чужим телефоном, вчинене без корисливого мотиву, не може кваліфікуватися як грабіж
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 354 КПК допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.
Частиною 3 ст. 44 КПК встановлено, що про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд – постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у судовому засіданні суду першої інстанції було допитано малолітнього потерпілого та його батька щодо обставин вчинення злочину, які їм відомі. При цьому після допиту потерпілого суд встановив, що в матеріалах справи відсутнє процесуальне рішення, яким останнього було залучено як законного представника потерпілого, внаслідок чого, місцевий суд, керуючись ст. 44, 59 КПК, постановив ухвалу про визнання його законним представником малолітнього потерпілого.
Читайте також: Якщо обман був лише способом отримати доступ до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, такі дії слід кваліфікувати як грабіж
Відповідно до вироку потерпілий та свідок в судовому засіданні ствердно та впевнено вказали на обвинуваченого, який в цей момент також перебував в залі судового засідання, як на особу, яка відкрито викрала телефон та в подальшому була присутня при його продажі. Водночас потерпілий, відповідаючи на запитання суду та учасників судового провадження, вказав ознаки, за якими він впізнає в обвинуваченому чоловіка, який незаконно заволодів його мобільним телефоном.
Ураховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає, що фактично допит малолітнього потерпілого в суді першої інстанції було здійснено в присутності його батька, якого ухвалою суду було визнано законним представником, а факт того, що така ухвала була постановлена після допиту, на переконання Верховного Суду, в даному конкретному випадку, жодним чином не свідчить про порушення вимог процесуального закону.
Підготував Леонід Лазебний
