Думка експерта
Інноваційна діяльність і захист інтелектуальної власності. Частина 2
Сергій Гордієнко,
професор кафедри національної безпеки Навчально-наукового
інституту права імені князя Володимира Великого МАУП,
доктор юридичних наук, доцент
Закінчення. Початок
Про роль науки
Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. «Про зміни, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань інтелектуальної власності» фактично змінює за текстом 17 інших постанов лише назву ДСІВ на Мінекономрозвитку, тобто жодним чином не змінює змістовну сторону цих постанов. Основним підсумком роботи з вирішення практичних проблем удосконалення інноваційної діяльності та захисту інтелектуальної власності в Україні є те, що інноваційний розвиток українського суспільства здійснюється масштабно, але стихійно. Останнє є негативною, тривожною і, можна сказати, загрозливою тенденцією. Виходячи з викладеного, існує потреба в перегляді й актуалізації змісту державної наукової політики, визначеності її доктринальних завдань та стратегічних напрямів, а також у створенні простих, зрозумілих науковцям, владі та суспільству механізмів забезпечення зростання ролі науки та її інноваційного потенціалу в соціально-економічному розвитку країни. У зв’язку з цим, головним завданням є консолідація зусиль законодавців, урядових, наукових, бізнесових кіл суспільства на оптимальному комплексному вирішенні методологічних, стратегічних і тактичних проблем формування національної інноваційної системи, виробленні стратегії інноваційного розвитку України в умовах глобалізаційних викликів, що дає змогу відкрити перспективи для впровадження інноваційної моделі розвитку країни і тим самим забезпечити її конкурентоспроможність.
Читайте також: Діяльність інноваційних парків врегулюють законодавчо
Про державну інноваційну політику
Державна інноваційна політика – це окремий напрямок економіко-правової політики держави, в рамках якої розробляється та реалізується система заходів державного регулювання зі стимулювання, планування, управління, підтримки та контролю за інноваційними процесами, що мають місце в науково-технічній, виробничій та інших сферах соціальноекономічного життя країни. Предметом державної інноваційної політики, вважаємо, має бути визнано національну інноваційну систему, щодо якої держава виконує, насамперед, забезпечувальну, координаційну та контрольну функції.
Особливість інноваційної політики держави як окремого напрямку її політики полягає в тому, що вона покликана забезпечити перехід економічної системи держави на інноваційний шлях розвитку. Сьогодні на території України необхідно враховувати норми майже 280 нормативно-правових актів державного і міждержавного характеру, якими тим чи іншим чином визначається різного роду «інноваційність» діяльності держави. З метою повного та узгодженого правового забезпечення функціонування національної інноваційної системи, як вихід, доцільно здійснити кодифікацію законодавства України про інноваційну діяльність, результатом якої має стати комплексний нормативно-правовий акт (наприклад, Інноваційний кодекс).
У даний час сукупність нормативно-правових актів є надто складною для розуміння, містить у собі величезну кількість корисної інформації, яка, на превеликий жаль, абсолютно не систематизована. Останнє призводить до складності їх застосування на практиці.
Авторське бачення виходу із ситуації
Таким чином, з метою підвищення ефективності застосування законодавства та державного регулювання у сфері промислової власності, необхідно:
– взяти не до відома, як це рекомендують парламентарі, а до виконання проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування слухань «Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення», «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації», «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування», рішення РНБО «Про право і захист інтелектуальної власності та посилення її ролі у формуванні національного багатства» та Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» тощо;
– кабінету Міністрів України створити єдиний центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності та вжити невідкладних заходів щодо реформування системи державного регулювання і управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності, правової охорони і захисту інтелектуальної власності з метою проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики, ефективного використання бюджетних коштів для реалізації інноваційних проектів і програм, ефективного функціонування системи охорони промислової власності, підвищення відповідальності за реалізацію державної політики;
– розробити та внести на розгляд Верховної Ради Програму розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні та зміни до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» в частині перегляду та коригування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку з метою стимулювання інноваційної діяльності;
Читайте також: Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності продовжено ще на рік
– привести згідно Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» порядок реєстрації технопарків, спростити процедуру експертизи та реєстрації інноваційних проектів, у тому числі проектів технологічних парків;
– прискорити розроблення та прийняття проектів постанов Кабінету Міністрів України, необхідних для практичного запровадження ефективного механізму інноваційної діяльності;
– забезпечити проведення інвентаризації інформаційних ресурсів та об’єктів інтелектуальної власності щодо можливостей їх подальшої комерціалізації.
Виходячи з викладеного вище, вважається доцільним лише один єдиний висновок: зазначена сфера державної діяльності вимагає негайного реформування шляхом систематизації норм права з чіткого визначення компетенції державних органів та організацій з питань інноваційної та науково-технічної діяльностей та трансферу технологій.
Негативні явища у сфері інноваційної діяльності, правової охорони та захисту інтелектуальної власності потребують вжиття невідкладних заходів як з боку вищого політичного керівництва держави, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях.
Доопрацювання потребує Концепція розвитку національної інноваційної системи України та Стратегія інноваційного розвитку України.
Необхідно забезпечити посилення контролю за дотриманням норм Конституції України та вимог законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про науковий парк «Київська політехніка», «Про вищу освіту», інших законів з питань наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, а також Постанови Верховної Ради України «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні».
Під час затвердження Державного бюджету України виходити з необхідності фінансування розвитку науки і науково-технічної сфери у межах та обсягах згідно із законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про освіту», «Про вищу освіту», зокрема, фінансування Державного фонду фундаментальних досліджень у розмірі 0,1 відсотка ВВП.
Активізувати формування законодавчої бази сучасної політики інноваційного розвитку економіки, формування конкурентоспроможного вітчизняного сектору науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, формування ринку інтелектуальної власності та структурної перебудови виробництва шляхом активного розвитку інноваційної інфраструктури, створення та сприятливого функціонування технологічних і наукових парків, бізнес-інкубаторів, інноваційних венчурних та інвестиційних фондів і фінансово-кредитних установ, територій пріоритетного розвитку та наукоградів тощо.
Підготувати та подати зміни до таких законів України «Про здійснення державних закупівель», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» щодо вдосконалення системи розроблення та наукового обґрунтування пріоритетних напрямів; включення до пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень та прикладних наукових досліджень робіт із створення перспективних зразків високотехнологічної техніки (зокрема, ракетно-космічної); «Про державно-приватне партнерство», «Про наукові парки» та інших законів щодо визначення організаційно-правової форми господарювання наукового парку «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» щодо спрощення процедури створення технологічних парків та запровадження сприятливих економічних умов їх діяльності; «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» як загальнодержавну цільову науково-технічну програму реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»; «Про інноваційну діяльність» щодо формування національної інноваційної системи, розвитку інноваційної інфраструктури, розвитку державно-приватного партнерства, венчурного фінансування.
Вжити заходів щодо організації розроблення стратегії розвитку України на інноваційній основі на тривалу перспективу (понад 20 років) та забезпечити відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» розроблення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період.
Аудит і реформування науково-інноваційної системи України та правової охорони інтелектуальної власності в Україні дасть можливість:
- створити прозору та ефективну структуру державного управління сферою інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;
- поліпшити якість та підвищити ефективність роботи органів управління даної державної системи;
- спростити та забезпечити прозорість процедур набуття й розпорядження правами інтелектуальної власності;
- забезпечити впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності;
- створити умови для розбудови національної інноваційної системи.
Джерело: Юридичний вісник України
