В світі
Кінець «молдовської мови»
Для чого Молдова змінює конституцію та чому це важливо для України?
У перші дні березня парламент Молдови більшістю голосів ухвалив у першому читанні закон, який можна вносити в підручники через виняткову креативність – і водночас конфліктність; винятковий вплив на розвиток держави і становлення нації і водночас «вбивство» того, що частина цієї нації вважає важливим для себе. Попереду друге читання, але зважаючи на те, що партія Санду має в парламенті впевнену більшість, немає сумнівів у тому, що голоси будуть. Навіть попри те, що це рішення не є популярним у суспільстві.
Читайте також: Новий тимчасовий пункт пропуску з Молдовою
Закон прибирає з конституції згадки про молдовську мову як державну в Молдові. Окрім того, з усіх нині чинних законів та підзаконних актів Республіки Молдова мають бути вичищені такі терміни, як «молдовська мова», «державна мова» та «офіційна мова», а також згадки про термін «рідна мова» у тих випадках, коли він вживається для посилання на державну мову в Молдові. А державне свято під назвою Limba noastră (у перекладі українською – «наша мова»), що є вихідним днем у Молдові, має змінити свою назву.
Усі перелічені терміни закон зобов’язує замінити на «румунську мову», яка за цим законом набуде статусу державної у Молдові. Це все може звучати дуже дивно і може навіть видатися, що влада Молдови власноруч знищує свою рідну мову, але не поспішайте з висновками. Бо насправді молдовської мови просто не існує. Це – штучний термін, чи то штучна «мова», яку придумали в Радянському Союзі, щоб розділити націю на дві частини. Хоча прибічників «молдовської мови» в країні й досі лишається чимало. А для партії Маї Санду цей сміливий крок може мати далекосяжні негативні наслідки.
Між тим, одним із небагатьох місць на планеті, де досі вважають, що «молдовська мова» існує, є… Україна. Міносвіти досі готує підручники, навчальні програми тощо, а дітям неіснуючу мову записують в атестати, що створює проблеми для подальшого навчання. Це має змінитися. До того ж, відмовившись від «молдовської мови» якнайшвидше, Україна може ще й прискорити процес свого вступу до ЄС.
Парламентські бійки за мову
Другого березня в парламенті Молдови було гаряче. Партія влади PAS, яка у Молдові контролює монобільшість, має свій уряд та президента, – внесла на розгляд проект змін до мовної статті конституції. Результат голосування був передбачуваним – парламентська більшість проголосувала «за». Голосів проти не було, бо опозиція в цей час намагалася зірвати розгляд. Із плакатами, намальованими поспіхом та від руки (бо про розгляд конфліктного закону не було відомо наперед), опозиційні депутати заблокували трибуну та взялися кричати слово «Молдова» у мікрофон.
Зміст плакатів – слова «Молдова. Молдовани. Молдовський», вимоги «Йдіть» (вочевидь, на адресу чинної влади) та «Не знущайтеся з конституції», а також слово «Референдум!». Представники влади кинулися відбирати та рвати ці плакати, у залі виникла бійка. Утім, вона не завадила правлячій більшості поставити закон на голосування та зібрати 56 голосів (всього у парламенті 101 депутат).
Читайте також: Між Молдовою та Сербією
Треба визнати, що «мовний закон», ухвалений поки що лише у першому читанні, змінює конституцію в обхід усталених норм. В основному законі Молдови передбачена процедура, за якою можуть відбуватися такі зміни, і вона не була дотримана, зокрема, зміна конституції прямо заборонена в умовах надзвичайного стану, який триває у Молдові. Та й двох третин голосів, які необхідні для внесення конституційних змін, у партії влади немає.
«Технічні правки»
Обійти ці обмеження дозволила юридична лазівка, яку ще в 2017 році запропонував конституційний суд країни. Мовляв, якщо вносяться не «зміни», а «технічні правки» для втілення попередніх рішень суду, то на процедуру можна заплющити очі.
Тут варто додати, що конституційний суд зразка 2017 року в Молдові вважають украй одіозним та політично залежним; він нерідко виносив політично вмотивовані рішення на користь тодішньої олігархічної влади Плахотнюка, утім, конкретно це рішення досі не було скасоване. Тому формально парламент має чинний дозвіл конституційного суду на те, щоби змінити конституцію в обхід процедури.
Утім, повернемося до головного питання – чому влада Молдови так наполегливо хоче «змінити державну мову», навіть якщо для цього доводиться битися в парламентській залі.
«Молдовської мови» не існує
Найперше, слід констатувати: з лінгвістичної точки зору «молдовської мови на основі латинської графіки» справді не існує. Це просто факт, з яким немає сенсу сперечатися. Та й слово «Молдова» означає не лише сусідню з нами державу; цю назву носить історичний регіон, найбільша частина якого розташована в сучасній Румунії. При цьому мова, якою сторіччями розмовляли в цьому регіоні, має назву румунська. Саме таку назву вживали мешканці давньої Молдови (згадки про що датовані ще XVII сторіччям). Та й зараз немає відмінності між мовою мешканців по обидва боки Прута – тобто річки, що розділяє сучасну Румунію та Молдову. А відмінність між румунською в Бухаресті та в Молдові – приблизно така, як між «київською» та «полтавською» говірками (але ж нікому не спадає на думку стверджувати, що це – дві різні мови!).
Ба більше, в Республіці Молдова у школах від початку 1990-х вивчають саме румунську мову, тобто шкільний предмет має саме таку назву. Причому «перейменування» відбулося ще за пізніх часів Радянського Союзу. А до того шкільна дисципліна була «молдовською».
А до чого тут Україна?
Річ у тім, що Україна – це, напевно, єдина держава (крім, власне, самої Молдови до нинішніх часів), яка на законодавчому рівні системно підтримує міф про «існування молдовської мови». Це тягнеться ще від 1990-х, а особливо від 2000-х років. І причиною цього є не тільки те, що сусіди ніяк не могли визначитися із тим, яку назву має їхня державна мова, але й ще більшою мірою те, що на цьому наполягала молдовська діаспора в Україні. Її представники, що значною мірою мають проросійські настрої, публічно виступали проти своєї «румунізації», наполягали на молдовській, а не румунській, мові навчання в школах тощо (чого не було навіть у самій Молдові!).
«Через це в атестати випускників упишуть назву неіснуючої мови. В атестатах записані то «молдовська (румунська)», то «румунська (молдовська)», останніми роками пишуть просто «молдовська» чи навіть «молдавська мова». Випускники з цими документами їдуть вступати до вишів Молдови чи Румунії – і там не знають, що з ними робити», – розповідає адвокат Йосип Чернушка, який уже тривалий час намагається в судовому порядку зупинити цю практику.
Два роки тому юрист подав спільний позов до МОН від імені кількох батьків учнів-молдован та Асоціації вчителів етнічних румунів в Одеській області, вимагаючи скасувати «молдовські» навчальні програми. Позов, зареєстрований в ОАСК, наразі не розглянуто. Хоча МОН мав би бути зацікавлений скасувати зайву мову, навіть для скорочення видатків (звісно, якщо така мета стоїть). Бо те, що відбувається зараз, є абсурдним: держава змушена друкувати ідентичні наклади навчальних посібників «молдовською» і румунською мовами для класів двох «різних меншин», хоча в цих посібниках відрізняється лише обкладинка! «Хоча вирішити це дуже просто – Міносвіти анульовує програму вивчення молдовської мови і всі діти продовжують вивчати румунську», – пояснює адвокат.
Та це – не найбільша проблема. Значно вагоміше те, що через сповідування Україною ідеології наявності окремої молдовської мови в нас є проблема у відносинах з румунською владою, яка давно чекає мовної уніфікації, але зустрічає ігнорування з українського боку.
Тут варто нагадати, що питання меншин є одним із ключових для відкриття переговорів про вступ України до ЄС, і зараз є дві держави, які мають до нас претензії – це Угорщина та Румунія. Те, що вони діють разом, суттєво послаблює позиції України в діалозі з Брюсселем. Натомість вирішення питання «молдовської мови» могло би стати тим аргуменом, який пом’якшує позицію Бухареста. Правові підстави для цього є. А після рішення парламенту Молдови вони стають незаперечними. Річ у тім, що Україна, коли ратифікувала Європейську хартію щодо мов меншин, записала в ній зобов’язання захищати «…мови таких національних меншин України: …молдавської… румунської…».
Думається, достатньо нарешті визнати реальність: мовою молдовської меншини є румунська мова. А для того, щоб отримати з цього також політичні дивіденди у відносинах з ЄС, Україні варто зробити це якнайшвидше, показавши, що ми робимо це з власної волі, а не під примусом.
Джерело: Юридичний вісник України