Думка експерта
І знову про справу Коболєва… Частина 2
Продовження. Початок
Як забезпечити прийняття законного рішення в кримінальному провадженні за підозрою екс-голови правління НАК «Нафтогаз України» в незаконному одержанні астрономічних сум премій?
 Олексій Баганецьзаступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), заступник голови Союзу юристів України, почесний президент Асоціації слідчих України, віце-президент Світового конгресу українських юристів, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, стрілець Тероборони м. Києва |
Про суму премії та доцільність її виплати
У ході розслідування потребує перевірки й доцільність виплати ОСОБА_8 премії в розмірі 10 млн доларів США в розрізі відповідності такої суми обсягу його особистої участі та внеску у перемогу НАК в арбітражних спорах з ПАТ «Газпром», оскільки, відповідно до Положення, преміювання працівників здійснюється за особистий внесок у загальні результати компанії у відповідний період, а підставою виплати премії повинна бути службова записка, в якій зазначається перелік працівників та зміст виконаного завдання. При цьому, колегія суддів враховує, що з тексту остаточного рішення трибуналу від 28.02.2018 року видно, що представництво інтересів компанії в цьому суді здійснювали не працівники юридичного департаменту НАКу, а норвезька адвокатська компанія «Вікборг Рейн», шведська адвокатська фірма «Гернанд Даніелсон» та двоє українських адвокатів від ТОВ «Екво» – ОСОБА_23 та ОСОБА_24. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, лише адвокатська компанія «Вікборг Рейн» за надання юридичних послуг отримала від НАК «Нафтогаз України» кошти в розмірі 35 млн євро; щодо виплати компанією гонорару іншим юристам, то будь-які дані в матеріалах справи були відсутні, що, до речі, теж може свідчити про неповноту проведеного досудового розслідування, незважаючи на тривалий період. Тим більше, що ці обставини повинні бути перевірені в ході подальшого розслідування, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 підтвердив факт надання юридичної допомоги НАК «Нафтогаз України» міжнародними юристами, однак наголосив, що всі рішення по справі з ПАТ «Газпром» приймалися, начебто, особисто ним та вся відповідальність за хід справи була покладена саме на нього.
Читайте також: Справа Коболєва: нагорода знайшла «героя»
Далі апеляційна інстанція ще звернула увагу на доводи слідчого судді з приводу можливої пов’язаності сутності системного корпоративного управління в акціонерних товариствах в Україні та ролі в них наглядових рад, за чим може губитися його юридичний зміст. Тому колегія суддів обґрунтовано й вказала, що сторона захисту намагалася звести суть підозри до атаки на реформу корпоративного управління, хоча зазначена обставина взагалі не стосується предмету розгляду слідчим суддею.
Спростовуючи такі доводи, апеляційна інстанція справедливо зауважила, що, якщо в країнах Європи керівники газових компаній у середньому отримували заробітну плату в 21,4 рази більшу, ніж середня зарплата в їх країні, то в Україні керівник НАК «Нафтогаз України» отримував заробітну плату в 126 разів вище, ніж була середня по державі!!! І це відбулося в країні, яка вела війну з агресором, коли значна частина бюджетних коштів повинна була розподілятися на зміцнення обороноздатності, виготовлення та закупівлю озброєння й покриття інших потреб ЗСУ. Я вже мовчу про низький рівень соціального захисту наших громадян, безробіття тощо.
Те ж стосується й виплати премій топ-менеджменту цих компаній: у європейських енергетичних компаніях з державною часткою, які не перевищують 100% від заробітної плати (навіть у найбагатших країнах, де енергетичні компанії заробляють великі прибутки, премії й близько не дотягують до 10 млн доларів США. Натомість тодішній голова правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_8 щомісячно отримував заробітну плату, виходячи з посадового окладу в розмірі 1 041 000 грн, щомісячну премію в розмірі відповідно до колективного договору, а також обов’язкові гарантії та компенсаційні виплати.
Зокрема, в 2018 році ним отримано наступні премії: за внесок у загальні результати роботи в січні – в розмірі 572 550 грн, у лютому – в розмірі 545 285,71 грн, у березні – 676 650, у квітні – 347 000, в травні – 328 736,84, в червні – 247 857,14, в липні – 728 700, в серпні – 757 090,91, у вересні – 283 909,09, а також квартальну премію у серпні в розмірі 832 800, та премії за досягнення вагомих цілей у червні – 416 400 грн та у травні – в розмірі 260 989 430 грн, а всього одержав премій на суму 266 726 409,69 грн!!! І це в бідній країні, яка вела тоді й зараз веде кровопролитну війну із агресором! Цікаво, як би на це відреагували військові на передовій?
Читайте також: «Замкнуте коло», або Що можуть означати критичні нападки на НАБУ і САП у справі за підозрою А. Коболєва?
Скажу більше, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, навіть у 2021 році, після програної ПАТ «Газпром» апеляції, ОСОБА_8 вже після закінчення своєї роботи в НАК «Нафтогаз України» за рахунок механізму банківської гарантії отримав від цієї компанії ще 338 624 803 грн премії! Тобто звертаю ще раз на це увагу, тільки премій та додаткових виплат ОСОБА_8 протягом останніх 3-х років роботи в НАК «Нафтогаз України» одержав 605 351 212 грн, тобто більше півмільярда гривень!!! І це в той час, коли суспільство обурювалося навіть підвищенням зарплат народним депутатам на 30 тисяч гривень кожному, а тим більше пропозицію провладних народних обранців виплачувати доплати учасникам бойових дій після демобілізації лише протягом перших трьох місяців!
І після цього випадку хтось хоче переконати українців в перевагах так званої «реформи» корпоративного управління, в створенні так званих наглядових рад найбільших акціонерних та державних компаній із включенням до них іноземців та рекомендованих іноземними державами наших «довірених» їм громадян, причому з виплатою кожному з них із державного бюджету України теж захмарних зарплат у розмірах у середньому не менше 300 тисяч гривень, з розрахунку, що вони будуть забезпечувати дотримання керівниками цих компаній саме інтересів держави. Невже хтось може переконати нас у тому, що за всі роки перебування Особи_8 на посаді, НАК «Нафтогаз Україна» була настільки прибутковою компанією, щоб виплачувати такі заробітні плати і, тим більше, такі премії керівнику й членам правління такої державної компанії. Впевнений, що ні, і цей факт теж потрібно досліджувати в ході слідства. Тому, при всій повазі до апеляційної інстанції ВАКС, яка скасувала явно незаконну ухвалу слідчого судді цього ж суду, я та, мабуть, і значна частина наших співвітчизників не підтримуємо такий її висновок:
Колегія суддів зазначає, що реформа корпоративного управління, без сумніву, важлива для держави й успішні менеджери потрібні Україні. Саме тому гідний рівень офіційних заробітних плат (?) топ-менеджменту НАК «Нафтогаз», прописаний у контрактах, у понад сотню разів перевищує середню зарплату по країні, а також передбачає стимулюючі виплати у вигляді щомісячних, квартальних премій та премій за екстраординарні досягнення, які обраховуються у шестизначних сумах».
«Саме таким високим рівнем офіційної оплати праці та преміювання влада в межах реформи корпоративного управління спонукала топ-менеджерів національних компаній діяти в інтересах держави та мотивувала їх на досягнення найвищих результатів», бо з прикладу зазначеного кримінального провадження випливає зовсім протилежне.
Єдине, що в цьому аспекті заслуговує на підтримку позиції апеляційної інстанції ВАКС, то це роз’яснення нею факту обмеження постановою КМУ № 859 розмірів преміювань за підсумками роботи за квартал – у розмірі до 3-х місячних посадових окладів керівника підприємства (в даному випадку – 1 041 000 грн х 3) та за підсумками роботи за рік – у розмірі до 24-х місячних посадових окладів керівника підприємства (1 041 000 грн х 24), що жодним чином не є «замахом на нову модель корпоративного управління», як це намагалася представити сторона захисту.
Апеляція: оцінка ризиків
Цікавою аргументацією була й позиція апеляційної інстанції ВАКС щодо спростування висновків ухвали слідчого судді про відсутність ризиків, які б дали підстави взагалі застосувати до підозрюваного будь-який запобіжний захід.
Так, надаючи оцінку доводам клопотання сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів, на відміну від слідчого судді, аргументовано дійшла висновку про його існування з огляду на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Треба також врахувати, що звільнення від відповідальності покарання чи призначення підозрюваному більш м’якого, ніж передбачено законом, покарання за вчинення корупційного злочину КК України взагалі не передбачається.
При цьому судді апеляційної інстанції врахували, що в розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча й не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжного заходу. Колегія суддів також взяла до уваги, що в період із січня 2019 року по січень 2023 року ОСОБА_8 більше 85 разів виїжджав за кордон, зокрема, й на тривалий період. Так, останній раз виїхавши з України 12.02.2022 року, він повернувся на її територію лише 12.01.2023-го. Крім того, з огляду на наявність у нього трьох неповнолітніх дітей, обмеження в перетині державного кордону України в період воєнного стану до підозрюваного не застосовуються, що його колишня дружина та троє його неповнолітніх дітей (2007, 2009 та 2011 року народження) на територію України з кінця 2019 року не поверталися, як, до речі, і його нинішня співмешканка. За кордоном постійно проживає і його мати, на рахунки якої в США ним і було переказано отриману від НАК «Нафтогаз України» премію у повному розмірі.
Таким чином, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків на території України та наявність у його розпорядженні значних фінансових ресурсів вказує на можливість його тривалого перебування за межами України навіть в умовах воєнного стану. А висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_8 добровільно повернувся до України з-за кордону саме з метою сприяння слідству, не ґрунтується на матеріалах справи та є виключно припущенням.
Апеляційна інстанція також погодилася із ризиками знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Про це свідчить той факт, що на неодноразові запити детективів НАБУ до НАК «Нафтогаз України» щодо витребування документів, які стосуються виплати премій працівникам товариства, компанія відповіла, що всі запитувані документи, начебто, направлені на адресу закордонних юридичних компаній для вивчення і до цих пір не повернуті. А коли НАБУ звернулося із запитами до норвежської компанії з метою витребування цих доказів та проведення допиту одного з її юристів, який був учасником у судових процесах у справі Газпрому, то документи також повернуті не були. Факт відсутності оригіналів та копій цих документів у НАКу підтвердила й комісія з проведення службового розслідування, що теж врахувала колегія суддів.
Погоджуючись із наявністю ризиків незаконного впливу на свідків та експерта, колегія суддів врахувала встановлений нинішнім КПК України порядок отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах та дійшла висновку про те, що такий ризик зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Тим більше, що на час розгляду апеляції прокурором не було допитано всіх членів наглядової ради та присутніх на її засіданні 16-18.04.2018 року, що особисто для мене було несподіванкою (досудове розслідування триває вже 5 років і цю неповноту можна було вже давно виправити). Колегія суддів також взяла до уваги, що в даному провадженні детективи НАБУ так і не спромоглися за 5 років провести економічну експертизу, що інакше як тяганиною назвати не можна.
Крім того, після свого звільнення 29.04.2021 року підозрюваний оформив довіреність на ім’я ОСОБА_29, який наразі є членом правління НАК «Нафтогаз України» та теж отримав премію у 2018 році. Саме за таких обставин апеляційна інстанція погодилася з доводами прокурора про наявність даного ризику, оскільки підозрюваний продовжує спілкуватися з працівниками компанії та підтримує дружні контакти з двома іноземними юридичними фірмами, частина з працівників яких є свідками в даному провадженні, а також потенційно може вплинути на них, з метою схилити їх на дачу неправдивих показань на слідстві або змінити їх у суді.
Ще дещо про наявні ризики
Разом із цим, апеляційній інстанції не вдалося оцінити ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який був заявлений стороною обвинувачення під час апеляційного розгляду, оскільки він не заявлявся під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, хоча про нього слід сказати більш детально, бо це є теж характерним у діяльності нових антикорупційних органів, нав’язаних і створених під тиском наших західних партнерів.
Зокрема, за наявності підтвердженої інформації, наведеної заступником Генерального прокурора в доповненнях до апеляційної скарги, про пов’язаність окремих представників політичної сили «Демократична сокира» з підозрюваним ОСОБА_8 та вжиття останніми дій, що перешкоджають кримінальному провадженню, чиненню тиску на детективів та прокурорів, вимагаючи від них через голову Ради громадського контролю (РГК) НАБУ пояснень щодо зібраних у даному провадженні доказів, здійсненні тиску на детективів у цьому кримінальному провадженні шляхом загрози притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, обмеження в просуванні по службі шляхом створення перешкод для успішного проходження конкурсу на зайняття вакантних адміністративних посад тощо (ось виявляється для чого вони були створені при органі досудового розслідування), сторона обвинувачення не позбавлена права звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про зміну запобіжного заходу, з посиланням у ньому вже на існування цього вищенаведеного ризику.
Непереконливість аргументів
Про явну заінтересованість слідчого судді на користь підозрюваного при розгляді клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу може свідчити і виявлений апеляційною інстанцією ВАКС факт, коли слідчий суддя зауважив, що ризики перешкоджання кримінальному провадженню, наведені стороною обвинувачення, є непереконливими, в той час як такого ризику прокурор взагалі не заявляв ні в самому клопотанні, ні під час безпосереднього його розгляду в суді першої інстанції.
Щоб було зрозуміло, чому апеляційна інстанція, скасовуючи ухвалу слідчого судді, не застосувала до підозрюваного запобіжний захід саме тримання під вартою, як того клопотав прокурор, із визначенням застави в сумі 365 686 948 грн, пошлюсь на її доводи хоча б коротко, тим більше, що вони мене особисто не переконали. Одразу скажу, що колегія суддів ВАКС толерантно обійшла клопотання прокурора про застосування до названого підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, зазначивши, що саме застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну зацікавленість особи в збереженні грошової суми, що державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, і що саме цей запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам, що в сукупності із іншими обставинами звучить не зовсім переконливо.
Щодо обов’язку носити електронний засіб контролю, як того просить сторона обвинувачення, колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки: 1) в умовах воєнного стану у зв’язку з проведенням на території України активних бойових дій, нанесенням державою-агресором ракетних ударів по території України для особи існує цілодобова ймовірність можливої евакуації; 2) на підозрюваного покладено обов’язок здати всі свої паспорти для виїзду за кордон; 3) наразі підозрюваний є членом наглядової ради ПрАТ «Київстар», а тому покладення на нього додаткового обов’язку носити електронний засіб контролю, начебто, порушить його звичний уклад ділового життя, що теж у сукупності не є переконливим і подальші події навколо цього кримінального провадження це підтверджують.
Щодо розміру застави
А тепер щодо обгрунтування останнього доводу апеляційної інстанції ВАКС стосовно розміру самої застави, з чим я особисто погодився. Так, колегія суддів спочатку послалася на загальновідомі норми КПК України та позицію з цього приводу ЄСПЛ, а потім зробила висновок про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків і не може бути завідомо непомірним для нього.
Судді також обґрунтовували, при тому досить переконливо, чому вони вирішили застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 саме «виключний випадок», коли застава визначається в розмірі, який перевищує триста прожиткових мінімумів для працюючих осіб, як це й передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України. Незважаючи на те, що термін «у виключних випадках» є оціночним критерієм щодо здатності забезпечити виконання обов’язку підозрюваним, орієнтирами для визначення розміру застави був майновий стан підозрюваного, розмір спричиненої шкоди або сума неправомірної вигоди. Як вбачається із матеріалів провадження, рівень доходів підозрюваного ОСОБА_8 є достатньо високим, про що я вже писав вище, і тільки протягом 2017 – 2021 рр. він отримав 413 млн гривень, у тому числі й премію в розмірі 10 млн. доларів США, виплачену йому в 2018 році.
Окрім того, відповідно до декларації за 2021 рік особи, з якою ОСОБА_8 спільно проживає, однак не перебуває в шлюбі (ОСОБА_27), підозрюваний має у власності автомобіль Mersedes-Benz ML 550, водний засіб Bombardier SEA-Doo RXP-225, причеп до човна ПГМФ 8904, а також йому належить низка творів мистецтва, зокрема, колекції картин відомих художників. Одночасно з цим, відповідно до вказаної декларації, ОСОБА_27 на праві приватної власності належить квартира в м. Києві загальною площею 89 кв. м, годинник наручний Rolex вартістю 625 213 грн, ювелірні прикраси Pomelatto (подарунок від члена сім’ї) вартістю 316 079 грн, автомобіль Mersedes-Benz вартістю 2 345 669 грн, автомобіль Mini Cooper вартістю 929 332 грн. При цьому ОСОБА_27 у 2021 році за основним місцем роботи отримала дохід у розмірі 362 478 грн, гонорар та інші виплати з цивільно-правовим правочином – 194 174 грн, страхові виплати – 38 607 грн, грант на участь в освітній програмі у розмірі 118 195 грн. Також нею зазначено про наявність власних заощаджень у розмірі 20 тис. доларів США та 67 тис. доларів США – у її неповнолітнього сина, а також про наявність на її банківських рахунках коштів у розмірі 93 206 грн та 352-х євро.
Надаючи оцінку майновому стану підозрюваного, крім наведеного вище, колегія суддів також враховує, що в 2021 році при звільненні з НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_8 отримав премію в розмірі 338 624 803 грн! Зазначені дані містяться в річному звіті компанії, оприлюдненому 18.05.2022 року. А згідно з договором оренди від 12.01.2023 р. з січня 2023 року ОСОБА_8 орендує садовий будинок у Київській області загальною площею 287 кв. м, за який щомісячно платить орендну плату 100 тисяч гривень.
Отже, рівень доходів підозрюваного є сталим та високим, а його майновий стан та майновий стан членів його родини дозволяє суду дійти висновку, що застава в межах, визначених абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов’язків. Враховуючи матеріальний стан підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого йому корупційного кримінального правопорушення, встановлені ризики, суму грошових коштів, яка за версією органу досудового розслідування є предметом кримінально протиправних дій, колегія суддів вважала за доцільне визначити йому заставу в розмірі 85 413 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 229 248 492 грн. На даному етапі кримінального провадження такий розмір застави є обґрунтованим, а перспектива його втрати може мати суттєвий негативний вплив на матеріальне становище ОСОБА_8, а тому зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також застерегти його від невиконання покладених на нього обов’язків.
Як з’ясувалося, надалі й цей запобіжний захід не був застосований до підозрюваного, а ухвала апеляційної інстанції ВАКС фактично не була виконана підозрюваним. У відповідь на це, детектив НАБУ звернувся до ВАКС із цілком обґрунтованим клопотанням про зміну підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу в розмірі 365 686 948 грн та покласти на нього обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Своє клопотання детектив пояснив тим, що підозрюваний не надав доказів виконання свого обов’язку внести заставу у визначеному ухвалою розмірі протягом 5 днів, з чим я особисто погоджуюся.
Пославшись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, детектив повідомив про нові обставини, які свідчать про посилення ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, представники політичної партії «Демократична Сокира», яку раніше фінансував (у цьому провадженні вже) ОСОБА_5, та члени якої входять до РГК НАБУ, поставили під сумнів законність зазначеного вище рішення апеляційної палати ВАКС та організували збір грошових коштів із метою внесення за підозрюваного застави, що особисто в мене не викликало підстав стверджувати про реальність такого ризику. Звертаю увагу на те, наскільки «лояльно» детектив описав усі ризики, на відміну від його змісту, коли про нього повідомив керівник САП апеляційній інстанції ВАКС, що дає підстави допустити вплив наших зовнішніх «партнерів» антикорупційного бюро з тим, щоб послабити позицію сторони обвинувачення при обранні запобіжного заходу особі, яка явно ухилилася від виконання покладених на неї ухвалою апеляційної інстанції процесуальних обов’язків.
(Далі буде…)
Джерело: Юридичний вісник України
