Судова практика
Доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів
Євген Морозов,
адвокат
Верховний Суд про доцільність, взаємопов’язаність та підстави спільного розгляду первісного та зустрічного позовів.
Двадцять восьмого грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 143/346/22 досліджував питання щодо доцільності, взаємопов’язаності та підстав спільного розгляду первісного та зустрічного позову. Відповідно до процесуального закону, одним зі спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим кодексом.
Зустрічний позов і мета його пред’явлення
Зустрічний позов – це позов, який подає відповідач до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Читайте також: Питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується суддею одноособово без проведення судового засідання
Метою пред’явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків – уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
У постанові від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 Верховний Суд зазначив, що: «Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов’язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний із первісним. Взаємна пов’язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов’язані та їх спільний розгляд сприятиме оперативному й правильному вирішенню спору; взаємна пов’язаність первісного та зустрічного позову може виражатися в підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб’єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила про таке: «Ознаками зустрічного позову є взаємопов’язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об’єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов’язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися в підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб’єктивне право позивача за первісним позовом».
Взаємна пов’язаність позовів
Отже, взаємна пов’язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
– повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини при цьому та правові підстави цих позовів можуть бути різними;
– для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні й ті самі докази;
– вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов’язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
– задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
– спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 02.06.2022, справа № 922/4409/21).
Право на зустрічний позов
У пунктах 43, 44 Постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред’явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише взаємопов’язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду висловила в постановах № 916/3245/17 від 13.03.2019, № 916/542/18 від 12.06.2019 року.
Висновок
Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, взаємопов’язаність позовних вимог первісного та зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду, оскільки суд має встановити доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні.
Джерело: Юридичний вісник України
