Звернення громадян: поняття, процедура та правові аспекти регулювання

Ольга Собко, завідувач сектора документування та контролю Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві

На сучасному етапі становлення громадянського суспільства в Україні актуального значення набуває розвиток інституту звернень громадян, який є основним каналом зв’язків громадянина й держави. Відповідно до Конституції України громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звернутися до органів державної влади та місцевого самоврядування і встановлено обов’язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді у встановлений законом строк. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» зверненнями громадян є: пропозиція (зауваження), заява, клопотання, скарга.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, в тому числі містити підпис заявника (заявників), крім електронного цифрового підпису.

Усі звернення, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день та час, наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп’ютерами, або в журналах. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу чи шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті організації. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення.

Письмові та усні пропозиції, заяви і скарги, подані на особистому прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп’ютерами або в журналах.

Автоматизована реєстрація пропозицій, заяв і скарг та облік особистого прийому громадян здійснюються з реєстраційно-контрольних форм шляхом введення в персональний комп’ютер відповідних елементів. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше, як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян».

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Такий вид звернення, як скарга на рішення певного органу або посадової особи, має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

• письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
• звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
• повторні звернення від однієї й тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
• звернення-скарга, яка подана з пропущенням строків;
• звернення, подане особами, які визнані недієздатними в судовому порядку.

Закон встановлює права громадянина при розгляді заяви чи скарги та обов’язки органів і посадових осіб щодо розгляду заяв і скарг. Так, автор звернення має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у пе-
  ревірці поданої скарги чи заяви;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Юридичну відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян можна поділити на: юридичну відповідальність посадових осіб, органів, уповноважених розглядати звернення; юридичну відповідальність громадян.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути