Судова практика
Підроблення акта державного виконавця щодо перевірки майнового стану боржника, на підставі якого виконавчий документ повернуто стягувачу, слід кваліфікувати за ст. 366 КК
6 квітня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 2704/8549/2012 відмовив у задоволенні касаційної скарги виконавця, засудженого за те, що склав завідомо неправдиві акти перевірки майнового стану боржників.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, державного виконавця засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України за те, що він, маючи на виконанні виконавчі провадження боржників, склав завідомо неправдиві акти перевірки майнового стану кожного з них, внісши в ці акти завідомо неправдиві відомості про те, що він відвідав боржників за їх місцем проживання і належного цим боржникам майна, що підлягає опису і арешту, не виявив. Після цього того ж дня державний виконавець виніс постанови про повернення виконавчих документів стягувачам цих виконавчих проваджень.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що бланк акта державного виконавця до підписання його державним виконавцем, понятими та іншими особами не має ознак офіційного документа. Водночас після підписання ніяких доповнень чи змін до акта не вноситься, тобто, на його думку, технічно неможливо внести до акта державного виконавця завідомо неправдиві відомості.
Верховний Суд вказав, що за диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України на час вчинення засудженим злочину було передбачено кримінальну відповідальність за службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
Відповідно до примітки, якою доповнено ст. 358 КК України згідно із змінами, внесеними Законом України від 7 квітня 2011 р. № 3207-VI, під офіційним документом у цій статті та ст. 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Службове підроблення полягає в умисному перекручуванні істини в офіційному документі, яке вчинене службовою особою, що діяла при цьому з використанням свого службового становища.
Внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей означає включення до них інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма документа, його реквізити відповідають необхідним вимогам.
З вироку видно, що суд першої інстанції встановив, що предмет вчиненого засудженим злочину – акти державного виконавця щодо перевірки майнового стану боржників, які стали підставою для складання постанов про повернення виконавчих документів стягувачам виконавчих проваджень, що спричинило певні правові наслідки, –належать до офіційних документів.
Безпосередньо вчинені засудженим дії щодо внесення в ці акти завідомо неправдивих відомостей про відвідування ним боржників та відсутність в останніх майна, що підлягає опису і арешту, утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Підготував Леонід Лазебний
