Судова практика
Попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин не є обов’язковою умовою притягнення такої особи до відповідальності
19 квітня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/6403/21 скасував виправдувальний вирок у справі про завідомо неправдиве повідомлення про вчинене кримінального правопорушення.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК, та виправдано за відсутністю складу кримінального правопорушення, а саме – прямого умислу щодо завідомо неправдивого повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час здійснення дзвінка на спецлінію 102 останній не знав, що злочину не було вчинено, був переконаний у правдивості інформації, доведеної до відома правоохоронного органу.
Також суд першої інстанції визнав недопустимим доказом протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, оскільки фігурант всупереч вимогам КПК не був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК.
З такими висновками погодився й апеляційний суд, який, крім того, взяв до уваги, що на момент складання протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення працівники правоохоронного органу із інших джерел знали про те, що злочин відносно фігуранта не вчинявся, з огляду на що, виходив із того, що у працівників поліції були відсутні підстави до його складання.
Розглянувши касаційну скаргу прокурора, Верховний Суд вказав, що кримінальна відповідальність за ст. 383 КК не пов’язана із завчасним попередженням особи про її настання за такі дії, і відсутність такого попередження не впливає на притягнення особи до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення кримінальний закон не вимагає попереджати особу про настання кримінальної відповідальності за вказані дії. Наявність такого попередження в окремих провадженнях полегшує доказування винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, проте не визначає підстави кримінальної відповідальності за ст. 383 КК.
У цій справі предметом досудового розслідування є обставини, які фігурант повідомив щодо незаконного заволодіння автомобілем після прибуття слідчо-оперативної групи. Натомість суди попередніх інстанцій безпідставно зосередилися на обставинах повідомлення фігурантом відомостей на спецлінію 102.
Верховний Суд звернув увагу, що мотиви вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК, як і момент виникнення умислу (був він завчасним і заздалегідь обдуманим чи виник і був реалізований негайно після виникнення), не мають значення для притягнення особи до кримінальної відповідальності і можуть бути взяті до уваги під час вирішення питання про форму її реалізації, вид і розмір призначеного покарання та про інші кримінально-правові наслідки.
Не впливає на кримінальну відповідальність особи за ст. 383 КК і наявність у правоохоронного органу, на момент здійснення особою завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, відомостей про те, що таке правопорушення не вчинялося.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
