Судова практика
Визначаючи розмір матеріальної шкоди для стягнення на користь потерпілого в ДТП, суд має встановити, чи відповідають придбані товари/послуги протоколу його лікування
17 травня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 607/8075/21 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який вказував на необґрунтоване задоволення позовних вимог дружини потерпілого.
Вироком міськрайонного суду особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, частково задоволено цивільний позов дружини потерпілого – стягнуто на її користь 7700 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 6000 грн витрат на правову допомогу, а в частині стягнення моральної шкоди провадження закрито.
Ухвалою апеляційного суду вирок змінено і покарання у виді штрафу пом’якшено.
У касаційній скарзі захисник посилався на відсутність в матеріалах провадження доказів, які б підтверджували, що дружина потерпілого прийняла спадщину після його смерті та є його правонаступником, а тому має право на стягнення на її користь матеріальної шкоди. Також із посиланням на ст. 1219 ЦК наполягав, що розмір матеріальної шкоди фактично не підтверджений доказами і не є обґрунтованим.
Верховний Суд вказав, що місцевий суд на обґрунтування вироку в частині розміру матеріальної шкоди обмежується таким: «в судовому засіданні повністю доведено спричинену потерпілому даним кримінальним провадженням матеріальну шкоду на суму 7700 гривень. Даний факт підтверджується копіями квитанцій, які долучені до позову, а тому матеріальна шкода в даному розмірі повністю обґрунтована та підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі».
Дійсно, в матеріалах кримінального провадження міститься довідка, надана лікарською установою, де проходив лікування потерпілий, в якій зазначена інформація щодо послуг, які надавались потерпілому за рахунок лікарні, а також послуг, які були надані за рахунок потерпілого. Водночас позивачем були надані квитанції про придбання деяких медичних товарів і послуг (при цьому окремі квитанції свідчать про придбання в проміжок 2-3 хвилин низки однакових медичних товарів/послуг).
У рішеннях судів першої та апеляційної інстанції не співставлено зазначені квитанції із довідкою, наданою лікарнею, не проаналізовано зміст квитанцій, не надано пояснення, в чому полягала необхідність кілька разів купувати аналогічні товари/послуги протягом 2-3 хвилин, та чи відповідають придбані товари/послуги тому лікуванню, яке проходив потерпілий внаслідок ДТП.
Зазначене свідчить про те, що суд першої інстанції, задовольнивши частково цивільний позов, фактично не обґрунтував своє рішення, не навів достатніх мотивів на спростування тверджень сторони захисту щодо необґрунтованості заявлених цивільним позивачем вимог, не надав оцінки доказам. У свою чергу, виходячи з положень ст. 433 КПК України, Верховний Суд позбавлений права досліджувати докази та надавати їм оцінку, а тому це має зробити суд першої інстанції при новому розгляді.
Крім того, захисник в касаційній скарзі посилався на положення ст. 1219 ЦК України, відповідно до яких до складу спадщини не входять права і обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, а саме право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. При чому вказане посилання захисника обумовлюється тим, що саме на цю норму вказав суд першої інстанції у вироку, мотивуючи своє рішення щодо цивільного позову дружини потерпілого, проте будь-якого обґрунтування того, як вказана норма цивільного законодавства відповідає обставинам даної справи, вирок суду не містить. Також не містить жодних мотивів з даного питання ухвала апеляційного суду.
Не перевірили суди першої та апеляційної інстанції належним чином і доводи сторони захисту, які стосуються питання правонаступництва дружини потерпілого, а лише формально послалися на те, що вона прийняла всю спадщину по закону після смерті чоловіка і цей факт підтверджується її заявою про прийняття спадщини та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Отже, Верховний Суд судові рішення скасував у частині вирішення цивільного позову та призначив в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
