Судова практика
Не можуть оскаржуватися в апеляції обставини, які не оспорювалися учасниками провадження під час судового розгляду, зокрема й ті, що впливають на покарання
21 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 953/6732/22 залишив без задоволення касаційну скаргу першого заступника керівника прокуратури, який вказував на відсутність у засудженого щирого каяття.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу засуджено за ч. 4 ст. 111-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК.
Вказане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК – без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
У касаційній скарзі перший заступник керівника прокуратури зазначав, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам прокурора про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності у фігуранта щирого каяття.
Верховний Суд вказав, що відповідно до обвинувального акта фігурант обвинувачувався у колабораційній діяльності, а саме у вчиненні умисних дій, що виразились у провадженні господарської діяльності у взаємозв’язку з окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК.
В обвинувальному акті обставинами, які відповідно до ст. 66 КК пом’якшують покарання, органом досудового розслідування наведено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до змісту вироку в ході судового розгляду фігурант свою винуватість у вчиненні злочину за обставин, які викладені в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та щиро розкаявся.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У зв’язку із тим, що засуджений підтвердив суду добровільність своєї позиції та повідомив, що повністю усвідомлює наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, прокурор у судовому засіданні ставив питання щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, та клопотав перед судом обмежитись лише допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особу.
Як визначено ч. 2 ст. 394 КПК, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу.
Тобто вимоги кримінального процесуального закону не дають можливості оскаржувати обставини, які не оспорювались учасниками судового провадження під час судового розгляду.
Зазначене стосується і обставин, які впливають на покарання.
Відтак, посилання прокурора на відсутність у засудженого щирого каяття у цьому випадку є безпідставними, оскільки суперечать позиції сторони обвинувачення під час розгляду справи судом першої інстанції, а також вимогам процесуального закону, які обмежують можливість оскарження тих обставин, які безперечно були встановлені під час судового розгляду, у зв’язку з тим, що всі учасники судового розгляду з такими обставинами погодилися.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.