Хто і чому блокує децентралізацію?

Іван Лукеря, експерт Реанімаційного пакету реформ

Децентралізація на сьогодні — це 705 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та 6,8 млн людей, які там проживають. ОТГ — це можливість створити комфортне для життя середовище. Громади показують швидкі темпи росту, розвивають інфраструктуру, ремонтують дороги, школи, дитячі садки, будують центри надання адміністративних послуг. Для України спроможні громади — це шанс на економічний розвиток, можливість зупинити міграцію, побудувати нову країну.

Упродовж чотирьох років впровадження реформи місцевого самоврядування Україна показувала дуже високі темпи. Проте, на жаль, наразі децентралізація починає зустрічати потужний опір в регіонах, який загрожує зупинкою реформи в цілому. І опір цей починають чинити обласні державні адміністрації.

Перші дзвіночки прозвучали із Закарпаття, коли голова ОДА просто відмовився вносити на розгляд обласної ради перспективний план формування спроможних громад. Згодом долучилася Київська ОДА, де заблоковано створення 16 спроможних ОТГ. Зараз негативні тенденції розпочалися в Сумській, Одеській, Полтавській, Харківській та Черкаській областях.

«Бо я не хочу!», — відповів один із керівників обласної державної адміністрації на питання голови громади, чому ОДА не дає позитивний висновок на створення ОТГ? Більш яскравого прикладу ставлення окремих керівників держадміністрацій до урядової та президентської реформи важко знайти. Таким чином, майже 350 тисяч людей стали заручниками позиції ОДА, які заблокували створення об’єднаних територіальних громад.

Загалом, обласні посадовці в процесі створення ОТГ долучаються на двох етапах: надають висновок щодо відповідності проектів рішень про об’єднання Конституції та законам України, а також направляють остаточні рішення громад про об’єднання до ЦВК щодо призначення перших виборів в ОТГ. Наразі шість облдержадміністрацій не надають висновків про відповідність проектів рішень громад Конституції та законам України, чим заблокували створення 28 об’єднаних тергромад.

Так, Сумська ОДА заблокувала створення Білопільської міської та Садівської сільської ОТГ, Одеська — Захарівської селищної, Великоплосківської та Великобуялицької сільських ОТГ; Чернігівська — Крутівської, Киселівської та Киїнської сільських ОТГ. У свою чергу Київська ОДА не надала висновок 12 ОТГ: Кагарлицькій та Миронівській міським, Глевахівській, Терезинській, Калинівській, Баришівській, Макарівській, Бородянській селищним, Шкарівській Ташанській, Зазимській, Острівській сільським. Черкаська ОДА — Бужанської сільської ОТГ. Закарпатська облдержадміністрація заблокувала 6 ОТГ: Нижньоселищенську, Холмківську, Залужанську, Горондівську, Великоберезнянську та Виноградівську.

Крім того, чотири ОДА не звернулися до ЦВК щодо призначення виборів у громадах, чим заблокували створення семи ОТГ. Рівненська облдержадміністрація не подає документи до ЦВК щодо Корнинської сільської ОТГ, Полтавська — щодо Новоселівської сільської ОТГ, Львівська — щодо Лопатинської селищної ОТГ, Київська — щодо Богуславської і Боярської міських, Циблівської та Березівської сільських об’єднаних тергромад. Звертаю увагу, що в держадміністрацій немає підстав не подавати документи до Центральної виборчої комісії, оскільки раніше ОДА самі визнали рішення громад про об’єднання законними.

Якщо спитати, чому облдержадміністрації не надають висновків громадам, то аргументи у всіх випадках суперечать закону. Найчастіше звучить така теза: об’єднана громада не є фінансово спроможною. Особливо зловживають цим аргументом Київська та Закарпатська ОДА.

Проте відповідно до закону, визначати спроможність ОТГ — повноваження виключно Кабінету Міністрів. Облдержадміністрації повинні лише визначити, чи відповідають рішення громад Конституції та законам України, а також звернутися до ЦВК щодо призначення перших виборів. До речі, експертні розрахунки свідчать, що всі ОТГ, які очікують на висновок ОДА, забезпечені фінансовими ресурсами для виконання своїх видаткових повноважень. Проте лише суб’єктивною оцінкою «неспроможності» саботаж ОДА не обмежується. Яскравий приклад — відповідь Сумської облдержадміністрації на звернення Садівської ОТГ щодо надання висновку. У листі ОДА про «відмову» йдеться, що пакет документів подала сільський голова, а повинні були звернутися всі учасники об’єднання. У той же час ОДА надала позитивний висновок іншій ОТГ, документи від якої подала також тільки центральна громада. Таким чином, рішення Сумської облдержадміністрації суперечать один одному, що свідчить про відверте блокування ОТГ, бо навіть законом не визначається суб’єкт подання документів на отримання висновку.

Одеська ОДА, в свою чергу, не надає висновок на підставі технічного виправлення проектів рішень, постійно запитує додаткові, не передбачені законом документи. І навіть після надання всіх запитуваних обласними чиновниками документів, внесення всіх уточнень, громади висновків не отримали.

Така позиція обласних державних адміністрацій не лише шкодить реформі та псує імідж влади, а й підриває віру людей у справедливість як таку. Бо всі ці 350 тисяч активних громадян, які пройшли десятки обговорень та всі етапи прийняття рішень, взяли на себе відповідальність і були обмежені в своїх правах органами державної влади, будуть згадувати цей «досвід», тримаючи в руках передвиборчий бюлетень.

Але все ще можна виправити. На четвертому році реформи Україна не може собі дозволити зійти з цього шляху та отримати чергову «недореформу», перекресливши всі попередні досягнення.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути