Судова практика
Відсутність постанови про визначення прокурора на час виконання ним невідкладних дій на початковому етапі досудового розслідування не є порушенням закону
18 липня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 192/1350/19 задовольнив касаційну скаргу прокурора на рішення судів, які визнали відсутність у нього повноважень.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, першого заступника голови районної державної адміністрації визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, і виправдано через недоведеність вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення.
Апеляційний суд з посиланням на приписи пп. 1, 3 ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 37, ч. 1 ст. 214 КПК погодився з висновком суду першої інстанції про те, що прокурор не був уповноважений на процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні і в період з 20 грудня 2018 р. по 26 грудня 2018 р. він не мав права давати доручення на проведення слідчих дій та визначати місце проведення досудового розслідування.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що судом надано неправильну оцінку діям та повноваженням прокурора на початковому етапі досудового розслідування відповідно до вимог ст. 214 КПК.
Верховний Суд вказав, що аналіз нормативних положень ст. 36, 37 та 214 КПК дозволяє зробити висновок про те, що приписи ч. 1 та ч. 7 ст. 214 КПК, які визначають повноваження прокурора на початковому етапі досудового розслідування та обумовлені метою забезпечення невідкладності початку цього досудового розслідування, є спеціальними нормами відносно правил, закріплених у ч. 1 ст. 37 КПК.
При цьому приписи ч. 7 ст. 214 КПК (в редакції Закону України № 4651-VI від 13 квітня 2012 р.) прямо зобов’язували саме прокурора, яким внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у ньому матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
А тому відсутність на час виконання приписів ч. 7 ст. 214 КПК постанови керівника відповідного органу прокуратури про визначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, винесеної у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 37 КПК, не вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону.
Читайте також: Не існує вимоги призначення військового прокурора в кримінальному провадженні щодо вчинення загального злочину військовослужбовцем
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 17 грудня 2018 р. до Управління захисту економіки в ДЗЕ НП України надійшла заява, яка 20 грудня 2018 р. була передана прокурору відділу для розгляду у порядку ст. 214 КПК. Після чого у той же день, 20 грудня 2018 р., прокурором було внесено відомості до ЄРДР і надано доручення цьому ж підрозділу Національної поліції на проведення слідчих (розшукових) дій.
З наведеного слідує, що висновок суду про те, що прокурор не мав права здійснювати повноваження у цьому кримінальному провадженні без постанови керівника органу прокуратури про призначення його прокурором у конкретному кримінальному провадженні, є таким, що не ґрунтується на вищезазначених положеннях кримінального процесуального закону.
У матеріалах кримінального провадження наявна постанова заступника керівника обласної прокуратури від 27 грудня 2018 р. про призначення прокурора у кримінальному провадженні й до цього часу жодні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні не проводились.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
