Судова практика
Перевірка та оцінка суддею-доповідачем доводів апеляційної скарги на стадії відкриття апеляційного провадження є істотним порушенням вимог КПК
12 липня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 522/12266/22 частково задовольнив касаційну скаргу захисника, якому було повернуто апеляційну скаргу.
Вироком районного суду затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, якого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу захисника без руху, а в подальшому повернув її на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК з тих мотивів, що захисник не усунув недоліків його первинної апеляційної скарги та повторно не навів жодної передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК обставини для апеляційного оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості. Водночас визнав необґрунтованим твердження захисника про те, що оскаржуваний вирок був укладений з порушенням вимог ч. 6 ст. 474 КПК, і наголосив, що угоду було укладено в присутності захисника.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що в апеляційній скарзі ним було обґрунтовано підстави для скасування вироку місцевого суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості між його підзахисним і прокурором. Суд апеляційної інстанції мав би прийняти рішення по суті його апеляційної скарги, а рішення, яким повернуто його апеляційну скаргу, є передчасним.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 398 КПК суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк (п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК).
На стадії прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду, порядок і межі якого визначено ст. 404-405 КПК.
Верховний Суд вирішив, що в цьому випадку суддя-доповідач удався до перевірки та оцінки доводів апеляційної скарги, що не передбачено на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки така перевірка має здійснюватися судом апеляційної інстанції колегіально у складі, визначеному ч. 4 ст. 31 КПК, під час апеляційного розгляду кримінального провадження (матеріалів провадження) по суті.
Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисник указував на порушення судом першої інстанції вимог ч. 6 ст. 474 КПК, що в розумінні ст. 394 цього Кодексу давало йому право на оскарження вироку на підставі угоди про визнання винуватості.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
