Некомпетентність НАБУ і САП

Не будь-яке невиконання цивільних і господарських угод може свідчити про вчинення кримінального правопорушення

Олексій Баганець заступник Генерального прокурора (2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), заступник голови Союзу юристів України, почесний президент Асоціації слідчих України, віце-президент Світового конгресу українських юристів, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, стрілець Тероборони м. Києва

Не так давно до мене звернувся журналіст із проханням прокоментувати ситуацію з притягненням до кримінальної відповідальності голови правління Банку «Альянс», надавши мені деякі письмові матеріали. Їх зміст мене зацікавив у першу чергу як фахівця в галузі кримінального процесу, як колишнього слідчого і прокурора, а нині адвоката та людини, яка займається, в міру своїх можливостей і науковою діяльністю та має бажання захистити дисертацію доктора юридичних наук. Додам, що цей мій висновок ґрунтується лише на журналістських матеріалах, а з кримінальним провадженням, про яке йдеться мова, я не знайомий, тому і його зміст може бути неточним.

1. Гучні рапорти в ЗМІ.

Одинадцятого січня 2024 року Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою начебто «викрили схему заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» та легалізації отриманих від її продажу коштів». Сума збитків, за їх повідомленням, становила понад 716 млн грн». При цьому в зазначеному провадженні, за повідомленням НАБУ для преси, вже було четверо підозрюваних: організатор схеми – підозрюється за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України; директор департаменту ПрАТ «НЕК «Укренерго» – за ч. 2 ст. 364 КК України; голова правління комерційного банку – за ч. 2 ст. 364-1 КК України та директор приватної компанії – за ч. 5 ст. 191 і ч. 3 ст. 209 КК України. Одразу кидається в очі, що НАБУ та САП, як зазвичай, намагалися вже на даному етапі досудового розслідування зробити відвертий піар, для чого піднесли суспільству виявлений ними злочин як вчинений у складі організованої злочинної групи, ознаки якої дійсно містяться у ч. 5 ст. 191 КК України.

Читайте також: Щоб розвіяти домисли щодо нехай і часткового, але скасування так званих «поправок Лозового»

Разом із тим це не зовсім відповідає вимогам закону, бо згідно ч. 3 ст. 27 КК України «Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації». Проте ні директору департаменту ПрАТ «НЕК «Укренерго», ні голові правління комерційного банку підозри у вчиненні протиправних дій у складі організованої злочинної групи, або ж участі в організованій групі чи злочинній організації не висунуто, їх дії кваліфікуються лише за ст. 364 та 364-1 КК України, в яких таких ознак не міститься, а відповідно, й висунення такої підозри двом іншим підозрюваним за ч. 5 ст. 191 КК України, які вчинені в складі ОЗГ, явно недостатньо для повної кваліфікації, бо організована злочинна група існує лише у складі не менше 3-х чи більше осіб.

Двадцять п’ятого січня на своєму сайті НАБУ опублікувало дані про осіб, яких вони підозрюють у вчиненні цього, на їх думку, «злочину» та перелік оголошених у розшук у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022 р. НАБУ, зокрема, підозрює відомого підприємця М. Ю. Кіпермана за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, якого називає «організатором схеми», а також начальника департаменту адміністратора розрахунків ПрАТ «НЕК «Укренерго» Д. О. Кондрашова за ч. 2 ст. 364 КК України та голову правління «Банк Альянс», Ю. М. Фролову за ч. 2 ст. 364-1 КК України. Виходячи з цього, звертає на себе увагу і той факт, що в цій інформації йдеться лише про 3-х осіб.

2. У чому саме НАБУ вбачає ознаки злочину в діях голови правління АТ «Банк Альянс»?

Проаналізувавши повідомлення з відкритих джерел, можливо зробити висновок про те, що голова правління «Банк Альянс» Ю. М. Фролова підозрюється в тому, що вона, «одноосібно і з порушенням процедури ухвалила рішення про видачу АТ «Банк Альянс» гарантії (НАБУ називає її «фіктивною»), що призвело до заподіяння збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 716 млн грн., чим вона, начебто, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України». Тобто, ще раз звертаю увагу, що в цій підозрі про її причетність до злочину, вчиненого в складі організованої групи, вже не йдеться, на відміну від попередньої інформації, тим більше, що підозра Ю. М. Фроловій НАБУ та САП фактично не була вручена, оскільки остання виїхала за кордон ще до реєстрації цього кримінального провадження.

Сама ж підозра, висунута їй стороною обвинувачення Ю. М. Фроловій, є, на мою думку, необґрунтованою, оскільки відсутні неупереджені та об’єктивні докази, що підтверджували б вчинення нею саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Так, згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень», при розгляді справ про перевищення влади або службових повноважень суди повинні, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов’язків та здійснення наданих їм прав, зокрема щодо з’ясування всіх фактичних обставин справи; службового становища й кола повноважень особи, обвинувачуваної у вчиненні злочину; мотиву, мети й характеру вчинених дій, їх зв’язку зі службовим становищем зазначеної особи та наслідками, що настали; даних, що характеризують цю особу, її поведінку до вчинення злочину.

На цей час, детективи НАБУ та прокурори САП жодного із цих обов’язкових ознак складу цього злочину в діяльності Голови правління АТ «Банк Альянс» не навели. Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 23.12.2020 р. у справі № 299/2144/17, «зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України) визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Таким чином, одним з елементів об`єктивної сторони зловживання владою або службовими становищем всупереч інтересам служби є обов’язковий наслідок у вигляді завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 364 КК). Пунктом 3 примітки до ст. 364 КК визначено, що істотною шкодою в статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 цього Кодексу вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Верховний суд України у своїй постанові від 27.10.2016 року № 5-99кс16 зазначив, що диспозиція ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК, якими передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, чи інтересам юридичних осіб, може становити не лише майнову шкоду, а й включати прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може враховуватися будь-яка за характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру).

Також Верховний Суд України у цьому ж рішенні вказав, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру, на думку суду, має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) і не викликати сумніву».

У той же час вищезазначені елементи, наявність яких може свідчити про ознаки злочину, передбаченого ст. 364-1 КК України, в діях Голови правління АТ «Банк Альянс» Ю. М. Фролової відсутні. Так, із матеріалів судової справи № 910/3268/22, яка на цей час перебуває з апеляційними скаргами в Північному апеляційному господарському суді, відомо, що 07.09.2021 р. Акціонерне товариство «Банк Альянс» (гарант) видало банківську гарантію № 11122-21/1 (надалі – Банківська гарантія), у відповідності до п. 7 якої гарант у разі порушення зобов`язань принципала (або ТОВ «Юнайтед Енерджі») сплачує бенефіціару (ПрАТ «НЕК «Укренерго») кошти в межах суми гарантії, відповідно до умов гарантії та за першою вимогою без подання ним будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (гарантія є безумовною). У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед бенефіціаром не обмежується сумою гарантії.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» (або АР) відповідно до п. 8 Банківської гарантії та згідно з п. 3.5 та п. 4.1 Договору № 1196-01024 у березні 2022 року зверталося до АТ «Банк Альянс» з листами з грошовими вимогами через порушення ТОВ «Юнайтед Енерджі» умов Договору № 1196-01024, а саме за небаланси електричної енергії.

Усі ці вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» у відповідності до діючого законодавства та фактичних обставин були розглянуті АТ «Банк Альянс» та надані обгрунтовані відповіді, зокрема:

– за вимогою ПрАТ «НЕК «Укренерго» (вих. № 01/10219 від 09.03.2022 р.) на суму 560.907.904,95 грн: 1) Банком направлено лист (вих. № 21.2/761 від 12.03.2022 р.), в якому Акціонерне товариство «Банк Альянс», посилаючись на спірність існуючої між сторонами суми для оплати та дійсний намір принципала виконувати належним чином взяті на себе зобов`язання й самостійно провести оплату вказаних у вимозі рахунків, просило Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» провести уточнюючий взаєморозрахунок між сторонами Договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019 р. для встановлення дійсної суми сплати за вимогою (вказував наявність судових спорів щодо розміру заборгованості ТОВ «Юнайдет Енерджи» та вимагало, щоб рахунки були відкоректовані). Банк також запропонував продовжити строк дії Банківської гарантії, а після визначення дійсної суми сплати за гарантією, просив розглянути можливість розстрочення платежу за Банківською гарантією. Окремо Банк вимагав, що при направленні вимоги гаранту бенефіціаром не було дотримано вказані в гарантії умови та спосіб подання вимоги; 2) Банком перераховано кошти в розмірі, який містився на рахунку принципала, – 133 000 000 грн на користь ПАТ «НЕК «Укренерго»;

– за вимогою ПрАТ «НЕК «Укренерго» (вих. № 01/10815 від 15.03.2022 р.) на суму 427.907.904,95 грн: 1) Банком направлено лист (вих. № 21.2/781 від 17.03.2022 р.), в якому Акціонерне товариство «Банк Альянс» повідомило Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», що при направленні вимоги гаранту бенефіціаром не було дотримано вказані в гарантії умови та спосіб подання вимоги, що свідчить про неналежне представлення цієї вимоги;

– за вимогою ПрАТ «НЕК «Укренерго» (вих. № 01/11433 від 18.03.2022 р.) на суму 923.652.767,28 грн: 1) Банком направлено лист (вих. № 21.2/818 від 23.03.2022 р.), в якому Акціонерне товариство «Банк Альянс» повідомило Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», що принципал посилається на повідомлення бенефіціара про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин через військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану на всій території України. При цьому, Банк зазначив, що строки виконання принципалом зобов`язань (оплата рахунків від 14.03.2022 р. та від 15.03.2022 р.) мають бути перенесені на весь строк дії форс-мажору, включаючи період ліквідації наслідків, а тому вимога щодо сплати коштів у зв`язку з порушенням принципалом зобов`язань з оплати вказаних рахунків на сьогодні є передчасною. Також Банк посилався на спірність існуючої на сьогодні суми оплати за вимогою, в тому числі щодо правильності зазначення неоплачених принципалом рахунків, та на те, що при направленні вимоги гаранту бенефіціаром не було дотримано вказані в гарантії умови (не додано документ на підтвердження повноважень представника бенефіціара , передбачений гарантією) та спосіб подання вимоги (вимога подана іншим, ніж передбачено гарантією, способом), що свідчить у цілому про неналежне представлення вимоги. З огляду на наведені обставини в сукупності, Банк дійшов висновку, що в нього відсутні підстави для сплати коштів за вимогою;

Читайте також: І знову про боротьбу з корупцією

– за вимогами ПрАТ «НЕК «Укренерго» вих. № 01/11631 від 21.03.2022 р. на суму 422.414.820,00 грн, (вих. № 01/11656 від 22.03.2022 р.) на суму 920.556.063,98 грн, вих. № 01/12491 від 28.03.2022 р. на суму 409.411.746,37 грн, вих. № 01/12492 від 28.03.2022 р. на суму 920.556.063,98 грн, вих. № 01/12493 від 28.03.2022 р. на суму 402.585.411,60 грн: 1) Банком направлено лист вих. № 21.2/899 від 11.04.2022 р., в якому АТ «Банк Альянс» повідомило ПрАТ «НЕК «Укренерго», що принципал посилається на повідомлення бенефіціара про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин через військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану на всій території країни. Також Банк, посилаючись на спірність існуючої суми до оплати за вимогами, в тому числі щодо правильності зазначення неоплачених принципалом рахунків, та отримання Банком вимоги бенефіціара після закінчення строку дії Банківської гарантії, вказав про відсутність підстав для сплати коштів за вимогою.

Тобто, по-перше, із зазначеної інформації чітко видно, що банківська гарантія, видана АТ «Банк Альянс» на підставі договору з ТОВ «Юнайтед Енерджі» про надання гарантії від 07.09.2021 р. № 11122-21, діяла весь період часу з дати її видачі до закінчення строку її дії і за цією гарантією АТ «Банк Альянс» 12.03.2022 р. бенефіціару були перераховані кошти в сумі 133 000 000,00 грн.

По-друге, Банківська гарантія видавалася як забезпечення зобов’язань, згідно вимог Договору, Правил ринку та Закону України «Про ринок електричної енергії», а не на виконання будь-яких зобов’язань Принципала на загальну суму гарантії. Тобто Банк як гарант, ніс зобов’язання перед Бенефіціаром з оплати Принципалом заборгованості з оплати рахунків останнього внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії при обов’язковому дотриманні і Бенефіціаром, і Принципалом вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку.

Однак ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» вимоги цих нормативних актів були порушені, внаслідок чого до АТ «БАНК АЛЬЯНС» Бенефіціаром пред’явлені недостовірні вимоги, за якими виникла прострочена заборгованість Принципала за Договором внаслідок вчинення протиправних дій Бенефіціаром. За таких обставин, не можна погодитися з твердженням НАБУ в ЗМІ, що начебто, банківська гарантія АТ «Банк Альянс» є «фіктивною». До того ж, відповідно до Цивільного кодексу України фіктивним правочином є: а) правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 ЦК); б) правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним (ч. 5 ст. 203 ЦК). І найголовніше, що фіктивний правочин повинен бути визнаний судом недійсним, відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України, чого органом досудового розслідування не здійснено. Окрім того, ні НАБУ, ні САП не наведено жодних нормативних документів, які б голова правління АТ «Банк Альянс» Ю. М. Фролова порушила, діючи від імені АТ «Банк Альянс» під час укладання з ТОВ «Юнайтед Енерджі» договору про надання гарантії від 07.09.2021 р. № 11122-21 на суму 1 850 000 000,00 грн.

По-третє, відсутній прямий причинно-наслідковий зв’язок між видачею АТ «Банк Альянс» Банківської гарантії, підписаної головою правління банку Ю. М. Фроловою, та начебто спричиненими збитками ПрАТ «НЕК «Укренерго», оскільки наявність такої гарантії взагалі не впливає на факт можливого (якщо це буде доведено) розкрадання електроенергії (чи безоплатного споживання) на суму 716 млн грн, яку було поставлено споживачам з боку ПрАТ «НЕК «Укренерго».

По-четверте, сам по собі факт отримання від ПрАТ «НЕК «Укренерго» вимоги про оплату за Банківською гарантією, без аналізу її на належне представлення, не свідчить про безумовність зобов’язання АТ «Банк Альянс» в оплаті. Зокрема, обов’язковими елементами для виникнення в АТ «Банк Альянс» обов’язку сплати суми по вищезазначеній Банківській гарантії є: 1) настання гарантійного випадку; 2) пред’явлення ПрАТ «НЕК Укренерго» вимоги в строк, передбачений умовами гарантії № 11122-21/1 від 07.09.2021 р.; 3) пред’явлення ПрАТ «НЕК Укренерго» вимоги має бути здійснено у встановлений гарантією спосіб та формі.

Отже, саме по собі звернення ПрАТ «НЕК Укренерго» до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з вимогами погасити заборгованість ТОВ «Юнайтед Енерджі» також не є безумовною підставою для сплати гарантії. Відповідно до Правил ринку, ПрАТ «НЕК «Укренерго», при одержанні ТОВ «Юнайтед Енерджі» статусу «Преддефолтний» повинен був зупинити майбутні та скасувати діючі двосторонні договори щодо продажу електричної енергії ТОВ «Юнайтед Енерджі», проте цього не зробив, що є в причиннонаслідковому зв’язку з накопиченням боргу за електроенергію ТОВ «Юнайтед Енерджі», а саме видача Банківської гарантії з будь-якими можливими збитками в такому зв’язку не перебуває.

Читайте також: Зміна ціни в договорах постачання електричної енергії: ВС поставив крапку в таких спорах

Заборгованість ТОВ «Юнайтед Енерджі» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» виникла не внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії згідно із Законом і Правилами ринку, що покривали гарантійні зобов’язання Банку, а всупереч Закону та Правилам ринку і відповідно, збиток (у разі його підтвердження) міг бути завданий виключно діями службових осіб ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО». Тобто, видаючи гарантію і підписуючи договір про її видачу, Ю. М. Фролова, як голова правління Банку, брала на АТ «Банк Альянс» зобов’язання покрити можливу заборгованість між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ПрАТ «Укренерго», але тільки в тому випадку, якщо обома суб’єктами буде дотримано Правил ринку. Іншими словами, Банк не може гарантувати виконання зобов’язань у тому разі, коли ПрАТ «НЕК «Укренерго» не виконує своїх функцій в частині визначення учасника ринку «Переддефолтним» чи «Дефолтним» та поза Правилами ринку здійснює поставку електричної енергії тому учаснику ринку, який не виконує свої зобов’язання по оплаті.

Нагадаю, на цей час у Північному апеляційному господарському суді триває розгляд апеляційних скарг АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2022 р. у справі № 910/3268/22 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до Акціонерного товариства «Банк Альянс» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – ТОВ «Юнайтед Енерджі», позивача – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення 1 717 000 000,00 грн та за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору – ТОВ «Юнайтед Енерджі» до 1. ПрАТ «НЕК «Укренерго» та до 2. АТ «Банк Альянс» про визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

При цьому, слід зазначити, що складається враження про намагання НАБУ втрутитися в господарське правосуддя та чинити тиск на суд задля винесення у справі № 910/3268/22 упередженого рішення, завідомо вигідного для органу досудового слідства. Так, 06.03.2024 р. НАБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про залучення останнього до участі у справі № 910/3268/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача. При цьому своє бажання взяти участь у господарському спорі НАБУ безпідставно мотивує своїм «інтересом» щодо обґрунтування в межах кримінального провадження № 52022000000000091 від 03.05.2022 р. невиконання АТ «БАНК АЛЬЯНС» своїх зобов’язань за Банківською гарантією, оскільки «це питання має важливе значення для встановлення обставин кримінального правопорушення», що не має будь-якого відношення до розгляду господарського спору.

Крім того, в Господарському суді м. Києва слухається справа № 910/15231/23 за позовом ТОВ «Юнайтед Енерджі» до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про: а) визнання протиправними дії ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо здійснення розрахунків вартості небалансів за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1196-01024 від 18.07.2019 року; б) визнання припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 року, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»; в) визнання припиненим зобов`язання ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 року, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»; г) визнання відсутнім права ПрАТ «НЕК «Укренерго» на стягнення з ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором № 1196-01024 про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 р., укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», на суму 1 520 269 803, 95 грн. На цей час розгляд господарського спору триває.

Тобто сьогодні із усіх наведених НАБУ обставин, а також досліджених інших матеріалів, які є у відкритому доступі, ознак інкримінованих НАБУ злочинів в діях Ю. М. Фролової не вбачається.

3. Яка судова перспектива у кримінального провадження № 52022000000000091?

Проаналізувавши наявну практику Вищого антикорупційного суду України, можна із впевненістю сказати, що таке кримінальне провадження, як є, без достатніх доказів вчинення, зокрема Фроловою Ю. М., кримінальних правопорушень, тобто із необґрунтованою підозрою, якщо й буде направлено прокурором до Вищого антикорупційного суду, то лежатиме воно там роками, очікуючи сприятливу політичну ситуацію для винесення судом або виправдувального вироку, або закриття його за угодою. Так склалося, що кілька місяців тому я вивчав інше кримінальне провадження, яке стосується обвинувачення посадових осіб господарюючих суб’єктів за несвоєчасні та неповні розрахунки за спожиту електроенергію, яке до цього часу (протягом кількох років) перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді України. Зазначу з високою долею ймовірності, що обвинувального вироку і в тій справі ВАКС не винесе, що додатково свідчить про нерозуміння детективами НАБУ та прокурорами САП законодавства про ринок електроенергії в Україні та суті господарських стосунків на цьому ринку.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути