Як в Одеси вкрали її «повітряні ворота»

Двадцять дев’ятого березня Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок колишньому заступнику Одеського міського голови Анатолію Орловському, який, якщо по правді, був другорядним учасником злочинної схеми, яка мала на меті незаконне привласнення приватними особами тамтешнього міжнародного аеропорту й, за підрахунками НАБУ, заподіяла шкоди бюджету громади на суму більше двох з половиною мільярдів гривень.

Читайте також: Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси

Серед підозрюваних у цій справі колишні мер міста Олексій Костусєв і директор одеського аеропорту Олексій Кочанов, а також два дуже впливові місцеві бізнесмени – Борис Кауфман і Алекс Борухович (він же Олександр Грановський). З цієї компанії лише Орловський погодився співпрацювати з правоохоронними органами, а тому за угодою про визнання винуватості отримав за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем) доволі м’який вирок – чотири з половиною роки умовного позбавлення волі.

За версією слідства головними дійовими особами в цій історії були Кауфман і Борухович. Найціннішим активом цих ділків вважається найбільша в країні компанія з торгівлі тютюновими виробами «Тедіс Україна». Крім того, засоби масової інформації приписують їм унікальну здатність знаходити спільну мову з найближчим оточенням трьох останніх Президентів України: з Януковичем вони, буцімто, домовлялися через його сина Олександра, з Порошенком – через главу його Адміністрації Бориса Ложкіна, при нині чинному главі держави їх лобістом був колишній заступник керівника ОПУ Кирило Тимошенко.

Варто зазначити, що злочин, в якому їх нині підозрюють, було вчинено в далекому 2011 році. На той момент Міжнародний аеропорт «Одеса» перебував у статусі комунального підприємства Одеської міської ради й відповідно до положень Повітряного кодексу України і Закону «Про приватизацію державного майна» не міг бути проданий чи іншим чином переданий у приватну власність, та оскільки неофіційна згода на це була отримана від найвищої посадової особи держави, обійти закон було справою техніки. Тодішній міський голова Олексій Костусєв радо погодився бути пособником ділків і став пропихати ідею залучення закордонного інвестора, який би вклав кошти в реконструкцію й модернізацію аеропорту. В свою чергу Кауфман і Борухович зареєстрували у Великобританії компанію «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед», яка мала зіграти роль «багатого дядечки», і Костусєв запропонував міськраді створити на паях із нею ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса». В принципі в створенні такого товариства нічого поганого не було – відповідно до Закону «Про державно-приватне партнерство» місцеві громади мали право створювати спільні підприємства. В даному ж випадку планувалося, що внеском міста до статутного капіталу новоствореного товариства буде майно аеропорту, що вже явно входило в конфлікт із законом. До того ж, вартість цього майна виявилася суттєво заниженою, оскільки його оцінку здійснювало підконтрольне Кауфману й Боруховичу ПП «Бюро Маркуса», яке оцінило його в 118 мільйонів гривень.

Читайте також: Злочини проти національної безпеки: Деякі авторські роздуми на прикладі резонансної справи проти Н.І. Шуфрича

Згідно розробленого зловмисниками плану сума грошового внеску «британського» інвестора була втричі більшою, відтак частка міста в ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеси» складала 25%, а частка компанії «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» – 75%. А це означало, що керівні органи товариства формуватимуть зазначені ділки, які отримають повний контроль над технологічним циклом, фінансово-господарською діяльністю аеропорту і його грошовими потоками. Взамін на все це приватний партнер брав на себе обов’язок протягом року залучити близько ста мільйонів доларів США, на які буде збудовано нову злітно-посадкову смугу, аеровокзал і багато чого іншого.

Зазначимо й те, що така пропозиція не викликала особливого ентузіазму серед депутатського корпусу Одеської міської ради – навіть фракція Партії регіонів публічно заявила, що це відкрите шахрайство. Та попри це Коктусєв обіцянками, вмовляннями й погрозами домігся того, що 8 липня 2011 року сесія прийняла рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність». На виконання зазначеного рішення в жовтні того ж року було складено акт приймання-передачі майна, який підписали заступник міського голови Орловський і директор ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Кочанов, а в січні 2012-го була здійснена державна реєстрація нерухомості за новим власником. Таким чином усе майно аеропорту фактично вибуло з державної форми власності в приватну.

Читайте також: Міноборони і його постачальники

Свої зобов’язання в частині грошового внеску «британський» інвестор формально виконав, але зробив це дуже хитро: 354 мільйони гривень були покладені на рахунок новоствореного товариства в належному Кауфману й Боруховичу «Фінбанку», але скористатися цими грошима воно не могло, оскільки ця сума одразу ж була внесена як гарантія повернення кредитів, отриманих у зазначеній фінансовій установі низкою позичальників, що не мали жодного відношення до діяльності аеропорту. Що ж стосується інвестицій, то по цій лінії було взято кредит у сумі 30 мільйонів доларів у Державному експортно-імпортному банку України під заставу майна аеропорту.

Як порахували детективи НАБУ, внаслідок вчинення цього злочину протягом 2012 – 2022 років зловмисники отримали 2,576 мільярда гривень, які заробив аеропорт. Кримінальне провадження у зв’язку з цими подіями було відкрите ще в червні 2016 року, але про підозру їм було повідомлено лише в серпні 2023-го.

Костянтин Юрченко,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути