Connect with us

Думка експерта

Безпілотники під час війни: законодавче врегулювання та відповідальність за порушення повітряного простору

Безпілотні літальні апарати або повітряні судна (БПЛА або БПС) входять у трійку найважливіших потреб для українських сил безпеки та сил оборони, зокрема Збройних Сил, поліції, Нацгвардії, Служби безпеки й Держприкордонслужби. Саме безпілотники технологічно підсилюють наших військових на фронті та дають змогу отримати перевагу над ворогом. Основна роль БПЛА полягає в забезпеченні розвідки, а також знищення живої сили противника, їхніх автомобілів, бронетехніки, укриттів і вогневих точок. Крім того, вони мають різноманітне застосування, що включає цілодобове патрулювання, доставку вантажів до важкодоступних районів, охорону об’єктів, коригування вогню артилерії, аерофоторозвідки, отримання актуальних просторових даних, радіоелектронної розвідки та для сигналів зв’язку. Ці БПЛА здатні надавати цінну інформацію та підтримку для ефективного планування та виконання операцій силових відомств. З 24 лютого 2022 року захист повітряного простору став першочерговим завданням для ЗСУ, тому використання безпілотних літальних апаратів та легких літаків у приватних цілях у період воєнного стану заборонено. Рішення щодо можливості використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в конкретній області приймається Генеральним штабом ЗСУ. Наразі, необхідно покращити рівень внутрішньої безпеки в межах країни. Тому пропоную розібратися у законодавчій базі щодо використання безпілотників та відповідальності за порушення повітряного простору.

Законодавчий аспект: 

На сьогодні, чинне законодавство щодо визначення, класифікації та використання БПС регулюється Повітряним кодексом України, Положенням про використання повітряного простору України, затверджене постановою КМУ № 954, Авіаційними правилами України «Правила використання повітряного простору України», затверджені наказом Державної авіаційної служби України, Міністерства оборони України № 430/210, Наказом Міністерства оборони України  № 661 «Правила виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України». У Авіаційних правилах України щодо використання повітряного простору визначено, що «безпілотне повітряне судно» – це повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном. Повітряний Кодекс встановлює, що не підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України – безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності. Крім того, в Авіаційних правилах встановлено, що польоти безпілотних ПС масою до 20 кг включно виконуються без подання заявок на використання повітряного простору України (далі- ВПП), без отримання дозволів на нього, без інформування органів управління Повітряних Сил ЗСУ та органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі – ОЦВС), органів Державної прикордонної служби України, органів обслуговування повітряного руху (далі – ОПР) та відомчих органів управління повітряним рухом (далі -УПР). Це можливе за умови дотримання переліку вимог, серед низки яких є те, що польоти виконуються без перетинання державного кордону України й поза межами встановлених заборон та обмежень ВПП, крім випадків, установлених Положенням про ВПП. Польоти виконуються не ближче 5 км від зовнішніх меж злітно-посадкових смуг (далі – ЗПС) аеродромів або не ближче 3 км від зовнішніх меж злітно-посадкової смуги, крім випадків узгодження з експлуатантом ЗПС. Також, польоти виконуються не ближче 500 м від пілотованих ПС й польоти не виконуються над: скупченням людей на відкритому просторі та над місцями щільної забудови, зокрема, об’єктами (зонами), які визначені державними органами та відносно яких здійснюється державна охорона. В інших випадках польоти безпілотного ПС масою до 20 кг включно та усі без винятку польоти безпілотного ПС масою понад 20 кг виконуються у межах спеціально встановлених зон та маршрутів з дотриманням вимог щодо подання заявок на ВПП, отримання дозволів та умов ВПП.

Наказом Міністерства оборони України № 661 встановлена наступна класифікація безпілотних літальних апаратів безпілотних авіаційних комплексів (далі – БпЛА БпАК). За класами вони існують: легкі, середні й важкі. Крім того, кожен з цих класів ділиться ще й на підгрупи.  За призначенням БпЛА БпАК класифікуються як бойові, розвідувальні, ударні; БпЛА БпАК розвідки та цілевказання й радіоелектронної боротьби. До того ж, існують БпЛА – перехоплювачі ПС та бойові БпЛА БпАК, які можуть мати комбіноване призначення. Існують також й спеціальні БпЛА БпАК – призначені для виконання спеціальних завдань, а також для спостереження та моніторингу об’єктів, території тощо. Крім цього, є класифікація за типом, місцем базування, способом зльоту та посадки й  типом системи керування польотом.

Законопроектний аспект:

Ще з 2020 року на розгляді Верховної Ради знаходиться проект № 3716 «Про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації», що прийнято за основу ще 2 лютого 2021 року. У законопроекті № 3716, з метою удосконалення існуючого регулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації, пропонуються зміни до Повітряного кодексу України, якими, зокрема, уточнюється понятійний апарат, унормовуються питання обліку (реєстрації) безпілотних повітряних суден, встановлюються вимоги до компетентностей дистанційного пілота, його підготовки, перепідготовки, підтвердження/відновлення та підвищення кваліфікації, запроваджується обов’язок експлуатанта БПС щодо страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам тощо. До другого читання, профільним Комітетом  з питань транспорту та інфраструктури до даного  проекту запропоновано зокрема, безпілотні ПС, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються в освітньому процесі для здобуття позашкільної освіти, наукової та спортивної діяльності. Але при цьому,  безпілотні повітряні судна, що мають сертифікат або еквівалентний до нього документ, виданий уповноваженим органом з питань цивільної авіації, крім безпілотних повітряних суден з максимальною злітною вагою до 250 грамів – підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України у випадках, встановлених авіаційними правилами України. Інші безпілотні повітряні судна, крім безпілотних повітряних суден з максимальною злітною вагою до 250 грамів або злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються в освітньому процесі для здобуття позашкільної освіти, наукової та спортивної діяльності, підлягають безкоштовному обліку шляхом заповнення експлуатантом безпілотного повітряного судна форми на офіційному вебсайті уповноваженого органу з питань цивільної авіації в порядку, встановленому авіаційними правилами України. Проте, широкомасштабна збройна агресія внесла свої корективи, а тому даний проект наразі не розглядається Верховною Радою.

У травні цього року Верховна Рада прийняла за основу два законопроекти №8185 та №8186 щодо протидії незаконному використанню безпілотників. Головним Комітетом в опрацюванні даних проектів виступає Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Якщо говорити детальніше, то проект №8185 спрямований на підтримання громадської безпеки та порядку, захист життя і здоров’я людей, охорону державного кордону, об’єктів критичної інфраструктури, важливих державних об’єктів від загроз, що виникають у зв’язку з протиправним використанням безпілотних повітряних суден.

Він передбачає розширення повноважень правоохоронних органів, що є базою для створення дієвої системи протидії загрозам учинення за допомогою безпілотних повітряних суден терористичних актів (диверсій), а також забезпечення регулювання у сфері експлуатації цивільних безпілотників шляхом прийняття відповідних авіаційних правил.

Важливий аспект, на якому хочу наголосити – законопроект передбачає розширення повноважень Нацгвардії, Нацполіції, Прикордонслужби та СБУ (далі – уповноважених державних органів) щодо притягнення правопорушників до такої відповідальності. Тобто, ми говоримо за  чітко встановлений правовий підхід щодо використання спеціальних засобів уповноваженими державними органами щодо припинення протиправного використання БПЛА. Також це стосується і встановлення відповідальності за порушення правил використання повітряного простору України. Саме це є основою для ефективної боротьби з терористичними актами (диверсіями) та контролю над використанням цивільних БПС, зокрема для регулювання їх експлуатації. Тому це базове рішення, яке необхідно імплементувати у законодавство України.

Своєю чергою, законопроект № 8186 передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку, а також правил використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами. Відповідно, за ці порушення повітряного простору України при експлуатації БПС запроваджується штрафна система у розмірі від 60 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення будь-якого із зазначених порушень передбачатиме штраф у розмірі від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією безпілотника.

Тому зазначу, що дані законопроекти – вагоме доповнення в систему національної безпеки завдяки контролю над використанням БПЛА. Не менш важливо, що вони унормовують національне законодавство до вимог міжнародних стандартів та норм щодо використання БПЛА, а це сприяє покращенню репутації України у глобальному співтоваристві та сприяє співпраці з іншими країнами у сфері безпілотних систем

Крім того, наприкінці травня ВРУ ухвалила в цілому два Закони №9275 та №9276 для підтримки виробництва дронів в Україні. Безпосередньо, №9276 тимчасово звільняє від сплати ввізного мита складові для виробництва або ремонту безпілотних систем. Водночас законопроект № 9275 скасовує сплату ПДВ при ввезенні в Україну компонентів для безпілотних систем. Обидва будуть чинним до кінця воєнного стану.

Щодо сертифікації та ліцензування БПЛА:

Згідно з пунктом 4 розділу II Авіаційних правил, політ безпілотних повітряних суден з масою до 20 кг, включно, може бути виконаний без необхідності подавати заявки на використання повітряного простору без отримання дозволів на використання повітряного простору, без інформування відповідних державних органів. Відповідно до Авіаційних правил існує реєстр, де фіксуються всі БПЛА більше ніж 25 кг. Проте, врегулювання потребує питання сертифікації та ліцензування таких БПЛА, які вже фіксуються в реєстрі. Безумовно, сертифікація БПЛА вимагає детального технічного огляду та перевірки їх відповідності встановленим нормам та стандартам щодо безпеки, надійності та ефективності. Це включає аналіз конструкції, систем управління, автопілотів, датчиків та інших складових частин БПЛА. Ліцензування операторів БПЛА, зокрема тих, що використовують БПЛА в реєстрі з масою понад 25 кг, вимагає спеціальної документації та дотримання встановлених правил та обмежень. Також, оператор повинен мати відповідну кваліфікацію та знання про безпекові аспекти польотів, правила використання БПЛА, процедури дозвільних режимів та інші вимоги, що регулюються компетентними органами. Крім того, класифікацію БПЛА потрібно узгодити з військовими та Наказом Міністерства оборони України № 661 «Правила виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України».

На мою думку, доцільніше розглянути питання сертифікації та ліцензування й відповідно ухвалити рішення до другого читання вже після закінчення воєнного стану,  оскільки поточна ситуація лише ускладнить всі процедури й може вплинути на ефективність та швидкість застосуванні БПЛА військовими та правоохоронними органами. Крім цього, використання БПЛА повинні бути узгодженні з європейським законодавством, зокрема у сфері сертифікації, ліцензування, застосування та оподаткування. Дані законопроекти підпадають під сферу дії права Європейського Союзу щодо правил та процедур експлуатації БПС. Самі проекти Законів не суперечать зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та праву Європейського Союзу, але разом з тим, потребують доопрацювання з метою дотримання принципу правової визначеності та повної відповідності Регламенту (ЄС) 2018/1139.

Наша держава має значну базу літакобудування та технологічний потенціал, а також можливість стати одним з ключових гравців у виробництві та розвитку безпілотних літальних апаратів не лише у військовій сфері, а й таких галузях як аграрний сектор, транспорт і  логістика. Тому, розширення випуску БПЛА, враховуючи законодавчі регулювання в Україні, відкриває нові можливості для нашої країни у сфері виробництва та застосування безпілотних повітряних суден, що позначиться не лише у сфері національної безпеки, але й сприятиме розвитку економіки та технологічного потенціалу держави.

Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України

Continue Reading

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2023
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.