Думка експерта
Бюро економічної безпеки — черговий каральний орган чи прорив для України?
Олег ГЕТЬМАН,
економіст, координатор економічних груп Економічної експертної платформи
Служба безпеки України більше не буде займатися економічними злочинами, тобто — кошмарити бізнес. А хто ж тоді?
Багато років аналітичні центри країни наполягали на необхідності створення єдиного професійного аналітичного органу, в якого має бути зосереджена вся робота по боротьбі з економічними злочинами, на заміну Податковій міліції та всім іншим підрозділам правоохоронних органів. Тож ще на початку роботи нового парламенту провідні аналітичні центри та близько ста бізнес-асоціацій підписали меморандум про співпрацю з партією «Слуга народу», одним із ключових пунктів якого, зокрема, було записано: «Ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань (фінансової поліції або служби фінансових розслідувань), з посиленою аналітичною функцією детективів і чітко визначеними повноваженнями з розслідування злочинів проти публічних фінансів держави та місцевого самоврядування, в системі органів Кабінету Міністрів».
Також у передвиборчій програмі ще кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського, яка розміщена на сайті Центральної виборчої комісії України зазначено, що «органи правопорядку повинні припинити займатися економічним тиском на бізнес і повернутися до виконання своїх прямих обов’язків із забезпечення безпеки громадян. Час повернути довіру до правоохоронних органів, яку ми плекали на початку реформи. СБУ не буде займатися економічними злочинами».
Чому створення БЕБ так важливе?
По сьогодні ми майже щодня спостерігаємо, як різні правоохоронці долучаються до вирішення корпоративних конфліктів, розподілу активів, з’ясування питань, пов’язаних із виконанням цивільних зобов’язань. Переважна більшість таких розслідувань починається з обшуків, вилучення майна, отримання доступу до конфіденційної інформації — слідчих дій, до яких бізнес найбільш чутливий. До того ж — непоодинокими є випадки, коли різні правоохоронці приходять до бізнесу по черзі, щодо одного й того ж епізоду. Для прикладу — у 2019 році в Україні щодня накладався арешт на 183 майнових об’єкти (приблизно 67 тисяч на рік), що в п’ять разів більше, ніж у 2013 році (12 500), у 2019 році проводилося близько 200 обшуків на день (загалом — 70 тисяч на рік, порівняно з 53 тис. у 2013 р.).
У тому ж 2013 році залишок кримінальних справ, які перебували в провадженні слідчих усіх відомств України, становив приблизно 360 тисяч. Надалі цей показник зростав і сьогодні становить понад 1,2 млн кримінальних проваджень, що аж ніяк не узгоджується з динамікою злочинності в країні. При цьому неухильно погіршується показник розкриття кримінальних правопорушень (2013 рік — 12%, 2014-й — 10,8%, 2016-й — 3,6%, 2017-й — 2,7%, 2018-й — 1,9%, 2019-й — 1,6%). Тож питання створення єдиного аналітичного органу — вже перезріло. Що ж саме передбачає прийнятий парламентом минулого тижня законопроект №3087-д? Нарешті, через півтора року після початку роботи парламенту закон про створення Бюро економічної безпеки було прийнято. При тому значну частину пропозицій аналітичних центрів було враховано до другого читання й у підсумку ми маємо якісний закон, який передбачає:
1. Бюро економічної безпеки перебуватиме в системі органів Кабінету Міністрів, що відповідає світовому досвіду. Після прийняття закону про БЕБ важливо визначити координатором Міністерство фінансів, що також є оптимальним з огляду на зарубіжний досвід.
2. Встановлюється гранична чисельність працівників БЕБ — до 4 тисяч осіб. Це дозволить зосередитися саме на системних порушеннях та стане передумовою здійснення аналітичного дослідження фінансових операцій. Передбачаються на рівні закону гідні зарплати для працівників БЕБ — щонайменше 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
3. Проектом усувається дублювання функцій Національної поліції, Служби безпеки України під час розслідування економічних злочинів, Податкова міліція ліквідовується. Водночас із завдань СБУ виключається захист економічних інтересів держави та підрозділ з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю. В той же час важливо додатково внести зміни до КПК (проект № 3959), щоб остаточно розмежувати підслідність.
4. Проектом закону визначаються спеціалізовані прокурори, які здійснюватимуть нагляд за діяльністю БЕБ, що призведе до підвищення якості роботи розслідувань.
5. Кандидати на посаду директора БЕБ обиратимуться конкурсною комісією її засідання будуть відкритими, забезпечуватимуться відео- та аудіофіксацією і трансляцією в режимі реального часу засідань. Співробітники бюро також відбиратимуться на конкурсній основі.
Що важливо зробити після підписання закону Президентом?
Однією з найважливіших функцій БЕБ має бути інформаційно-аналітична, а в його роботі повинна превалювати інтелектуальна складова. В основі такої аналітичної діяльності має перебувати моніторинг господарських процесів у всіх наявних базах даних. А сама діяльність бюро повинна ґрунтуватися на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей із наявних джерел та оцінці великих масивів даних. Це питання потребує врегулювання відповідною постановою Кабінету Міністрів після прийняття проекту № 3087-д в цілому.
Також вкрай важливо внести якісні зміни до КПК, щоб остаточно розмежувати підслідність. Як уже зазначалося, з цією метою вже зареєстровано проект закону № 3959, який доцільно прийняти за основу та доопрацювати його до другого читання, зокрема: внести зміни по запровадженню системи визначення пріоритетності розслідування кримінальних проваджень, внести зміни з метою виокремлення найдрібніших порушень (на кшталт ворожки на вулиці) та залишення таких найдрібніших порушень у повноваженнях МВД.
У той же час альтернативний законопроект № 3959-1 має бути відхилений. Цей документ абсолютно не містить будь-яких заборон чи обмежень щодо розслідування іншими правоохоронними органами кримінальних проваджень за злочинами, підслідними БЕБ, та не передбачає положення, які б закріплювали виключне право детективів Бюро економічної безпеки здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та забороняли б здійснювати досудове розслідування таких кримінальних правопорушень іншими правоохоронними органами.
Сподіваюся, що необхідні підзаконні акти будуть швидко прийняті Кабміном, а якісні зміни до КПК протягом кількох місяців підтримає парламентом. І вже до кінця 2021 року країна отримає справді професійний орган, який, сподіваюся, буде ефективно боротися з економічними злочинами і не шкодити законослухняному бізнесу. Нарешті, буде усунуто різні силові підрозділи від будь-якого невластивого контролю над бізнесом та тиску на економічну активність, а підприємство й економіка країни отримають додатковий поштовх до розвитку та зростання.
Джерело: Юридичний вісник України
