Думка експерта
Деградація державної земельної політики
Віктор БРАНОВИЦЬКИЙ,
адвокат, старший партнер АО «KB Partners», кандидат економічних наук
Як стало відомо, керівництво Держгеокадастру, яке підпорядковується Мінагрополітики, винесло на розгляд Кабміну постанову про приєднання до себе державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», яка, своєю чергою, підпорядковується Мінекономіки.
Що може означати по суті така, здавалося б, звична рокіровка одним із інститутів для державної політики в сфері земельних відносин? А те, що установа, яка була утворена з метою здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості тощо втрачає свою незалежність та підпорядковується органу надзору, а не регулятору ринка. Це, по-перше. А по-друге, більшість функцій, що реалізує «Інститут охорони ґрунтів України», не притаманні Держгеокадастру як органу виконавчої влади, що породжує суттєві корупційні ризики через підпорядкування.
Хоча зазначимо, що функція контролю за використанням та охороною земель віднесена до повноважень Держгеокадастру.
Одним із видів реалізації цих повноважень є функції інспекційного нагляду за використанням та охороною земель, тобто накладення штрафів на осіб, які порушують законодавство в аграрному секторі, у тому числі на підставі висновків «Держґрунтохорони». Висновок, який надає ДУ «Держґрунтохорона», — незалежний, оскільки підпорядковується регулятору ринка, а не органу надзору. Й це саме те, що вимагає реформа державної політики впродовж останніх п’яти років, а саме — відокремлення в одній установі функцій регулятора ринка від функцій надзору. Тим паче, що безліч інспекційних органів у процесі виконання покладених на них завдань взаємодіють в установленому порядку з іншими підприємствами та інституціями.
Варто зазначити, що якщо предметом спору в суді буде акт інспекційного органу, складений на підставі висновку «Держґрунтохорони», то в процесі розгляду судової справи, у випадку передачі установи до сфери управління Держгеокадастру, такий акт може піддатися сумніву й бути визнаний недопустимим доказом у кримінальному провадженні внаслідок прямого адміністративного впливу на «Держґрунтохорону».
Як аналогію серйозності наслідків, наведемо приклад з кримінального права. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», передбачено існування установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду. Це означає, що будь-який висновок науково-дослідних інститутів судових експертиз, проведений на замовлення органу, якому він підпорядковується, можна піддати сумніву та визнати недопустимим доказом через відсутність його незалежності в частині підпорядкування органу досудового розслідування.
Бажання керівництва Держгеокадастру підпорядкувати собі ДУ «Держґрунтохорона» — закономірне в світлі активного розвитку ринку землі, оскільки цей інститут є єдиним державним формуванням, до повноважень якого входить надання незалежного висновку про родючість та екологічний стан ґрунтів. Проте при передачі ДУ «Держґрунтохорона» до сфери управління Держгеокадастру порушується принцип неупередженості та незалежності висновків, які надає даний інститут.
Така передача може призвести до розбалансування вибудованої системи управління, порушення єдиних підходів та рекомендованих технологій щодо проведення агрохімічної паспортизації земель і, в першу чергу, посилити корупційні ризики для Держгеокадастру.
Найважливіше, що передача ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» зі сфери управління Мінекономіки до сфери Держгеокадастру призведе до блокування роботи цієї установи на значний час, унаслідок відсутності правових підстав підписання бланку агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки посадовими особами Держґрунтохорони. Держгеокадастр завжди при виконанні функцій контролю за використанням та охороною земель співпрацював із ДУ «Держґрунтохорона» як з Інститутом охорони ґрунтів України незалежною установою, яка йому не підпорядковується. Тому відповідь на запитання «Для чого винаходити новий «велосипед», який і без псевдореформ уже працює», залишається відкритою.
Джерело: Юридичний вісник України
