Connect with us

Думка експерта

Конституційна модернізація установчої влади українського народу в умовах євроінтеграційних змін

Сьогодні надзвичайно важливим є розгляд і розв’язання взаємопов’язаного кола питань, пов’язаних із конституційною модернізацією установчої влади Українського народу, яка стане запорукою креативного і прагматичного розвитку української державності. Із цією метою нами запропоновані конструктивні, консолідовані, асиметричні підходи до здійснення конституційної реформи в Україні, яка повинна базуватися на історіографічних засадах і чітко визначеній стратегії конституційного розвитку, що тактично враховує досвід конституціоналізму та державотворення провідних країн світу, наявну соціально-економічну ситуацію в країні й тенденції її розвитку в майбутньому.

Петро Біленчук
професор Національного авіаційного університету


Олександр Кравчук
начальник відділу управління стратегічного аналізу і прогнозування Міністерства внутрішніх справ України


Тетяна Обіход
кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, доцент Київського університету ринкових відносин

 

Основні напрями розвитку країни

Для поглибленого дослідження питань конституційної модернізації в умовах євроінтеграційних змін вважаємо за необхідне приділити особливу увагу всебічному аналізу трьох основних напрямів здійснення конституційної реформи в Україні з метою креативного і прагматичного розвитку української державності та з урахуванням наявних потреб нашого народу, а також запропонованих вченими і практиками як історичних, так і інноваційних ідей, роздумів та міркувань.

Читайте також: Захист від нападу агресивної собаки – конституційне право людини

1. Розвиток і примноження прав і свобод установчої влади Українського народу.

Перший напрям нашого дослідження якраз і передбачає розгляд питань, пов’язаних із визначенням сутності людини, та забезпеченням розвитку її конституційних прав і свобод, а також гарантуванням захисту цих свобод та законних інтересів у повсякденному житті.

Це обумовлено також і тим, що в статті 3 Конституції України чітко передбачено надзвичайно важливі положення про те, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

Конституційна модернізація на сьогодні є особливо актуальною, оскільки безпосередньо пов’язана як із забезпеченням захисту, так і розвитком та примноженням прав і свобод установчої влади Українського народу. Слід акцентувати особливу увагу ще й на те, що згідно з положеннями статті 5 Конституції носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати й змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові та не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Тому якраз конституційна модернізація установчої влади Українського народу в умовах євроінтеграційних і світових змін є пріоритетним завданням сьогодення. А це значить, що розвиток і примноження його прав і свобод є наріжним каменем та об’єктивною необхідністю, покликаною гарантувати подальший поступ нашої держави, її повноцінну інтеграцію в європейське та світове співтовариство, в коло креативних країн світу. При тому конституційна модернізація повинна зберігати і враховувати ключові принципи та положення в сучасних динамічних історичних умовах, а також адекватно реагувати на глобальні безпекові зміни й реальні кризові виклики часу.

Насамперед, конституційна модернізація установчої влади Українського народу в умовах євроінтеграційних змін повинна проводитися: а) в інтересах забезпечення прав і свобод Українського народу, а не в суб’єктивних чи вузько-політичних кланових інтересах; б) з урахуванням того, що держава існує тільки для того, щоб захищати, розвивати і примножувати права Українського народу; в) уповноваженими представниками Українського народу, які матимуть право голосувати один раз за Конституцію України (конституційну модернізацію Головного закону країни) й назавжди бути позбавлені пасивного виборчого права, та не можуть входити до органів державної влади та управління (Біленчук П., Ярмолюк А. Стратегія наукового забезпечення конституційної реформи в Україні).

Головна ідея наступної конституційної модернізації установчої влади Українського народу в умовах євроінтеграційних змін – побудова сильної, креативної, культурної країни через щасливий і радісний розвиток, добробут, заможність, духовне й матеріальне багатство, базуючись на принципах духовності і милосердя, чесності і справедливості, інноваційності і професіоналізму.

2. Стратегія, тактика і мистецтво творення національного цивілізованого конституційного законодавства

Другий напрям пов’язаний із всебічним аналізом та використанням для конституційної модернізації вітчизняного, європейського і світового досвіду державотворення й конституціоналізму. Відомо, що за сім тисяч років існування сорока цивілізацій на території сучасної України накопичилася безмежна кількість правничих документів (звичаїв, традицій, статутів, конституцій, законів), які врегульовували відносини між людьми, приватними і державними установами тощо. Історик Данило Яневський на основі системного аналізу історіографічних та археологічних даних справедливо зазначає, що впродовж одинадцяти століть на території сучасної України функціонувало тридцять основних правових комплексів (правових традицій і звичаїв, законодавчих актів і правових концепцій, статутів і конституцій), сорок цивілізацій, сорок державних утворень та сімдесят окремих етнографічних територій. Зокрема, найбільш ґрунтовними, базовими правничими комплексами, на його думку, були такі: звичаєве право (донорманська звичаєва традиція); норманська, рюриківська звичаєва традиція («Закон Руський» IX – XI ст.); «Руська правда» XI – XII ст.; «Яса» Чингізхана/Темурджина 1204/ 1211/1276 рр.; Статути Великого князівства Литовського 1529 р., 1566 р., 1588 р.; Королівство Польське – дві правові концепції: німецька – міста, польська – поза межами міст; Магдебурзьке право; «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743 р.); Козацьке звичаєве право XVI – XVIII ст.; «Екстракт малоросійських прав» (1767 р.); «Соборноє Уложеніє» (1649 – 1832 рр.); «Звід законів Російської Імперії» (1832 – 1917 рр.); Конституції Австро-Угорщини (1849, 1850, 1860 р.р. (діяла до 1918/1920 років); Законодавство УНР, ЗУНР; Конституції УРСР: 1919, 1929, 1937, 1978 р.р; Галаха; Закони Шаріату; Конституція України (1996 р.).

Читайте також: Реформа правосуддя в Україні: що не так із судовою та виконавчою системою та як саме її вдосконалити

На наш погляд, українцям є чим гордитися, оскільки серед вказаних вище правничих конституційних комплексів слід особливо виокремити першу в світі Конституцію Пилипа Орлика (1710 р.), конституційні проекти Георгія Андрузького («Досягнення можливого степеня рівності і свободи переважно в слов’янських землях», «Ідеал держави», «Начерки Конституції Республіки» 1846 – 1850 рр.) (Історія вчень про державу і право. Частина 3. Політико-правова думка XIX-XX століть: хрестоматія / уклад. В. В. Сухонос; Українська академія банківської справи НБУ. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – с. 184 – 194), Конституції ЗУНР і УНР, «загублені ідеї» конституційних проектів 1991 – 1993 років тощо.

Оскільки Конституція – це головний світоглядно-філософський, політико-правовий акт стратегічного характеру, тому при розробці положень конституційної модернізації Головного закону країни слід враховувати обов’язково цю особливість. Виходячи з даних позицій, сьогодні актуальним є оновлення Конституції України, яке повинно базуватися на історіографічних засадах і чітко визначеній стратегії конституційного розвитку, що тактично враховує наявну соціально-економічну ситуацію в країні й тенденції її розвитку в майбутньому. Тому при розробці положень конституційної модернізації слід визначити і реалізувати три складові оновлення Конституції України: 1) стратегічну – чому так треба діяти?; 2) тактичну – як треба діяти?; 3) мистецьку – що отримаємо в результаті цих дій? – головне завдання сучасного конституційного процесу.

Звичайно при здійсненні конституційної модернізації установчої влади Українського народу в умовах сучасних євроінтеграційних змін слід особливу увагу звернути на асиметричний аналіз і врахування досвіду конституціоналізму та державотворення провідних країн світу, таких, як Велика Британія (Велика хартія вольностей, 1215 р.), Польща («Закон про управління», 1791 р.), США (Конституція, 1787 р.), Франція (Конституція, 1791 р.) тощо. Це обумовлено тим, що саме в умовах здійснення конституційної модернізації в Україні формується потужна наукова теоретико-методологічна платформа перетворювальних процесів, що поступово прояснює реальну модель майбутньої цивілізаційної української державності.

Так, у статті 1 Конституції Французької Республіки 1958 року передбачено, що «Франція є неподільною, світською, соціальною, демократичною Республікою. Вона забезпечує рівність перед законом усіх громадян, незалежно від їх походження, раси або релігії. Вона поважає всі віросповідання. Її устрій є децентралізованим. Закон встановлює можливості для рівного доступу чоловіків і жінок до представницьких мандатів і виборних посад, а також їхньої участі на рівних засадах у професійній і соціальній сферах» (Конституція Французької Республіки / В. М. Шаповал. К.: Москаленко О. М., 2018. С. 17). Про державу штатів, до якої входила б поряд із Польщею, Литвою, Молдовою, Сербією, Болгарією, Доном, Остезеєю й Україна, мріяв у «Начерках Конституції Республіки» 1850 р. Георгій Андрузький.

Конституційно-правова модернізація в умовах євроінтеграційних змін має ґрунтуватися також на засадах глибокого опанування теорії сучасного конституціоналізму, всебічного консолідованого асиметричного аналізу практики взаємодії України з міжнародними організаціями й міждержавними установами в питаннях конституційної модернізації, творчого осягнення здобутків європейського правового простору, інтегруватися до якого прагне Україна. Це дасть змогу визначити оптимальні шляхи конституційного будівництва, яке б органічно поєднувало кращі зарубіжні напрацювання в цій галузі й усталені вітчизняні історичні правові традиції.

Вважаємо, що подальший розвиток України в умовах євроінтеграційних змін як правової, демократичної, суверенної, соціальної держави зумовлює необхідність належного наукового забезпечення процесу творення національного цивілізованого конституційного законодавства з урахуванням європейського і світового досвіду сучасного конституціоналізму на засадах верховенства права, милосердя, духовності, чесності, інноваційності, справедливості та професіоналізму. З метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо конституційної модернізації в умовах євроінтеграційних змін необхідно створити спеціальний конституційний інтелектуальний форум із залученням до цієї роботи фахівців в галузі конституційного права, конституційного процесу, міжнародного порівняльного права тощо. З цією метою слід запропонувати комплекс парламентських слухань для визначення чіткої стратегії, тактики й мистецтва формування основних положень конституційної модернізації в умовах євроінтеграційних змін. У зв’язку з цим слід рекомендувати Верховній Раді України опрацювати питання щодо участі профільних наукових установ Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, провідних університетів та інститутів України в науковому забезпеченні конституційної модернізації установчої влади Українського народу в умовах євроінтеграційних змін і децентралізації системи державного управління, гармонізації законодавства України з нормами правових актів Європейського Союзу та міжнародного співтовариства.

Читайте також: Конституційна єдність основних засад установчої влади Українського народу: духовність, людяність, милосердя, справедливість, професіоналізм

При цьому конституційний інтелектуальний форум, розробляючи положення конституційної модернізації, повинен враховувати історичні, національні й релігійні особливості Українського народу та уникати беззмістовних, двояких і незрозумілих формулювань у тексті Конституції України. Результатом роботи цього форуму, крім законопроекту конституційної модернізації, обов’язково має стати розробка рекомендацій щодо механізму і процедури законодавчого забезпечення їх реалізації. При тому, при розробці положень конституційної модернізації маємо насамперед акцентувати увагу на тому, щоб була надійно захищена людина з її правами, свободами і гарантіями (Біленчук П., Ярмолюк А. Стратегія наукового забезпечення конституційної реформи в Україні).

Так, нещодавно в КУП НАН України пройшов круглий стіл «Конституційна модернізація в умовах євроінтеграційних змін», під час якого науковцями запропоновано ряд оригінальних пропозицій теоретико-методологічного характеру щодо конституційної модернізації установчої влади Українського народу в умовах євроінтеграційних змін. У ході дискусії науковці висвітлили, зокрема такі пріоритетні напрями, які потребують реалізації в процесі конституційної модернізації в умовах євроінтеграційних змін: основоположність Конституції України в процесі електронної євроінтеграційної трансформації; роль Конституційного Суду України в забезпеченні верховенства Головного закону; євроінтеграційні виклики на сучасному етапі розвитку української держави; механізм забезпечення та захисту прав людини в умовах євроінтеграції; конституційна трансформація судової влади в умовах сьогодення; «загублені ідеї» конституційних проектів 1991-1993 рр. та їхня сьогоднішня цінність для модернізації Української держави; роль Конституції Пилипа Орлика, конституційних проектів Георгія Андрузького, Конституцій ЗУНР і УНР, інших тридцяти правових комплексів, узагальнених Данилом Яневським, правових традицій та законодавчих документів, які існували впродовж 1100 років на території сучасної України, тощо в процесі здійснення конституційної модернізації установчої влади Українського народу в умовах євроінтеграційних змін (Біленчук П., Перелигіна Р., Малій М. Конституційна єдність основних засад установчої влади українського народу: духовність, людяність, милосердя, справедливість, професіоналізм).

3. Врахування інноваційних та негативних тенденції розвитку цивілізації у процесі конституційної модернізації

Третій напрям передбачає врахування новітніх інноваційних тенденцій розвитку цивілізації, в тому числі й нашої країни, а також систематичний асиметричний аналіз негативних тенденцій, які стримують побудову духовно й матеріально багатої країни, забезпечення її добробуту та заможності на засадах духовності і справедливості, милосерддя і чесності, інноваційності і креативності, професіоналізму і зиску.

Тут варто врахувати й питання формування конституційного механізму використання кіберпростору та електронного інтелекту задля гарантування національної безпеки України. Сьогодні людська цивілізація та й всі країни світу, а особливо держави-лідери світового прогресу, перебувають на новому витку свого розвитку — швидкого входження в нову та незвідану епоху електронного світу, де діють нові правила, нові алгоритми, нові закони технологічної рольової гри. Деякі експерти вважають, що це буде епоха електронної диктатури, інші – всезагальної інформаційної відкритості та подальшої глобалізації світової економіки. Варто зазначити, що сьогодні неймовірно зросли можливості використання електронного інтелекту і в той же самий час земну кулю оповили різноманітні наземні й космічні електронні мережі, в яких люди проводять більшу частину свого життя та витрачають свій дорогоцінний час. А з приходом епохи інтернет-речей кількість користувачів мережі зросла багатократно, а тому діалог більше відбувається не лише між людиною й машиною, a й у системі машина з машиною.

Зазначимо, що основними концептуальними засадничими державотворчими пріоритетами цивілізаційного розвитку нового сонячного суспільства знань є забезпечення щастя, радості, здоров’я, добробуту, заможності, багатства і зиску для кожної людини, країни та загалом світу в новому тисячолітті. Сьогодні основними дороговказами при входженні в сонячне суспільство знань з метою розбудови високоефективного цивілізованого електронного комунікаційного світу є електронні освітні інновації, новітні ноозасоби, інтерактивні методи, грід-технології та електронний інтелект. Водночас вважаємо, що глобальна електронна соціальна комунікація в контексті революційних змін у галузі новітніх грід-технологій, стрімкої диджиталізації, розвитку мережі інтернет, блокчейн, глобальної блогосфери, соціальних медіа, мобільної телефонії, інтернет-речей і введення нової криптовалюти сприятимуть швидкому подоланню негативних кризових ситуацій у світі.

Також відомо, що застосування космічних технологій під час воєнного стану в Україні показало значні переваги для військових, коли зв’язок та мобільність дозволяють вигравати битви завдяки отриманню інформації про техніку і пересування ворога, навігацію та координацію між підрозділами з космосу. Наприклад, в очікуванні вторгнення в Україну хакери намагалися втрутитися в роботу космічних кораблів, що передають команди українським військовим безпілотникам, вимкнули супутникові інтернет-мережі американської компанії Viasat. Тому наші збройні сили повинні добре координувати дії власних підрозділів, приховати свої дії, замасковувати себе. Задля перевірки надійності інформації на перший план виходять супутники з використанням технологій електронного інтелекту, за допомогою яких можливо отримувати достовірну та оперативну інформацію про розгортання противника та його рух.

Кібербезпека: необхідність розробки відповідної правової бази

Очевидно, що для Українського народу та нашої держави України в умовах воєнного стану надзвичайно важливими стратегічними кроками є й прийняття відповідних безпекових управлінських рішень міжнародними органами світу та окремими державними спеціальними установами стосовно розробки та прийняття міждержавної кібербезпекової правової бази (Конвенції ООН) для повноцінного використання наземного, повітряного і космічного кіберпростору та електронного інтелекту в освітній, науковій і праксеологічній діяльності з метою гарантування невідчужуваних та непорушних конституційних прав та свобод людей і громадян, забезпечення безпеки промислової власності тощо.

Підсумовуючи викладене в першому блоці третього напряму слід акцентувати увагу на тому, що на сьогодні є всі підстави вважати можливим виокремити пріоритетні напрями використання електронного інтелекту для забезпечення конституційної реформи, так і подолання негативних явищ, які ми розглянемо нижче – у другому блоці.

(Далі – буде…)

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.