Новели оподаткування єдиним податком в умовах воєнного стану

Юлія ПАВЛЮЧЕНКО, партнер юридичної фірми «О2», доцент, кандидат юридичних наук

Узагальнено зміни в оподаткуванні єдиним податком за Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»

Одним з наслідків будь-якої війни є руйнація економіки. В результаті повномасштабної збройної агресії в Україні фізично знищено виробничі потужності, розірвані господарські зв’язки, логістичні ланцюги, для значної кількості суб’єктів господарювання втрачено можливість продовжувати господарську діяльність. За загальними підрахунками сьогодні не працює близько третини української економіки. Наразі керівництво держави закликає підприємців відновлювати господарську діяльність і починати працювати на тих територіях, які не охоплені військовими діями, та вводить більш сприятливий режим оподаткування результатів господарської діяльності.

Читайте також: Форма податкової декларації з єдиного податку ІІІ групи зі ставкою 2%

Прийнятий 15.03.2022 р. Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон), що був опублікований і набрав чинності 17 березня, здебільшого має у фокусі уваги оподаткування суб’єктів господарювання, що цілком логічно, адже створення сприятливого податкового режиму – це запорука для збереження функціонування суб’єктів господарювання та робочих місць, це необхідна складова державної підтримки для працюючої економіки, що забезпечує життєдіяльність нашого народу, а також наповнює податками та іншими обов’язковими платежами бюджети.

При тому малий і середній бізнес в усі часи розглядався і розглядається як найбільш адаптивний, і в умовах сьогодення також має набагато більше можливостей зберегти або відновити свою діяльність, ніж внести вагомий вклад у відновлення економіки. З урахуванням цього Законом запроваджено низку положень щодо підтримки платників єдиного податку в умовах воєнного стану.

Що пропонує Закон

Серед таких змін: право не сплачувати єдиний податок для певних категорій платників; зміна вимог до платників єдиного податку ІІІ групи та запровадження «альтернативної» моделі єдиного податку ІІІ групи. Так, на період з 01.04.2022 р. до припинення або скасування воєнного стану на території̈ Украйни:

1) фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку І та ІІ групи, мають право не сплачувати єдиний податок. Потрібно звернути увагу, що держава не звільняє цих осіб від сплати єдиного податку, а надає право його не сплачувати, розраховуючи, що в умовах воєнного стану таким правом скористаються ті, хто дійсно не має змоги сплачувати цей податок. Законом передбачено, що такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за період, в якому єдиний податок не сплачувався;

2) стосовно платників єдиного податку ІІІ групи:

2.1) збільшено річний ліміт доходу, що дозволяє працювати на цій групі. Так, на цій групі можуть працювати фізичні особи-підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Збільшення порогового значення обсягу доходу дає підстави для прогнозування збільшення кількості суб’єктів господарювання – платників єдиного податку ІІІ групи;

2.2) скасовано вимогу щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах;

2.3) запроваджено альтернативну ставку оподаткування – суб’єкт господарювання може обрати ставку податку у розмірі 2% доходу або може залишитися на так званій «традиційній» моделі оподаткування цим податком.

Обрання оподаткування єдиним податком ІІІ групи за ставкою 2% від доходу супроводжуватиметься такими особливостями:

• звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій із постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
• податковий (звітній) період – календарний місяць;
• подання до контролюючого органу податкової декларації платника єдиного податку як за податковий (звітний) квартал із вказівкою суми помісячного доходу у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду;
• нарахування, обчислення і сплата єдиного податку здійснюватиметься не пізніше 15 числа (включно) наступного за звітним місяцем.

Особливості переходу на спрощену систему

Слід зазначити, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з особливостями, встановленими Законом, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, має подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Крім того, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням зазначених особливостей оподаткування, вважаються платниками єдиного податку ІІІ групи з дня їх державної реєстрації.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання наведених особливостей оподаткування єдиним податком з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому було прийнято таке рішення. Право на використання особливостей оподаткування єдиним податком ІІІ групи, передбачених Законом, втрачається з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану на території України. Такі платники єдиного податку автоматично вважатимуться такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених Законом.

Водночас такими новелами зможуть скористатися не всі платники податку. Так, платниками єдиного податку ІІІ групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим Законом (без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПК України), не можуть бути: – суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
• обмін іноземної валюти; — виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
• видобуток, реалізацію корисних копалин;
• страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
• представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
• фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Отже, встановлені Законом особливості застосування спрощеної системи оподаткування мають подвійну мету: протягом дії правового режиму воєнного стану створити сприятливе податкове середовище для суб’єктів господарювання, які мають бажання і можливість здійснювати господарську діяльність, а також забезпечити наповнення бюджету за рахунок сплати зниженої ставки єдиного податку ІІІ групи. Це буде забезпечувати певний баланс приватних і публічних інтересів в умовах воєнного стану, які наразі співпадають, адже відновлення української економіки є спільною метою держави і суспільства.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути