Думка експерта
Нові правила бронювання військовозобов’язаних. Аналізуємо механізм бронювання та розбираємо його деталі
З 31 січня 2023 в нашій країні набрав чинності новий порядок бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, а також критерії для визначення підприємств як критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Згідно з Порядком № 76, визначено нові правила бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану відповідно до статті 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зокрема, до переліку установ та організацій, що можуть забронювати своїх працівників відносяться установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання, або так звані замовлення. Також підприємства, які забезпечують потреби ЗСУ та інших військових формувань. Крім того, до списку відносять і ті компанії, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки безпосередньо за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом ЗСУ. Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації: на весь час мобілізації – органах державної влади чи інших державних органах, органах місцевого самоврядування. Крім цього передбачено відстрочку на 6 місяців – для інших категорій. Тобто працівники певних органів, підприємств, організацій, установ (далі – підприємств) можуть продовжувати виконувати свої посадові обов’язки у разі включення їх до списків, які відстрочують призов на військову службу під час мобілізації. Наказ діє протягом 6 місяців.
Розберемо цей механізм детальніше. Хто відповідає за включення військовозобов’язаних працівників до списків та яка процедура подання?
Саме керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Органи державної влади, інші державні органи подають на погодження Генеральному штабу ЗСУ, СБУ, Службі зовнішньої розвідки (далі – ЗСУ та іншим держорганам) списки за відповідними сферами управління. Необхідно зазначити, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім військовозобов’язаних повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.
Якщо говорити за державну службу, то на посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівників міністерств та їх заступників, керівників державних органів, органів державних управлінь, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступників, а також працівників патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності та не поширюється норма про 50% посад.
Що стосується, органів місцевого самоврядування, то вони подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом ЗСУ та іншим держорганам. Щобільше, військовозобов’язані, які обіймають посади 1-4 категорій посад в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади 5-7 категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.
Установи, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Додам, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємств на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % кількості військовозобов’язаних підприємств на дату подання списку. Важливо зазначити, що підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
Крім того, спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату КМУ або МЗС.
Які подальші кроки бронювання?
Безпосередньо за результатами перевірки списків щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил та іншими держорганами. Безпосередньо, Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних. З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил тощо.
Далі Генеральний штаб ЗСУ та відповідні держоргани у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідних держорганів.
Наступний крок: орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення. Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки. Витяг видається військовозобов’язаному під розпис. Органи державної влади, та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою для зарахування його на спеціальний військовий облік. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку відповідних органів на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.
Пропоную розібрати вкрай важливий момент в цьому контексті – особливості статусу критично важливого підприємства:
Аби отримати даний статус, зокрема, і у галузі сільського господарства, необхідно відповідати трьом і більше критеріям, затвердженим постановою КМУ №76.
По-перше, загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
По-друге, сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро.
По-третє, підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 4 березня 2015 р. №83.
Також підприємство має мати важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Крім цього, критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, ці критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА. У тому числі відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На додаток, розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал не менший від розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. Останній критерій визначає, що підприємство є резидентом Дія Сіті.
Отже, запровадження нового Порядку бронювання військовозобов’язаних має на меті забезпечити з одного боку обороноздатність України, а з іншого – зберегти та збільшити потенціал Збройних сил України. Відповідно до Порядку введено обмеження щодо бронювання на рівні 50% від кількості військовозобов’язаних в тому чи іншому органі державної влади, організації, установі чи підприємстві. Зокрема, впровадження даного Порядку забезпечуватиме функціонування стабільної роботи економіки нашої держави. Відтепер можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали критично важливі підприємства для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Оскільки, раніше така можливість була доступна лише для підприємств, що виконували мобілізаційні завдання. Розроблені й затверджені критерії дають змогу визначити критично важливі підприємства, що своєю чергою забезпечить результативність роботи запропонованої системи бронювання.
Григорій Мамка – народний депутат IX скликання,
доктор юридичних наук
