Connect with us

Думка експерта

Оновлення ЦК України і правове регулювання господарської діяльності

Дата публікації:

Валентин ЩЕРБИНА, академік НАПрНУ, доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права та господарського процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Підтримуючи ідею й зусилля цивілістів щодо оновлення ЦК України, яка хоч із запізненням, у порівнянні з пропозицією представників господарсько-правової науки щодо модернізації господарського законодавства, висловленою ще в 2006 році, але нарешті втілилася в Концепцію оновлення Цивільного кодексу України (далі — Концепція), оприлюднену в січні 2021 року, не можу не зупинитися на деяких аспектах оновлення ЦК України та його впливі на правове регулювання відносин у сфері господарювання.

Інсинуації та правова демагогія

Після ознайомлення зі змістом Концепції та її характеристикою членами робочої групи можна констатувати, що, як і раніше (особливо при передостанній спробі скасувати ГК України в 2015—2016 рр.), наші опоненти продовжують вдаватися до інсинуацій та правової демагогії, спотворюючи зміст ГК України і наділяючи його такими ознаками і властивостями, які йому зовсім не притаманні. Деякі з них ми вже вкотре почули на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток Правосуддя» 2 березня цього року. Наприклад, в одному з виступів прозвучала теза про те, що іноземним інвесторам незрозуміло, хто несе відповідальність за зобов’язаннями державних підприємств? Відішліть їх до відомої вам ч. 1 ст. 96 ЦК України, згідно з якою юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями, а також до ч. 3 цієї ж статті, яка встановлює, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Чи може державні підприємства вже не мають статусу юридичної особи?

Іншим фейком наших опонентів є теза про те, що ГК України не сприяє притоку інвестицій в Україну, «відлякує» іноземних інвесторів. З цього приводу наведу таку інформацію: «Першого березня очільник представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас під час виступу на всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя» офіційно пояснив, що судова система нашої країни, реформа якої досі не завершена, залишається головною перепоною для іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені в тому, що у випадку форс-мажору зможуть добитися справедливості» (URL: https://my.ua/news/cluster/2021-03-01-nyneshnie-ukrainskie-sudy-stali-pregradoino – 1 – dlia – inostrannykh-investorov-posol-es/2e220ee5d2ba-28ad-142e-dbeb55d79978).

І всі ці та подібні їм заяви з боку членів робочої групи з оновлення ЦК України робляться під уже відомими гаслами: «Положення ГК суперечать нормам ЦК» (а чому не навпаки? — В.Щ.); «ГК — це рудимент планової економіки» (а хто сказав, що нормальна планова економіка — це погано? — В.Щ.); «ГК містить терміни часів радянської економіки» тощо. При цьому, крім традиційно згадуваних «радянських» термінів «підприємство», «суб’єкт господарювання», які, на переконання цивілістів, суперечать положенням ЦК України, нещодавно були додані й інші, не менш «радянські», терміни — «форми власності», «економічна багатоманітність», а також по-новому охарактеризовані «право господарського відання» та «право оперативного управління», які, на думку цивілістів, є «реліктами соціалістичного минулого».

Подібні закиди дають підстави сумніватися в тому, що автори таких висловлювань добре знайомі з текстом Конституції України, в якій термін «підприємство» вживається 9 разів у 8 статтях (статті 37, 46, 78, 86, 103, 120, 142, 143); про суб’єктів господарювання йдеться в ст. 13 Конституції України; про форми власності — в 3 статтях Конституції України (ст.ст. 49, 86, 116), а про економічну багатоманітність — у ст. 15 Конституції України.

Тому, якщо слідувати логіці цивілістів, то передумовою оновлення ЦК України має стати, передусім, не скасування ГК України, а внесення змін до 13 статтей Конституції України з тим, щоб позбутися «архаїчних», за термінологією Концепції, конструкцій. Принагідно зазначу, що термін «підприємство» в розумінні суб’єкта права в чинному ЦК України вживається більше 15 разів. Крім статтей 167 і 169 ЦК України, які пропонувалося вилучити з кодексу відомим законопроектом № 2635 від 19 грудня 2019 року, що так і не розглядався парламентом, зазначений термін вжито в статтях 111, 708, 722, 801, 820, 875, 913, 916, 918, 972, 1283 ЦК України. Сумнівно, що його в усіх випадках, так само, як і терміни «суб’єкт господарювання» та «організація» (останній вжито у 7 статтях Конституції України), вдасться замінити пропонованими цивілістами термінами «товариство» й «установа».

Більше того, невідомо, якою буде доля десятків і сотень тисяч нормативно-правових актів, що містять «неугодні» цивілістам позначення юридичних осіб? Зокрема, станом на 4 лютого 2021 року термін «підприємство» в різних відмінках містився в 303 843 нормативно-правових актах, а термін «суб’єкт господарювання» — у 78 599 актах національного законодавства. Це серйозне питання, на яке цивілісти навряд чи мають чітку відповідь. Так само без відповіді залишається питання щодо господарських об’єднань, яких станом на 1 лютого 2021 р. за даними Державної служби статистики України налічувалося: асоціацій — 2 485, корпорацій — 554, консорціумів — 107, концернів — 186, інших видів об’єднань — 743, а всього — 4 075 об’єднань.

Натомість, на думку представників науки господарського права, зазначені терміни якраз і дозволяють виокремити із загального переліку юридичних осіб саме тих, що здійснюють на професійних засадах господарську діяльність — виготовляють та реалізують продукцію, виконують роботи чи надають послуги. Адже вживає законодавець залежно від певної сфери суспільних відносин та статусу особи такі позначення юридичних осіб, як «резидент» і «нерезидент», «інвестор», «емітент», «платник податку» тощо. І ні в кого це не викликає заперечень. Тому подібні позначення юридичних осіб у сфері господарювання, яку наші опоненти помилково представляють лише як сферу існування приватноправових відносин, для врегулювання яких достатньо буде оновленого ЦК України, слід сприймати як об’єктивні, незалежні від цивілістичного бачення реалії економічного життя. Це стосується й суб’єктів господарювання та їх об’єднань.

Додам, що в чинному законодавстві поділ юридичних осіб на встановлені ЦК України організаційно-правові форми не завжди дотримується. Наприклад, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносить до фінансових установ банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг (п. 1 ст. 1 закону). Стаття 8 цього ж закону прямо встановлює, що фінансові установи можуть створюватися в будь-якій організаційно-правовій формі, якщо закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень (ч. 1 ст. 8).

Закони Укра їни з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей, визначених цим законом та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (ч. 2 ст. 8). Корпоративне управління у фінансових установах здійснюється відповідно до законів з питань діяльності господарських товариств з урахуванням вимог цього закону та інших законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (ч. 3 ст. 8).

Що ж стосується права господарського відання та права оперативного управління, то, крім ГК України, ці терміни містяться в низці законів та підзаконних нормативно-правових актів, що не регулюють господарські відносини, проте встановлюють, що на зазначених правах майно може бути закріплене за державними або комунальними закладами освіти, Фондом енергоефективності, науковими установами, закладами охорони здоров’я, Українським культурним фондом, військовими частинами, судами тощо.

Разом із тим, без відповіді залишається питання щодо правового титулу майна органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Причиною тому є втрата чинності Законом «Про власність» і несприйняття права господарського відання та права оперативного управління чинним ЦК України. Знову звернемося до статистики, яка свідчить, що станом на 1 січня 2021 р. в Україні зареєстровано (без врахування державних та комунальних підприємств) державних організацій (установ, закладів) — 10 867, комунальних організацій (установ, закладів) — 58 887.

Стаття 329 чинного ЦК України, згідно з якою «юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом», змушує згадати відомий вислів із статті В.І. Леніна «Памяти Герцена»: «Страшно далеки они от народа». Видається, що так само далекі наші цивілісти від реалій державного устрою України та вітчизняної економіки.

Про саму Концепцію

Загалом Концепція, навіть попри її характер як системи поглядів, визначального задуму щодо змісту й призначення оновленого ЦК України, містить занадто багато загальних, обтічних, навіть декларативних положень, зі змісту яких незрозуміло, яким чином вони згодом будуть втілені в конкретні норми оновленого ЦК України. Так, у § 1.1 Книги Першої (с. 7) вказується на «наявність таких системних вад ГК (хотілося б знати, яких? — В.Щ.), які не тільки істотно перешкоджають економічному розвитку України та її реформуванню відповідно до положень Угоди про асоціацію (вперше прочитав, що ми маємо реформувати Україну. — В.Щ.), але становлять реальну загрозу стратегічним прагненням країни».

Що пропонують її розробники

А що нам натомість пропонують розробники Концепції? Чи вбачається з її змісту, які саме норми ЦК України будуть спрямовані на забезпечення економічного розвитку нашої держави і сприятимуть реалізації її стратегічних прагнень? Принаймні, з Книги Першої ЦК України, прийняттю якої, за задумом членів робочої групи, має передувати визнання таким, що втратив чинність, ГК України, нічого подібного не вбачається.

Із цього можна дійти висновку про те, що для ідеологів оновлення ЦК України й рекодифікації цивільного законодавства основним завданням є не їх осучаснення з метою приведення до реалій суспільного та економічного життя, а скасування ГК України, як би вони цього не заперечували. При цьому одним з аргументів критики й скасування ГК України, на який посилаються цивілісти і який вже згадувався вище, є «суперечність положень ГК нормам ЦК».

Із цього приводу зазначу, що дійсно між положеннями ГК України і ЦК України є розходження, проте, по-перше, їх не так багато, як це намагаються подати; по-друге, більшість із них зумовлена особливостями регулювання відносин (у тому числі — майнових) у сфері господарювання; по-третє, їх не так складно усунути за наявності доброї волі і бажання.

Що стосується особливостей регулювання відносин у сфері господарювання (господарських відносин), то вони, без сумніву, мають бути закріплені в спеціальному законі — Економічному кодексі, розробка якого передбачена Концепцією модернізації господарського (економічного) законодавства України, яка представляє собою оновлений в 2020 році проект Концепції модернізації господарського законодавства на базі Господарського кодексу. І немає нічого страшного в тому, що такий кодекс буде спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до ЦК України, а інші нормативно-правові акти господарського (економічного) законодавства — спеціальними по відношенню до ЕК України. Хіба така, характерна для національного законодавства, ієрархія нормативно-правових актів і їх співвідношення як загальних і спеціальних не залишаться в разі скасування ГК України?

Візьмемо , наприклад , транспортне законодавство. Буде оновлений ЦК України, будуть, як і сьогодні, транспортні кодекси, закони, статути, буде значна кількість правил перевезення пасажирів, вантажів, багажу різними видами транспорту, а на повітряному транспорті — і різними перевізниками. Що ж зміниться? А не буде ГК України! Тому вся проблема полягає в небажанні цивілістів бачити нарівні з ЦК України відповідний кодифікований акт господарського (економічного) законодавства, який би з урахуванням їх особливостей комплексно врегульовував відносини у сфері господарювання.

На мій погляд, монополізація за допомогою ЦК України правового регулювання відносин у сфері господарювання ні до чого хорошого не приведе, оскільки за межами предмету регулювання оновленого ЦК України залишиться величезний пласт організаційно-господарських і внутрішньогосподарських відносин, відривати які від господарсько-виробничих відносин в умовах нинішнього стану вітчизняної економіки було б, щонайменше, нерозумно.

І, насамкінець, короткий висновок: на мою думку, Концепція оновлення ЦК України не містить жодних конкретних шляхів формування цивільного законодавства, покликаного регулювати відносини у сфері господарювання.

Джерело: Юридичний вісник України

Думка експерта

Раді необхідно прийняти закон про космічну програму України – нардеп Кисилевський

Опубліковано

on

Робота підприємств космічної галузі України вимагає термінових перетворень, які передбачають зміни в законодавство. Про це в середу, 14 квітня, заявив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський, виступаючи на засіданні парламенту.

“Нинішній фінансовий стан, організаційно-правова форма і модель управління державними космічними підприємствами є незадовільними. І ми повинні створити законодавчі підстави для змін”, – підкреслив він.

Депутат нагадав, що раніше Рада підтримала кілька ініціатив, що стосуються космічної галузі: прийняла закон про приватний космос, що дозволяє приватним компаніям займатися космічною діяльністю, і закон про погашення заборгованості по зарплаті на дніпровському об’єднанні “Південмаш”, який дозволив працівникам флагмана української космічної галузі отримати зарплату за 10 місяців.

“Але найважливіші рішення по космосу попереду”, – заявив Кисилевський. Першим таким рішенням він назвав прийняття нової космічної програми України. Країна вже 5 років живе без документа, що визначає пріоритети держави в космічній сфері, підкреслив заступник голови комітету ВР з економрозвитку.

Програма повинна містити перелік проектів, обсяги фінансування, завдання вченим, уточнив він. “Космічна сфера не може управлятися раптовими рішеннями. Бо розвиток цих технологій планують на 15 – 20 років вперед. Завдання уряду і космічного агентства – підготувати документ. Наше завдання – прийняти його законом”, – заявив народний депутат.

Він також наголосив на важливості бюджетного фінансування прийнятих космічних програм. За його словами, у всьому світі космос розвивається в основному за гроші урядів. “Всі ми обговорюємо Spase X Ілона Маска. Так, це приватна компанія, але вона виконує замовлення NASA, на державні американські гроші. В українському КБ Південного частка експорту 90%. В Південмашу – 75%. Тобто вони існують в основному за кошти урядів інших країн. А українська держава не замовляє у них фактично нічого. Тому коли будемо працювати над бюджетом, повинні бути послідовними і передбачити там ті кошти, які ми самі визначимо в космічній програмі”, – резюмував Кисилевський.

Нагадаємо, раніше Дмитро Кисилевський звернувся до Кабінету міністрів з ініціативою розблокувати 90 млн грн для добудови та запуску українського космічного супутника “Січ 2-30”, наміченого на кінець поточного – початку наступного року.

Ці гроші знаходилися на рахунках КБ “Південне” (м. Дніпро) і раніше були взяті в кредит під інший проект, реалізація якого в даний час зупинено. Кабмін на своєму засіданні 7 квітня ухвалив відповідне рішення.

Читати далі

Думка експерта

Предлагаемые условия контракта Украины с Alstom недопустимы – Кисилевский

Опубліковано

on

Предложение французского концерна Alstom о локализации в Украине производства на уровне 15% в рамках готовящегося контракта на поставку грузовых локомотивов выглядит как проявление пренебрежения и высокомерия. Такое мнение в среду, 31 марта, выразил заместитель председателя комитета Верховной Рады по экономической политике Дмитрий Кисилевский на своей странице в соцсети Facebook.

Он напомнил, что ранее в СМИ появилась информация, что Украина готовит контракт на закупку электровозов у компании Alstom. Как выяснилось из официального ответа Мининфраструктуры Украины, на переговорах по данному вопросу обсуждается локализация 15%.

Вместе с тем Alstom поставит испанскому национальному железнодорожному оператору Renfe 152 электропоезда X’Trapolis  с локализацией 80%, согласно сообщениям зарубежных СМИ.

Поэтому в случае необходимости утверждения этой международной сделки парламентом 15%-я локализация встретит критику народных депутатов, предупредил Д.Кисилевский.

“А чиновники, которые рискнут подписать подобный договор, должны быть привлечены к ответственности за ущерб национальным экономическим интересам”, – подчеркнул он.

По словам замглавы комитета ВР, переговорам о 15% локализации особого цинизма добавляет тот факт, что украинские производители ж.д. транспорта проходят худший период за все годы независимости.

Так, на Крюковском вагоностроительном заводе, флагмане отрасли, за январь-февраль произведено всего 70 грузовых вагонов составил  – это в 6 с лишним раз меньше, чем за январь-февраль прошлого года.

В целом по Украине выпуск грузовых вагонов и платформ в январе-феврале 2021 г. упал на 75%, т.е. в 4 раза по сравнению с январем-февралем 2020 года – до 184 ед., по данным Госстата.

Напомним, 21 июля 2020 г. ВР приняла в первом чтении законопроект №3739 о локализации промышленного производства при  закупках зарубежного оборудования для госкомпаний и госучреждений.

По мнению представителей промышленных предприятий, окончательное принятие документа относительно обязательного производства в Украине части закупаемой за рубежом машиностроительной продукции даст импульс привлечению масштабных инвестиций в национальную экономику.

Читати далі

Думка експерта

Електронне суспільство знань: досвід інноваційного розвитку та правнича стратегія відомого освітнього закладу з Рівненщини

Опубліковано

on

Сьогодні можна сміливо говорити, що нинішній стан прагматичного розвитку українського суспільства безпосередньо пов’язаний з освітою і наукою. При цьому слід особливо акцентувати увагу на тому, що цивілізаційний стратегічний вибір і нова інноваційна політика одного з кращих закладів вищої освіти Рівненщини реально засвідчує важливість освіти і престижність сучасних професій, які обирають студенти цього ВНЗ. В даному дослідженні автори пропонують узагальнені результати діяльності освітнього колективу Рівненського аграрного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування, який впроваджує в навчальний процес новітні інноваційні професії і спеціальності, пов’язані з поширенням нових ідей «Індустрії 4.0», «Четвертої промислової революції» та «Сонячного суспільства знань» в еру асиметричної електронної трансформації.

Петро Біленчук,
професор Національного авіаційного університету


Микола МАЛІЙ,
директор правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ»

 

Електронна інженерія

На початку ХХІ століття людство вступило в нову стадію свого розвитку — трансформаційний період розбудови електронного суспільства знань. Найрозвиненіші країни світу, зокрема, США, Канада, Велика Британія, Франція, ФРН, Італія, як і Китай, Південна Корея, Сінгапур та Японія вже піднялися на його перший рівень. Розуміння того, що електронне суспільство знань знаменує створення нової цивілізації і веде до сутнісних змін у системі сучасних культурних, освітніх, наукових і праксеологічних трансформацій дозволяє державам світу досягати вершин цивілізаційного розвитку. Очевидно, що в міру свого поглиблення електронне суспільство знань усе більше стає надбанням масової суспільної свідомості громадськості.

Передчуття й осмислення неминучості крутого повороту в історичних долях людства, пов’язаного з переходом до нової електронної цивілізації, помітно вже в працях таких мислителів першої половини минулого століття, як Д. Белл, К. Кларк, Дж. Мартін, Й. Масула, Ф. Махлуна, Д. Шепка, О. Шпенглер та багатьох вчених Австралії, Великобританії, США, Японії тощо. Сьогодні людство реально стало свідком настання суспільства інформації, електронних послуг, суспільства з новим електронним правом, новою електронною економікою й ІТ-технологіями. Світ буквально просочений інформацією. За словами австралійського психолога та соціального дослідника Мак-Кая, «світ тоне в потоці інформації, а людей запрошують скористатися швидкісними інформаційними супермагістралями».

Пріоритети і загрози електронного суспільства

Що ж таке інформація, яка її сутність, які пріоритети і загрози несе в собі електронне інформаційне суспільство? Латинське кореневе слово «інформо» передає думку про надання форми чомусь: це як гончар формує глину й створює оригінальні мистецькі шедеври. Тому слово «інформувати» деколи визначають як «формувати свідомість», «впливати на мислення або виховувати його».

Якщо колись інформація була лише засобом досягнення певної мети, то тепер кінцевою метою стало саме володіння нею. Цю манію володіння інформацією живить сьогодні злива таких сучасних засобів електронного дистанційного зв’язку, як всесвітні мережі, мобільний телефон та персональний комп’ютер. Ці засоби, методи і технології по праву вважаються символами й талісманами електронної інформаційної доби. Ніколас Негрононте з Массачусетського технологічного інституту в зв’язку з цим зазначає, що «праця на комп’ютері перетворилася з технічного процесу в спосіб життя».

Вважаємо, що питання автоматизації, комп’ютеризації, інформатизації тісно пов’язані також і з завданнями інформатизації освітнього процесу, гуманітаризації змісту освіти та гуманізації навчального процесу з огляду на те, що до найголовніших гуманітарних проблем сьогодні відносяться соціально-економічні, еколого-правові, проблеми спілкування, доступу до знань, отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання й використання інформації про навколишній світ, про людину і суспільство, культуру і традиції народів, що можливо лише в умовах широкого впровадження та систематичного використання нових інформаційних технологій навчання. Тому інформатизація освіти в Україні має бути спрямована на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, вдосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування.

Підбиваючи підсумок озвученого вище, слід акцентувати увагу на тому, що конвергенція сонячного суспільства знань — це глобальна освітня стратегія, тактика і мистецтво розбудови світоглядно-філософської, соціально-правової, інноваційно-комунікаційної інженерії нового електронного тисячоліття.

Креативний потенціал Рівненського коледжу

Відповідно до реалізації концептуальних засад викладеного вище в даному розділі розглянемо прагматичну модель цивілізаційного розвитку, яка вже діє в одному з регіональних вузів України. Слід зазначити, що за свою багаторічну (70 років) історію становлення і розвитку колектив коледжу зумів створити, зберегти й продовжує розвивати потужний інноваційний потенціал педагогічного колективу, лабораторно-комп ’ютерно ї бази та багаточисельної армії студентства, оскільки вуз славиться високим рівнем надання інноваційних освітніх послуг відповідно до потреб та вимог Індустрії 4.0, Четвертої промислової революції і електронного суспільства знань.

Очевидно, що потреби та вимоги розвитку електронного суспільства знань ставлять перед освітою, наукою та практикою нові цілі й завдання, визначають відповідні пріоритети інноваційного цивілізаційного розвитку. Усвідомлюючи тенденції світового розвитку електронної цивілізації керівництво і педагогічний колектив коледжу постійно дбають про необхідність формування нових спеціальностей і спеціальних дисциплін, які тісно пов’язані з інноваціями, креативністю, новітніми електронними технологіями.

Відомо, що за роки свого існування аграрний коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України за змістом і якістю професійної освітньої діяльності посідає одне з провідних місць у системі підготовки кадрів нашої країни. Цей навчальний заклад по праву може пишатися гарними звичаями, традиціями та історичними віхами становлення і розвитку освітнього закладу. Фактично завдяки наполегливій повсякденній праці, мудрості досвіду, відданості справі педагогічний колектив цього навчального закладу є одним з найкращих в системі освіти як Рівненщини, так і України. Його здобутки та надбання свідчать про те, що в ньому здавна формувався потужний інтелектуальний потенціал нашої держави, оскільки тут готують економістів, фінансистів, товарознавців, бухгалтерів, комівояжерів, правників, програмістів, землевпорядників, картографів, геодезистів, проектувальників, будівельників, дизайнерів, які створюють основи світоглядної колиски української ідентичності, духовної основи нашого народу, який забезпечує виведення освіти, культури, науки, економіки держави на новий світовий рівень.

Усе це свідчить про те, що наполеглива праця тисячного педагогічного колективу багатьох поколінь, забезпечується вмілою й ефективною управлінською майстерністю його керівника заслуженого працівника та відмінника освіти України, академіка інженерної академії України, Ярослава Петровича Корсуна. Старанністю професорсько-викладацького складу та студентської молоді в навчанні, науково-дослідницькій діяльності, спорті цей унікальний освітній острівець перетворено в одного із лідерів освітньої України. В багатьох напрямах освітньої, дослідницько-конструкторської, навчально-виховної діяльності цей заклад за свою 70-річну діяльність став чудовим прикладом для наслідування, оскільки має повне право пишатися своїми здобутками, надбаннями в підготовці нової генерації духовного, інтелектуального і професійного цвіту нації.

Слід зазначити, що стратегічним напрямом розвитку коледжу є створення гнучкої моделі цивілізаційного розвитку, яка б давала можливість оперативно реагувати на потреби й запити суспільства в тих чи інших новітніх спеціальностях. Наразі цей освітній заклад готує фахівців з таких пріоритетних спеціальностей, як планування сільськогосподарського виробництва, гідромеліорація, промислове та цивільне будівництво, землевпорядкування, організація заготівель і товарів нової сільськогосподарської продукції, програмування для ЕОТ і АС, спорядження будівель і споруд та будівельний дизайн.

Історія і сьогодення

За минулі роки Рівненський аграрний коледж пройшов славетний шлях свого становлення й розвитку від бухгалтерської школи до одного із найпрестижніших вузів краю. Вперше відкривши свої двері в далекому 1952 році, навчальний заклад підготував понад 50 тисяч фахівців.

Заразом закцентуємо ще й на тому, що застосування в цьому коледжі сучасних дидактичних педагогічних інноваційних технологій та новітніх технічних засобів навчання дозволяють проводити підготовку фахівців європейського рівня за спеціальностями, які стовідсотково забезпечені працевлаштуванням на сучасному ринку праці. Крім того, під час навчання в коледжі студенти отримують посвідчення водія категорії «В» та свідоцтво кваліфікованого фахівця.

Характерною ознакою навчально-виховного процесу в цьому закладі вищої освіти є поєднання історичних традицій, професійного досвіду та новітніх інновацій. А на щорічних педагогічних читаннях із метою підвищення фахового рівня педагогічних працівників обговорюються найактуальніші питання тенденцій розвитку цивілізації з професійно орієнтованих дисциплін. На такі заходи традиційно запрошують провідних фахівців нашої держави в галузі філософії, права, економіки, фінансів, архітектури, дизайну, землевпорядкування, будівництва, кібернетики, інформатики, програмування тощо.

Науковий погляд на електронне майбутнє України

Нещодавно в Рівненському коледжі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся надзвичайно цікавий науковий форум присвячений оригінальній темі «Освіта та наука електронного тисячоліття». До участі у ньому були запрошені відомі вчені Міжнародного карпатського університету, Європейського університету управління, безпеки та інформаційно-правових технологій, Інтелектуального форуму «Єдина Європа» та Київського університету права НАН України. В педагогічних читаннях взяли участь провідні фахівці правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ» та ТОВ «АРМАТЕХ-СЕРВІС», що є потужним офіційним сервісним партнером найбільшого виробника насосного обладнання в світі GRUNDFOS (Данія). Під час форуму розглядалися й питання, пов’язані із поширенням нових ідей четвертої промислової революції, Індустрії 4.0 та суспільства знань у світі — від історії становлення міждисциплінарного напряму електронної комунікації до закономірностей прийняття індивідуальних рішень та впровадження соціально-комунікаційних інноваційних електронних технологій в освітню й наукову діяльність.

Доповідачі у своїх виступах розповіли про дослідження щодо соціально-правових, інноваційно-комунікаційних, інформаційно-комп’ютерних аспектів життєдіяльності людини, суспільства, цивілізації. Навели цікаві факти про глобальні цивілізаційні зміни в третьому тисячолітті. Також було порушено велику кількість надзвичайно актуальних питань, які стосуються не лише перспектив розвитку окремих країн та регіонів, але й зовсім специфічних проблем інноваційного розвитку освіти, науки, культури, медіасфери, медицини тощо. Зокрема, під час проведення майстер-класу акцентувалася увага на тому, що світова спільнота на початку ХХІ століття остаточно перейшла до формування конвергенції сонячного суспільства знань. Це обумовлено тим, що як справедливо зазначає засновник і президент Давоського форуму у Швейцарії К. Шваб, що сьогодні новітні ідеї, інновації, сучасні знання, навики й наукові розробки стали наріжним каменем, фундаментальною основою розбудови культури, освіти, науки та економіки провідних країн світу. А це значить, що сучасна креативна освіта, наука і практика нового електронного тисячоліття вимагають використання в повсякденній діяльності засобів критичного мислення, ноозасобів, методів спеціального аналізу прийняття оптимальних якісних рішень й електронних технологій ситуаційного управління реагування як на типові, так і на екстремальні, кризові ситуації.

Людина — єдина істота в світі, яка може критично мислити і приймати адекватні правильні рішення. І саме такі сучасні освітні заклади яким є Рівненський коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України — це ідеальне середовище для навчання, дослідницької творчої діяльності та розвитку такого мислення.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram