Податкова амністія та непрямі методи визначення доходів: як вони пов’язані?

Станіслав ДЕРЧУК,
адвокат, директор Derchuk & DWP Law Firm

Чому ця, на перший погляд вигідна, «акція» від держави може не стати виграшною — думки сертифікованого спеціаліста з фінансового моніторингу.

Як відомо , 30.03.2021 р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5153), поданий Президентом України (постанова ВРУ від 30 березня 2021 року N 1362–IX). Оголошена мета законопроєкту — стимулювання детінізації доходів. Це відбувається через підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.

То що ж таке податкова амністія?

Законопроєктом № 5153 розділ XX Податкового кодексу України «Перехідні положення» доповнено підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», п. 1 якого надано визначення поняття «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування» (податкова амністія), а саме: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/ або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року».

З огляду на положення законопроєкту № 5153 постає низка логічних питань, зокрема такі:

1. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це одноразова «акція» держави, але яка мета, з огляду на завдання державних інститутів, переслідується?

2. Стимулювання детінізації доходів і підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування — це: вже завершена загальнодержавна процедура боротьби з ухиленням від оподаткування доходів громадян; чи це підготовка для впровадження «жорсткішого» контролю за доходами громадян із застосування специфічних методів їх визначення?

Розглядаючи поставлені питання, потрібно зазначити, що прийняття будь-яких законів має своїм підґрунтям основи державної політики. А державна політика України, незалежно від осіб, що приходять до влади, рухається в сторону оптимізації контролю за надходженнями та витратами громадян.

При тому особливий інтерес приділяється доходам і витратам: публічних осіб, державних діячів і пов’язаних із ними особам, а також кінцевим реальним бенефіціарним власникам бізнесу.

Окремо прийняте законодавство щодо разової податкової амністії як для держави, — не матиме ані економічного, ані політичного ефекту (і не важливо — позитивного чи негативного). А от прийняття законодавства щодо застосування непрямих методів визначення доходів громадян — це буде актом державної (в тому числі політичної) волі, що дійсно матиме як економічні, так і політичні наслідки.

Що таке непрямі методи?

Це визначення сум податкових зобов’язань платників податків за оцінкою їхніх витрат. Водночас визначення цих сум здійснюється за допомогою інформації, джерелом одержання якої є не тільки звітність та первинні документи.

До чого ж тут податкова амністія, та який зв’язок між податковою амністією і застосуванням непрямих методів визначення доходів громадян? Непрямі методи визначення доходів громадян застосовуються для того, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності витрат окремо взятого громадянина його доходам. Відтак, якщо витрати перевищать доходи, держава отримає право застосувати заходи контролю та примусу у зв’язку з ухиленням від оподаткування доходів.

Застосування податкової амністії дозволяє державі визначити:

• рівень заможності громадян;
• розмір доходів;
• обсяг активів, які належать окремому громадянину станом на певну дату.

Отже, які висновки? Застосовувати окремо тільки податкову амністію або окремо тільки непрямі методи визначення доходів громадян — нелогічно. А тому після прийняття закону щодо податкової амністії наступним кроком — не через рік чи два, а одразу — має бути законодавче впровадження застосування непрямих методів визначення доходів громадян. Тридцять першого травня профільний комітет надав порівняльну таблицю з поправками до другого читання після аналізу зауважень Головного юридичного управління. Тож вже скоро очікуємо на розгляд оновленого законопроекту та рекомендуємо слідкувати за експертними матеріалами на цю тему.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути