Думка експерта
Правове і наукове забезпечення кібербезпеки України. Частина 3
Петро Біленчук професор Європейської академії прав людини |
Тетяна Обіход кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, доцент Київського університету ринкових відносин |
Квантовий інтернет
Протягом багатьох десятиліть з моменту свого заснування на початку двадцятого століття квантова механіка здавалася екзотикою.
Це був різновид фізики, що застосовується до матерії в найменших масштабах: закони, які керують атомами, фотонами та субатомними частинками. Але в останні кілька десятиліть вчені почали використовувати квантові правила в практичних технологіях. У 1985 році фізик Річард Фейнман припустив, що комп’ютери, які керуються квантовими правилами, можуть бути здатними до обчислень, що виходять за межі класичних комп’ютерів, таких, як ті використовуються сьогодні. Майже в той же час інші дослідники показали, що інформація, яка закодована в квантових станах, може передаватися між відправником і одержувачем при використанні своєрідного шифрування, яке неможливо перехопити та прочитати без виявлення. Квантові комп’ютери і квантова криптографія тепер стала центральним компонентом реальної квантово-інформаційної технології, яка незабаром може знайти наукове, промислове та соціальне використання. Нові додатки можуть дедалі більше працювати завдяки глобальній інформаційній мережі з квантовими можливостями: квантовому Інтернету.
Читайте також: Затверджено вимоги до кіберзахисту в банківській системі України
Квантовий інтернет стає популярним модним словом, але що це означатиме? Інтернет – це глобальна система передачі, обробки та зберігання класичної інформації. Квантовий інтернет – це еквівалент для квантової інформації. Перше практичне завдання квантового інтернету полягає в тому, що він може ділитися секретними ключами по всьому світу з безумовною безпекою [тобто вони абсолютно захищені від несанкціонованого доступу]. Квантові біти (кубіти) і квантова заплутаність [взаємозалежність станів кубітів] будуть основними ресурсами квантового інтернету. Різні квантово-інформаційні завдання можуть бути реалізовані в цій системі, такі як квантова телепортація інформації між будь-якими вузлами, розподілені квантові обчислення та високоточна квантова метрологія.
Як правило, квантовий інтернет складатиметься з вузлів, які обробляють і зберігають квантову інформацію, а також каналів, які передають квантову інформацію. Вузли складні та дуже залежні від конкретного завдання. Наприклад, квантовий Розподіл ключів (QKD) є першим практичним застосуванням квантової інформації. Необхідно, щоб термінал QKD був здатним виробляти, маніпулювати та вимірювати один фотон. Найкраща частинка для передачі кубітів є фотоном. Це має велику перевагу в тому, що лазерний зв’язок зараз досить зрілий і вже існує оптична інфраструктура, тобто волоконно-оптична мережа каналів, яку вже можна використовувати. Однак для квантового Інтернету істотні модифікації є все ще необхідними, особливо на вузлах. Оскільки супутник надзвичайно важко модифікувати, необхідні супутники, які пристосовані для квантового зв’язку і обробки інформації. Є деякі випадки, коли квантові корисні навантаження можна додати до існуючих запланованих супутників, наприклад, супутники з GPS або європейський супутник Galileo.
Читайте також: Україна та Польща підписали Меморандум про кіберзахист
Незважаючи на те, що головна ціль квантового інтернету полягає в тому, щоб зробити телекомунікації більш безпечними, квантова інформація може бути корисною для створення практичного квантового комп’ютера протягом кількох наступних десятиліть. Через квантовий інтернет, хмару, квантові обчислення стануть основним ресурсом у майбутньому. Наприклад, в Китаї в 2017 р. було створена Магістральна мережа Пекін-Шанхай. Це був перший у світі міжміський квантово-захищений маршрут зв’язку. Міжміська квантова лінія зв’язку, протяжністю понад 2000 км, яка складається з 32 релейних станцій, з’єднує міста Пекін, Цзинань, Хефей і Шанхай. Дані можна передавати через мережу за допомогою інформаційно-теоретичної безпеки. 16 серпня 2016 року Китай запустив перший супутник квантової науки, Micius. Найближча мета – створити телекомунікації безпечніше, а фізика уможливлює інформаційні технології, які вже використовуються для криптографії та обчислювальної техніки. В Китаї вже понад 150 користувачів використовують Quantum Secure Communication для безпечної передачі інформації. В майбутньому вартість QKD буде значно знижена, а пристрої для QKD будуть мініатюризованими і стануть придатними для особистого використання, це буде загальноприйнятою і широко поширеною технікою шифрування для використання в повсякденному житті.
Законодавче забезпечення кібербезпеки України
Серед недоліків законодавства з питань кібербезпеки – розпорошеність його правових норм у масиві інформаційного законодавства, а також декларативність згаданих норм. Низька якість законодавчих приписів пов’язана також із невизначеністю деяких основних юридичних понять та відсутність єдності термінології. Оскільки правове забезпечення інформаційної безпеки особистості знаходиться під контролем державних органів, міжнародних правозахисних організацій, забезпечення державної безпеки в сфері кібербезпеки залишається справою самої держави.
Захищеність суверенітету, територіальної цілісності від реальних та потенційних загроз є пріоритетом законодавчої бази України. В зв’язку із збільшенням небезпеки кіберзагроз, необхідно звернути увагу на правову базу національної безпеки Укра їни, створення Стратегії кібербезпеки. Стратегія грунтується на положеннях Конституції України, законів України «Про національну безпеку України» та «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про кіберзлочинність, Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, Концепції боротьби з тероризмом в Україні, затвердженої Указом Президента України від 5 березня 2019 року № 53, інших нормативно-правових актів. Координатором реалізації цієї Стратегії є робочий орган Ради національної безпеки і оборони України – Національний координаційний центр кібербезпеки. Реалізація Стратегії безпосередньо здійснюється основними суб’єктами національної системи кібербезпеки, Міністерством закордонних справ України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством освіти і науки України та іншими суб’єктами забезпечення кібербезпеки в межах їх компетенції. Для забезпечення безпеки кіберпростору, необхідно виокремити наступні етапи:
- Створення національної системи кібербезпеки;
- Кіберзахист державних електронних інформаційних ресурсів;
- Захист інтересів громадянина в кіберпросторі.
Враховуючи невідповідність інфраструктури сучасним вимогам, недостатню обізнаність кадрів в засобах ефективної боротьби із кібератаками, низький рівень координації суб’єктів сектору безпеки і воєнний стан в Україні, необхідно виокремити наступні суб’єкти сектору безпеки:
- Міністерство оборони України;
- Служба безпеки України;
- Національна поліція України;
- Національний банк України.
Висновки
Ми живемо в бурхливому світі змін, нестабільності і трансформацій. Сучасні цифрові технології є авангардом і двигуном розвитку всіх галузей соціально-економічного життя будь-якої країни. Тому, для швидкого і ефективного економічного, культурного, політичного розвитку України необхідно приділяти увагу не тільки втіленню в життя найсучасніших бізнес-технологій, а і дбати про їх берекову складову. Тому, особлива увага повинна приділятися кібербезпеці, розумінню її змісту і наслідків її порушення. А в авангарді вирішення цього питання повинно бути дві складові: правова і наукова. Тільки разом із фундаментальною наукою, втіленням у життя найсучасніших цифрових захистів, квантового інтернету, квантового комп’ютера, технологію Quantum Secure Communication і правового захисту є можливість стати сучасною розвинутою країною.
Джерело: Юридичний вісник України
