Думка експерта
Про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді (за наслідками ухвали у справі 991/6396/24 від 30.12.2024)
#Ілійков_проти_Апеляційної_палати_ВАКС
В першу чергу постає зрозуміле питання, чи взагалі можливо переглядати на досудовому розслідуванні ухвали слідчих суддів за нововиявленими обставинами? На моє переконання, так. До такої ж думки прийшов слідчий суддя у згаданій справі. Проголошуючи ухвалу суддя зазначив: «Беручи до уваги правову позицію, викладену в п. 4.3 Рішення Конституційного суду України № 5-р(ІІ)/2024 від 10.04.2024 у справі № 3-37/2022(75/22), де зазначено, що оспорюваний припис (ч. 1 ст. 459 КПК України) не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів…». На жаль, на сьогодні до такої думки схильні не всі судді ВАКС та АП ВАКС. Прикладом іншої, відмінної від Конституційного суду України думки, може слугувати справа № 991/10045/23, де слідчий суддя ВАКС в ухвалі від 30.08.2024 та колегія суддів АП ВАКС в ухвалі від 05.09.2024 прийшлі до висновку, що «можливість перегляду ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами процесуальним законодавством не передбачена». (Наразі ВС відкрив провадження за касаційною скаргою захисту, та ми очікуємо 20.02.25 на рішення ВС). Але сам факт відкриття такого провадження ВС дає надію на те, що обов’язок переглядати на досудовому розслідуванні ухвали слідчих суддів за нововиявленими обставинами (зрозуміло, що при наявності таких обставин) буде підтверджено практикою ВС.
Читайте також: Відмова сторони захисту від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не обумовлює недопустимості зібраних доказів
В другу чергу постає питання, що саме вважати НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ. Повернемося до ухвали у справі № 991/6396/24 від 30.12.2024.
АДВОКАТ: «У Заяві адвокат як на нововиявлені посилається на наступні обставини. В обґрунтування клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні детектив зазначив, що загальний обсяг матеріалів досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а саме зібраних у ході досудового розслідування доказів та інших матеріалів становить: 218 томів матеріалів кримінального провадження; 164 носія цифрової інформації. Водночас, на думку захисника, детективом повідомлено недостовірні відомості щодо кількості томів матеріалів досудового розслідування, яких більше, ніж 218 томів. Про значно більшу кількість, ніж 218 томів, стороні захисту стало відомо в ході ознайомлення з матеріалами справи, доступ до яких стороною обвинувачення системно перешкоджається. Дана обставина не була відома та не могла бути відома слідчому судді та стороні захисту під час розгляду клопотання детектива про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Однак, на переконання сторони захисту, згадана обставина могла вплинути на судове рішення, так як значно більша кількість томів кримінального провадження потребує значно більшого часу для ознайомлення, ніж встановлено ухвалою. Крім того, на даний час стороною обвинувачення взагалі не надано доступ стороні захисту до носіїв цифрової інформації, яких згідно з ухвалою налічується в кількості 164 носії, а в дійсності їх може бути значно більша кількість, так як і кількості томів кримінального провадження».
Адвокат ЮК «Амбер»Семен Ханін
СЛІДЧИЙ СУДДЯ: «Слідчий суддя не вважає нововиявленою обставиною відомості щодо кількості томів матеріалів досудового розслідування, яких, на думку захисника, значно більша кількість, ніж 218 томів, та про які стороні захисту стало відомо в ході ознайомлення з матеріалами справи. Разом з тим, на теперішній час сторона захисту не ознайомлена в повному обсязі з наявною кількістю томів. Крім того, сторона захисту не зазначила в заяві та не повідомила в судовому засіданні, якою ж насправді є кількість томів матеріалів досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні».
Тут вірогідно потрібні певні пояснення. Під час виконання вимог ст. 290 КПК України детектив НАБУ з самого початку (так і станом на сьогодні) відмовився надати усі матеріали досудового розслідування захисту, здивувавши захист наступною позицією, що саме детектив вирішує черговість надання матеріалів захисту. Мовляв, це його право не надавати захисту усі матеріали разом, відомості про кількість томів, так і право детектива встановлювати черговість ознайомлення. Та детектив прийняв рішення надавати матеріали поступово: 1ий том, 2ий, 3ій, … Також детектив НАБУ під час розгляду його клопотання про обмеження строку на ознайомлення надав відомості слідчому судді про 218 томів у справі. Під час послідовного ознайомлення сторона захисту побачила очевидну фальсифікацію відомостей про кількість томів, так як стали з’являтися томи з додатковою позначкою: 3(1), 3(2), та інше. Детектив не заперечував під час засідання, що кількість томів стала більшою, пояснюючи це «перекладом, який надійшов» та інше. І ось тут слідчий суддя зазначає, що «сторона захисту не зазначила в заяві та не повідомила в судовому засіданні, якою ж насправді є кількість томів матеріалів досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні».
Читайте також: Рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними положень КПК є виключною обставиною, а не нововиявленою
Дійсно, цікава вийшла розмова. Сторона захисту каже, що томів більше, та нам не надають відомості про їх кількість. Детектив каже, що томів більше, та він не надає інформацію про їх кількість! Суддя каже, що сторона захисту не зазначила скільки томів у справі!
Чи є інша, відмінна ніж заявлена детективом, кількість томів у справі нововиявленою обставиною для справи про розгляд клопотання детектива про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні? Слідчий суддя вважає, що ні. Але згідно з ч.2 ст. 459 КПК України:
Нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Що ще зазначає слідчий суддя:
«Дійсний обсяг зазначених матеріалів досудового розслідування стороною захисту не зазначено та під час судового засідання суду не повідомлено, зокрема, який відсоток від загальної кількості матеріалів досудового розслідування, яка враховувалась слідчим суддею при визначені строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороні захисту, становлять додаткові матеріали досудового розслідування, про які стало відомо стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. отже, слідчий суддя вважає, що не зазначений стороною захисту обсяг матеріалів кримінального провадження, який неврахований слідчим суддею, не є істотним».
Той факт, що матеріалів досудового розслідування більше, ніж було зазначено попередньо, сторонами не оскаржується. Слідчий суддя приходить до висновку, що раз стороні захисту не відома остаточна кількість, та таку інформацію детектив НАБУ не надає, то «не зазначений стороною захисту обсяг матеріалів кримінального провадження, який неврахований слідчим суддею, не є істотним»! А як це? Як взагалі можливо оцінити істотність без розуміння кількості?
Слідчий суддя зазначає:
«Слідчий суддя звертає увагу, що за умови наявності іншої інформації про наявність значно більшої кількості томів матеріалів досудового розслідування, ніж 218 томів, які суттєво впливають на обсяг та зміст доказів сторони обвинувачення, сторона захисту не позбавлена права звернутися до слідчого судді повторно».
Це також цікаво. Сторона захисту обмежена у часі на ознайомлення. Фактично ми кажемо, що не встигаємо ознайомитись. Але слідчий суддя каже, що ви спочатку ознайомтеся з усім, а потім звернетеся повторно. Так, а навіщо нам буде потрібно таке звернення, якщо ми встигнемо ознайомитись. Скільки б томів не було, хоч 300 замість 218. Якщо ми встигнемо ознайомитись, то яка мета звернення до суду? Ну а якщо ми не встигнемо, то відповідно до діючої ухвали слідчого судді сторона захисту буде вважатися ознайомленою, та сторона обвинувачення направить до суду обвинувальний акт. Та, відповідно, ми вже навіть теоретично втратимо можливість на звернення з заявою до слідчого судді про перегляд ухвали про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами.
Все ж таки, на моє (та ЄСПЛ) переконання, рішення суду мають не тільки виглядати справедливо, а й бути справедливими. Краще напевно і не висловитися.
З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін
