Проблема контрабанди в Україні: як змінити систему протидії?

Олена БУСОЛ,
доктор юридичних наук,
головний науковий співробітник
Міжвідомчого НДЦ з проблем боротьби
з організованою злочинністю при РНБО України

Проблема контрабанди — одне з першочергових завдань держави у справі захисту її економічних інтересів. Вже понад два останніх десятиріччя (!) контрабандними виявляються значна частина експортно-імпортних товаропотоків в Україні. Особлива небезпека для держави полягає в тому, що контрабандні операції проводяться із вчиненням корупційних діянь службовими особами державних та місцевих органів влади. Збитків зазнають інтереси вітчизняного товаровиробника. Нелегальне ввезення іноземних товарів зменшує попит на українську продукцію, призводить до ліквідації виробництв, зниження конкурентоспроможності українських підприємств на внутрішньому ринку та їх переміщення за кордон. Наслідком може бути скорочення штатів підприємств й урізання їх фонду заробітної плати. Крім того, результати такої злочинної діяльності негативно впливають на суспільні відносини у сфері захисту життя та здоров’я громадян у випадку контрабанди зброї та боєприпасів, ядерних матеріалів і речовин, позбавляють права громадян на користування культурними цінностями, історичним надбанням України.

Контрабанда як загроза нацбезпеці

Те, що контрабанду слід вважати однією з найнебезпечніших загроз національній безпеці України, підтверджує прискіплива увага української влади до проблеми протидії контрабанди одразу після президентських та парламентських виборів у 2019 р., про що, зокрема, свідчить Указ Прези дента України від 09.07.2019 р. № 505. Крім того, було створено такі органи з правоохоронними функціями, як НАБУ, ДБР, Національна поліція України, що певним чином повинно було змінити систему взаємодії та координації дій у протидії контрабанді. Але, що змінилося на сьогодні реально? Так, дійсно, нещодавно НАБУ затримало «короля контрабанди» В. Альперина, який, втім, похизувався у Фейсбуці, що сам прийшов до САП. Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже повідомила про підозру семи посадовим особам митниці та екс­чиновнику фіскальної служби, які є спільниками В. Альперина в контрабандних схемах. Їм інкримінують махінації з розмитненням товарів, що імпортують в Україну, та які завдали збитків державі на понад 77,7 млн грн за статтями 255, 212 і 364 КК України.

Політика транснаціональних корпорацій

Зазначена загроза посилюється й за рахунок політики транснаціональних корпорацій та злочинних організацій, спрямованої на використання кримінальних схем у зовнішньоекономічній діяльності, через що більшість фінансових потоків перебуває поза оподаткуванням і тіньовий сектор економіки значно розширюється. Легальний зовнішньоторговельний оборот України в 2018 р. склав $104,5 млрд, що еквівалентно 80% ВВП України, тіньовий імпорт — традиційно коливається в діапазоні 10% ВВП. Доходи бюджету від зовнішньої торгівлі формуються не лише з митних зборів (27,1 млрд грн або 3% доходів державного бюджету в 2018 р.), а й із імпортного ПДВ, що генерує для України левову частку надходжень до бюджету. В 2018 році із 374 млрд грн надходжень податку на додану вартість, — 295,4 млрд гривень, або 79%, було сформовано саме за рахунок імпортного ПДВ. Спільно з митними зборами та імпортним акцизом — це 40,2%, або майже половина доходів державного бюджету.

Правоохоронні органи та неадекватно низький стан протидії контрабанді

Стан боротьби з контрабандою правоохоронними органами є неадекватно низьким, враховуючи відкриту інформацію ЗМІ щодо «кришування» контрабандистів і безпосередньої участі державних службовців вищого та нижчих рангів прикордонних районів та областей у контрабандних схемах. А за заявами деяких депутатів на TV, контрабанда в «сірій зоні» на Донбасі досягає величезних масштабів: із території самопроголошеної «ДНР» в Україну ввозять метал, вугілля, зерно, інші товари. «Долю» від цього, як повідомляють деякі колишні АТОвці та народні депутати (http://povin.com.ua/205907­31­05.html), отримують Міністерство оборони України, Генеральний штаб і МВС України.

Про поширення проявів контрабанди та порушення митних правил в Україні мала б свідчити й офіційна статистика правоохоронних органів. Але слід враховувати відносно високу латентність таких злочинів.

Разом із тим, про роботу правоохоронних органів у цьому напрямі можна скласти майже чітке уявлення. Так, у 2018 р. правоохоронними органами було закінчено лише 2 кримінальні провадження щодо контрабанди. У тому ж році в журналі Suddeutsche Zeitung опубліковано статтю, в якій зазначено, що Україна в 2017 р. втратила від контрабанди понад 120 млрд грн (4 млрд євро). Це вдвічі більше ніж держава отримала в 2018 р. від МВФ. Такий низький показник кількості кримінальних проваджень у 2018 р. може свідчити про недостатню увагу протидії злочинним угрупованням економічного спрямування, труднощі в налагодженні координації між правоохоронними органами України та зарубіжних держав.

Певні успіхи все таки є…

Між тим, є й певні успіхи. Наведу лише декілька прикладів. Під час спільної спеціальної операції Національної поліції України, Служби безпеки України та Державної податкової служби України у березні 2019 р. із незаконного обігу вилучено 257 кг кокаїну, який знаходився в контейнері, що прибув в Одеську область з Латинської Америки. Всього в результаті проведених заходів із початку року з незаконного обігу вилучено 3 499 кг наркотичних засобів та психотропних речовин (на початку досудового розслідування, без врахування закритих). У тому числі, за результатами проведення Національною поліцією операцій по ліквідації міжнародних каналів, у наркозлочинців вилучено 925 кг героїну та 657 кг кокаїну, макової соломи — 2940 кг, канабісу — 482 кг, метадону — 29,3 кг, амфетаміну — 20,5 кг, метамфетаміну — 11,6 кг, опію — 11,4 кг, дезоморфіну — 1,2 кг тощо.

У червні—липні 2019 р. спільно з митною та податковою службами Великобританії і спецслужбами Республіки Польща проведено масштабну операцію з припинення діяльності міжнародного угруповання, яке організувало незаконне переміщення тютюнових виробів до держав Європейського Союзу. Вилучено найбільшу за всю історію незалежності України партію таких виробів. Орієнтована вартість вилученої продукції становить близько 70 млн грн, не рахуючи 13 вантажних автомобілів, які переміщували підакцизну продукцію. У квітні 2019 р. викрито ще два канали нелегального переміщення тютюнових виробів із підробленими марками акцизного податку з непідконтрольної українській владі території Донецької області. Одним із вик ритих угруповань використовувався моторний човен для перевезення товару Азовським морем, інше — переправляло контрафакті цигарки через річку Кальміус. Всього вилучено 277 ящиків тютюнових виробів вартістю понад 3 млн грн.

У червні 2019 р. у Луганській області припинено протиправне постачання паливно­мастильних матеріалів із території РФ в Україну за допомогою підземного трубопроводу. Вилучено обладнання для перекачки ПММ, цистерну ємністю 24 кубічних метри та 15 тисяч літрів дизпалива у залишку (вартість вилученого товару та обладнання складає близько 500 тис. грн), а незаконний трубопровід демонтовано.

Що стосується контрабанди сильнодіючих та отруйних речовин, то для їх переміщення використовуються схеми переправлення поза пунктами пропуску державного кордону. Сильнодіючі та отруйні речовини переважно представлені лікарськими засобами та сировиною для їх виготовлення. У більшості випадків вони надходять в Україну з КНР поштовим каналом. Переміщують такі засоби з держав ЄС та Молдови, де діє вільний обіг анаболічних препаратів.

Із останніх подій цієї осені: на митному посту «Мелітополь» правоохоронці затримали контрабандиста, який постачав обладнання для військових кораблів Росії. Організатором цієї незаконної діяльності був один з колишніх керівників держпідприємства.

Слідчі Служби безпеки України та співробітники контррозвідки завадили мешканцю Миколаєва протиправно переправити до держави­агресора комплектуючі, які використовуються для ремонту й технічного обслуговування двигунів на кораблях Військово­морського флоту РФ.

Але суттєвих змін не відбулося

Проте аналіз наявної інформації свідчить, що ситуація в сфері протидії контрабандній діяльності протягом останніх років суттєвих змін не зазнала й залишається складною. Протягом І півріччя 2019 р., за статистичними даними СБУ, було викрито лише 37 злочинів за ст. 201 КК України та 4 злочини за ст. 333 ККУ, у вчиненні яких особам повідомлено про підозру або вилучено предмети правопорушень; засуджено 27 осіб; вилучено предметів контрабанди та порушень митних правил на суму понад 18,6 млн грн.; конфісковано предметів контрабанди та порушень митних правил за рішенням суду на суму 536 тис. грн. Через велику прибутковість найбільш поширеним видом тіньового бізнесу залишається протиправне переміщення через митний кордон підакцизних товарів (тютюнових виробів — до держав Євросоюзу, спирту та паливно—мастильних матеріалів — в Україну). Таке переміщення має виражену регіональну локалізацію та спричиняє вчинення посадових злочинів (корупція) та економічних злочинів (створення підпільних виробництв).

У поточному незакінченому році, за даними СБУ, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів у 18 кримінальних провадженнях, розпочатих стосовно співробітників митних органів (з яких 13 — за ст. 368 КК України), у 13 — стосовно військовослужбовців Державної прикордонної служби, у 2 — стосовно співробітників контролюючих органів на митному кордоні. Засуджено 7 військовослужбовців ДПС України, 3 — митників, 1 співробітника контролюючих органів на митному кордоні. Звільнено 5 посадовців митних органів, 8 військовослужбовців ДПС України та 2 співробітників контролюючих органів на митному кордоні. Зокрема, повідомлено про підозру низці очільників міських та обласних митниць. Державне бюро розслідувань здійснювало досудове розслідування за фактом можливої співучасті працівників митного поста Ягодин Волинської митниці ДФС України в незаконному перевезенні товарів приблизною вартістю 550 тисяч доларів з попередньою кваліфікацією злочину як зловживання владою або службовим становищем, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України).

Неконтрольовані ділянки кордону

Недостатня щільність системи охорони кордону України й зробила її транзитним пунктом для наркотиків. Нині Україна має 409 км неконтрольованого кордону з РФ, інші — це 1 300 км ділянки, що контролюється до стику кордону з Білоруссю. Основними країнами постачання контрабандних наркотиків сьогодні є Іран, Колумбія, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Панама, Польща, РФ, Угорщина, тощо. Наприклад, Польща нині є одним зі світових лідерів у виробництві синтетичних наркотиків, має з Україною досить розвинуті економічні зв’язки та кордон достатньо великої протяжності. Враховуючи геополітичне розташування України, можна говорити й про розширення сфер впливу міжнародної наркомафії, яка використовує територію нашої держави як транспортний коридор для перевезення наркотичних засобів, так і як новий ринок їх збуту.

Мережа інтернет і глобальне поширення таких технологічних досягнень, як мобільний зв’язок, міжнародна банківська система, зробили державні кордони вразливішими. Інформаційні технології широко використовують організовані злочинні групи як засіб підготовки й організації вчинення контрабанди. Новітні інформаційні технології дають учасникам транснаціональної злочинної організації змогу забезпечувати свою анонімність в умовах незначного ризику, а також можливість залучати більшу кількість осіб до злочинної діяльності та бути невикритими.

Сприятливі умови для контрабанди

Головними чинниками, які створюють сприятливі умови для контрабанди, є: недостатня координація правоохоронних та контролюючих органів України з відповідними органами суміжних з нашою країною держав щодо обміну інформацією з протидії переміщенню товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Як правило, причиною цього є відсутність єдиної бази митних органів України з митними органами зарубіжних держав; сприяння посадових осіб органів державної влади, зокрема правоохоронних та контролюючих, юридичним чи фізичним особам у переміщенні через митний кордон України зазначеного виду продукції (корупційна складова); недосконале й суперечливе законодавче регулювання діяльності щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил; наявність значної різниці між цінами на окремі групи товарів на світовому та внутрішньому ринках; безробіття серед мешканців прикордонних районів.

Визначальні чинники контрабандної діяльності

Визначальними чинниками, які впливають на формування та розвиток обстановки, пов’язаної з контрабандною діяльністю, можна назвати:

• незавершеність демаркаційного процесу з РФ, Республікою Білорусь та Молдовою, розташування населених пунктів, приватних будинків, земельних ділянок приватної власності та пайового фонду впритул до лінії державного кордону;
• недостатність інженерно­технічного облаштування лінії державного кордону, наявність неконтрольованих доріг і водних переправ, значні відстані між окремими українськими та суміжними пунктами пропуску;
• втрата контролю над окремими ділянками державного кордону на тимчасово окупованих територіях України, які можуть використовуватись для неправомірного переміщення предметів правопорушень;
• проблеми кадрового та матеріально­технічного забезпечення ДПС України, митниць ДФС України та інших державних органів, які виконують контрольні функції на державному кордоні;
• корумпованість митних та прикордонних службовців, посадових осіб правоохоронних органів, які забезпечують досудове розслідування кримінальних проваджень щодо контрабанди, а також корумпованість суддів при винесенні вироків контрабандистам;
• недостатній рівень митного контролю міжнародних поштових відправлень через їх значну кількість;
• можливість анонімної реалізації предметів контрабанди через інтернет­магазини та інтернет­аукціони;
• поступове обмеження повноважень правоохоронних органів у сфері протидії контрабанді та правопорушенням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб’єктів господарської діяльності;
• відсутність у законодавстві чіткого визначення поняття та повного переліку сильнодіючих та отруйних речовин, неможливість проведення лабораторних досліджень щодо встановлення факту отруйності чи сильної дії речовини, що ускладнює документування їх контрабанди.

Найпоширеніші схеми

Найбільш поширеними схемами протиправного переміщення товарів на сьогодні залишаються: ввезення вантажів без оформлення митних документів, сплати платежів і податків, фіксації в обліках відповідних служб; переміщення вантажів шляхом підміни або підробки товарно­супровідних документів, маскування товарів під інші, маніпуляції з найменуванням та кодуванням товарів, їх кількістю та вагою; адресування імпорту на адресу неіснуючих підприємств; переміщення вантажів поза пунктами пропуску на «зеленій» ділянці кордону; оформлення транспортних засобів із товарами як таких, що переміщуються «порожніми»; «перерваний» транзит (товари під час ввезення в Україну заявляються як «транзитні» з подальшим їх вивантаженням на території України та формальним закриттям «транзиту»); підміна товарів після їх ввезення на митну територію України на шляху слідування до внутрішньої митниці призначення; зникнення товарів, які не випущені у вільний обіг та знаходяться під митними контролем, із місць їх зберігання (складів та місць тимчасового зберігання, територій портів й аеропортів).

У цьому ряду й зловживання пільгами, які надає законодавство для ввезення товарів громадянами (товари на суму 500 євро — автомобільним транспортом, 1000 євро — авіа): подрібнення товарних партій товарів, формування бригад із фізичних осіб (так звані «мурахи»), якими в межах норми «до 500 євро, до 50 кг» здійснюється переміщення товарів без оподаткування; «поштова контрабанда» — окремий напрямок схем із нормами безоподаткового імпорту (товари на суму не більше 150 євро в одному відправленні): надання товарним комерційним партіям вигляду малих поштових відправлень, їх подрібнення під норму до 150 євро з подальшим ввезенням на підставних фізичних осіб; недостовірне декларування: заниження ваги; штучне заниження митної вартості під граничні індикативи; зазначення в товару не свого товарного коду, не свого найменування; використання товарів групи «прикриття» (високовартісний товар декларується як низьковартісний; повна підміна найменувань; приховування кількісних та якісних характеристик товарів, торгових марок і виробника товарів та створення фірм­імпортерів, які отримують від митниці «особливі умови» (тарифи, «гра» з вагою та кодами тощо) для масштабного ввезення імпортних високоліквідних товарів, що ставить легальний бізнес у неконкурентне середовище.

Висновки

1. Контрабанда в Україні має широкомасштабні форми протягом всіього періоду незалежності України, а наслідки злочинних діянь контрабандистів відобразилися на всіх сферах економічної діяльності держави.

2. Вищі форми контрабанди в Україні є одними зі складових транснаціональної організованої злочинності.

3. Злочини, які пов’язані з незаконним переміщенням вантажів через державний кордон України, вчиняються з використанням корупційних схем за участі посадових осіб Державної фіскальної служби України, Державної прикордонної служби України, а також інших державних органів.

4. Судді в Україні часто свідомо сприяють уникненню злочинцями справедливого покарання за злочини, пов’язані з контрабандою, що також можна кваліфікувати як корупційний злочин.

5. Одна з прогалин на внутрішньому ринку, яка сприяє контрабанді — це право суб’єктів спрощеної системи оподаткування реалізовувати товари без будь­якої первинної документації на них, які б пояснювали походження товарів.

6. Відсутність у «спрощенців» обов’язку мати прибуткові документи на товар у комплексі з можливістю продавати його без касового апарату породжує можливість збувати будь­яку кількість нелегально ввезеного товару.

7. Існуючий масштаб службових зловживань був би неможливим без підтримки відповідними політичними партіями, що «отримали» митницю в результаті міжфракційних домовленостей.

8. Дії уряду щодо протидії контрабанді наштовхуються на відповідну критику бенефіціарів контрабанди, медіа­атаки та блокування через судову систему будь­яких рішень.

9. Контрабанді сприяє також поколіннями усталена практика додаткового тіньового заробітку для жителів прикордонних місцевостей — контрабанда виступає «живою» альтернативою працевлаштуванню або легальному підприємництву.

10. Грубі порушення на митниці та в Державній прикордонній службі можливі лише при відповідній корупції, яка базується на розриві в інформаційних потоках з державами­торговельними партнерами України.

Пропозиції щодо протидії контрабанді в частині її криміналізації

Одним із дієвих шляхів посилення боротьби з незаконним ввезенням товарів на митну територію України може стати відновлення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду. З моменту набрання чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» в частині скасування кримінальної відповідальності за контрабандне переміщення товарів, значно зросла кількість таких правопорушень. У затвердженій КМУ Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 р. незаконна торгівля тютюновими виробами визначена як загроза національній безпеці, що гальмує економічний розвиток держави та має негативний вплив на імідж України на міжнародній арені. Одним з основних напрямків цієї Стратегії є запровадження кримінальної відповідальності за незаконне переміщення тютюнових виробів через митний кордон України. Пропозицію щодо встановлення кримінальної відповідальності за «товарну контрабанду» підтримано в червні 2019 р. міжвідомчою робочою групою з питань координації інтегрованого управління кордонами (створена постановою уряду України від 30.01.2019 р. № 83) під час розгляду проекту Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 р.

За таких умов для підвищення ефективності заходів протидії контрабанді, спонукання учасників зовнішньоекономічної діяльності до добросовісної сплати митних платежів, безумовного звернення в дохід держави контрабандних підакцизних й інших товарів, є потреба у встановленні кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних і контрафактних товарів (продукції) у великих розмірах шляхом внесення відповідної групи товарів до предметів злочину, передбаченого ст. 201 КК України. До цього слід додати необхідність в установленні кримінальної відповідальності за незаконне створення та використання інженерно­технічних споруд і транспортних засобів з метою незаконного переміщення через державний кордон України товарів. Окрім того, вбачається за доцільне ініціювати внесення змін та доповнень до інших нормативно­правових актів, зокрема: визначити поняття та перелік отруйних і сильнодіючих речовин; імплементувати положення Концепції створення та впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) «Електронна акцизна марка», затвердженої розпорядженням КМ України від 06.07.2016 р. № 497­р.

Пропозиції організаційного плану

1. Підхід до вирішення проблеми контрабанди має бути комплексним — складатися не лише з посилення контролю на митниці та кордоні, а й включати в себе закриття прогалин на внутрішньому ринку, що дають життя контрабандним схемам.

2. На практиці боротьба з можливістю реалізовувати контрабандні товари на внутрішньому ринку через ССО дає більшу віддачу ніж нові програми протидії корупції на митниці та прикордонній службі.

3. Ситуація потребує забезпечення повноцінного інформаційного обміну між базами даних митниці та прикордонної служби, а також дотриманні вимог закону про право безмитного ввезення товарів лише при знаходженні за кордоном більше 24 годин і в’їзді не частіше одного разу на 72 години.

4. Боротьба з джерелами контрабанди повинна, виконую чи правоохоронну та економічну функцію, враховувати й соціальний аспект, як то — подолання безробіття у прикордонних областях.

5. Систему забезпечення митної безпеки України варто формувати з урахуванням міжнародного досвіду провідних держав світу. У зв’язку з цим вбачається необхідним реформування суб’єктів забезпечення митної безпеки України.

6. Необхідним є розширення повноважень щодо здійснення оперативно­розшукової діяльності митними органами й уніфікація митного та кримінального процесуального законодавства України в частині, що стосується забезпечення дієвих механізмів реалізації митними органами оперативно­розшукових заходів щодо злочинів, ознаки яких можуть бути виявлені під час здійснення митного контролю.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути