Приватизація держпідприємств, яка перезріла…

Олена ВЕЛИКА,
CEO і керуючий партнер
ІК Adamant Capital

Кабінет Міністрів України планує продати близько 80% існуючих державних підприємств. Із 3 643 таких підприємств будуть продані 2 877, у власності держави залишиться 766.

Природно, не всі вони будуть продаватися відразу, але, як мінімум, чотири великих активи Фонд держмайна розраховує продати вже протягом 2020 року. Мова про Одеський припортовий завод, Центренерго, Електроважмаш і Об’єднану гірничо-хімічну компанію.

Загалом у 2020 році держава планує отримати від приватизації 12 млрд грн. Це — замало, як мінімум. Той же Одеський припортовий завод оцінювався в 2018 році в 1,3 млрд гривень. А тут усього 12 млрд за кілька десятків підприємств. Але не все так просто, як здається, оскільки в приватизації є багато «підводних каменів».

По-перше, не всі об’єкти, які держава готова продати, взагалі можна продати бізнесу. Наприклад, велике питання — хто захоче купити той же Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів або Південний науково-технічний центр по апробації і впровадженню нової техніки та технологій?

По-друге, не всі інвестори готові купляти активи, які потрібно ще й модернізувати кардинально, або цінність яких вельми залежить від вартості використовуваних ресурсів. Наприклад, Одеський припортовий завод через підвищення ціни на газ впав у вартості разів у 10 — якщо в 2015-му його оцінювали в 13 млрд гривень, то в 2018-му — в 1,3 мільярда.

По-третє, якщо бути чесними, то цінність частини з пропонованих для продажу підприємств — земля, на якій вони стоять, або будівлі, в яких розташовані. І тут цікаво, чи встигнуть відкрити ринок землі до часу їх продажу — у власності держави є маса агропромислових компаній, які, якщо їх продати як підприємства, будуть коштувати дешевше в цьому випадку, аніж якби їх продали окремо.

По-четверте, багато підприємств — уже «примари». Наприклад, із 83-х підприємств Укрспирту реально працюють — 22. Але гроші на їх потреби все ще виділяються. А є й «напівмертві» підприємства, такі, як Київський радіозавод, де спочатку було понад 20 цехів, а зараз працює лише один-два, а в інших склади, офіси, словом, — орендарі. Ще частина — або збиткові, або їх прибутковість нестабільна. Так що інвесторам треба добре придивлятися до активів, аби знайти серед них реальні «перлини». Або хоча б те, що можна на такі перлини перетворити.

Кажучи простіше, приватизація в багатьох відношеннях давно перезріла і не зробить того ефекту, який вона би мала раніше, якби її провели правильно. Та навіть якщо сума виторгу від приватизації буде меншою від очікуваної, все одно це знизить зайві витрати на утримання таких підприємств.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути