Питання законності застосування поліцейських заходів та забезпечення правопорядку

Адріан ДУТКОВСЬКИЙ,
прокурор Чернівецької області, старший радник юстиції

Відповідно до змісту ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Питання забезпечення громадського порядку та безпеки

Відтак, забезпечення громадської безпеки та громадського порядку є одним із пріоритетів державної політики. Поряд із цим правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст. 19 Основного Закону). Стан виконання даних нормативних положень неодмінно визначає рівень довіри населення до владних структур, насамперед до правоохоронців. З іншого боку, системні недоліки та прорахунки в їх діяльності стають підставою для адекватної оцінки суспільства. У зв’язку з цим в Україні триває реформа правоохоронних органів. Ефективності її проведення вимагає українське суспільство. Підтримується вона й на міжнародному рівні.

Проблеми

З огляду на вказане, поділюся проблематикою з наведених питань. Статтями 1, 2, 29 Закону України «Про Національну поліцію» Національну поліцію України покликано служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Її завданнями визначено надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності тощо. Поряд із цим, наголошено, що обраний поліцейський захід (насамперед захід примусу) застосовується виключно для виконання повноважень поліції та повинен бути законним, необхідним, пропорційним й ефективним.

Водночас практика Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) свідчить про низку проблем в аспектах діяльності правоохоронних органів держави, перш за все під час фіксації правопорушень. Наприклад, із рішення від 20.06.2019 р. «Белей проти України» (яким окреслюються аспекти ефективності розслідування) вбачається, що органи влади повинні вживати лише розумні та доступні заходи для збирання доказів. У справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. ЄСПЛ наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», що випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких й узгоджених між собою висновків.

Зовсім протилежним за змістом є збір доказів правоохоронцями з перевищенням наданих їм повноважень, застосування неправомірного примусу у службовій діяльності. Як наслідок, це обертається також низкою рішень Європейського суду з прав людини з відповідними заходами щодо поновлення прав осіб (рішення у справах «Серіков проти України» від 23.07.2015 р., «Орлик проти України» від 11.02.2016 р., «Бекетов проти України» від 19.02.2019 р. тощо).

Забезпечення належності і допустимості доказів

У зв’язку з цим органи прокуратури в ході реалізації процесуальних повноважень покликані забезпечувати як належність і допустимість доказів, так і додержання конституційних прав і свобод громадян, «причетних» до правопорушень. Так, у ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення в межах своєї компетенції поліція застосовує поліцейські превентивні заходи та заходи примусу. Зокрема, до останніх віднесено застосування фізичного впливу (сили), спеціальних засобів та вогнепальної зброї.

Разом із тим у ході моніторингу інформаційних джерел встановлено, що 12 липня 2020 року працівники Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи поблизу стихійного ринку на вулиці Комарова м. Чернівці, застосувавши фізичне насильство та спецзасоби — кайданки, — затримали пенсіонера з явними ознаками старості, внаслідок чого завдали останньому тілесні ушкодження. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами й засобами неможливо.

Враховуючи викладене й те, що за результатами перегляду відеозапису не вбачається, що вказаний пенсіонер чинив напад, опір указаним працівникам поліції, грубо порушував громадський порядок, на підставі вимог ч. 1 ст. 214 КПК України стосовно вказаних працівників Управління патрульної поліції в Чернівецькій області прокуратурою області 13.07.2020 р. розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

З аналогічних підстав прокуратурою області в Шевченківському районному суді Чернівців підтримується обвинувачення в кримінальному провадженні стосовно двох колишніх поліцейських підрозділу Управління патрульної поліції, які незаконно, з перевищенням службових повноважень, застосували фізичну силу й спеціальні засоби до трьох осіб. Встановлено, що 05.03.2017 р., під час патрулювання по вулиці Південно-Кільцевій міста Чернівці екіпажем патрульної поліції зупинено автомобіль марки «BMW 735» під керуванням водія Г., який рухався з технічною несправністю. У зв’язку з цим інспектор Ф. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення п. п. 2.9 «В» Правил дорожнього руху. Після цього інспектор Ф., не реагуючи на прохання та дії Г., спрямовані на надання йому копії постанови, порушуючи вимоги ст. 258 та ст. 285 КУпАП, статей 18, 29, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», спільно з інспектором К. без будь-яких законних підстав та попередження застосували до Г. заходи фізичного впливу й спеціальний засіб — кайданки.

Крім того, 13.03.2017 р., проїжджаючи по вулиці Степана Бандери, 1 в Чернівцях, ці ж працівники поліції виявили автомобіль, водій якого здійснив зупинку ближче, ніж 10 метрів від пішохідного переходу. У зв’язку з цим Ф., зупинивши службовий автомобіль, з метою зробити зауваження порушнику Правил дорожнього руху, сам їх порушив. Громадяни Т. та Б., які в цей час знаходилися поруч, побачивши, що працівники поліції вчиняють аналогічне порушення Правил дорожнього руху, підійшли до них та вказали на допущене працівниками поліції порушення, спонукаючи припинити його вчинення. При цьому працівники правоохоронного органу К. та Ф., будучи обуреними тим, що сторонні особи роблять їм таке зауваження, діючи умисно, з метою покарати Т. та Б. за створені ними незручності вийшли зі службового автомобіля та не висловлюючи будь-яких законних вимог і не попередивши заздалегідь вказаних осіб про застосування до них фізичної сили і спеціальних засобів, усвідомлюючи, що Т. та Б. жодного опору не чинять, без будь-яких законних підстав застосували спочатку до Т., а в подальшому й до Б., заходи фізичного впливу і спеціальний засіб — кайданки. Внаслідок вищевказаних дій інспектори підрозділу Управління патрульної поліції Ф. та К. спричинили громадянам Т. і Б. легкі тілесні ушкодження.

Коли поліцейські самі порушують правопорядок

Більше того, час від часу в області фіксуються й випадки грубого порушення оперативними працівниками громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Зокрема, вироком Чернівецького апеляційного суду від 27.05.2020 р. обвинуваченого Д. визнано винним за ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. Останній, працюючи на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки Управління захисту економіки в Чернівецькій області, 25.10.2018 р., перебуваючи неподалік будівлі корпусу № 2 юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, наніс потерпілому С. декілька ударів кулаком руки та ногами в область обличчя і тіла, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров’я.

У свою чергу, наведені приклади нівелюють можливість повноти застосування однієї з ключових особливостей Закону України «Про Національну поліцію», а саме закріплення сервісного характеру діяльності нового правоохоронного органу — надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (поліцейського піклування).

Безсумнівним є й те, що в умовах крихкої довіри до правоохоронних органів у державі вкрай важко налагодити взаємодію з інститутами громадянського суспільства заради протидії злочинності. Вона миттєво зникає і внаслідок підтвердження участі правоохоронців у схемах незаконного обігу наркотичних засобів. А такі факти є. Так, 15.07.2020 р. прокуратурою Чернівецької області направлено до суду обвинувальний акт стосовно колишнього поліцейського Управління патрульної поліції в Чернівецькій області за фактом незаконного зберігання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу і психотропної речовини, а також незаконно виготовлених алкогольних напоїв (ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 204 КК України). За даними слідства, упродовж травня—серпня 2019 року колишній правоохоронець купував наркотичні засоби з метою їх незаконного збуту. Також поліцейський збував етиловий спирт і фальсифіковані алкогольні напої. Досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснювало територіальне управління ДБР, розташоване у Хмельницькому.

Як вихід у ситуації, що виникла загалом у правоохороних органах, пропонується здійснювати добір осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не лише за успішністю рейтингового тестування, а насамперед із числа громадян високої правової культури, свідомої громадянської позиції, які претендують на посади «за покликом серця» тощо. Аналогічні критерії повинні домінувати і в ході проведення атестацій щодо відповідності осіб займаним посадам. Послідовна й виважена кадрова робота у вказаному напрямі, з одночасним посиленим державним матеріальним забезпеченням працівників, запобігатиме проявам зухвалого ставлення, демонстрації сили (замість належної соціальної поведінки), створенню ними штучних лабіринтів із метою отримання неправомірної вигоди. Відрадно зазначити, що обумовлені підходи вже втілюються на центральному рівні під час проходження атестації працівниками нашого відомства.

Протидія правопорушенням, спрямованим проти правоохоронців

Як уже неодноразово відзначалося на загальнодержавному рівні, ефективні реформа та модернізація правоохоронної системи можливі лише за умови досягнення порозуміння в суспільстві щодо цілей, інструментів їх здійснення. А отже, спектр відкритих обговорень проблемних питань повинен тільки розширюватися. Поряд із цим хочу наголосити, що органами прокуратури області надається належна й принципова правова оцінка також випадкам правопорушень, спрямованих проти працівників правоохоронних органів. Так, вироком Шевченківського районного суду Чернівців від 05.06.2020 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, засуджено громадянина Д., який 20.11.2019 р., бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству й державі, з метою вчинення хуліганських дій, незважаючи на оточуючих та працівників поліції, які знаходилися в автомобілі, демонстративно пробігся по службовому автомобілю марки «Тоуotа» з написами «Патрульна поліція» із зображенням знаку Національної поліції.

Наостанок зазначу, що органи прокуратури області, реалізуючи свої конституційні функції, докладуть максимум правових зусиль задля того, аби гарантувати на теренах краю як правопорядок, так і додержання конституційних прав і свобод громадян, повагу між правоохоронними органами і суспільством на взаємній основі.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути