Рестарт НАЗК: що важливо врахувати?

Михайло ПЛАСТУН,
кандидат юридичних наук,
заступник начальника департаменту захисту економіки Нацполіціі України (2015—2016 рр.)

Як відомо із заяв Банкової, Президент України «збирається перезавантажити Національне агентство із питань запобігання корупції». Гадаю, українці підтримають таку ідею. Та перед цим, аби вчергове не «наламати дров», слід все ж таки розібратися, на які ключові проблеми необхідно звернути увагу.

Якщо вже бути точним, то в команді В. Зеленського про цю ідею заявили відразу після другого туру президентських виборів. І вже днями в Адміністрації Президента, схоже, перейшли від заяв до справ. За словами заступника голови АП Руслана Рябошапки (у 2016 р. він був членом НАЗК), керівництво агентства не може забезпечити необхідний результат, «воно не залишає шансів для відновлення роботи цього органу». Відповідно, за словами чиновника, — в Адміністрації Президента наступного тижня планують закінчити роботу над законопроектом, який передбачатиме переформатування НАЗК.

Як саме у Президента хочуть «перезавантажити» НАЗК — поки що достеменно не відомо. Але певну конкретику по деяких позиціях Р. Рябошапка все ж таки озвучив. Отже, новим законопроектом планують, зокрема, змінити структуру керівництва. Зараз це колегіальний орган, який складається з п’яти членів. Передбачається, що буде один керівник НАЗК; прибрати проблеми, пов’язані з доступом НАЗК до державних реєстрів; ліквідувати можливість блокування роботи агентства іншими державними органами, наприклад, як у випадку з Міністерством юстиції, яке намагалося якомога більше обмежити НАЗК у проведенні перевірки декларацій.

Чому так важливо, що питання ефективності діяльності НАЗК знову активізували? Справа в тому, що саме це агентство має розробляти антикорупційну стратегію та державну програму з її виконання, а після їх ухвалення парламентом та урядом фільтрувати, координувати та оцінювати ефективність. НАЗК також має здійснювати фінансовий контроль за майновим станом публічних службовців та моніторинг їх способу життя, контролювати державне фінансування політичних партій тощо. Завдання в боротьбі з корупцією у НАЗК доволі масштабні. Однак, незважаючи на це, за 2,5 року існування відомства його діяльність звелася практично до кабінетного та ручного дослідження інформації, введеної в деклараціях про майно, хоча ця процедура взагалі має бути максимально автоматизована. Та ще в 2016 з незрозумілих причин у НАЗК відмовилися від автоматичної перевірки. Два наступні роки всі перевірки відбувалися в ручному режимі. Тому слід все ж таки розібратися, на які ключові проблеми слід звернути увагу, щоб вчергове не «наламати дров» у перезавантаженні роботи НАЗК.

Штат та чисельність співробітників

На сьогодні в структурі НАЗК функціонують 12 підрозділів зі штатною чисельністю в 311 осіб, з яких лише 5 підрозділів забезпечують виконання агентством повноважень, передбачених законами «Про запобігання корупції» та «Про політичні партії в Україні», ще 7 — допоміжні чи організаційні функції. Наприкінці 2018 року керівництво агентства просило Кабмін збільшити штат НАЗК на 97 посад, для чого потрібно було додатково віднайти на наступний рік 64,16 млн грн. Своє звернення там пояснили великим навантаженням на працівників. Але тоді Мінфін вказав, що розширення штату НАЗК суперечить урядовій Стратегії скорочення кількості держслужбовців до 2020 року. При цьому зрозуміло, що процес моніторингу способу життя чиновників, виявлення конфлікту інтересів, факту отримання та вартості подарунку — значно ширший, ніж аналіз декларацій, оскільки потребує додаткових заходів із виявлення наявності та вартості майна декларанта та його близьких осіб, спосіб їх отримання, встановлення фактів лобіювання інтересів у сферах зацікавленості та прийняття рішень.

Керівництво

Навколо нинішнього керівництва НАЗК надто багато скандалів та конфліктів. Серед експертного середовища вже сталою є позиція про те, що агентству потрібне нове керівництво, а для його обрання має бути змінено склад відповідної комісії з його обрання. Як і у випадку з відбором суддів антикорупційного суду, важливо включити до комісії міжнародних експертів, голоси яких будуть обов’язковою умовою прийняття рішення на користь кандидата. Зрозуміло, що апарат НАЗК теж потребуватиме перезавантаження вже після обрання нового керівництва шляхом оцінювання результатів діяльності працівників із подальшим звільненням тих, хто таку оцінку не пройшов.

Слід також розробити і впровадити в діяльність НАЗК методики виявлення та збору інформації про факти корупції на різних рівнях державного управління. Зокрема, спостереження за переміщенням державної посадової особи (або близької особи); спостереження за будинком або майном, що знаходиться поза будинком; спостереження за речами, що їх носить державна посадова особа (або близька особа); фото- та відеофіксування результатів проведених спостережень. Для цього треба внести зміни в законодавчі акти щодо розширення повноважень по проведенню оперативних заходів з виявлення та припинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, та отримання доказової бази.

Автоматизація роботи НАЗК

Слід створити і єдиний інтегрований банк даних для автоматизованого інформаційного пошуку та перевірки наявності правопорушень під час аналізу декларацій та розробити алгоритм пошуку даних за запитом користувача. Зазначена система має на підставі запиту здійснювати пошук інформації в офіційних реєстрах та банках даних та порівнювати їх із даними, зазначеними в декларації.

У цьому ж контексті автоматизації роботи НАЗК необхідно створити й автоматизовану систему визначення корупційних ризиків, яка має самостійно здійснювати моніторинг відкритих інформаційних ресурсів, зокрема мережі інтернет та соцмереж на предмет наявності будь-якої інформації, що може свідчити про недостовірність зазначених у декларації даних та факти корупційних діянь.

Є й ще одна проблема. На практиці дійсно співпраця з агентством часто ігнорується з боку центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та навіть комерційних банківських структур. Тому слід на законодавчому рівні зобов’язати банки України надавати запитувану на підставі рішень НАЗК необхідну для встановлення факту адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, інформацію. Це треба для виявлення невідповідності зазначених даних у декларації, фактів незаконного збагачення, взаємозв’язку поліпшення способу життя чиновника та прийнятих ним рішень тощо. Що стосується місцевих та центральних органів влади, то їх слід законодавчо зобов’язати на постійній основі надавати та оновлювати дані стосовно суб’єктів декларування, які працюють, призначалися чи звільнялися. З цією метою слід створити реєстр суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Як фахівцю, мені дуже хочеться сподіватися, що всі перелічені вище питання є в зоні уваги законотворців з Адміністрації Президента. Тому що косметичні коригування не врятують НАЗК, а лише ще більше поглиблять кризу повноважень та компетенцій агентства.

P.S. Додамо також, що Президент збирається перезавантажити і НАБУ та САП.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути