Connect with us

Думка експерта

Рішення Європейського суду з прав людини неможливо ігнорувати

Іван Ліщина,
заступник міністра юстиції, Уповноважений у справах ЄСПЛ

Захист прав людини — основне завдання Мін’юсту. Виконання судових рішень — невід’ємна складова доступу до правосуддя. Тож не дивно, що одним із наших пріоритетів є забезпечення повного виконання судових рішень. Це стосується як українських інстанцій, так і міжнародних судів, зокрема Європейського суду з прав людини.

Попередня влада — в «позиції страуса»

Роками українська влада займала «позу страуса», ховала голову в пісок і робила вигляд, що ніякого Європейського суду з прав людини не існує. Фактично держава ігнорувала велику кількість рішень ЄСПЛ, ухвалених на користь українських громадян.

Найбільшу частину таких рішень становлять ті, в яких було констатовано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з тривалим виконанням рішень національних судів в Україні. Законодавство не було підкріплено фінансовою спроможністю держави виконувати взяті на себе зобов’язання. ЄСПЛ розглядав справи за заявами тисяч українців й ухвалював рішення про стягнення з України відповідної заборгованості.

Найбільшого розмаху ця проблема досягла за часів Януковича, через що у спадок від попередньої влади нам залишилося понад 3 000 невиконаних рішень національних судів 2008–2013 років, які підлягали виконанню за рішеннями Європейського суду.

Оплатити чужий популізм

У 2014 році ми вперше за роки незалежності почали масштабну роботу з вирішення проблеми невиконання рішень Європейського суду з прав людини. За 3,5 роки нам вдалося повністю погасити борги перед заявниками по всіх ухвалених рішеннях.

У жовтні цього року Європейський суд передав Комітету міністрів Ради Європи більше 12 тисяч справ, в яких громадяни України скаржилися на тривале виконання рішень національних судів. У цьому рішенні Європейський суд не встановив суму відшкодування, яка має бути сплачена кожному заявнику. Відповідно до цього рішення Україна разом із Комітетом міністрів має ухвалити стратегію та механізм, завдяки якому дану проблему буде вирішено.

Я переконаний, що українці мають отримати компенсацію у всіх вказаних справах, незважаючи на те, що причиною виникнення цих справ проти України є популізм наших політиків. Фактично сьогодні ми розплачуємося за попередні 20 років популізму.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Боротьба за кожну бюджетну гривню

Однак це зовсім не означає, що ми готові розкидатися бюджетними коштами на ліво й на право. Це недопустимо для країни, яка бореться із зовнішньою агресією й паралельно проводить реформи. Юристи Мін’юсту, які представляють інтереси країни на міжнародному рівні, використовують усі можливі засоби для того, аби зберегти бюджетні кошти. Так, протягом 2014–2017 років було збережено близько 908 мільйонів євро, 5,5 мільйонів доларів США, 121 мільйон гривень (загалом близько 30 мільярдів гривень) коштів державного бюджету. Такої значної економії вдалося досягти внаслідок ретельної підготовки позиції уряду у справах, які були на розгляді в Європейському суді з прав людини. Як наслідок, Європейський суд ухвалив рішення про відсутність порушень прав заявників, неприйнятність заяв чи суттєво зменшив первинну суми спору.

У багатьох випадках Європейський суд не вимагає від уряду України надавати зауваження по суті справи та пропонує укласти дружнє врегулювання спору, а в разі відмови заявників-односторонню декларацію уряду. В зв’язку з існуванням надзвичайно високої ймовірності ухвалення Європейським судом рішення про порушення прав заявників, протягом 2014–2017 років уряд надавав згоду на запропоновані Європейським судом умови дружнього врегулювання спору у 414 справах та надіслав до ЄСПЛ односторонні декларації щодо 2 647 справ. У період із 2014 до 2017 рр. Європейським судом ухвалено 64 рішення про затвердження умов дружнього врегулювання спору щодо 1 236 заяв на суму 1,5 мільйона євро та 21 025 гривень.

У результаті надсилання до Європейського суду односторонніх декларацій у справах категорії «Юрій Миколайович Іванов проти України» здійснено економію коштів державного бюджету України на суму 2,1 мільйона євро, це – близько 63 мільйонів гривень. А в справах щодо надмірної тривалості досудового слідства та судового провадження — близько 400 тисяч євро (більше 12,5 мільйонів гривень). У разі ухвалення Європейським судом рішень з констатацією порушення прав заявників Кабінетом Міністрів України вживаються всі передбачені законодавством заходи для якнайшвидшого їх виконання.

Статистика

У 2014–2017 роках урядом отримано 10 488 справ, які стосуються усталеної практики Європейського суду:
— 565 заяв зі скаргами заявників на надмірну тривалість розгляду цивільних справ національними судами та відсутність ефективних засобів національного захисту в зв’язку з цим;
— 281 заява зі скаргами заявників на надмірну тривалість кримінального провадження у їхніх справах та відсутність ефективного засобу національного захисту у зв’язку з цим;
— 9 642 заяв зі скаргами заявників на тривале виконання рішень національних судів, винесених на їхню користь.

Не ЄСПЛ єдиним…

Додатково юристами Мін’юсту супроводжується значна кількість комерційних спорів у міжнародних арбітражах. Загальна сума претензій, які пред’яв-лялися нашій державі в справах, звершених з 2014 по 2017 роки, сягнула майже 1,7 мільярда доларів (45,9 мільярда гривень).

Упродовж останніх трьох з половиною років ми завершили понад десять крупних справ. Завдяки вдалій позиції українських юристів у половині зних нам вдалося значно зменшити суму позовних вимог. А ще половину судових рішень винесено на нашу користь — тобто держава не заплатила ні копійки. Серед прикладів — справа за позовом ВАТ «Татнєфть» до держави Україна з позовними вимогами в понад 1 мільярд доларів США. Завдяки обґрун- тованій позиції України суд постановив сплатити лише 13% від цієї суми. Справа за позовом компанії «UkrenergyTrade ZRT» могла завершитися сплатою 257 мільйонів гривень, однак наші адвокати відстояли позицію держави – суд ухвалив рішення на користь України.

Так само, юристи Міністерства юстиції допомогли державі уникнути значних фінансових втрат у позові компанії JKX Oil&Gas PLC до України в Лондонському міжнародному арбітражному трибуналі. Суд відхилив 3 з 4-х позивних вимог компанії. Із 247 мільйонів доларів вимог українська сторона має сплатити всього трохи більше 12 мільйонів доларів. Це — менше 5% від заявленої позивачем суми. Нам вдалося зекономити близько 235 мільйонів доларів (понад 5,8 мільярдів гривень) бюджетних коштів.

Зазначу також, що до кінця грудня Мін’юст планує подати позов проти російської «Роснєфті» на основі рішень та матеріалів ЄСПЛ, в яких зафіксовано, що через дії саме цього суб’єкта господарювання Україні нанесено збитків у розмірі 700 мільйонів гривень. Загалом у напрямку супроводження комерційних спорів у міжнародних арбітражах досягнуто без перебільшення неймовірних результатів.

Зі вже згаданих 1,7 мільярда доларів позовних вимог захисники відстояли понад 90%, зекономивши понад 1,5 мільярда доларів (40,5 мільярда гривень) бюджетних коштів.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

You must be logged in to post a comment Login

Залишати коментар

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.