Думка експерта
Стан і проблеми протидії корупції в органах виконавчої та законодавчої гілок влади в Україні на 2023 рік
(квартальний моніторинг)
 Олена Бусолдоктор юридичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем протидії корупції та загрозам економічній безпеці Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України |
Для початку нагадаємо, Україна отримала 33 бали зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції в 2022 р. і посіла 116 місце зі 180 країн. У порівнянні з попереднім роком (32 бали зі 100 можливих і 122 місце) це певний крок у бік покращення ситуації, адже Україна зміцнила свій показник, який став найвищим для держави з часу запуску оновленої методології СРІ. Цьому сприяла низка позитивних моментів. По-перше, був призначений новий керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. По-друге, влітку 2022 р. був ухвалений проект закону про Державну антикорупційну стратегію, що містить опис стратегічних результатів у боротьбі з корупцією, яких має досягти Україна.
Державну антикорупційну програму схвалено
Рішенням Кабінету Міністрів від 4 березня цього року ухвалено Державну антикорупційну програму на 2023– 2025 роки з виконання Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, яка є стратегічно важливим для держави нормативно-правовим документом, кроком до європейського та євроатлантичного майбутнього України. Якісна імплементація програми створить для громадян та бізнесу найкращі умови для розвитку саме в нашій країні, а також забезпечить вступ України до Європейського Союзу, НАТО та Організації економічного співробітництва та розвитку. Це важливо не лише для членства України в Європейському Союзі та прозорої повоєнної відбудови, але, в першу чергу, для відповіді українцям стосовно запиту суспільства на справедливість (84% громадян готові виходити на протести проти корупції).
Читайте також: Володимир Устименко: «Законопроект № 6013 має корупційну складову і суперечить міжнародним стандартам»…
Державна антикорупційна програма передбачає понад 1 700 заходів у 15 сферах для зменшення рівня корупції та забезпечення доброчесності. Зокрема, в судочинстві, обороні, правоохоронній діяльності, державному регулюванні економіки, митній справі, оподаткуванні, містобудуванні та управлінні земельними ресурсами, корпоративному управлінні державними підприємствами, освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті тощо. Також серед пріоритетів – забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію та підвищення ефективності системи протидії їй.
Відновлення декларування
Національне агентство з питань запобігання корупції запровадило лічильник подання декларацій за 2021 рік. Раніше у зв’язку з воєнним станом процес декларування був призупинений. Він відображає статистику даних про кількість поданих публічними службовцями декларацій за 2021 р. Щопонеділка ця інформація оновлюється для відслідковування динаміки. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, попри те, що обов’язок подачі декларацій добровільний, вимальовується дуже чітка тенденція. Рядові посадовці добросовісно подають декларації, хоча могли б відкласти її подання, проте серед топ-чиновників та народних демутатів кількість осіб, які прозвітували, мінімальна.
Так, станом на 13.03.2023 р., декларації подали 336 617 осіб. Серед них:
- 29 193 посадовців категорії «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади);
- 29 народних депутатів;
- 2 міністри (Міністр освіти та науки і Міністр оборони);
- 2 заступники керівника Офісу Президента; – 1715 суддів;
- 7 980 прокурорів, слідчих, дізнавачів;
- 5 голів ОДА та обласних військових адміністрацій.
Зараз декларування публічними службовцями добровільне. Водночас з осені 2022 р. у Верховній Раді України очікує голосування проект закону про відновлення декларування. Крім того, нещодавно Президент України публічно відповів на петицію щодо відновлення декларування. Міжнародна спільнота також надала свої рекомендації. Зокрема, Transparency International рекомендує Україні відновити декларування, перевірки декларацій та інші заходи фінансового контролю (НАЗК запустило лічильник подання декларацій за 2021 рік (14.03.2023)).
За результатами опитування Центру Разумкова в лютому–-березні 2023 р., яке проводилося в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій і територій, на яких відбуваються бойові дії, оцінюючи рівень корумпованості соціальних інститутів за шкалою від 1 до 10, де «1» означає «відсутність корупції», а «10» – «дуже високий рівень корупції», респонденти оцінили корумпованість української влади в цілому в 6,8 бала, Верховної Ради України – 6,8, Кабінету Міністрів України – 6,1, Міністерства оборони України – 5,8, обласної влади своєї області – 5,7, Офісу президента України – 5,6.
Корумпованість антикорупційних органів (Національного агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України) респонденти оцінили у 5,6 бала з 10-ти, місцевої влади в своєму населеному пункті – 5,4 бала.
Найнижче оцінюється рівень корумпованості громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією (4,7), та Президента України (4,0).
Читайте також: Корупціонерів не обиратимуть на посади керівників закладів вищої освіти
Громадяни України не мають одностайної думки, яким чином змінився рівень корумпованості українського суспільства після початку війни: 33% вважають, що зараз її рівень вищий, аніж був до 24 лютого 2022 р., 30% – що він не змінився, 21% – що він став нижчим, а 17% не змогли дати оцінку змін у цій сфері.
Довідково: Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян (Оцінка громадянами ситуації в країні та дій влади, довіра до соціальних інститутів (лютий–березень 2023 р.).
Робота уряду щодо протидії корупції дещо активізувалася
На початку 2023 р. відбулася активізація роботи уряду в протидії корупції, про що свідчать зокрема інформаційні повідомлення про звільнення, висунення підозр у скоєнні корупційних дій і затримання чиновників із різних державних відомств, зокрема митниці, податкової та міністерства оборони. Лише в перший день лютого 2023 р. генеральний прокурор України Андрій Костін у відкритих засобах повідомив про оголошення підозр низці українських посадовців:
– екс-заступнику міністра оборони – за фактом «перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період – лобіював укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості»;
– колишньому виконуючому обов’язків директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони – за фактом «розтрати коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – організовував закупівлю неякісних бронежилетів»;
– службовцю Міністерства оборони України – у заволодінні коштами та службовій підробці – «перебуваючи на посаді заступника директора підприємства оборонно-промислового комплексу, він уклав фіктивний договір з іноземною компанією про проведення огляду, оцінки та технічного стану раніше відремонтованих 4-х двигунів та 2-х головних редукторів до авіатехніки»;
– колишньому міністру енергетики – у службовій недбалості, що «призвела до укладення збиткових для держави угод на користь олігарха»;
– в.о. першого заступника голови правління ПАТ «Укртатнафта» – «в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненому за попередньою змовою з головним бухгалтером. Їхні дії завдали державі мільйонних збитків»;
– посадовця Одеської обласної військової адміністрації – викрито на хабарі 40 тис. доларів США за шахрайство з земельними ділянками (Антоніна Андрійчук. «Громадський контроль обмежений». Як війна впливає на рівень корупції в Україні).
Українські видання у січні 2023 р. повідомили, що Міністерство оборони України закуповує харчові продукти для військовослужбовців дорожче у два-три рази, ніж у магазинах міста Києва. Грудневу угоду з «Актив компані» від імені Міністерства підписав Богдан Хмельницький, який фігурував у справі про розкрадання 580 тис. доларів США під час закупівлі військової амуніції. Особливого розголосу набула інформація про «курячі яйця за 17 гривень»: у розслідуванні журналістів йшлося про ціну за штуку, хоча в документі фігурувала ціна за 100 грамів.
Міністерство оборони України назвало інформацію про дорогі харчі для армії введенням в оману та маніпуляцією та обіцяло звернутися до Служби безпеки України, а глава відомства Олексій Резніков відкинув звинувачення до МОУ, хоча пізніше обіцяв ретельно перевірити всі факти, виявлені журналістами.
Заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов подав у відставку та був звільнений 24 січня на фоні скандалу через закупівлі за завищеними цінами продуктів для військових, так само як і Богдана Хмельницького звільнено з посади директора департаменту закупівель Міністерства оборони України. В свою чергу, прем’єр-міністр Д. Шмигаль доручив оновити систему державних закупівель для ЗСУ, яка передбачатиме публікацію цін на продукти й товари. В кінці лютого 2023 р. Міністерство оборони опублікувало оновлені договори про закупівлю продуктів для армії, згідно з якими, послуга із забезпечення харчування складатиме від 137 до 144 грн, терміни контрактів було зменшено, а ціни на продукти знизилися. Зокрема яйця коштуватимуть – 8–9 гривень.
(Далі – буде…)
Джерело: Юридичний вісник України
