Думка експерта
Валютна «лихоманка»: що відбувається з обміном валют в Україні? Правові аспекти
Ситуація довкола валютних обмінників щодо обміну зношених чи старих банкнот іноземної валюти активно обговорюється та викликає чималий ажіотаж серед українців. Все частіше надходять скарги на обмінники, які винайшли новий спосіб заробити на прийманні старих чи зношених банкнот. Схема така: спочатку в обміннику відмовляються приймати купюру, а після наміру клієнта поскаржитися на гарячу лінію НБУ – одразу повідомляють, що можуть прийняти банкноту, але за значно зниженим курсом. Більше того, деякі обмінні пункти відмовляються приймати долари старих років – 1996-го або 2001-го, банкноти з незначними потертостями, пошкодженнями, слідами печаток тощо. Своєю чергою, банкам та обмінникам продати їх клієнтам набагато складніше, тому вони купують ці долари менш охоче, а інколи встановлюють на них комісії чи дисконти. Деякі банки перестали приймати долари та євро у своїх терміналах, аргументуючи, що клієнти часто закачували в термінал старі купюри. Якщо простежити ажіотаж навколо цієї теми, то на початок повномасштабної війни росії проти України попит на готівкові долари значно зріс. Також, у березні-травні 2022 року банки не ввозили в Україну нових банкнот доларів, як відомо за даними НБУ. На той момент, в умовах високого попиту та досить обмеженої пропозиції і громадяни, і пункти обміну готові були приймати долари в будь-якому стані. Проте, зараз як ми бачимо ситуація змінилася та погіршилася.
Одразу, важливо зазначити, що дефіциту готівкових доларів в Україні немає. Оскільки, за даними НБУ, на початку 2023 року обсяги їх імпорту в Україну були на порядок вищими, ніж у 2022 році. Це стосується й обсягів вивезення готівкових доларових банкнот комерційними банками. Більше того, долари США, випущені після 1914 року, залишаються платіжними засобами. Про це вказано у Положенні про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженому постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 1 (далі – Постанова).
Національний банк України не ухвалював ніяких нормативно-правових актів, що забороняють валютно-обмінні операції з іноземною валютою, зокрема обмін доларів США серії 1996 року та тих, що були випущені в обіг раніше. Тому уповноважені установи зобов’язані приймати банкноти іноземної валюти, які повністю відповідають дизайну та елементам захисту, наведеним на офіційних веб-сайтах центральних/національних банків іноземних держав, і не мають ознак зношення або незначного зношення, набутих під час обігу. Якщо уповноважена установа відмовляється обмінювати валюту на підставі року випуску, Національний банк повинен розглянути звернення громадян для проведення відповідних перевірок. Якщо під час перевірки будуть виявлені факти порушення чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, мають бути застосовуватися відповідні заходи впливу.
Тепер щодо законності таких дій обмінників та банків: вони не мають права встановлювати додаткові курси чи знижки за старі або потерті доларові банкноти, а також націнки на нові. Уповноваженим установам заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.
В контексті цього пропоную звернутися до законодавства та нормативно-правових актів. Зокрема, це Закон України «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон), який регулює правові засади виконання валютних операцій уповноваженими установами. Також, структура валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України визначені Постановою Національного Банку України від 02.01.2019 № 1.
Читайте також: Суд дозволив визначати зарплату українцям в іноземній валюті
Згідно з пунктом 32 Постанови, банкам та небанківським установам заборонено обмежувати номінал та рік емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції. Банки та небанківські установи можуть приймати банкноти іноземної валюти, які повністю відповідають дизайну та елементам захисту, визначеним на офіційних веб-сайтах центральних/національних банків іноземних держав, та не мають ознак зношення або не були зношені під час обігу. Ознаки зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, небанківськими установами та операторами поштового зв’язку, пунктами обміну валюти на території України, визначені саме в додатку до Постанови. До них зокрема відносяться: локальні потертості (безпосередньо часткова втрата фарби на зображеннях) та/або втрата папером жорсткості; відбитки штампів/печаток, написи, зокрема, видимі в ультрафіолетових променях, загальна площа яких не перевищує 200 мм-2; плями, загальна кількість яких не перевищує трьох штук діаметром до 5 мм кожна; надриви або надрізи, загальна кількість яких не перевищує трьох штук довжиною до 3 мм кожний тощо.
Статтею 14 Закону передбачено, що посадовим особам уповноважених установ, які порушують вимоги валютного законодавства, можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Однак, положення статті 162-1 КУпАП не передбачають адміністративної відповідальності посадових осіб уповноважених установ за порушення вимог валютного законодавства, включаючи порушення порядку здійснення валютних операцій. Це може сприяти вчиненню таких порушень та породжує відчуття безкарності та вседозволеності.
Крім того, 20 червня 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроект № 9404 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за незаконні відмову або обмеження у здійсненні готівкових валютних операцій». Ним пропонується встановити штраф (у статті 162-1 КУпАП) у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незаконну відмову або встановлення незаконних обмежень посадовими особами уповноважених установ у здійсненні операцій з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти.
За інші порушення порядку здійснення валютних операцій пропонується накладати штраф на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Читайте також: Зникнення грошей із банківських сейфів: хто винен і що робити?
Зазначу, що з 1 липня 2023 року, Національний банк дозволив небанківським фінансовим установам необмежено знімати національну та іноземну валюту з їхніх рахунків у банках, щоб підкріпити готівкою власні каси або каси відокремлених підрозділів. Це повинно сприяти розширенню асортименту іноземної валюти на готівковому валютному ринку, де громадяни можуть купувати та продавати іноземну валюту, яка не має значних ознак зношення або пошкодження. Крім того, надання дозволу небанківським фінансовим установам знімати без обмежень готівкову гривню допоможе підтримувати відповідну рівень гривневої ліквідності в цих установах, що є важливим для безперебійного обміну готівкової іноземної валюти громадянами. Тим самим Національний банк надав значний стимул для подальшої стабілізації ситуації щодо обміну готівкової іноземної валюти. Завдяки цим змінам небанківські фінансові установи повинні мати неперервний доступ до готівкової іноземної валюти без значного зношення або пошкодження, так само як це мають банки. Щоб наданий дозвіл використовувався для забезпечення стабільної ситуації на валютному ринку, НБУ визначив умови, яких повинні дотримуватися небанківські фінансові установи. З метою забезпечення стабільної ситуації на валютному ринку, Національний банк встановив умови, які мають бути дотримані небанківськими фінансовими установами для використання наданого дозволу. Зокрема, обсяг знятої готівки в гривні або іноземній валюті небанківською фінансовою установою не повинен перевищувати суму коштів в гривні або іноземній валюті, яка раніше була зарахована на їхній рахунок у банку. Безпосередньо, небанківська фінансова установа може зараховувати на свій рахунок в гривні кошти, які отримані в результаті валютно-обмінних операцій та продажу безготівкової іноземної валюти. Щодо рахунку в іноземній валюті, то небанківські фінансові установи можуть зараховувати кошти, отримані в результаті валютно-обмінних операцій та відшкодування за банкноти іноземної валюти, які були прийняті на інкасо.
Враховуючи вищезазначене, я вважаю неприйнятною та негативною позицію банків стосовно зношеності банкнот. Оскільки дії, які наразі здійснюють банки та фінансові установи, створюючи штучні перешкоди під час валютних операцій з купівлі/продажу іноземної валюти, аргументуючи це так званою «зношеністю» банкнот є недопустимими. Більше того, це має вкрай негативний вплив на рівень правопорядку в державі, що підриває фінансову безпеку населення й авторитет влади, особливо в умовах воєнного стану. До того ж, незаконні спроби уповноважених установ збільшувати маржинальність таких операцій є грубим порушенням пункту 32 Постанови і свідчать про недостатній рівень нормативно-правового забезпечення, що стосується відповідальності їхніх посадових осіб за порушення в цій сфері. У зв’язку з цим, у разі відмови приймати купюри, рекомендую обов’язково звертатись з скаргами до Національного банку України для вирішення та врегулювання протизаконних дій.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України
