Застосування пені за порушення строків сплати податкового зобов’язання | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Думка експерта

Застосування пені за порушення строків сплати податкового зобов’язання

Опубліковано

on

Євген Морозов, адвокат

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених цим кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Тобто незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню (штраф) у розмірі, який залежить від періоду прострочення. Податковий кодекс України не містить винятків для застосування пені (штрафу) за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в залежності від того, як платник податку її сплатив — добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі й у випадку розстрочення його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі No 21-279а14. Так, 20 березня 2018 року в рамках справи No 2а-6855/12/2670, адміністративне провадження No К/9901/525/18 (ЄДРСРУ No 72867179) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з позицією податкового органу, що розстрочення податкового боргу означає перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу.

Пунктом 5.2 статті 5 ПКУ, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу для регулювання відносин оподаткування. Аналіз наведених норм, предмета правового регулювання податкового законодавства та цивільного законодавства доводить безпідставність застосування судом апеляційної інстанції норм Цивільного кодексу до спірних правовідносин стосовно оцінки договору про розстрочення податкового боргу.

Важливо. Договір розстрочення податкового боргу є адміністративним договором у розумінні пункту 16 статті 4 КАСУ (п. 14 статті 3 Кодексу в редакції до 15 грудня 2017 р.). З урахуванням особливостей адміністративного договору, положень статті 100 ПКУ, розстрочення припиняється в силу закону у зв’язку з прийняттям відповідного рішення про скасування розстрочення, яке платник податку має право оскаржити.

Колегія суддів зазначила, що правова природа податкового боргу не змінюється в залежності від його способу сплати. Порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання, яке було предметом договору розстрочення в межах спірних відносин після його розірвання, є підставою для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу, відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Норми статті 100 Податкового кодексу, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПКУ) та порядку погашення податкового боргу (п. 100.7 Податкового кодексу України).

Висновок

Таким чином, Верховний Суд підтверджує, що Податковий кодекс України не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання в залежності від того, як платник податку її сплатив — добровільно чи на умовах розстрочення.

Джерело: Юридичний вісник України

Думка експерта

Чому я підтримую новий закон про адвокатуру (законопроект № 9055)?

Опубліковано

on

От

Найближчими днями Верховна Рада України має розглянути законопроект № 9055 «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Для початку скажу декілька слів щодо самого законопроекту, який підтримали провідні українські та міжнародні юридичні фірми, та поділюся з цього приводу власними мотивами. Чому особисто я підтримую цей законопроект? Моє бажання працювати над законопроектом в Раді з питань судової реформи було абсолютно прагматичним. Будучи в юридичному бізнесі більше 20 років (вісімнадцять з яких у статусі адвоката), я хотів отримати для себе та своїх колег по юридичному цеху законодавчо закріплену і зрозумілу модель ведення адвокатського бізнесу.

Не менш важливим при підготовці законопроекту було закріплення реальних гарантій адвокатської діяльності, якими ми можемо користуватися, коли представляємо інтереси наших клієнтів. Законопроект такі гарантії надає. Навіть опоненти проекту закону № 9055 визнають, що питання гарантій здійснення адвокатської діяльності та забезпечення прав адвокатів в ньому врегульовано краще ніж в чинному законі «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ухваленому в 2012 році.

Норми, що регламентують вступ в професію, прозорість обрання та діяльності органів адвокатського самоврядування, притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності також були оновлені з огляду на закріплення в Конституції України положень про обов‘язкове адвокатське представництво та з урахуванням підвищення ролі адвокатури в нашому суспільстві.

Саме тому я вважаю, що не можна зволікати з прийняттям даного законопроекту. Безперечно, є моменти, певні колізії в тексті законопроекту, які потрібно доопрацювати, утім це суто технічні питання, які можна узгодити між першим і другим читанням. Але для того, щоб була можливість це зробити, необхідно ухвалити законопроект у першому читанні.

Тож якщо ми намагаємось розвивати незалежну адвокатуру в Україні — двох позицій з цього питання бути не може. І дуже хочеться, аби цю думку почули, а головне, сприйняли народні депутати, які будуть розглядати законопроект № 9055.

Олексій КОТ,
керуючий партнер ЮФ «АНТІКА»,
член Ради з питань судової реформи,
адвокат, доктор юридичних наук

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Думка експерта

«План BEPS» – надія на прозоре оподаткування бізнесу

Опубліковано

on

От

Ніна БЕЦ,
юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Нещодавно Мінфін і Нацбанк опублікували проект закону про імплементацію плану BEPS в Україні. Спробуємо розібратися, що таке BEPS, та чому він потрібен нашій країні.

Дана абревіатура розшифровується як Base Erosion and Profit Shifting — розмивання податкової бази і вихід доходів з-під оподаткування. Запровадження цього плану — дуже важливий крок для України, але необхідно не лише його впровадити в національне законодавство, а й навчитися ефективно застосовувати.

Юридичною мовою проект закону звучить так: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування». Наразі автори документу очікують пропозиції щодо вдосконалення законопроекту від представників бізнесу, податкових консультантів, а ще можливі зауваження від міжнародних організацій, після чого законопроект передадут ь до Верховної ради України. Нагадаю, підготовку до впровадження «плану BEPS» розпочато ще в 2016 році. Він не передбачає введення нових податків, а лише вдосконалення правил задля належного збирання вже існуючих податків.

Впровадження Україною «плану BEPS» в національне законодавство є умовою ОЕСР — міжнародної спільноти по боротьбі з ухиленням від оподаткування та підвищення податкової прозорості по всьому світу. В іншому випадку наша країна може опинитися в чорному списку, що істотно ускладнює ведення міжнародної діяльності (в банківському, інвестиційному секторі, ускладнює відносини з контрагентами). Весь світ, й Україна в тому числі, прагне до прозорості та відкритості. Проте відкритість має цінність тільки тоді, коли інформація, котра надається, є достовірною. А з достовірністю виникають певні проблеми. Уже третій рік в Україні в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться дані про бенефіціарних власників. Проте лише за офіційними даними близько 20% наданої інформації є недостовірною, оскільки перевірка при внесенні даних відомостей до реєстру не здійснюється на належному рівні.

Для ефективної реалізації плану BEPS Україні необхідно приєднатися до CRS стандарту — автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом (Common Reporting Standard). Дякуючи запровадженню CRS стандарту, а також правилам КІК, в ЄС свого часу понад 800 тисяч осіб розкрили свої офшорні активи та задекларували близько 93 мільярди євро. Для того, аби отримати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна повинна здійснити обов’язкову умову, а саме підписати багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією. Проте сам обмін в будь-якому випадку буде здійснюватися на двосторонній основі між конкретними юрисдикціями, які «активують» цей процес між собою. Для активації обміну обидві юрисдикції— учасники повинні адаптувати своє внутрішнє законодавство для автоматичного обміну, підписати двосторонню угоду і повідомити про початок обміну між ними секретаріат ОЕСР.

Для того, аби інші юрисдикції — учасники (на сьогодні це 48 держав) виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації, отриманої в рамках обміну. Адже йдеться про розкриття банківської таємниці, котра в жодному разі не може бути розкрита загалу. Розкриття банківської таємниці — це один зі способів втручання в приватне життя людини, котре може бути здійснено лише з метою попередження вчинення злочину чи забезпечення економічної безпеки держави.

Запровадження плану BEPS в українське податкове законодавство є, звичайно, дуже значним кроком для України. Водночас дуже важливо, як у подальшому дані норми будуть застосовуватися з боку фіскальних органів та чи матиме це позитивний ефект на економіку держави. Як заявляється, на сьогоднішній день більшість представників бізнесу готова до прозорості в питанні сплати податків за умови гарантії безпеки з боку держави, а також створення стабільних та зрозумілих правил гри.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Думка експерта

Потенційним жертвам кібератак: інструкція по виживанню

Опубліковано

on

От

Олександр КАРДАКОВ,
експерт з кібербезпеки

На минулому тижні Держспецзв’язку закликала українські компанії посилити свою кібербезпеку. На сайті відомства вказали, що «керівники держустанов і підприємств критичної інфраструктури повинні вжити всіх необхідних заходів для підвищення рівня захисту своїх інформаційно-телекомунікаційних систем та інформаційних ресурсів». Судячи з усього, всі в страшному передчутті «Кібер-Армагеддона по-українськи», який стає все реальнішим із наближенням виборів та недавно оголошеним військовим станом в країні.

Рекомендацій із виживання звучить багато. В основному говорять, що робити, але не кажуть як. Тому розшифрую, як не стати жертвою кібершахраїв і кібертерористів.

Перше: зверніть увагу на забезпечення безперервності бізнесу в цілому:

  • перегляньте існуючі плани забезпечення безперервності бізнесу та відновлення після збоїв;
  • проведіть внутрішні навчання (відпрацювання дій персоналу в разі виникнення нештатних ситуацій);
  • проведіть тестування наявних резервних копій, актуалізуйте їх і забезпечте безпечне (офлайн) зберігання.

Друге: займіться посиленням діючих заходів забезпечення кібербезпеки ІС:

  • проведіть позаплановий аналіз політик і процедур кібербезпеки (антивірусна, парольна, доступ в інтернет тощо) І актуалізуйте їх;
  • проведіть позаплановий контроль практичного дотримання політик і процедур кібербезпеки співробітниками;
  • якщо це можливо, максимально посильте чинні настройки засобів кібербезпеки (міжмережеві екрани, антивіруси та ін.).

Далі — підвищіть пріоритет забезпечення кібербезпеки:

  • по можливості відкладіть будь-які масштабні перетворення в ІТ-інфраструктурі;
  • усі зміни, які відкласти неможливо, в обов’язковому порядку проаналізуйте з точки зору забезпечення кібербезпеки (при наявності виділеного підрозділу — збільшіть його пріоритет при узгодженні змін);
  • організуйте цілодобові чергування для моніторингу стану кібербезпеки ІС (якщо є можливість).

Звичайно, ця інструкція — не панацея від усіх хвороб. Але точно можу сказати, що дотримуючись простої «кібергігієни» — ви уникнете багатьох кіберзагроз.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.