Жіноче обличчя творчості та інновацій. До Всесвітнього дня інтелектуальної власності

Наталія Сорока, адвокат Укрінюрколегії, викладач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук

Із нагоди Всесвітнього дня інтелектуальної власності пропонуємо короткий огляд останніх ініціатив Всесвітньої організації інтелектуальної власності в контексті непересічної проблеми гендерного дисбалансу в сфері творчості та інновацій.

Короткий екскурс в історію заснування ВОІВ

Витоки Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) сягають далекого 1883 року, коли Йоганнес Брамс створив свою відому Третю симфонію, а Джон та Емілі Роблінг завершували будівництво Бруклінського мосту в Нью-Йорку. Саме в цей час були прийнятні перші міжнародні договори в сфері охорони інтелектуальної власності: Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 року та Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів 1886 року. У 1893 році була створена міжнародна організація — Об’єднані міжнародні бюро із захисту інтелектуальної власності, скорочена назва БІРПІ (від фр. Bureaux Internationaux Réunis pour la Protection de la Propriété Intellectuelle BIRPI), зі штаб-квартирою в Берні. Це був зародок майбутньої потужної організації, яка забезпечувала управління Паризькою та Бернською конвенціями, а також іншими окремими договорами, які укладалися на їх основі. На дипломатичній конференції в Стокгольмі 14 липня 1967 року було проголошено створення нової міжнародної організації — Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Конвенція про заснування ВОІВ набула чинності 26 квітня 1970 року. Й саме цей день відзначають як Всесвітній день інтелектуальної власності.

ВОІВ є однією із шістнадцяти спеціалізованих установ ООН, яка зберігає незалежність і має власний статут, керівні органи, доходи, бюджет, програму та вид діяльності. Станом на сьогодні членами ВОІВ є 191 держава світу.

Жінки в інноваціях та творчості: двигун змін

З особливою приємністю відзначаємо, що в цьому році заходи з нагоди Всесвітнього дня інтелектуальної власності проходять під гаслом: «Рушійна сила змін: жінки в інноваціях та творчості» (Powering change: women in innovation and creativity). Як зазначено в програмі заходів, жінки своїм розумом, винахідливістю, допитливістю, сміливістю й невтомною працею змінюють світ та формують наше спільне майбутнє. Щодня завдяки жінкам з’являються нові винаходи і корисні розробки чи то в астрофізиці, чи в нанотехнологіях, медицині, штучному інтелекті, робототехніці. Творчі галузі — кіномистецтво, анімація, музика, мода, дизайн, скульптура, танці, література, мистецтво тощо — без жінок взагалі неможливо уявити. Можна сміливо стверджувати, що жінки постійно переосмислюють саму концепцію культури, розширюють межі художнього й творчого вираження, відкривають нові перспективи і знання. В усьому світі жінки є джерелом змін та натхнення, їм все до снаги. Сьогодні жінки частіше, ніж у минулому, займають провідні позиції та рішуче заявляють про себе в науці, техніці, ділових сферах та мистецтві. Працюючи пліч-опліч з чоловіками, вони спрямовують свої зусилля на збагачення спільного культурного фонду, створення ефективних шляхів подолання бідності, розвиток глобальної системи охорони здоров’я і захисту довкілля. Тема Всесвітнього дня інтелектуальної власності цього року демонструє, як система інтелектуальної власності здатна підтримати інноваційно і творчо мислячих жінок в їх прагненні перетворити свої неймовірні ідеї в ринковий продукт.

Інновації, творчість та гендерний розрив

В усьому світі жінки-винахідниці, дизайнери і представниці інших творчих професій вносять свій доробок у розвиток суспільства. Однак, згідно з дослідженнями ВОІВ, жінки використовують систему інтелектуальної власності рідше, аніж чоловіки. Проблема гендерної нерівності заслуговує на увагу з низки причин, однак, безумовно, рівність прав чоловіків і жінок — фундаментальне право людини, і представниці прекрасної статі повинні користуватися можливостями повноцінно сприяти розвитку інновацій і творчості.

Система інтелектуальної власності покликана бути відкритою для всіх. На національному рівні вона спирається на положення внутрішнього законодавства та норми міжнародних і регіональних договорів, розроблених із метою створення збалансованого й ефективного механізму охорони інтелектуальної власності. Однак не всюди система інтелектуальної власності використовується однаково. Одні країни випереджують інших за темпами продуктивності інтелектуальної власності; крім цього, існує помітна гендерна диспропорція щодо набуття та володіння правами.

Аналітичне дослідження, проведене в 2015 році, свідчить, що в сфері винаходів представницями жіночої статі було подано втричі менше міжнародних патентних заявок. Спостерігається певний прогрес у порівнянні з 1995 роком, коли аналогічні показники становили лише 17 відсотків. Сам по собі факт, що чоловіки набагато частіше, аніж жінки, оформляють патенти на свої винаходи, є дуже промовистим.

І хоча точної статистики щодо статевої приналежності власників інших видів прав інтелектуальної власності, таких, як промислові зразки, наразі немає, є всі підстави говорити про гендерну нерівність і в цих галузях. Наприклад, за однією з оцінок, у Сполучених Штатах Америки частка жінок у сфері промислового дизайну становить лише 15 відсотків.

У творчих галузях, таких, як література, музика й кіновиробництво, оцінити гендерний дисбаланс ще складніше, оскільки авторське право й суміжні права зазвичай виникають автоматично й не вимагають реєстрації. Це об’єктивно ускладнює дослідження цієї категорії прав.

Однак за всіма наявними даними, чоловіки випереджують своїх колег жіночої статі і в творчому секторі. Насправді в багатьох творчих професіях домінують чоловіки. Наприклад, за даними Організації Об’єднаних Націй, частка жінок-кінорежисерок у світі становить всього 7 відсотків, а сценаристок — 20. Дослідження світового арт-ринку виявило, що твори, створені жінками, продаються на аукціонах дешевше, в порівнянні з творами представників сильної статі. Нарешті, в США автори-чоловіки вдвічі частіше реєструють авторські права, аніж жінки.

Подолання гендерної нерівності

Безумовно, не варто недооцінювати проблему гендерного дисбалансу в сфері інтелектуальної власності. По суті гендерна рівність є фундаментальним правом людини й основою миру, процвітання та стабільності. Це — одна з глобальних цілей ООН у сфері сталого розвитку.

По суті будь-яке обмеження інноваційної та творчої діяльності означає обмеження суспільного добробуту. Інакше кажучи, ми не використовуємо потенційні переваги, які могли б принести всі «втрачені» ідеї.

Розширення участі жінок сприяє підвищенню ефективності інноваційної діяльності, що підтверджується численними доказами. Як показують дослідження, різноманітні та інклюзивні команди є більш інноваційними, а компанії, побудовані на принципах різноманітності, відзначаються більшою рентабельністю.

Подекуди це питання кількісне: розширюючи коло талановитих працівників, ми збільшуємо шанси на появу свіжих цінних ідей. Але справа не лише в цьому. Участь жінок дозволяє одержати інше бачення, сприйняття та перспективи; завдяки зусиллям жінок-новаторок нова продукція й нові способи виробництва дозволяють задовольнити потреби всього населення, а не лише його чоловічої частини. Тому для заохочення активнішого використання жінками системи інтелектуальної власності існує ій чисто економічне обґрунтування.

У зв’язку з цим виникає питання, як зробити систему інновацій більш відкритою та заохочувати жінок до активнішої участі? Для цього спочатку необхідно зрозуміти, які чинники стримують її розвиток.

Продовження

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути