Зростання корупції та бізнес-бар’єри: що обіцяє тотальна РРОізація?

Олег ГЕТМАН,
економіст, координатор
економічних груп
Економічної експертної платформи

Тотальна фіскалізація і програмні РРО — наступ на малий бізнес чи боротьба з тіньовим сектором?

Після прийняття законів № 128-IX та № 129-IX виникла низка проблем, які необхідно терміново врегулювати в найближчі місяці. Ключові проблеми цих проєк тів — надто широка фіскалізація мікропідприємців, невідповідність граничних порогів всіх груп спрощеної системи сьогоднішнім реаліям, неузгодженості в питаннях дистанційної торгівлі та ведення товарного обліку при використанні РРО. Саме для вирішення цих проблем було створено Координаційну раду з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва. У ній беруть участь представники МЕРТ, Мінфіну, ДПС, інших державних органів, представники об’єднань малого та мікро-бізнесу.

Хотілося, але не змоглося…

На думку експертів, для вирішення проблемних питань у прийнятих законах, необхідно врегулювати наступне: підвищити граничні пороги всіх груп ССО.

Протягом календарного року Мінекономіки спільно з Міністерством фінансів напрацюють законопроєкт по збільшенню граничного обсягу доходу суб’єктів мікро- та малого підприємництва у відповідності до кількості найманих осіб. Проєкт обговорить Координаційна рада, після чого його зареєструють у парламенті.

Вирішити неузгодженість норм законів по веденню товарного обліку, дистанційної торгівлі та товарних позицій у програмні РРО.

Щодо цього питання планується, що Мінфін надасть узагальнюючу податкову консультацію щодо видачі суб’єктами мікро- та малого підприємництва розрахункових документів (фіскальних чеків) при продажі товарів дистанційним способом та можливого касового розриву в такому випадку, а також при розрахунку з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця; врегулювати питання щодо позбавлення необхідності ведення обліку товарних запасів та бухгалтерського обліку суб’єктами мікро- та малого підприємництва, а також необхідності наявності у таких суб’єктів господарювання первинних документів походження продукції з урахуванням змін у законодавстві; спростити внесення інформації про товари в РРО, зокрема в програмний, а також зменшення обсягу інформації про товар у фіскальному чеку шляхом введення агрегованих товарних позицій (та можливість внесення інформації про товар у момент продажу товару);

Найскладніше питання — сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій та визначення переліку видів діяльності, які провадяться без їх застосування.

Необхідно переглянути критерії застосування РРО та змінити тотальну фіскалізацію на більш оптимальну модель. Із цього питання Координаційна рада розгляне можливість розрахувати та проаналізувати чотири альтернативні моделі:

1) передбачену законами фіскалізацію 2 та 3 груп ССО;

2) фіскалізацію виключно тих, хто працює на великих торгівельних площах (наприклад, від 30 кв м у містах);

3) фіскалізацію виключно ризикових категорій товарів;

4) комбінований варіант — фіскалізація тих, хто працює на великих торгівельних площах (оффлайн) та інтернет-торгівлі електронними чеками.

Дієвий механізм чи черговий провал?

Якщо говорити про фіскалізацію ФОП, то Україна за всіма показниками суттєво відстає не лише від розвинених країн світу, а й від найменш розвинених країн Європи (згідно останніх досліджень). Низький рівень розвитку інституцій призводить до багатьох негативних наслідків — велика частина інструментів, які ефективні в розвинутих країнах, не працюють в Україні. Все — через високий рівень корупції в органах, що мають забезпечувати контроль за підприємницькою діяльністю.

На цей час контроль за поточною фіскалізацією відбувається на вкрай низькому рівні. Про це свідчать приклади торгівлі нафтопродуктами, побутовою технікою, де в тіні все ще залишається від 25 до 40% ринку. Значне розширення фіскалізації за поточного рівня розвитку інституцій суттєво збільшить корупційні можливості, зробить мало ефективним механізм кешбеку та унеможливить реформу податкової служби.

Із фіскальної та управлінської точок зору, фіскалізація виключно ризикових категорій платників дає можливість відносно невеликими, але концентрованими зусиллями (без розширення штату податкової служби), досягти значного фіскального ефекту, «виловивши» на першому етапі «велику рибу». Відповідно до принципу Парето, це той випадок, коли 20% зусиль дають 80% результату.

У той же час надто широка фіскалізація — всіх платників 2 та 3 груп ССО — значно підвищує бар’єри для входження в бізнес, особливо, в найдрібніший. При цьому загальні витрати для малого та мікро-бізнесу (не враховуючи витрат бюджету на контроль) у кілька разів перевищують фіскальний ефект. Вищою стає вартість ведення бізнесу. Суспільна корисність такого заходу ймовірно від’ємна, потребує окремого розрахунку, якого на цей час не має.

Фіскалізація у світі

Міжнародний досвід запровадження обов’язкового використання фіскальних пристроїв при здійсненні готівкових розрахунків був узагальнений у дослідженні, проведеному експертами МФВ за допомогою детального опитування кількох десятків державних податкових агенцій у низці країн світу. Воно включало, серед іншого, запитання щодо результатів фіскалізації (також автори самостійно намагалися робити відповідні оцінки на макроекономічному рівні), а також, що важливо, охоплювало країни різного рівню розвитку — від Швеції до Парагваю і Малаві.

Головний результат дослідження — попри широке розповсюдження та чималу вартість позитивний фіскальний ефект від обов’язкового запровадження технічних пристроїв для реєстрації готівкових операцій не можна вважати доведеним. Висновок дослідження полягає в тому, що розглядати фіскалізацію як «срібну кулю» детінізації, — помилко. Вона може бути ефективною лише тоді, коли є частиною комплексної стратегії поліпшення у відповідності та стану дотримання вимог податкового законодавства, яка, в свою чергу, базується на ретельному аналізі ризиків у різних сегментах платників податків та пропонує набір заходів для зменшення таких ризиків.

До чого прийшли?

Виходячи з цього, найоптимальнішим та економічно-обґрунтованим виглядає комплексне поетапне впровадження новацій:

•  протягом 2020—2021 років необхідно якісно реалізувати перехід до безкоштовного РРО третього покоління, що передбачено законом № 129-IX;
• забезпечити конкуренцію на ринку таких РРО;
• реалізувати прийняті норми щодо стимулювання покупця отримувати фіскальний чек;
• провести окремий costbenefit аналіз та розширити фіскалізацію виключно на ризикові категорії платників за його результатами.

Також вкрай важлива реалі зація комплексної інституційної реформи податкової та митної служб, ліквідація Податкової міліції та інших економічних підрозділів у правоохоронних органах і створення єдиної служби по боротьбі з економічними злочинами. Прийняття оновленого законодавства щодо електронної комерції для мінімізації зловживань при дистанційному продажу товарів, збільшення граничних обсягів всіх груп спрощеної системи.

І після реалізації цих заходів доцільно провести дослідження наслідків запровадження обов’язкового використання РРО, в ці роки в Україні та інших країнах, які також планують обережне розширення фіскалізації. А також визначитися з моделлю подальшого розширення фіскалізації для України.

За виконання перелічених вище кроків — прийняті новації будуть спрямовані на мінімізацію схем з ухиляння від сплати податків та не завдадуть шкоди справжньому малому та мікробізнесу.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути