Connect with us

Кримінальна хроніка

Хабарі за іспити

Дата публікації:

Службову особу Держслужби морського й річкового транспорту та посередника затримали на вимаганні й одержанні хабара, який вимагали за видачу посвідчення судноводія, інформує речниця прес-служби Київської міської прокуратури Н. Максимець.

Згідно з матеріалами слідства, підозрювані разом із представниками приватних компаній, які навчають судноводіїв маломірних суден, організували схему одержання хабара за здачу іспитів та видачу посвідчень судноводія. За схемою, працівник школи під час здійснення набору в навчальні групи повідомляв слухачам, що здача іспитів та видача посвідчень судноводія маломірного судна відбуватиметься в Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, але успішна здача іспитів можлива лише при наданні хабара службовим особам Державної служби морського та річкового транспорту. Як було уточнено, за сприяння посадовців слухачі формально проходили іспити та отримували свідоцтва. Водночас, у разі відмови сплачувати кошти, іспит здати було неможливо.

Джерело: Юридичний вісник України

Кримінальна хроніка

Керівника НААН відсторонили від посади

Опубліковано

on

Київський апеляційний суд 28 квітня відсторонив від посади керівника Національної академії аграрних наук Ярослава Гадзала, якого підозрють у скоєнні корупційного злочину.

Правоохоронці подали до суду клопотання про обрання директору НААН запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсторонення від посади. Слідчі Нацполіції підозрюють, що директор сприяв у призначенні на посаду керівника одного з держпідприємств, що входять у структуру НААН. У свою чергу новопризначений керівник мав не перешкоджати укладанню договорів між держпідприємством та конкретно визначеними суб’єктами господарської діяльності.

Також слідчі встановили, що підозрюваний сприяв зарахуванню цієї ж особи до списку претендентів на заміщення вакансій академіків. За свою допомогу фігурант отримав «подяку» – елітний позашляховик.

Він підозрюється у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 368 ККУ. Підозрюваному загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Кримінальна хроніка

Як обдурити купюроприймальник?

Опубліковано

on

Четвертого березня Малиновський районний суд Одеси засудив до чотирьох років умовного позбавлення волі 30-річного місцевого мешканця, який шляхом спотворення процесу обробки інформації в електронно-обчислювальній техніці заволодів коштами фінансової компанії «Абекор» на суму 54 тисячі гривень.

Зазначена компанія, володіючи мережею платіжних терміналів самообслуговування, надавала послуги з перерахування коштів, які фізичні особи вносили готівкою в ці апарати, на рахунки операторів мобільного зв’язку. Для того, аби обдурити розумну машину, злочинець використовував спеціально для цього розрізані купюри номіналом 100, 200 і 500 гривень, до яких за допомогою прозорої клейкої стрічки кріпив міцну нитку. В результаті виходило таке собі знаряддя злочину, яке шахрай засовував до пащі купюроприймальника, а коли електронне табло терміналу повідомляло про те, що зазначена на купюрі сума перекинута на його рахунок, забирав свій витвір назад, після чого знову засовував, повторюючи дану операцію кілька разів. По цьому чоловік за допомогою платіжних систем перераховував викрадені таким чином кошти зі свого електронного гаманця оператора стільникового на рахунок своєї платіжної банківської карти, а там уже використовував на свої потреби, тобто або знімав їх готівкою через банкомат, або розраховувався ними за різні товари і послуги.

Таким от чином у травні-жовтні 2019 року злочинець здійснив 44 такі от несанкціоновані платіжні операції 44 шахрайські операції, заволодівши при цьому коштами в сумі 54 тисячі гривень. Втім, як випливає з тексту судових документів, компанія аж тільки 7 вересня того ж року виявила першу нестачу в сумі 3 тис грн, а на момент, коли її директор звернувся з письмовою заявою до Малиновського відділу поліції Одеси, тобто станом на 29 жовтня 2019 року, компанією було виявлено недостачі на загальну суму 7,8 тисяч гривень. Того ж дня було відкрите кримінальне провадження за фактом крадіжки за статтею 185 Кримінального кодексу України, а згодом було встановлено й особу зловмисника.

Попри те, що він користувався шістдесятьма різними мобільними телефонами різних операторів і різними банками, в яких на нього були оформлені платіжні картки, його все одно знайшли й затримали, хоча дуже швидко відпустили, оскільки він в усьому зізнався, навіть у здійсненні тих несанкціонованих платіжних операцій, які не були встановленні працівниками фінансової компанії «Абекор». Його було повідомлено про підозру, тільки вже у вчиненні шахрайства (ст. 190 ККУ), а не крадіжки, як первісно було кваліфіковано даний злочин. Запобіжний захід не обирався.

Офіційне повідомлення про таку от перемогу кіберполіції з’явилося на офіційному сайті Головного управління національної поліції в Одеській області лише в липні 2020 року, після чого ця історія одразу ж була ретрансльована сотнями новинними сайтами пострадянського простору. Справа в тому, що подібні злочини, які мовою фахівців звуться фішингом, тобто ловлею риби вудкою, неодноразово скоювалися в різних країнах, а деякі інтернет-хулігани навіть опублікували докладну інструкцію про те, як за допомогою обрізаної купюри, прозорої клейкої стрічки і міцної нитки треба правильно виготовляти знаряддя злочину.

Невдовзі в інтернеті з’явилися кваліфіковані коментарі експертів про те, що такий фокус можна було показати лише на купюроприймачах старої конструкції, котрі вже давно зняті з експлуатації навіть у ведмежих кутках колишньої великої імперії. Зате, мовляв, з апаратами нової конструкції це неможливо ні за яких обставин, оскільки тепер ці купюроприймачі оснащені автоматичною заслінкою, котра ні за яких обставин не випустить купюру назад, тож скільки не тягни її потім за нитку, в результаті або зімнеш, або порвеш, але назад не витягнеш. Проте повідомлення про успішні повторні використання однієї й тієї ж купюри для поповнення телефонного рахунку й подальшого заволодіння цими коштами з’являлися то тут, то там, і ось в Одесі, про яку ніяк не скажеш, що вона знаходиться на задвірках цивілізації.

Так можна успішно займатися таким от фішингом чи ні? Як не дивно, але на це питання можна відповісти і так, і сяк. Ні, тому що тоді школярі давно б уже не займались нічим іншим, як цим. Так, тому що цьому є очевидний доказ у вигляді обвинувального вироку. До речі, підсудний настільки щиро визнав свою вину в усіх інкримінованих епізодах, що суддя Ольга Коблова визнала недоцільним дослідження доказів, тобто викладення деталей вчинення злочинів в описовій частині. Можливо, й правильно зробила – навіщо викликати нездоровий інтерес і тиражувати інструкцію для шахраїв?

Однак, заради того, щоб задовольнити цікавість читачів, натякнемо, що такий злочин вдасться лише тоді, коли зловмисника є пособник з того боку. Зрозуміти це можна з трьох моментів, що викладені у вироку та ухвалах суду. Перший полягає в тому, що засуджений добре знав принцип дії терміналів самообслуговування онлайн платежів. Зрозуміло, що за допомогою інтернету цих знань не здобудеш – видно чоловік працював на цій роботі і собаку на ній з’їв. Тугий момент – виготовлене ним знаряддя злочину не зачіпало датчиків у каналі купюроприймача. Це означає, що купюру треба було різати не абияк, а в особливий спосіб, щоб зачепити ті датчики, які сигналізують про успішне поповнення рахунку, але не зачепити ті з них, які дають апарату команду закрити заслінку. А про конфігурацію розташування цих датчиків знали тільки люди, які займалися їх обслуговуванням. Третій момент ми знайдемо в уривку заяви директора фінансової компанії «Абекор», з якої витікає, що зловмисник здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованого процесу платіжної системи, користуючись вразливістю купюроприймача програмно-технічного комплексу самообслуговування. А хто ще, крім тих, хто мав доступ до нутрощів цієї машини міг знати про її вразливі місця.

Тож висновок, який мають зробити для себе фінансисти, ознайомившись з цією історією – слідкуйте за чистотою рядів свого персоналу.

Костянтин ЮРЧЕНКО

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Кримінальна хроніка

Вирок 500-доларовій реєстраторці

Опубліковано

on

Сімнадцятого квітня Печерський районний суд Києва ухвалив обвинувальний вирок жінці, яка погодившись зіграти роль фіктивного держреєстратора, допомогла злочинній групі шахраїв заволодіти чужим нерухомим майном, вартість якого оцінюється у 75 мільйонів доларів.

Жертвою зловмисників стала старенька, але доволі заможна жінка, яка володіла на правах приватної власності квартирою у Печерському районі Києва вартістю 8 млн грн, житловим будинком у селищі Козин Київської області вартістю 34 млн грн і розташованими там же трьома земельними ділянками. Проте все це майно перебувало в іпотеці, а сама бабуся постійно жила в місті Вараш Рівненської області й не дуже часто перевіряла в якому стані знаходиться її нерухомість. Цим і скористалися шахраї, які запланували від імені потерпілої продати майно й заволодіти вирученими грошима.

Першим пунктом виконання цього плану було створення фіктивних підприємств, що мали акредитацію Міністерства юстиції України на проведення реєстраційних дій. Зловмисники заснували три такі контори, що існували тільки на папері:- це Київська філія комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації», Київська філія комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації» і Дніпровська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу».

Наступним етапом було знайти підставних осіб, які б отримали офіційний статус державних реєстраторів. Однією з тих, кому надійшла така пропозиція, стала жінка, яка мешкала в окупованому Донецьку. Погодившись стати пособником у вчиненні злочину, вона дала зловмисникам копію свого паспорта, а через деякий час, перетнувши лінію фронту, приїхала в контрольовану українськими військами Волноваху, а звідти вже залізницею прибула до Києва. Її поселили в квартирі, проживаючи в якій вона протягом п’яти днів – з 21 по 25 травня – пройшла курс навчання а Акредитованому центрі сертифікації ключів органів юстиції України, що діяв у складі Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Мінюсту.

По завершенні навчання жінка отримала бланк, який заповнила, поставила підписи та передала у вікно, з якого потім отримала флеш-носій з ключом державного реєстратора, який надавав їй можливість доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Цей ключ вона передала невстановленій досудовим розслідуванням особі, за що отримала грошову винагороду у розмірі 500 доларів США, і на цьому її місія закінчилася.

В подальшому зловмисники за допомогою цього та іншого ключів створили Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське підприємство «Рентал естейт», засновником і директором якого вписали ту саму бабусю, яка жила в своєму Вараші й ні про ще не здогадувалася. Втім, не це головне: шахраї, користуючись можливістю поводити реєстраційні дії в державних реєстрах, внесли до них відомості про припинення іпотеки на згадані вище квартиру, житловий будинок і три земельні ділянки й зняття заборони на їх відчуження. Потім від імені бабусі ця нерухомість була внесена в статутний капітал фіктивного підприємства «Рентал естейт» і також від її імені продана іншим особам.

Всі ці реєстраційні дії проводилися в серпні 2018 року, особи деяких шахраїв відомі правоохоронним органам, але до числа засуджених потрапила тільки та мешканка Донецьку, яка за 500 доларів США отримала й передала ключ від реєстрів. Її було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України – пособництво в шахрайстві. Четвертого січня 2021 року між нею та прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Олександром Чижевським було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої вона погодилася з тим, що їй буде призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 3 роки. Суд зазначену угоду затвердив.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram