Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Події

Аеро-2018. Повітряне і космічне право

Опубліковано

on

Двадцять другого листопада в Навчально-науковому юридичному інституті Національного авіаційного університету відбулася всеукраїнська конференція молодих вчених і студентів «Аеро-2018. Повітряне і космічне право». Щорічне проведення цього наукового заходу є свідченням важливості питань, пов’язаних із правовим регулюванням авіакосмічної галузі.

У конференції взяли участь майже 270 учасників із 18 регіонів України, що представляли 27 навчальних закладів та 17 установ і організацій, діяльність яких пов’язана з авіакосмічною галуззю, що свідчить про зацікавленість молодих людей у розробці наукових досліджень на задану тематику.

Пленарне засідання конференції відкрили ректор НАУ, доктор біологічних наук, кандидат технічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України Володимир Ісаєнко, який наголосив на наукових та освітніх досягненнях університету і відзначив важливість проведення заходу та залучення до участі в ньому молодих вчених і студентів, за якими майбутнє не лише університету, а й перспективи розвитку космічного і повітряного права, та директор НН ЮІ НАУ, доктор юридичних наук, професор Ірина Сопілко, яка привітала присутніх із початком роботи конференції, висловивши сподівання, що молоді науковці зі своїм креативним прогресивним мисленням зможуть подолати стереотипи й виробити необхідні рекомендації саме у сфері вдосконалення повітряного і космічного права.

Почесним гостем цьогорічної науково-практичної конференції «Аеро-2018. Повітряне і космічне право» став директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України Юрій Шемшученко, який відзначив, що становлення і розвиток космічного права в нашій державі тісно пов’язані з діяльністю Міжнародного центру космічного права, який у цьому році святкує своє 20-річчя.

Своїми думками щодо розвитку повітряного і космічного права з присутніми поділилися відомі українські вчені, керівники авіаційних підприємств, представники державних структур, юристи-практики, які безпосередньо вирішують складні правові проблеми, пов’язані із сертифікацією, конкуренцією, приватизацією, банкрутством, менеджментом та іншими аспектами права. Зокрема, з цікавістю були сприйняті змістовні доповіді Галини Суслової, керівника Інституту ІСАО, професора, експерта ІСАО, Віктора Ковальського, голови Київської міської організації Союзу юристів України, президента видавничої організації «Юрінком Інтер», доктора юридичних наук, професора, Петра Липовенка, президента Асоціації «Аеропорти України» цивільної авіації, Василя Семеняки, старшого наукового співробітника Інституту держави і права НАН України імені В. М. Корецького, кандидата юридичних наук та інших.

Виступаючі на пленарному засіданні висловили своє спільне бачення перспектив удосконалення правового регулювання авіакосмічної галузі, наголосивши на необхідності розвитку інфраструктури авіаційного транспорту; розвитку ракетобудування, забезпечення населення доступними, якісними та безпечними послугами з повітряних перевезень; створення умов, які зменшуватимуть або нейтралізуватимуть вплив криміногенних чинників на поширення корупції.

Підготував Максим БОНДАР,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Події

Lviv Legal Business Forum

Опубліковано

on

Асоціація правників України запрошує Вас взяти участь у Lviv Legal Business Forum (LBF), який відбудеться 31 травня 2019 року у м. Львів.

Lviv Legal Business Forum — це місце зустрічі друзів та колег, де за філіжанкою кави поговорять про тенденції розвитку юридичного ринку з представниками компаній-лідерів.

Теми до обговорення:

  • Розвиток ринку юридичних послуг.
  • Програми для систематизації юридичного ринку. ІТ рішення для бізнесу.
  • Нові/старі інструменти просування юридичних компаній на ринку.

Детальніше: https://uba.ua/ukr/events/3149/

Основна мета форуму — об’єднати правників регіону та зосередитися на трендах юридичної практики.

Місце проведення: Львів, пр. Свободи, 27, 4-й поверх, “Leopolis Hall”.

Увага! Для участі у заході попередня реєстрація обов’язкова.

За додатковою інформацією щодо заходу та можливостей партнерства звертайтесь, будь ласка, до Секретаріату АПУ за тел.: +38 063 438 77 66, e-mail: zakhid@uba.ua. Контактна особа – Ольга Лотоцька

Читати далі

Події

Адвокатура може оновитися, якщо видушить із себе радянщину

Опубліковано

on

Леонід Лазебний, журналіст, головний редактор інформаційно-правової платформи ActiveLex

22 травня 2019 р. у приміщенні Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Асоціація правників України (АПУ)  разом з Американською асоціацією юристів (ABA) провели круглий стіл з питань регулювання юридичної професії та етики.

«Дотягнутися» до адвокатського співтовариства України, – так визначив мету візиту представницької делегації АВА модератор першої сесії, Почесний професор Міжнародних правничих Студій Південно-західної Школи права Роберт Лутц. – Віртуальний світ – об’єднуюча платформа для всіх  – як ніколи зблизила правників, незалежно від того хто в якій країні живе, і утворила велике спільне середовище.

Взаємодопомога в цьому середовищі є велінням часу, бо його внутрішня гармонія вимагає нового глобально вмотивованого чуття причетності і відповідного ставлення всіх учасників. Отже делегація АВА прибула аби з’ясувати наріжні проблеми українських адвокатів і визначитися з подальшою допомогою.

Адвокати віддаляються від НААУ

Серед найбільш пекучих проблем адвокатури президент АПУ (2013-2017), партнер VB Partners Денис Бугай відзначив ту, що адвокати відмежовуються від Національної асоціації адвокатів України – регулятора професії, і дедалі гостріше ставлять собі запитання щодо ролі єдиної професійної організації з обов’язковим членством, бо вона не стала згуртовуючим чинником і генератором політики всередині адвокатури, а лише контрольним органом, який пропускає в професію, позбавляє права на неї, збирає внески, продукує обов’язкові рішення.

Професійна організація і обов’язкове членство були першим етапом реформи адвокатури. Другий крок – зміни до Конституції, які унеможливили захист і представництво в судах не-адвокатами, після яких в адвокатуру «влилося»  не менше 10 000 юристів. Третім етапом мав стати новий закон по адвокатуру, але успіхом усі зусилля адвокатів і парламентарів не увінчалися. Попри тривалу й ретельну роботу з розробки тексту проекту, запеклі дискусії на різних рівнях, старт президентської виборчої кампанії поставив крапку на ініціативі, і третій етап реформи не був завершений.

Тепер її доля є незрозумілою, бо новий Президент України ще не артикулював своїх пріоритетів і місця адвокатури серед них.

Обговорення законопроекту показало наскільки однобоко сприймають адвокати роль Національної асоціації – як суто корпоративну організацію. Натомість НААУ несе відповідальність перед суспільством за фаховість та етичність адвокатів, стандарти надання правничої допомоги, в тому числі й безоплатної, а тому має виходити не лише з інтересів адвокатів, а насамперед – суспільства.

Тому НААУ має займати більш активну просвітницьку позицію, перш за все, пояснюючи суспільству,  що адвокат і клієнт – не одне й те саме, і їх не можна ототожнювати. Має впливати на державні рішення в правовій сфері, бо від виваженості нормативних змін залежить реалізація прав людини.

Без принциповості в цих важливих питаннях маємо недостатній професійний та етичний рівень деяких наших колег, поблажливість до порушників етичних правил, замовчування негідних вчинків.

Все це бачать адвокати і не прагнуть вкладати свої сили у власну самоврядну організацію, здебільшого не переймаються кого обирають до керівних органів.

Невдача законопроекту 9055 не була поразкою

Але завдячуючи палкому обговоренню законопроекту 9055, вже більше року ці питання ролі НААУ, які раніше були поза інтересами юридичного соціуму,  почали обговорювати і з’ясували, що прагнення до вищих стандартів професії, до втілення кращих досягнень адвокатур світу в українських адвокатів є.

Провал законопроекту не слід вважати поразкою. Цей досвід стане початком перемоги. Адже до дискусії навколо законопроекту долучилася значна кількість адвокатів. І хоча Рада адвокатів України вирішила «по-радянському», що всі питання, які хвилюють спільноту, мають розглядатися тільки на майданчику НААУ, без врахування думки і наробітків інших юридичних спілок, через 5-10 років такий підхід сприйматиметься усіма адвокатами як давно віджилий.

Ми ж своїх зусиль не полишимо. З наступного тижня  АПУ розпочне роботу зі збирання оновленого списку потреб юридичної спільноти, з наступним його направленням до органів влади і лобіюванням.

Обов’язкове членство в НААУ – тільки нові платежі і обов’язки

«Те, що я передрікав 2009 року, стало реальністю», – без урочистості констатував адвокат Ігор Головань (Головань і Партнери). «З обов’язковим членством ми маємо багато платежів і обов’язків, а щодо реального захисту професійних прав і гарантій не отримуємо нічого. Зокрема вдосконалення Правил адвокатської етики спрямоване на те, щоб усе, що я тут говорю, я не міг би говорити».

Через це люди і дистанціюються від НААУ, бо бачать, що ця організація намагається тільки контролювати їх. Радянщина в ній укріплюється, розквітає і старається більше й більше встановлювати вимоги, вводити заборони.

Врешті, українське суспільство має ту адвокатуру, на яку воно заслуговує. Сама адвокатура неспроможна змінитися, тому саме суспільство має зробити кроки, щоб вона стала такою, яка йому потрібна – незалежною і професійною, бо вона існує не для себе, а для клієнтів. Отже клієнти мають зробити свій внесок у її реформування.

Нині для клієнта існує реальна небезпека втратити адвоката, бо органи позбавлять його права працювати навіть через якесь висловлювання в соцмережах. Адвокатське самоврядування, вносячи нові заборони до Правил адвокатської етики,  проводить лінію свободи висловлювань все ближче й ближче до адвокатської шиї.

Дійшло до того, що вираження поглядів вважають більшою небезпекою для престижу адвокатури, ніж недобросовісне виконання професійних обов’язків.

Ми не маємо жодних дисциплінарних проваджень щодо тих адвокатів, які зрадили Батьківщину, почали співпрацювати з ворогом на тимчасово непідконтрольних територіях, в тому числі в органах тамтешньої «влади» і «правопорядку». Досі не маємо й зрозумілого висновку НААУ щодо адвокатів,  які порушили Присягу адвоката України, зрадили Конституцію, співпрацюючи з ворогом. А за висловлювані в інтернеті – маємо дисциплінарні провадження.

Читайте також  «Адвокати» і прислужники Л/ДНР – в Реєстрі адвокатів України

Імовірно, необережні фрази на ФБ є тяжчими проступками, ніж державна зрада і пособництво сепаратистам.

Отже, з огляду на такий стан свободи всередині адвокатури ми менше обговорюємо  проблеми корпорації, бо кожне критичне висловлювання може бути розцінене як «замах» та престиж.

Чи варто «френдити» суддів?

Відзначив стрімке зростання проблематики соцмереж в адвокатському житті  й Дмитро Остапенко, адвокат, член ГРД при ВККС. Зокрема те, що зараз навіть з’явилася специфічна адвокатська практика використання соцмереж для досягнення тактичних цілей в юридичних спорах, приміром створення певного іміджу опонента чи клієнта. Часом адвокати використовують свої ФБ сторінки для реклами самих себе, для висловлювань про чиюсь кваліфікацію чи справедливість судових розглядів і рішень…

Аби зорієнтувати американських адвокатів на предмет етичної поведінки в цьому порівняно новому для професії інформаційному просторі АВА випустила 300-сторінковий порадник з етичного поводження в інтернеті. Але це – рекомендації. НААУ обмежилася 30-сторінковим списком заборон без жодних роз’яснень, в який 2017 року просто додали нових заборон щодо соцмереж.

Але на численні запитання ці заборони жодним чином не відповідають:

  • чи варто до імені і прізвища в мережі додавати «адвокат»?
  • якщо це етично, то чи все написане на персональній сторінці є професійними висловлюваннями адвоката?
  • чи належать до таких і висловлювання з політичних питань, щодо мови, державного устрою, агресії, тощо?

Будь-яке висловлення поглядів може бути сприйняте нинішніми дисциплінарними органами адвокатури як зроблене «при виконанні» адвокатських обов’язків, не сподобатися їхнім очільникам і наразити адвоката на дисциплінарне стягнення.

Адвокат Мар’ян Мартинюк (старший партнер Moris Group) поділився власним досвідом шукань оптимальної етичної присутності у ФБ – залишив порожній аккаунт, що уможливлює читання постів інших, сам припинив поміщати пости, фото і решту, бо все, що є на сторінці профілю, потенційно несе загрозу адвокатові.

Та навіть без постів і фото на власній сторінці в ФБ можна вскочити в халепу, скажімо, «пофрендившись» не з тим, з ким треба.

Чи етично адвокату мати серед ФБ-друзів суддю?

Під час другої сесії круглого столу, присвяченої стану і викликам етичних правил, учасники присвятили цьому питанню доволі уваги. Дійшли думки, що й коли адвокат не знає, що один з його ФБ-друзів є суддею, зовні це може виглядати як позасудове спілкування, навіть якщо спілкування й не відбувається.

Хоча так само можна запідозрити в неетичній «близькості» адвоката, який у коридорі суду вітається із суддею, з яким знайомий по попередніх справах.

Водночас адвокат може і не вітатися, а тримати в кишені передоплачений телефон з номером судді й вирішувати питання позасудово скільки заманеться… При цьому щодо етичності у вартових адвокатської деонтологічної цноти питань не виникне.

Наприкінці дискусії таки проторувала собі дорогу думка, що забагато уваги органи адвокатського самоврядування приділяють адвокатським ФБ-сторінкам і шукають неетичні прояви не в тому місці.

Очевидно, одним з важливих пунктів реформи адвокатури в частині етики має стати або виключення згадки про соцмережі з Правил адвокатської етики або надання чинним регулятором (НААУ) розлогого і ґрунтовного коментаря щодо їх тлумачення й застосування.

Фото надане АПУ

Читати далі

Події

White collar crime: як захиснику обрати правильну тактику та розробити стратегію в кримінальному провадженні?

Опубліковано

on

Під час Літнього форуму з кримінального права та процесу “Золотий Дюк” Олександр Лисак поділиться досвідом судового захисту клієнтів, стратегіями захисту клієнтів в найгучніших судових провадженнях останніх років, практичними кейсами, що супроводжує команда EQUITY; елементами практики, запозиченими в американському кримінальному процесуальному праві.

Олександр Лисак – партнер EQUITY, провідний адвокат у кримінальному праві та процесі, а також у сфері White-Collar Crime. У своєму робочому арсеналі Олександр має: виправдувальні вироки суду, що набрали законної сили; процеси, де відбулася відмова від державного обвинувачення (у справах, що не пов’язанні із Майданом) та більш ніж семирічний доступ до державної таємниці.

Клієнтський портфель адвоката представлений відомими політичними та державними діячами та представниками бізнес-спільноти – Дмитро Крючков, Роман Насіров, Володимир Омелян, Олександр Аваков, Олександр Єфремов, Геннадій Корбан та інші. Виступає на стороні активіста Олексія Подольського у “справі Гонгадзе”.

Встигніть зареєструватись на захід

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.