Дотримання конституційних прав громадян під час досудового розслідування

Двадцять восьмого серпня в Києві пройшов круглий стіл на тему: «Дотримання правоохоронними органами конституційних прав і свобод громадян на стадії досудового розслідування у 2014—2017 роках».

Організатором дискусії виступив кандидат юридичних наук, адвокат, правозахисник, в минулому заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець.

У роботі круглого столу взяли участь знані правники, експерти в галузі права та журналісти, зокрема, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук Валерій Карпунцов, юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапивін, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького, кандидат юридичних наук Микола Сірий, керівник Головного слідчого управління Служби безпеки України у 2009–2010, 2014–2015 роках, кандидат юридичних наук Василь Вовк, генерал-майор міліції, екс-начальник міліції Рівненщини, Полтавщини і Львівщини, екс-ректор Львівського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук Михайло Цимбалюк, кандидат юридичних наук, голова правління ГО «За демократію через право», експерт Венеційської комісії від України, віце-президент Світового конгресу українських юристів Марина Ставнійчук, аудитор Національного антикорупційного бюро України, доктор юридичних наук Володимир Василенко, голова громадської організації «Українське юридичне товариство», адвокат Олег Березюк, політолог, директор агентства моделювання ситуацій Віталій Бала та журналіст-криміналіст Володимир Бойко.

Учасники дискусії обговорили питання, пов’язані з проведеними реформами правоохоронних органів, а також надали правову оцінку сьогоднішньому стану дотримання конституційних прав і свобод громадян під час досудового розслідування.

Як зазначив Олексій Баганець, на сьогодні в Україні склалася кризова ситуація, коли конституційні права і свободи учасників процесу та інших осіб систематично та відверто порушуються. У підтвердження сказаного він нагадав згідно зі статданими Генпрокуратури протягом 2017 року, судами було виправдано як мінімум 431 особу, з яких щонайменше 81 людина трималася під вартою незаконно. За відсутністю події та складу злочину, а також недостатністю доказів вини підозрюваних, слідчими всіх правоохоронних органів було закрито 761 673 кримінальних провадження. Фактично незаконно на стадії досудового розслідування було затримано без дозволу суду як мінімум 5 тисяч осіб, які в подальшому всі були звільнені з-під варти.

Разом із тим, за словами О. Баганця, в слідчих СБУ, Генпрокуратури, Національної поліції та ДФСУ не розслідуваними на кінець звітного періоду в 2017 році залишилися понад мільйон 46 тисяч кримінальних проваджень, із яких лише в 6 843-х випадках особам повідомлено про підозру і 1 472 особи трималися під вартою.

Зупинившись окремо на роботі кожного з правоохоронних органів, правозахисник зазначив, що кількість виправданих судами осіб у справах, розслідуваних ГПУ, порівняно з «дореволюційним» періодом 2014 року, зросла в 25 разів, а за справами Нацполіції — утричі. Так, у 2017 році слідчими прокуратури було затримано 1 068 громадян без дозволу суду, що теж значно більше ніж у попередні роки, а в порівнянні з 2013 і 2014 роками — взагалі більш ніж удвічі. З цього числа в подальшому було звільнено з-під варти 573 особи, тобто понад половину затриманих. Переважна більшість із них була звільнена через відмову суду в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Частина осіб була звільнена прокурорами, слідчими взагалі без ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Дві особи — за непідтвердженням підозри у вчиненні правопорушення.

Слідчі Нацполіції, як стверджує екс-заступник Генпрокурора, без дозволу суду затримали торік 13 549 осіб, майже 35% із яких було звільнено з-під варти, що вдвічі перевищує показники попередніх років. При цьому більшість із затриманих, звільнили у зв’язку з відмовою суду обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ще 239 осіб були звільнені слідчими без ініціювання за- стосування цього виключного запобіжного заходу та за непідтвердженням вчинення цими особами злочину, що теж значно перевищує кількість осіб у минулих роках. Тобто, кожного третього громадянина працівники і слідчі Національної поліції затримали незаконно.

Стосовно ж недотримання конституційних прав і свобод громадян на стадії досудового розслідування слідчими СБУ, то минулого року без відповідної ухвали суду вони затримали 312 осіб. Із їх числа в подальшому було звільнено з-під варти 71 особу, тобто кожного четвертого затриманого. З цього числа 23 особи було звільнено через відмову суду в обранні запобіжного заходу, а 16 безпосередньо слідчим і прокурором без ініціювання цього виняткового запобіжного заходу. Тобто, якщо скласти ці дані, мінімум 42 особи затримувалися слідчими СБУ незаконно.

Для вирішення цієї проблеми, на переконання Олексія Баганця, слід встановити регулярні перевірки правоохоронних органів щодо дотримання ними вимог законодавства та особистої відповідальність за роботу відомства, скасувавши при цьому квотний принцип призначення керівників правоохоронних відомств, а також реанімувати повноваження Генерального прокурора та прокурорів областей по здійсненню нагляду за додержанням всіма правоохоронними органами, в тому числі й НАБУ, вимог законів по боротьбі із злочинністю та координації їх діяльності на цьому напрямку.

Як додав, продовжуючи тему, народний депутат Валерій Карпунцов, якщо взяти Кримінальний процесуальний кодекс, то ми маємо конфлікт, закладений між самими правоохоронними органами щодо їх повноважень. «Так, повноваження прокурора чітко не визначені, тож він не може безпосередньо реагувати на зловживання, які відбуваються з боку модних новостворених органів. Питання контролю статистики взагалі ніде не прописане. Третій рік у нас немає оновленого профільного законодавства про прокуратуру, при тому, що змінений функціонал» — сказав В. Карпунцов. За його словами, завдяки цьому ведеться «подвійна гра». З одного боку це дає можливість зловживати тими повноваженнями, які прописані в старому законі, а з іншого боку, як би банально це не звучало, це нікому не потрібно … Політика формує право, а не навпаки.

Знищивши стару правоохоронну систему та не побудувавши нової, як вважає екс-заступник Генпрокурора Микола Голомша, в країні створили якусь «Мекку для криміналітету». При цьому виник вакуум у сфері дотримання й застосування законів, що знівелювало права громадян. В цій ситуації останньою інстанцією мав би бути суд, але така виключна позиція нашу судову систему тільки розбещує. Людина без грошей захисту в суді не знайде. Як назвати таке «реформування», в результаті якого громадяни фактично опинилися без правового захисту і втратили надію на справедливість? Таку ситуацію ми можемо віддзеркалити не лише на правоохоронну та судову системи — вадою втрати інтересу до проблем громадянина страждає уся державна система вважає М. Голомша.

У свою чергу генерал-лейтенант міліції Михайло Цимбалюк наголосив, що будь-які зміни в правоохоронній сфері потрібно проводити виважено, залучаючи до обговорення громадськість та вивчаючи думку самих працівників поліції. «На жаль, в Україні реформування у МВС відбулося хаотично, поспіхом і більше скидалося на «показуху» для міжнародних кредиторів та партнерів, а не на реальні перспективні зміни. Бо погодьтеся — за три місяці навчити молоду людину бути якісним патрульним поліцейським майже нереально. Раніше, щоб стати правоохоронцем, потрібно було закінчити вуз і мати кілька років трудового стажу. Тобто на вулиці виходили вже досвідчені правоохоронці. Зараз ми можемо констатувати, що період селфі з поліцейськими минув, а рівень довіри людей до правоохоронців з кожним місяцем знижується. Бо українці вже побачили той «професіоналізм» нової поліції на практиці і зараз їм доводиться здебільшого самим вирішувати свої проблеми, покладаючись на власну дипломатію та силу», — констатував М. Цимбалюк.

Натомість експерт Венеціанської комісії Марина Ставнійчук навела останню соціологію з приводу довіри до правоохоронних органів, згідно з якої рівень абсолютної довіри до правоохоронних органів та судів — 1 відсоток. Практично такий же і до парламенту, а до Президента та уряду — 2 відсотки. Цифри — жахаючі. При тому аналіз дотримання конституційних прав і свобод громадян свідчить не те, що про якість реформ, а взагалі про їх відсутність. На переконання М. Ставнійчук, сьогодні в нашій державі панує правове свавілля, ігнорування і незнання Конституції та законів, політична доцільність, корупція, нефаховість і заангажованість, повна розбалансованість і конфліктність.

Свою оцінку проведеним реформам кримінальної юстиції надав і Василь Вовк. На його переконання, правоохоронні органи НАБУ, САП і ДБР необхідно ліквідувати через непрозорість процедури конкурсів з відбору кандидатів на зайняття посад у відповідних органах. За словами екс-керівника СБУ, кадрова політика має бути зрозумілою, а обрані особи повинні реально відповідати перед законом і перед суспільством. Наприклад, Президент має призначати голову СБУ, несучи за нього відповідальність, а голова СБУ призначати свого заступника, за якого теж нести відповідальність. Такою має бути система, інакше потрібно конкурси на Президента проводити, — переконаний Василь Вовк. За його словами нинішній стан правоохоронних органів є неприпустимим, адже законодавство не працює. Конституція, закони, зокрема Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України — не діють взагалі. Ніхто на них не звертає уваги, а керівний склад — навіть не відкриває їх.

Продовжуючи сказане аудитор НАБУ Володимир Василенко зазначив, що аудит НАБУ, передбачений Законом України «Про Національне антикорупційне бюро», до цих пір не розпочато й невідомо, коли буде розпочато, а в самому законі не прописані умови для роботи аудиторської комісії, тобто потрібно вносити в нього відповідні поправки, але зараз цим ніхто не займається. У той же час правознавці сумніваються, що аудит перших трьох років роботи НАБУ з 2015 по 2017 роки взагалі можливий, оскільки жодної статистики про свою діяльність у частині дотримання конституційних прав і свобод громадян за цей період бюро не збирало, відповідно проаналізувати роботу детективів НАБУ неможливо.

Свої позиції з означеного питання також висловили адвокат Олег Березюк і науковець Микола Сірий, експерт Євген Крапивін та журналіст Володимир Бойко. Загалом дискусія вийшла досить змістовно. За її результатами, як пообіцяли учасники круглого столу, будуть спільно підготовлені рекомендації відповідним органам виконавчої влади для усунення озвучених проблем.

Підготував Ілля Мороз,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути