Події
Духовне відродження Карпатського краю. Глобальні цілі сталого розвитку ООН-2030 — реалізація на практиці
Петро БІЛЕНЧУК, професор Київського університету права Національної академії наук України
На теренах Національних природних парків «Карпатський», «Гуцульщина» та «Верховинський» у містах Косові, Коломиї, Уторопах, Маняві, Яблунові, Верховині, Микуличині, Яремчі, Лючі та Спасі відбулася наукова міжнародна Карпатська школа «Філософсько-правова і психологічна наука та креативна педагогічна практика: пріоритети цивілізаційного розвитку», присвячена 120-й річниці з Дня народження видатного психолога України Григорія Силовича Костюка.
Світоглядно-правові та психофізіологопедагогічні інновації
весняної сесії наукової міжнародної Карпатської школи — 2019
Співорганізаторами форуму виступили регіональна благодійна організація «Центр громадських ініціатив», Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, Інтелектуальний форум «Єдина Європа», юридична компанія «АЮР-КОНСАЛТИНГ», Косівські ліцей імені Ігоря Пелипейка, та осередок наукового товариства імені Тараса Шевченка, Київський університет права Національної академії наук України, Інститут психолінгвістичних досліджень, Європейський університет управління, безпеки та інформаційно-правових технологій і тижневик «Юридичний вісник України».
Світоглядно-правове і наукове забезпечення сталого розвитку цивілізації
Метою весняної сесії став системний аналіз стану реалізації Глобальних цілей сталого розвитку ООН-2030 на теренах гірських регіонів українських Карпат і території країн Центральної та Східної Європи та тенденцій спільного виконання програмних цілей наукової Міжнародної Карпатської школи-2030 і доктринальних засад розвитку Інтелектуального форуму «Єдина Європа». Це обумовлено тим, що правове регулювання реалізації глобальних цілей сталого розвитку світу сформульовано в Резолюції Організації Об’єднаних Націй, яка передбачає формування ефективної платформи розвитку цивілізації до 2030 року, що включає 17 цілей, які базуються на засадничих принципах «Прийнятний для життя світ», «Справедливий світ» і «Багатий світ».
Відомо, що після 2000 року на саміті ООН була прийнята нова доктрина цивілізаційного розвитку міжнародної спільноти до 2030 року. Тому оргкомітет наукової Міжнародної Карпатської школи-2019 при формуванні освітньо-наукової програми проведення весняної сесії форуму виходив із тих позицій, що її концептуальні положення повинні відповідати сутності Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, схвалених ООН на період із 2015 до 2030 року. Дана концепція передбачає реалізацію як в освіті, науці, так і, особливо, на практиці сімнадцяти основних глобальних цілей сталого розвитку у всьому світі. Це засадничі положення цивілізаційного розвитку світу до 2030 року. А тому вони є надзвичайно важливими, значними і пріоритетними напрямами на сучасному етапі.
Очевидно, що основою сталого розвитку цивілізації до 2030 року є еколого-економічне та інформаційно-комунікаційне забезпечення потреб та інтересів усього суспільства. Вважаємо, що нагальною потребою нового тисячоліття є формування засадничих підвалин такого способу життя людства, яке забезпечить щастя, радість, здоров’я, довголіття, добробут, заможність, багатство і зиск кожній людині, кожній родині, кожній спільноті, що проживає на планеті Земля. Цей наріжний камінь цивілізаційного розвитку і став світоглядно-філософським, соціально-правовим і психофізіолого-педагогічним інноваційним колоритним науковим візерунком та основним лейтмотивом проведення цієї сесії наукової міжнародної Карпатської школи-2019.
Концептуальні засади діяльності міжнародної Карпатської школи
Міжнародна Карпатська школа — це багатовекторна громадська платформа неформальної освіти, яка, за задумом організаторів, покликана в даному випадку популяризувати ідеї збереження природи, її краси, чистоти, ресурсів, навертати до цього громаду; вдосконалювати культурне, просвітницьке, автентичне, комфортне для життя й відпочинку, привабливе для туризму середовище — як для мешканців регіону, так і для його гостей.
А ще наукова Міжнародна Карпатська школа — це тепла, привітна й доброзичлива, людяна, відкрита атмосфера, яку створюють люди — учасники і, передусім, організатори заходу, спільно з національними та регіональними організаціями й установами. Завдяки їм тут щоразу насичена, різноманітна, до дрібниць продумана програма. Проте завжди гнучка, тобто має вільний формат, який дозволяє коригувати її під запити і побажання учасників, вносити свої пропозиції й проводити презентації власних проектів, творчого доробку.
Карпатська школа посилила розуміння сучасних тенденцій розвитку суспільства та домінуючої ролі громад у процесі прийняття відповідальних рішень. Її учасники мають можливість вивчати напрями і методи самоорганізації місцевого населення, аналізувати інструменти формування духовних цінностей та етнокультурних традицій Косівщини, Верховинщини і прилеглої частини Вижниччини.
Морально-етичні цінності місцевих громад опановувалися під час екскурсій у національні природні парки, відвідування експозицій музеїв національної культурної спадщини, зокрема музею народної творчості Михайла Струтинського, музею Ігоря Пелипейка, а також храмів провідних релігійних конфесій.
Загалом, наукова Міжнародна Карпатська школа підпадає під означення науково-освітнього кластеру, який об’єднує в собі науково-дослідні установи (бізнес-центри, інститути, лабораторії тощо) та заклади освіти з потужною науково- освітньою базою та високим рівнем інтелектуального потенціалу. Карпатська школа має здатність сприяти практичному впровадженню та поширенню інновацій представниками Національного екологічного центру України та науковцями національних природних парків «Карпатський», «Верховинський», «Гуцульщина» і «Вижницький». Така співпраця є дуже важливою передумовою формування ринку екологічних послуг у питаннях впровадження чистих технологій, збереження малих річок, лісів та ландшафтного біорізноманіття, поводження з відходами, збереження культурної спадщини. Подібна співпраця повинна сприяти поглибленому розумінню глобальної трансформації та мобілізації зусиль на пом’якшення тиску регіональних екологічних проблем, а також поліпшенню стану довкілля та здоров’я населення.
Виходячи з даних позицій, вважаємо, що університетській спільноті варто активніше брати участь у таких навчальних, дослідницьких проектах з нарощування власного потенціалу, використовуючи спільні матеріальні й інтелектуальні ресурси для створення платформи з метою поширення нових знань та розвитку міжнародних зв’язків. Головними викликами щодо розвитку потенціалу наукової Міжнародної Карпатської школи є архаїчна система фінансового менеджменту, яка гальмує впровадження нових форм неформальної освіти.
Подальшим кроком може стати вдосконалення національної та міжнародної професійної мережі, що зробить освіту ключовим механізмом сталого розвитку. Відрадно, що в рамках проведення заходів наукової Міжнародної Карпатської школи презентовано соціальне підприємство «Центр громадських ініціатив», яке функціонуватиме на базі місцевої благодійної громадської екологічної організації «Едельвейс». Літні, осінні, весняні й зимові сесії наукової Міжнародної Карпатської школи розпочали низку традиційних наукових заходів місцевого осередку Наукового товариства імені Шевченка.
Отже, унікальність гірського регіону українських Карпат заслуговує на особливу увагу з боку уряду, науковців, серед яких багато глибоких шанувальників карпатського єврорегіону. Дбаю чи про послідовність вивчення місцевого колориту, його примноження, можна привернути увагу українських і зарубіжних туристів, збільшивши фінансові надходження до скарбниці регіону. Даний потенціал повинен у майбутньому відігравати провідну роль у розвитку рекреаційної індустрії краю.
Засадничі основи весняної наукової міжнародної Карпатської школи-2019
Слід зазначити, що в тижневому Карпатському форумі брали участь представники з Києва, Коломиї, Косова, Яблунова, Спаса, Уторопів, Заболотова і Хлібичина. Це й освітяни, і науковці, співробітники органів державної влади та місцевого самоврядування, аспіранти і студенти закладів вищої освіти та громадські активісти з різних куточків України.
Зі вступним словом до учасників форуму звернулися Ірина Карабаєва, голова профспілкової організації Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, кандидат психологічних наук, доцент Микола Близнюк, голова правління «Центру Громадських ініціатив», доктор педагогічних наук, доцент.
А почесними гостями форуму стали Наталія Панасенко, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, доцент; Юлія Крилова-Грек, доцент Державного університету телекомунікацій, кандидат психологічних наук, доцент; Віктор Барчук, директор Косівського ліцею імені Ігоря Пелипейка Івано-Франківської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист та Роман Кабин, просвітянин, Косівський осередок Наукового товариства імені Шевченка.
Стратегічні орієнтири цивілізаційного розвитку весняної наукової міжнародної Карпатської школи-2019
Перший день форуму проходив в Уторопах, Спасі та Яблуневі і був присвячений обговоренню концептуальних засад діяльності весняної сесії наукової Міжнародної Карпатської школи-2019 та розробки стратегічних і тактичних пріоритетів її розвитку до 2030 року. Ці амбітні цілі, які поставили перед собою співзасновники школи, є основою для формування сучасної моделі креативної української освіти, науки і практики в новому тисячолітті. Своєрідним орієнтиром, компасом, наріжним каменем програмних документів наукової Міжнародної Карпатської школи-2030 звичайно є сімнадцять згаданих Головних цілей сталого розвитку ООН, які реалізуються карпатською школою на теренах гірських регіонів українських Карпат та країн Центральної і Східної Європи.
Як зазначили співзасновники Карпатської школи в ході творчої дискусії, досягнення означеної мети по формуванню стратегії, тактики і мистецтва креативної освіти, науки та практики в Україні є надійним й ефективним інструментом, арсеналом впровадження новітніх інноваційних товарів, продуктів і послуг у всі сфери життєдіяльності людини. Реалізація в освітній, науковій і праксеологічній галузі означених цілей Міжнародної Карпатської школи та сімнадцяти Глобальних цілей сталого розвитку ООН до 2030 року сприятимуть формуванню інноваційної економіки, яка стане потужним фундаментом для примноження й розквіту духовної, культурної та природної спадщини Карпатського єврорегіону, зокрема і країн Центральної та Східної Європи загалом.
Правова і психологічна наука та креативна педагогічна практика
Другий день форуму був проведений в Микуличині на базі готельно-туристичного комплексу «Срібні Роси». Вважаємо, що надзвичайно цікавою була саме основна частина Карпатського форуму, що розглядалася на круглому столі «Психологічна практика: єдність минулого та сучасного» та «Освіта для сталого розвитку: педагогічний та психологічний аспекти». Модераторами дискусії виступили голова правління «Центру громадських ініціатив», доктор педагогічних наук Микола Близнюк та старший науковий співробітник, голова первинної профспілкової організації Інституту психології імені Г. С. Костюка, кандидат психологічних наук Ірина Карабаєва.
На першій пленарній сесії виступили доктор педагогічних наук Микола Близнюк («Міжнародна Карпатська школа: досвід і перспективи»), доктор психологічних наук Олег Кокун («Професійна життєстійкість особистості: зміст та формування»), професор Європейської академії прав людини Петро Біленчук («Інтелектуальний форум «Єдина Європа: основні напрями діяльності»).
Краєзнавчо-туристичні та етнографічні особливості Карпатського краю
Отже, весняна сесія Міжнародної Карпатської школи-2019 була присвячена розгляду креативних світоглядно-правових та психофізіолого-педагогічних питань, пов’язаних з аналізом спадщини Г. С. Костюка в історичному вимірі, напрямами сформованості ціннісних орієнтацій сучасних ідей, особливостями самопроектування як дієвого засобу саморозвитку дорослих, ресурсним подоланням емоційного вигорання сучасного фахівця, арт-методами в роботі з емоційними станами, етнодизайном, народними мистецькими традиціями Карпатського краю. В рамках діяльності школи проходили відкриті лекції, круглі столи, майстер-класи, зустрічі з місцевими освітянами, школярами, а також з майстрами декоративно-ужиткового мистецтва Косова, Яремче, Уторопів, Коломиї, Космача, Микуличина, Шешор, Яблунова, Стопчатова, Ковалівки, Лючі і Спаса. Окрім того, учасники форуму мали можливість відвідати креативні педагогічні практичні акції (майстер-класи, навчання та практикуми із різновидів народного мистецтва тощо), взяти участь і виступити на круглих столах з креативної педагогіки, психофізіологічних основ етнодизайну та креативної дизайн-освіти.
Особливо цікавими були зустрічі в музеях народного мистецтва та побуту Гуцульщини і народної творчості М. Струтинського. Учасники форуму мали реальну можливість здійснити публічний захист власних авторських творчих проектів, наукових розробок, інноваційних товарів, продуктів і послуг (писанок, гобеленів, килимів, ліжників, вишиванок, виробів з дерева, кераміки, шкіри, металу тощо). Також у рамках Карпатської школи відбулися урочисті святкові дружні вечірки та екскурсійні програми дивовижними місцями Верховинщини, Косівщини, Яремчанщини, знайомство з результатами проведення в Гуцульському краї операції «Першоцвіт-2019» та з освітнім проектом «Біо етика», який вперше започатковано Косівською райдержадміністрацією і Всеукраїнським благодійним фондом у 2018 році.
У рамках Карпатського форму відбулася й презентація результатів творчого дослідницького проекту «Конвергенція сонячного суспільства знань» (автори П. Д. Біленчук, Я. О. Береський, П. Д. Гавука, О. Л. Кобилянський, М. І. Малій, Р. В. Перелигіна).
Пропозиції і рекомендації Карпатської школи
1. Матеріально-технічне забезпечення освітньо-наукових заходів Карпатського краю. Як відзначали учасники форуму, в Карпатському краї є позитивні зміни, по-перше, у селі Верхній Ясенів, в урочищі Запідок, розпочато будівництво сучасного, європейського зразка, еколого-освітнього візит-центру Національного природного парку «Верховинський». Згідно з архітектурно-планувальними рішеннями тут будуть приміщення для відвідувачів, зали експозицій, конференц-зал, адміністративні, виробничі, відпочинкові та допоміжні приміщення. Також передбачено сучасні виставкові комплекси, макети з відео- та аудіосупроводом. Введення в експлуатацію цього еколого-освітнього візит-центру значно покращить рекреаційну інфраструктуру Карпатського краю та приверне увагу місцевого населення і відвідувачів регіону до збереження природних екосистем та розвитку туризму. По-друге, у Верховинському районі забезпечено організацію та проведення вже другого фестивалю «VIA-CARPATIA». По-третє, виготовлені та розповсюджуються інформаційні довідники про гуцульську культуру, кухню, звичаї і традиції. В-четвертих, за участю учнів загальноосвітніх шкіл Верховинського і Косівського районів проводяться змагання з туризму, краєзнавства, спортивного орієнтування, в школах діють туристичні гуртки, музеї краєзнавчо-ужиткового спрямування тощо.
2. Культура Карпатського краю. Особлива увага приділяється розвитку та збереженню народних традицій, звичаїв і обрядів Гуцульщини. Зокрема, проводяться традиційні святкові дійства «Гуцульська коляда», «Гуцульська миланка» та народні дійства «Полонинське літо», «Гуцульска ватра», «Міжнародні гуцульські фольклорно-етнографічні фестивалі».
3. Освіта Карпатського краю. Систематично в закладах вищої освіти проводяться конференції і наукові семінари з такої проблематики «Стратегічний поступ освіти в умовах сталого розвитку Карпатського регіону», «Досягнення цілей сталого розвитку-2030 у гірських регіонах країн Східної Європи: правові, еколого-рекреаційні, енергетичні, телекомунікаційні засади» тощо.
Джерело: Юридичний вісник України
