Connect with us

Події

Електронне кримінальне провадження: Пріоритетні напрями цивілізаційного розвитку та можливості імплементації в Україні

Дата публікації:

«Пошук нових технологічних рішень і форм культурної й творчої діяльності заслуговує постійного заохочення, оскільки на доповнення до духовного розвитку, як свідчить історія розвитку націй, винаходи й твори культури є основними джерелами соціального та економічного розвитку людства».
Арпад Богш

Петро БІЛЕНЧУК, професор
Національного авіаційного університету

Микола МАЛІЙ, директор правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ»

Нещодавно в Національній академії прокуратури України відбувся досить цікавий інноваційний круглий стіл «Електронне кримінальне провадження», організований з метою комплексного аналізу міжнародного досвіду електронного кримінального провадження в Європі та світі і перспектив розвитку та реальної можливості імплементації такої форми процесуального провадження в Україні.

Електронна цивілізація: пріоритети цивілізаційного розвитку

Вважаємо, що доктринальні засади правового, наукового і ресурсного забезпечення інноваційного розвитку електронної (цифрової) індустрії в третьому тисячолітті в Україні потребують термінової розробки стратегії, тактики і мистецтва та їх реалізації в освіті, науці і практиці. Це обумовлено тим, що світова спільнота на світанку ХХІ століття остаточно вступила в епоху нового інноваційного цивілізаційного розвитку «Індустрії 4.0», «Четвертої промислової революції» та «Суспільства знань» відповідно до зобов’язань реалізації міждержавною спільнотою сімнадцяти глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, схвалених ООН.

Інновації: світ і Україна

Відомо, що новітні ідеї, інновації, знання, наукові розробки сьогодні стали наріжним каменем, фундаментальною основою розбудови культури, освіти, науки, медицини, економіки провідних країн світу. Відповідно до Індексу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, оприлюдненого Міжнародною телекомунікаційною спілкою ще в 2014 р., до якого входять 162 держави світу, перші 10 місць посідають: Данія, Республіка Корея, Швеція, Ісландія, Велика Британія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Гонконг (Китай), Люксембург. До другої десятки увійшли, відповідно, такі розвинені країни як Японія, Австралія, Швеція, Сполучені Штати Америки, Монако, Сінгапур, Німеччина, Франція, Нова Зеландія, Андора.

Робот — звідки взялося це слово?

Для порівняння наведемо ще кілька цифр, які стосуються Східної Європи. Білорусь посідає 38 місце, Литва — 40, Чехія — 41, Польща — 44, Словаччина — 45, Молдова — 61, Україна — 73, Вірменія — 74. Очевидно, що 73-тє місце для України в світовому рейтингу є зовсім невисоким. Це свідчить, що українські реалії потребують інноваційного розвитку, а питання глобальної електронної комунікації в контексті сталого розвитку світу до 2030 року потребують спеціального наукового дослідження, зокрема, формування концептуальних засад правового статусу взаємовідносин людини і робота. При цьому зазначимо, що Микола Малій здійснив фоносемантичний аналіз слова «робот» і вважає, що замість нього доцільно використовувати слово «саббот», яке не є агресивним по відношенню до людини. Запропоноване ним для використання слово «саббот» — те, що працює сім днів на тиждень. Арамейське слово «саб» означає цифру 7 (сьомий день тижня, сім частин тіла) і «бот» походить від слова «робота». Використання слова «саббот» можливе по відношенню до «робота з електронним інтелектом» або «програми з електронним інтелектом». Це обумовлено тим, що робот (від чеськ. robota) — автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконувалися безпосередньо людиною. Для опису автоматичних пристроїв, дія яких не має зовнішньої схожості з діями людини, переважно використовується термін «автомат».

Прийнятий нині у всьому світі термін «робот» був запропонований чеським письменником Карелом Чапеком та його братом Йозефом і вперше використаний у 1921 в п’єсі К.Чапека «Р. У. Р.» (чеськ. R.U.R.; скорочення від чеськ. Rossumovi univerz ln roboti). Так він назвав в художньому творі механічні істоти, які зовні нагадували людей. Спочатку для означення такого типу технічних об’єктів було використане слово, похідне від латинського «labor» (робота), але потім Карел Чапек прислухався до поради свого брата Йозефа й зупинився на похідній від чеського «robota». Чеською мовою слово означало «важка робота», «каторжна робота». Очевидно, що в авторській редакції це цілком відповідало змістові п’єси, в якій роботи виконували замість людей усю найважчу або рутинну працю. Упродовж декількох наступних років п’єсу поставили в більшості великих міст світу. Карел Чапек здобув славу та нажив статки. А слово «робот» увійшло до словників багатьох мов. Дивно, що це слово ще сьогодні використовується для визначення сучасних розробок електронної індустрії нового тисячоліття. Але сто років тому брати Чапеки вкладали в зміст цього слова зовсім іншу сутність.

Основи розвитку сучасного суспільства

У зв’язку з цим постає справедливе запитання: чому мрії, думки, ідеї, інновації та «ноухау», які висвітлені в даному дослідженні, без перебільшення, визначають порядок денний стратегії розвитку людства в третьому тисячолітті?

Це обумовлено тим, що в цьому дослідженні порушено велику кількість надзвичайно актуальних питань, які стосуються не лише перспектив розвитку окремих країн та регіонів, але й зовсім нетрадиційних специфічних питань інноваційного розвитку освіти, науки, культури, медицини, економіки та інших сфер людського життя в третьому тисячолітті. Виходячи з означених пріоритетів, вважаємо, що «Індустрія інтелекту», «Індустрія знань» і «Глобальна інноваційна комунікація» — це той сучасний локомотив цивілізаційного розвитку, який визначає новітні напрями, стратегію, тактику і мистецтво розбудови світового порядку задля кращого майбутнього. У зв’язку з цим Б. Гаврилишин справедливо зазначає, що головна мета, яка пов’язана з вибором дороговказів майбутнього розвитку цивілізації, полягає в пошуку нової методології аналізу ефективності держав, у дослідженні досвіду різних суспільств із метою створити нову галузь, яку можна було б назвати «архітектура суспільних ладів» для того, щоб у майбутньому «дистилювати» досвід різних країн і сформувати для України тільки їй властивий лад (Гаврилишин Б. До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє. Київ: Пульсари, 2013. С. 4). Б. Гаврилишину це вдалося, оскільки запропонована ним методика аналізу суспільних ладів дозволяє порівнювати різні нації-держави й давати доволі точні прогнози їхнього подальшого розвитку. Більше того він достатньо чітко сформулював панорамне бачення минулого й окреслив чіткі орієнтири та перспективи становлення незалежної демократичної України. Ці прогнози знаного аналітика дуже важливі і є добрим підґрунтям для розбудови сучасного цифрового суспільства в Україні.

Розвиток електронного суспільства — три різні підходи

Виходячи з вищевикладеного головна мета нашого дослідження — це пошук методології формування новітніх знань і розробка стратегії адаптації сучасних знань, навиків і вмінь до вимог та потреб четвертої промислової революції. Відповідно в даному дослідженні сфокусовані три різні підходи до розвитку електронного суспільства — це світоглядно-філософський, інноваційно-комунікаційний і безпековий, які водночас доповнюють один одного. Перший — світоглядно-філософський, в якому висвітлюються концептуальні засади становлення й розвитку електронного суспільства. Другий — аналітичний (інноваційно-комунікаційний), який дає змогу оцінити сутнісні ознаки розробки і впровадження інноваційної комунікації в електронний простір. Даний підхід дозволяє осмислити реальні можливості «Індустрії 4.0» та сприяє розробці рекомендацій з метою підвищення ефективності її функціонування. Третій — безпековий. Він допомагає визначити ймовірність здійснення запропонованих змін та передбачити настання можливих викликів, загроз, ризиків та небезпек. А також пропонує конкретні механізми, процедури й засоби запобігання та протидії цим загрозам.

Концепція даного дослідження ґрунтується на трьох засадничих пріоритетах: інноваційний розвиток, кібербезпека і загроза глобальної економічної кризи. Розглянемо їх більш детально. Слід зазначити, що пріоритети розвитку людства в ХХІ столітті спробував висвітлити в своїх книгах «Четверта промислова революція» і «Формуючи четверту промислову революцію» доктор Клаус Шваб. Додамо, що концептуальні засади даних праць були предметом детального обговорення на щорічній зустрічі в Давосі на Світовому економічному форумі в 2017, 2018 і 2019 роках.

У своїх творах Клаус Шваб звертає увагу на такі важливі моменти. По-перше, технологічні зміни, які зараз відбуваються у світі, необхідно враховувати при розробці стратегії, тактики і мистецтва діяльності будь-якого суспільства, держави й загалом цивілізації. Ці всі наслідки технологічного процесу значимі для укладу життя, а тому їх потрібно вчасно системно осмислити не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. По-друге, масштабні лавиноподібні технологічні зміни, які реалізуються в межах, так званої, четвертої промислової революції, що задумані для покращення життя людства, як це не парадоксально, породжують і несуть у собі надзвичайно багато викликів, ризиків, загроз і небезпек. Серед найбільш значимих негативних побічних ефектів є такі: вони несуть неймовірну соціальну і майнову нерівність, витіснення машинами-роботами та електронним інтелектом робочої сили з усталених місць постійної праці людини, великим ризиком формування глобальних і регіональних конфліктів (транскордонних, транснаціональних, трансконтинентальних, планетарних), виникненням тотальної конкурентної боротьби за технологічну першість, як серед успішних, так і відстаючих країн за виживання на ринку праці, подальшим розквітом корупції й міжнародної організованої злочинності (кібертероризму, кібератак, кіберзлочинності, ядерної злочинності, біологічної і хімічної злочинності), посиленням конфронтації між країнами за світове господарювання, удосконаленням соціально-комунікаційних, інформаційних і реальних кібервійн тощо.

По-третє, в даний час світ переживає глибоку духовну, соціальну й економічну кризу, оскільки прорив розквіту технологічного прогресу не завжди відповідає мріям людини і не задовольняє потреби соціуму за параметрами духовності, чесності, справедливості, інноваційності, екологічності, економічності, інклюзивності (за рівнем освіти, науки, культури, медицини, надання послуг, доходу, віку, статті, національності) тощо.

По-четверте, для того, щоб людство змогло правильно сприймати цивілізаційний технологічний прорив і вірило, що всі ці дії змінюють життя людей на краще, то очевидно, що настав час терміново приступати до формування концепції й розробки доктринальних засад пріоритетного розвитку цивілізації в третьому тисячолітті, а значить, треба закладати підвалини, які усуватимуть неймовірно велику кількість побічних негативних ефектів, перепон, викликів, загроз, ризиків і небезпек.

Щодо практичної реалізації даного завдання

Для практичної реалізації цього завдання необхідно одночасно і чітко відповісти на такі питання. По-перше, чому це потрібно робити на геополітичному, загальносвітовому, а також на регіональному рівнях? Очевидно, що це повинна бути чітко сформульована доктрина побудови фундаментальної стратегії розвитку цивілізації в третьому тисячолітті. По-друге, як це необхідно зробити? Які засоби, методи і технології варто використовувати для реалізації означеної мети? На наш погляд, потрібно розробити тактику здійснюваних дій як на планетарному, так і на регіональному рівнях.

І на кінець, що отримає людство в результаті реалізації означеної мрії? Вважаємо, що основне завдання — це змінити життя людства на краще. Таким чином, кінцевою метою є мистецтво отримання якісного результату. Тому доцільно зробити так, щоб у світі не було голоду, хвороб і війн. Очевидно, що запропонований у даній праці такий сценарій (алгоритм дій) уже сьогодні має реальні перспективи для втілення в життя.

Це обумовлено тим, що інноваційний комунікативний прорив у світі вводить багато новітніх електронних технологічних нововведень, які докорінно мають змінити якість надання послуг в галузі освіти, науки, економіки, охорони здоров’я, державного управління, підприємництва і загалом створить реальні умови для гарантування безпеки людини, суспільства, держави, цивілізації від різного роду кризових, явищ, загроз, ризиків і небезпек (голоду, хвороб і війн).

Водночас технологічний прорив вимагає залучення для реалізації новітніх ідей, інновацій, «ноу-хау» великої кількості інноваційних ресурсів, особливо людських. Невипадково, що на Світовому економічному форумі, який відбувся в Давосі, прозвучало занепокоєння, пов’язане воно з тим, що на сьогодні тільки в США є 500 тисяч вакансій для ІТ-спеціалістів, а у ЄС — 600 тисяч (Шавалюк Л. Давос, Глобальний контекст. Про головні ідеї щорічної зустрічі світового економічного форуму / Л. Шавалюк // Український тиждень, 2018. №5 (533). С. 8.). Це значить, що в сучасному цивілізаційному комунікаційному цифровому світі бракує значної кількості високоосвічених ІТ-спеціалістів. Але тут мова йде про розвинені держави світу. Для країн, які лише на шляху розвитку, ця проблема є ще гострішою. А нерівність буде тільки посилюватись.

Очевидно, що ці питання зобов’язують нас аналізувати ескіз майбутнього людства як цілком реальний, хоча й не обов’язково райдужний. Відомо, що на допомогу нам уже зараз приходять різноманітні пристрої з електронним інтелектом, які успішно вирішують ряд наших завдань. «І тут постає справедливе запитання, як здійснити осучаснення нерівності, яка існує сьогодні в світі?» Тому не випадково застерігає нас Л. Шавалюк про те, що такий стан справ у світі «породжує величезну нерівність, бо ті, хто «на ти» з технологіями, мають зовсім інші перспективи, рівень доходів і соціальний статус, ніж ті, хто далекий від усіляких «комп’ютерних штучок». Це обумовлено також і тим, що «технології суттєво підвищують продуктивність праці», завдяки цьому їх адепти можуть виконувати ту ж саму роботу з меншою кількістю зайнятих, а технологічні гіганти отримують космічні прибутки, які не мають куди дівати. Наслідок — купка людей заробляє мільярди, а решта жорстко конкурує за копійки, що призводить до зростання соціального напруження на осях високий-низький дохід та наявність-відсутність роботи» (Харарі Ю.Н. Homo Deus. За лаштунками майбутнього / Ювал Ной Харарі; пер. з англ. О. Дем’янчука. Київ: Форс Україна, 2018. С. 487—488.).

Тому очевидно, що сьогодні є нагальна потреба в подальшому поглибленні досліджень міжнародної та регіональної юрисдикції, щодо засадничих положень соціально-комунікаційного права, інформаційного права, ІТ-права, ІТ-економіки, ІТ-інтелектуального права, ІТ-безпеки, кіберкриміналістики з метою підсилення ефективності запобігання і протидії протиправним діям (кібертероризму, кібершахрайству, кіберзлочинності) у сфері інформаційних технологій. Очевидно, що злочини міждержавного характеру, до яких відносяться діяння, що «посягають на інтереси декількох держав, які вчиняються особами (групами осіб) не у зв’язку з політикою будь-якої держави», а всупереч законодавству і правопорядку своєї держави заради досягнення власних протиправних цілей, також представляють міжнародну суспільну загрозу.

Аналіз основних міждержавних документів правового регулювання використання інформаційних технологій дозволяє зробити висновок про те, що для ефективної діяльності з метою запобігання і розслідування міждержавних (транскордонних, трансконтинентальних, транснаціональних) комп’ютерних злочинів необхідно:

  • здійснити уніфікацію кримінального й кримінально- процесуального законодавств кожної держави за вчинення комп’ютерних злочинів;
  • усунути норми «подвійного права»;
  • удосконалити протокол офіційної правової допомоги для ефективного розслідування злочинів і вирішення проблеми оперативного отримання з-за кордону вилучених і збережених на час надання правової допомоги носіїв комп’ютерної інформації в документованому вигляді для використання як доказу;
  • передбачити канал зв’язку для забезпечення обслуговування невідкладних запитів у будь-який проміжок часу в усіх часових поясах з метою удосконалення системи слідчих й оперативно-розшукових заходів, які стосуються інтересів декількох держав;
  • запровадити системи ідентифікації для сприяння пошуку комп’ютерного злочинця за декілька секунд з метою отримання незаперечних доказів його злочинної діяльності;
  • забезпечити обмін адресами операторів мережі/постачальників послуг мережі;
  • укласти між державами відповідні угоди про надання правової допомоги при вчиненні злочинів у галузі інформаційних технологій.

Таким чином, здійснений у даному дослідженні аналіз основних міжнародних документів, які забезпечують правове регулювання використання інформаційних технологій дає підстави зробити висновок, що кінцевою метою кожного комп’ютерного злочину є отримання інформації, яка зберігається, передається, обробляється на комп’ютері в будь-якому вигляді (закодована або ні) та вміщує дані про сфери людської діяльності, а також запропоновані шляхи для ефективної діяльності по розслідуванню транскордонних, трансконтинентальних, транснаціональних, планетарних комп’ютерних злочинів.

ІТ-електронне право, ІТ-електронне правосуддя, ІТелектронне судочинство

Учасник форуму М. І. Малій звернув увагу на те, що упродовж останніх десятиліть не лише в світі, але і в Україні, зокрема, у Львові, Дніпрі, Вінниці, Києві та інших містах нашої країни, швидкими темпами розвивається ІТ-індустрія, ІТ-бізнес, ІТ-право, ІТ-безпека, ІТ – кримінологія, ІТ-криміналістика, ІТ-експертологія, ІТ-судочинство.

В зв’язку з цим інший науковець — Т. В. Бачинський — справедливо стверджує, що «упродовж останніх років в Україні, особливо у Львові, шаленими темпами розвивається програмний бізнес, а спеціалісти у сфері програмування отримують заробітні плати, які для більшості населення видаються фантастичними. Справді, будьмо відвертими, при місячній заробітній платі у 2—3 тисячі грн доходи в декілька тисяч доларів видаються вінцем мрій. Тим не менше, чомусь не всі абітурієнти поспішають опанувати таку високооплачувану професію, чимало студентів надалі вибирають юридичні та економічні спеціальності. Розвиток мережі інтернет, сучасних інформаційних, програмних та хардвердних продуктів призводить і до того, що юридичне регулювання не завжди встигає за реальними відносинами, але інколи це може бути на руку прогресивному юристові, який скористається цим під час складання договору чи в інших правових ситуаціях». (Основи ІТ-права: навч. посіб./Т. В. Бачинський, Р. І. Радейко, О. І. Харитонова та ін.; за заг. ред. Т. В. Бачинського. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2019. С. 4).

Розробляючи стратегію цивілізаційного розвитку американський вчений Мічіо Кайку провів особисте спостереження за науковою революцією шляхом опитування понад 300 найвидатніших науковців світу, що, на його думку, дає можливість точно спрогнозувати майбутнє (Кайку М. Фізика майбутнього/перекл. з англ. Анжели Кам’янець. Львів: Літопис, 2013. 432 с.)

Проаналізувавши результати цих досліджень український вчений Т. В. Бачинський вважає, що найближчим часом (до 2030 р.) наш світ заполонять: інтернет-окуляри та контактні лінзи (де зображення передаватиметься відразу на кришталик ока), що деякою мірою замінять мобільні телефони та персональні комп’ютери; органічні світлодіоди дадуть можливість створювати гнучкі екрани, які найближчими роками замінять шпалери на наших стінах — такі собі настінні шпалери-екрани, прозорі вікна-екрани; покращаться віртуальні світи (ігри), що на основі тактильних пристроїв зможуть імітувати відчуття дотику; чіпи здешевіють настільки, що розумним буде одяг, все навколо нас. Це лише мала частка розвитку комп’ютерних технологій у найближчі декілька років, деякі з яких можемо відчути вже зараз. Мічіо Кайку вважає, що десь до 2020 р. цей швидкий прогрес зупиниться, оскільки транзистори, з яких складаються чіпи, досягнуть своїх найменших величин (розміром у декілька атомів).

Вищенаведене свідчить про те, як зазначає Т. В. Бачинський, що юристові чи економістові неможливо залишатися осторонь бурхливих процесів інформатизації та розвитку чи занепаду комп’ютеризації. Як зараз чимало юристів-практиків глузують із старшого покоління адвокатів, що ще досі не опанували елементарних текстових редакторів (Word Microsoft Office), так само виглядатиме юрист, який не розбиратиметься в медіа-праві, законах та юридичних тонкощах і правилах ігрових світів, юридичних нюансах роботи онлайн-магазинів та ІТ-праві загалом (Основи ІТ-права: навч. посіб./Т. В. Бачинський, Р. І. Радейко, О. І. Харитонова та ін.; за заг. ред. Т. В. Бачинського. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2019. С. 4).

Таким чином, викладене вище свідчить, що узагальнені нами результати фундаментальних досліджень в галузі ІТ-індустрії електронної глобальної комунікації є надійним підгрунтям не лише для розвитку ІТ-права, ІТ-безпеки, ІТ-криміналістики, але й безпосередньо закладає міцний фундамент, надійну базу для формування нової галузі знань: ІТ-правосуддя, ІТ-судочинства, ІТ-кримінального провадження (електронного кримінального провадження).

(Далі буде…)

Джерело: Юридичний вісник України

Події

Освітні традиції, перевірені часом. До ювілею Донецького держуніверситету внутрішніх справ

Опубліковано

on

У Донецькому державному університеті внутрішніх справ з нагоди 60-річчя закладу вищої освіти відбулася міжнародна науко-практична конференція «ДонДУВС: освітні традиції, перевірені часом».

Конференція розпочалася з вітального слова ректора Сергія Вітвіцького, який у своїй промові зосередив увагу присутніх на шляху становлення закладу освіти від середньої школи міліції до сьогодення, значенні діяльності різних поколінь колективу та визначив подальші пріоритетні напрями розвитку закладу вищої освіти.

Привітав колектив університету та учасників конференції директор Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України, полковник поліції Геннадій Доскевич, який оголосив Наказ МВС України від 12.04.2021 року № 260 про зміну статусу закладу та його назви на Донецький державний університет внутрішніх справ.

Також колектив з ювілеєм привітали: Оцільниця Головного управління вищої освіти і освіти дорослих Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, доцент Світлана Кретович, заступник Маріупольського міського голови Аркадій Мєшков, голова Маріупольської районної ради Степан Махсма, начальник Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, доктор юридичних наук, доцент, генерал поліції третього рангу Микола Семенишин, а також перший віце-президент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрНУ, доктор юридичних наук, професор, Володимир Журавель, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, доктор юридичних наук, професор Євген Петров, Митрополит Донецький і Маріупольський Сергій та інші.

Колектив університету також привітали міжнародні партнери, серед яких голова Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Антті Хартікайнен, головний радник Консультативної місії Європейського Союзу в Україні з питань прокуратури Йоуні Лехтімакі, директор Європейської організації публічного права Спірідон Флогаїтіс (Греція), викладачка спеціалізованого інституту підготовки школи поліції в м. Катовіце (Польща) Олександра Кукула, старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу USAID «Економічна підтримка східної України» Сніжана Леу-Севериненко, проректор Університету Миколаса Ромеріса (Литва) Саулюс Спурга, професор Університету Миколаса Ромеріса (Литва), представник ГО «Донбаські ворота» Альвідас Медалінскас.

На тривалому шляху розвитку наш університет здобув чимало друзів та партнерів, які розділяють його свято й долучилися до конференції. Всього до організаційного комітету наукового заходу надійшло понад 160 заявок від представників вищих державних органів України: Конституційного суду, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства освіти і науки; провідних закладів вищої освіти та наукових установ; органів місцевого самоврядування; зарубіжних партнерів; представників практичних підрозділів правоохоронних органів, громадських організацій. Серед учасників конференції були 36 докторів наук, 23 професори, 69 кандидатів наук та докторів філософії, 10 представників іноземних установ та міжнародних організацій.

Досягнуті вже результати освітньої та наукової діяльності та надання інституту статусу університету послугують надійним підґрунтям для підкорення наступних вершин та побудови нових найамбіційніших планів колективу.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Підтримання громадського порядку в суді

Опубліковано

on

Двадцять восьмого квітня Національна школа суддів України у співпраці зі Службою судової охорони та Державною судовою адміністрацією України провела для співробітників Територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області онлайн–круглий стіл «Функціонування Служби судової охорони в системі правосуддя України».

Роботу онлайнового круглого столу розпочали проректор Володимир Мазурок, голова Івано–Франківського міського суду Тарас Антоняк, начальник Територіального управління Служби судової охорони в Івано— Франківській області Андрій Маланій та директорка Львівського регіонального відділення Оксана Польна. Так, Володимир Мазурок у вступній презентації наголосив на важливості взаємодії органів та установ системи правосуддя зі Службою судової охорони. Проректор НШСУ, зокрема, звернув увагу на те, що відповідно до Стратегії розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки Національна школа суддів України проводить підготовку співробітників зазначеної служби відповідно до їхніх потреб. Для цього розробляються нові тренінги, які проводять досвідчені викладачі — судді, працівники апаратів судів, територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, представники громадських організацій та центрального органу управління служби.

Онлайн–круглий стіл провели судді Максим Ходаківський, Дмитро Кратко, Тарас Антоняк, Роман Хоростіль, начальниця Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано–Франківській області Оксана Рибак, заступник начальника відділу Національної школи суддів України Андрій Маслюк, співробітники Територіального управління Служби судової охорони в Івано–Франківській області Роман Шеленко, Едуард Янковецький і керівник апарату Івано–Франківського міського суду Володимир Оліяр. Учасники круглого столу обговорили питання значимості обізнаності співробітників Служби судової охорони із судовою системою; незалежності суддів і доступу до правосуддя, організації взаємодії між судами, органами та установами системи правосуддя, зокрема, Державною судовою адміністрацією та Службою судової охорони. Під час навчання відбувалися дискусії щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів і членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, учасників процесу; реалізації прав та обов’язків учасниками судового процесу з підтримання громадського порядку в суді; практичних заходів для запобігання проявів неповаги до суду та їх припинення. Психологічні аспекти взаємодії суду та Служби судової охорони; виконання Службою судової охорони повноважень, визначених законом; охорона приміщень суду, органів та установ системи правосуддя; практичний досвід взаємодії суду та Служби судової охорони стали важливими питаннями для вивчення учасниками заняття.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Круглий стіл «Підтримка МСБ в період коронакризи: плюси та мінуси від влади»

Опубліковано

on

Національна платформа МСБ запрошує на круглий стіл «Підтримка МСБ в період коронакризи: плюси та мінуси від влади» (онлайн).

Дата: 12 травня 2021 р.

Час: 11:00 – 12:30.

Організатор: Національна платформа малого та середнього бізнесу

Вже рік Україна знаходиться в ситуації турбулентності, яка сталася через розповсюдження захворюваності на Covid-19. Учасники круглого столу обговорять позитивні і негативні дії та рішення влади під час коронакризи та їх наслідки.

Регламент: доповіді – 5-7 хв., виступи при обговоренні – до 2 хв. (можна записатися попередньо або під час круглого столу).

Запрошені: учасники Нацплатформи МСБ, експерти, представники міжнародних організацій, представники законодавчої та виконавчої влади.

Заплановані теми панелей круглого столу:

  • Підтримка МСБ під час карантину та після його завершення: державний та місцеві рівні
  • Аналіз законопроектів 2020-21 щодо впливу на МСБ: плюси та мінуси
  • Перегляд регуляторного середовища в сфері діяльності МСБ (дерегуляційні заходи)
  • Проблеми громадського представництва МСБ у діалозі з владою. Адвокація

Кількість учасників обмежена.

Просимо зареєструватися на круглий стіл за посиланням

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram