Конвергенція квантового майбутнього: правове, освітнє, наукове і ресурсне забезпечення

Петро Біленчук, професор Київського університету права НАН України

У Києві пройшла науково-практична конференція, присвячена розгляду актуальних питань історії та теорії глобальної електронної комунікації, методології і процедур соціальної інженерної мережевої діяльності та концептуальних засад стратегії кібербезпеки. Організували такий потужний форум на тему «Конвергенція квантового майбутнього: електронна трансформація в епоху четвертої промислової революції» Київський університет права НАН України, ДНДЕКЦ МВС України, Інтелектуальний форум «Єдина Європа», Центр криміналістичних і мистецтвознавчих досліджень, Музей електронного інтелекту, комп’ютерних технологій і криміналістичної техніки імені В. М. Глушкова, Юридична компанія «АЮР-КОНСАЛТИНГ», Консалтингова організація «Cyber Consulting», Академія експертних технологій «Expert & Technology», Часопис Київського університету права, журнал «Бізнес і Безпека» та редакція газети «Юридичний вісник України».

Соціально-комунікаційні пріоритети цивілізаційного розвитку

Як і було заплановано, обговорювалися питання стратегії розвитку України в умовах геополітичних викликів епохи цифрової комунікації; ролі стратегічних комунікацій у забезпеченні національної безпеки в умовах розвитку інформаційної сфери; пріоритетні напрями запобігання і протидії кіберзлочинності та кібертероризму в ХХІ столітті, а також питання кібербезпеки, електронних сервісів в державі та особливості транскордонної взаємодії та сутності транскордонної взаємодії в транспортному сполученні з використанням електронних довірчих послуг. Представники органів державної влади та громадських організацій, навчальних і наукових установ, студентська молодь обмінялися ідеями, роздумами, пропозиціями й рекомендаціями про те, які заходи, засоби і технології доцільно використовувати для дієвої й ефективної побудови та реалізації стратегії запобігання і протидії кібервикликам, кібератакам, кібертероризму й кіберзлочинності в сучасному цифровому Е-суспільстві.

У рамках науково-практичної конференції свої позиції з цих питань озвучили представники урядових структур та громадських організацій, підприємницьких установ, викладачі, науковці, аспіранти та студенти університету.

Зазначимо, що це вже сьома науково-практична конференція в такому форматі, яка відбулася в цьому році в КУП НА України. У 2019-му планується продовжувати розвиток освітньої, наукової і праксеологічної університетської діяльності в цьому напрямку.

У наукових доповідях порушувалися актуальні питання сучасного розвитку ІТ-індустрії, ІТ-права, ІТ-економіки, ІТ-інтелектуальної власності, ІТ-безпеки в умовах глобальної комунікації початку ХХІ століття як визначального фактору сучасного світового розвитку. Зокрема, ішлося про особли- вості революційних змін у галузі новітніх Grid і Blockchain технологій, стрімкої диджиталізації, розвитку мережі інтернет, глобальної блогосфери, соціальних медіа, мобільної телефонії, цифрової глобальної комунікації у таких сферах життєдіяльності людства, як культура, транспортні мережеві комунікації, он-лайн освіта, економіка, політика, електронні довірчі послуги та кібербезпека.

Основні концепти квантового майбутнього

Розвиток глобальної електронної соціальної комунікації — це головна умова формування відносно нової галузі знань і сфери практичної діяльності. Очевидно, що сучасний розвиток соціальної мережевої інженерії, яка є «нервовою системою» глобальної електронної комунікації істотно вплинуло на стан трансформаційних інноваційних процесів, які сьогодні відбуваються у світі. Звісно, що розмова про квантове майбутнє нині була б неможливою без виникнення й розповсюдження інтернету та розробки нової технології-Grid і Blockchain. Напевне, Біл Гейтс був правий, заявляючи, що глобальне інтернет-середовище розвивається «зі швидкістю думки», даруючи всім учасникам інтернет-спільноти новітні реалії й можливості спілкування. Фактично численність інтернет-користувачів у світовій спільноті зростає за експонентною. Сьогодні вже впевнено можна стверджувати, що людство загалом реально дедалі все більше й більше занурюється в інформаційно-комунікаційні глибини цивілізаційного розвитку.

У зв’язку з цим, як справедливо вказувала Наталія Ахтирська, лише за перше десятиліття ХХІ століття кількість користувачів інтернету зросла від 350 мільйонів до понад 2 мільярдів. Швидкими темпами змінюються й характеристики комунікаційно-мережевих приладів, їх швидкість та потужність. Закон Мура, емпіричне правило галузі технологій, стверджує, що чіпи процесора — маленькі монтажні плати, що утворюють кістяк будь-якого обчислювального пристрою — стають удвічі швидшими кожних вісімнадцять місяців. А це означає, що в 2025 році комп’ютер працюватиме в 64 рази швидше ніж в 2013 р. Водночас залучення значної кількості людей до світової мережі сприятиме також збільшенню способів вчинення протиправних дій у сфері фінансів, ядерної та інформаційної безпеки, банківської безпеки підприємницької діяльності інтелектуальної власності тощо.

Це підтверджує й Ольга Зернецька, яка стверджує, що інтернет сьогодні є конденсованим вираженням глобального полікультурного соціуму в добу глобальної комунікації, яка продукує і транслює нові або оновлені смисли надшвидкими темпами. Наразі в інтернет-середовищі постійно виникають нові явища, з’являються нові матеріальні й духовні предмети, які потребують вивчення і найменування для означення їхньої суті. Отже, нові смисли, породжені інтернет-середовищем, набувають такої потужної філософської глибини, що можуть суттєво впливати на процеси, які розгортаються за межами кіберпростору. А це значить, що кіберпростір, кіберправо, кіберекономіка, кібербезпека, кіберкриміналістика стають нині пріоритетними об’єктами освітнього, наукового і практичного осмислення.

Очевидно, що розвиток глобальної соціальної електронно-мережевої комунікації в інтернет-середовищі є позитивним підтвердженням того, що була прийнята країнами «Великої вісімки» в Окінаві у 2000 році Хартія глобального інформаційного суспільства (Окінавська хартія). У нашій державі теж визначені основні стратегічні пріоритети побудови електронного суспільства, які юридично закріплені в Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», яким, зокрема, передбачається вдосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів інформаційних відносин, виробництва, використання, поширення та зберігання електронної інформаційної продукції, захисту прав на інтелектуальну власність, посилення юридичної відповідальності за порушення порядку доступу до електронних інформаційних ресурсів всіх форм власності, за навмисне поширення комп’ютерних вірусів тощо. В зв’язку зі створенням нових інноваційних продуктів та розширення електронних послуг, що надаються, в Україні, виникла необхідність прийняття сучасних правових норм, які б регулювали ці суспільні відносини. З цією метою були прийняті Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року та Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2017 року.

У даних вітчизняних і міжнародних правових документах чітко вказується, що розвиток мережні інтернет та інформаційних Grid і Blockchain технологій свідчить про високий рівень інтелектуального потенціалу людини, суспільства, держави, цивілізації, а також прагнення до удосконалення правового регулювання суспільних відносин, поліпшення використання наукових досліджень у повсякденному житті для спілкування, обміну думками, ідеями, інноваціями, поглядами, творчим та інтелектуальним надбанням в освітній, науковій і праксеологічній діяльності. Водночас, як стверджує Джаред Коен, засновник і директор наукового центру Google Ideas, інтернет є невловимим і таким, що без зупину змінюється, щосекунди стає все більшим і складнішим. Це джерело колосального добра й страхітливого зла. Інтернет — це найграндіозніший в історії унікальний експеримент, де корениться анархія і безпорядок. Ця нова здатність вільного самовияву та безперешкодного руху інформації створила багатий віртуальний ландшафт. Брак всебічного надійного й ефективного контролю призводить до інтернет-тероризму, інтернет-злочинності, інтернет-шахрайства, залякування й переслідування, створюються сайти груп ненависті та форуми, де спілкуються терористи. І це тільки початок.

Кіберзлочинність і кібертероризм — сучасні загрози цивілізації

Очевидно, що перед світовою цивілізацією стають нові можливості й одночасно нові виклики, загрози і небезпеки, які потребують негайного вирішення. Судова статистика свідчить, що кількість злочинів використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, у тому числі тяжких, середньої тяжкості, невеликої тяжкості в Україні постійно зростає. Якщо в 2016 році в країні було зареєстровано 865 таких злочинів, то вже в 2017-му — понад 3 000 кримінальних правопорушень. Судова статистика свідчить, що тенденції вчинення злочинів в Україні і світі в 2018 році з використанням інформаційних технологій вражаючі, оскільки їх кількість стрімко зростає. Більше того, багато кримінальних розслідувань органами судочинства України були зупинені у зв’язку з необхідністю виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва. А це значить, що такі злочини будуть розслідуватися роками.

Основні напрями удосконалення соціально-мережевої комунікації

Очевидно, що наявні в органах правосуддя дані не повною мірою відображають реальний стан рівня злочинності в сфері інформаційних технологій в Україні. З огляду на це, як справедливо зазначає згадана вже Наталія Ахтирська, потребують суттєвих змін закони й відомчі нормативно-правові акти, що регулюють юридичну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень із використанням комп’ютерних засобів, удосконалення процесуального законодавства щодо збору доказів, розширення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, а також підготовку кадрів для розслідування кіберзлочинів. Адже відомо, що в Україні спеціальна підготовка кадрів для органів правосуддя, адвокатури і кіберполіції не здійснюється. Прокурори, судді, кіберполіцейські й адвокати не володіють достатніми правовими й технічними знаннями в цій галузі цивілізаційного розвитку, яка так швидко розвивається.

В Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом визначено, що боротьба з кіберзлочинністю є елементом безпекової політики, задля чого на загальнодержавному рівні доцільно вжити низку законодавчих, організаційних, кадрових, освітніх, правових та ресурсних заходів. Актуальність вказаних питань знайшла своє відображення в Стратегії національно безпеки України (2015 р.), відповідно до якої, зокрема, необхідно підвищити спроможність правоохоронних органів щодо розслідування кіберзлочинів; створити систему підготовки кадрів у сфері кібербезпеки; здійснювати міжнародне співробітництво в сфері забезпечення кібербезпеки.

Як вважає генеральний директор Tesla Ілон Маск, розвиток технологій у галузі штучного інтелекту представляє «найбільший ризик для людської цивілізації». На його переконання, уряди повинні «швидко й рішуче втрутитися» в сферу розвитку штучного інтелекту, встановивши для цих досліджень жорсткіші рамки. На його думку, штучний інтелект є набагато фундаментальнішим ризиком для людства, ніж дорожні аварії, авіакатастрофи, погані ліки чи неякісна їжа.

Підґрунтям таких прогностичних сподівань слугують перспективи застосування ІТ у різних сферах людського буття. Так, за прогнозом технічного директора Google, технологічного футуриста Рея Курцвейла у 2044 р. небіологічний інтелект стане в мільярди разів розумнішим ніж біологічний; у 2045 р. настане технологічна сингулярність і Земля обернеться на величезний комп’ютер; у 2099 р. — технологічна сингулярність пошириться на увесь Всесвіт.

Звідси випливає, що ІТ-простір та ІТ-сфера не є самодостатніми, досконалими й безпечними явищами та процесами, а тому потребують негайного юридичного, освітнього, наукового і праксеологічного ресурсного забезпечення як на загально- державному, так і на недержавному (громадському) напрямах. Особливої уваги сьогодні потребують питання, пов’язані з розвитком грід- і блокчейн технологій, введенням в обіг криптовалюти, перспектив ефективного використання Всесвітньої павутини-інтернету, соціальних мереж, комп’ютерних ігор, введенням процедури біометричних паспортів (ID-карток), створенням нових інноваційних стартапів, формуванням банків віртуальної власності, перспектив подальшого розвитку електронної комерції, обов’язкового гарантування конституційного права людини на інформацію й забезпечення надійної інформаційної безпеки та реальних механізмів відшкодування завданої шкоди у ІТ-сфері.

Тому ці всі проблемні питання цивілізаційного розвитку в ІТ-просторі й стали предметом плідної дискусії на даній конференції. Представники державних та консалтингових установ, зокрема, С. Белов, І. Духота, Л. Шарай, Н. Кісіль, М. Малій, О. Урденко, С. Ковальчук, Л. Олексюк, Т. Обіход, С. Ворона, О. Кравчук, В. Хоменко, О. Воєводін, Д. Прокопенко та інші, всебічно проаналізували стан і тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та світі й надали конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, розширення організаційно-технічного й ресурсного забезпечення освітньої та наукової діяльності в епоху формування четвертої промислової революції, Індустрії 4.0 та розвитку суспільства знань.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути