Події
Ментальне здоров’я як складова національної стійкості
В умовах війни, яка триває в Україні, питання ментального здоров’я набуває не лише гуманітарного, а й стратегічного виміру. Психологічна стійкість населення, ефективність громадських і волонтерських ініціатив, соціальна згуртованість – усе це напряму пов’язане з національною безпекою та здатністю суспільства протистояти деструктивним викликам. Саме в такому контексті слід розглядати діяльність Громадської організації «Жінки за зміни», яка системно працює над розробкою та впровадженням міжсекторальних рішень у сфері ментального здоров’я.
Читайте також: Прицільна медична евакуація поранених під час війни
А нещодавно «Жінки за зміни» ініціювали та провели експертну зустріч у столиці на тему: «Громадянське суспільство і ментальне здоров’я: інструменти боротьби з депресією в умовах війни», яка відбулася в приміщенні Київської міської державної адміністрації. У ній взяли участь понад 50 фахівців із громадського сектору, депутатки Київської міської Ради, психологи, медики, освітяни, правозахисники та волонтери. Такий міжгалузевий склад учасників дозволив забезпечити глибокий і багатоаспектний аналіз ситуації, а також розробити конкретні кроки для подальшої взаємодії.
Учасники зустрічі, зокрема, обговорили ключові виклики, з якими стикається українське суспільство в сфері ментального здоров’я, а також окреслили шляхи їх подолання через консолідацію зусиль громадянського суспільства, державних і недержавних інституцій. Серед ключових питань – розбудова психологічної стійкості населення, масштабування ефективних практик психосоціальної підтримки, запобігання професійному вигоранню серед фахівців, які надають допомогу, включаючи працівників освітніх, медичних, соціальних установ, волонтерів, військових психологів. Дискусія охоплювала як індивідуальний, так і колективний рівень психічного благополуччя, підкреслюючи роль середовищної підтримки, доступу до якісних послуг з ментального здоров’я, а також важливість впровадження профілактичних і реабілітаційних програм у громадах.
Учасники зустрічі акцентували на необхідності системного підходу до інтеграції питань ментального здоров’я в стратегічне планування всіх рівнів публічного управління – від місцевих програм розвитку до національних політик у сфері безпеки, охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та прав людини. Такий підхід передбачає міждисциплінарну взаємодію, наукове обґрунтування рішень, прозоре управління та залучення громадянського суспільства до процесу прийняття рішень.
Психічне здоров’я українців сьогодні має розглядатися не лише як індивідуальний ресурс, а загалом як системоутворюючий чинник національної стійкості, що напряму впливає на рівень соціальної згуртованості, довіри до інституцій, готовності громад до кризових ситуацій і здатності країни ефективно реагувати на виклики війни та повоєнної відбудови. Відтак забезпечення ментального добробуту населення повинно стати невід’ємною складовою державних політик, включаючи нормативне врегулювання, фінансування, кадрове забезпечення та моніторинг ефективності реалізованих заходів.
Учасники зустрічі акцентували увагу на необхідності системного підходу до інтеграції питань ментального здоров’я в стратегічне планування всіх рівнів публічного управління. Йдеться про те, що турбота про психічне здоров’я населення не повинна розглядатися як виключна сфера медичних послуг чи соціальної підтримки. Навпаки — вона має стати наскрізною темою, інтегрованою у формування політик і рішень у таких ключових сферах, як безпека, охорона здоров’я, освіта, соціальний захист, правосуддя, права людини, молодіжна політика, культура та місцевий розвиток.
Читайте також: Ризики для здоров’я населення узагальнюватимуть на платформі громадського здоров’я
На локальному рівні це означає включення компонентів психосоціальної підтримки у програми розвитку територіальних громад, шкільні та позашкільні освітні ініціативи, міські стратегії безпеки та кризового реагування. На національному рівні — врахування потреб ментального добробуту в державних програмах реформування систем охорони здоров’я, освітньої реформи, демографічної політики та комплексної повоєнної відбудови країни.
Такий підхід вимагає міждисциплінарної взаємодії, коли над формуванням рішень співпрацюють фахівці з психічного здоров’я, юристи, соціальні працівники, освітяни, управлінці, представники сектору безпеки та науковці. Важливим є й наукове обґрунтування рішень, яке базується на доказових даних, найкращих міжнародних практиках та оцінці ефективності вже реалізованих заходів. Ключовими засадами такого підходу мають бути прозоре управління, що передбачає відкритість процесів планування та бюджетування, а також інклюзивність, тобто активне залучення громадянського суспільства до розробки та реалізації політик — через консультації, експертні ради, партнерські платформи. Це не лише підвищує ефективність прийнятих рішень, а й сприяє відновленню довіри між суспільством і державними інституціями, що особливо важливо в умовах кризи, війни та повоєнного відновлення.
Психічне здоров’я сьогодні має розглядатися не лише як індивідуальний ресурс, а як системоутворюючий чинник національної стійкості, що напряму впливає на рівень соціальної згуртованості, довіри до інституцій, готовності громад до кризових ситуацій і здатності країни ефективно реагувати на виклики війни та повоєнної відбудови. Відтак, забезпечення ментального добробуту населення повинно стати невід’ємною складовою державних політик, включаючи нормативне врегулювання, фінансування, кадрове забезпечення та моніторинг ефективності реалізованих заходів.
Результатом зустрічі та дискусії стало досягнення низки важливих домовленостей:
1. Сформовано дорожню карту міжгалузевої взаємодії у сфері ментального здоров’я. У результаті дискусій та експертних обговорень учасники заходу дійшли згоди щодо необхідності створення стратегічного документу – дорожньої карти міжгалузевої взаємодії, що окреслює комплексний підхід до забезпечення ментального здоров’я населення в умовах війни та відновлення. Цей документ визначає пріоритетні напрями співпраці між державними органами влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, професійними об’єднаннями фахівців у галузі психічного здоров’я, закладами охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, а також міжнародними партнерами та донорами.
Дорожня карта включає такі ключові компоненти, як запровадження спільних протоколів реагування на психосоціальні виклики; підтримку та розвиток мережі доступних сервісів з ментального здоров’я на рівні громад; інтеграцію послуг із психосоціальної підтримки в систему освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг; формування системи навчання, сертифікації та супервізії для фахівців, які працюють із травмованим населенням; стимулювання досліджень і збору даних для обґрунтованого прийняття рішень.
2. Започатковано міжсекторальний діалог як інструмент координації національного і місцевого рівнів. Одним із практичних результатів заходу стало інституціоналізоване започаткування міжсекторального діалогу, який передбачає регулярну комунікацію та обмін інформацією між представниками різних секторів – державного, громадянського, експертного та приватного – для формування скоординованої політики в сфері ментального здоров’я. Як зазначалося, такий діалог дасть змогу: запобігати фрагментарності дій та дублюванню ініціатив, які нерідко виникають за відсутності загальної стратегії; ефективніше розподіляти ресурси – як людські, так і фінансові; забезпечити постійний зворотний зв’язок між тими, хто розробляє політики, і тими, хто їх реалізує; враховувати регіональну специфіку, особливо в громадах, що зазнали безпосереднього впливу воєнних дій або прийняли велику кількість внутрішньо переміщених осіб; підтримати розвиток локальних ініціатив, які можуть масштабуватися на національному рівні як приклади кращих практик.
3. Прийнято рішення про створення спеціалізованої платформи для методичної, освітньої та просвітницької роботи. З огляду на нагальну потребу в якісних, доступних та адаптованих до українських реалій інформаційно-освітніх ресурсах, учасники заходу домовилися про створення постійно діючої міждисциплінарної платформи, яка об’єднає фахівців із психічного здоров’я, освітян, юристів, медиків, представників громадських організацій та дослідників.
Функціонал платформи включатиме: розробку методичних матеріалів для фахівців, які працюють із вразливими групами (в тому числі дітьми, ветеранами, особами, що пережили втрату або насильство); створення навчальних програм та тренінгових модулів для шкільних психологів, соціальних працівників, медичних працівників первинної ланки; підготовку просвітницьких кампаній, орієнтованих на широку громадськість, з метою подолання стигми щодо ментальних розладів; інформаційну підтримку родин, які стикаються з викликами у сфері психічного здоров’я, з урахуванням вікових, ґендерних та культурних особливостей; збір і поширення доказово-обґрунтованих практик, що вже зарекомендували себе в умовах війни. Ця платформа має стати місцем для координації знань, обміну досвідом і консолідації фахового ресурсу, необхідного для розвитку стійких і підтримуючих громад, а в перспективі – для формування національної системи ментального здоров’я на засадах прав людини, недискримінації та інклюзивності.
Таким чином, ГО «Жінки за зміни» продовжує послідовну діяльність у сфері правозахисту, просвітництва та підтримки постраждалих від війни осіб, просуваючи комплексний підхід до теми ментального здоров’я. Ініціативи організації базуються на принципах прав людини, ґендерної рівності, соціальної справедливості та міждисциплінарного партнерства. Залучення жінок як агенток змін, створення умов для їхньої участі в ухваленні рішень, посилення громадянської активності – усе це є невід’ємною частиною місії організації.
Ірина Сопілко, президентка ГО «ЖІНКИ ЗА ЗМІНИ»,
докторка юридичних наук, професорка,
заслужена юристка України
Джерело: Юридичний вісник України
