Новорічний подарунок дітям | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Події

Новорічний подарунок дітям

Опубліковано

on

Адміністрація Комунального закладу «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» отримала в безоплатне користування від юстиції мікроавтобус «Opel Movano».

Його передача відбулася в рамках робочого візиту заступника міністра юстиції з питань державної виконавчої служби Світлани Глущенко на Кіровоградщину. «Ми з командою юстиції хочемо на власному прикладі продемонструвати, що добрі справи робити дуже легко, а тому сьогодні зустрілися з малюками, позбавленими батьківського піклування, і не просто з ними поспілкувалися й спільно приготували солодощі, а ще передали для них в безоплатне користування конфіскований мікроавтобус «Opel Movano», — відзначила Світлана Глущенко.

Як додав керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, автівка була вилучена митниками через те, що використовувалася для нелегального ввезення товарів на територію України з Європи. Натомість тепер вона буде служити дітям.

Після передачі автівки представники юстиції організували для діток неформальний майстер-клас із виготовлення імбирного печива з написами «Я МАЮ ПРАВО НА СІМ’Ю!».

Джерело: Юридичний вісник України

Події

Наші військові консультанти працюватимуть тільки за межами України

Опубліковано

on

От

Леонід Лазебний

21 січня 2019 р. у прес-центрі «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся круглий стіл з обговорення законопроекту «Про військово-консалтингову діяльність» № 8093 від  5 березня 2018 р., який організатори заходу – співавтори проекту вважають реальною можливістю законодавчого врегулювання цієї діяльності в Україні.

Ставлення і наміри основних стейкхолдерів щодо військового консалтингу в Україні доволі виразно окреслилися в кількох основних тезах учасників.

Проблема, яку вирішує законопроект, не другорядна, а просто недооцінена

Валерій Карунцов, народний депутат України, заслужений юрист України доктор юридичних наук

Законопроект лежить у Верховій Раді з 5 березня 2018 р. і досі не розглянутий профільним комітетом всупереч регламентним вимогам. Причина не в тому, що проблема, на вирішення якої він спрямований, якась другорядна, а в тому, що її значення ще належно не оцінили.

Історично українські вояки завжди були вправними. Зараз, коли вони знову змушені стати на захист країни та вже набули бойового досвіду, попит на їхній хист і напрацьовану в реаліях війни бойову кваліфікацію почав відчутно зростати. Ветеранів АТО та ООС запрошують як консультантів в різні країни світу зазвичай іноземні суб’єкти надання військово-консультаційних послуг. Цей ринок за оцінками спеціалістів складає близько 200 мільярдів доларів річно, а в Україну нічого не потрапляє.

Валерій Карпунцов (праворуч)

Набувши бойового досвіду, наші воєнні спеціалісти можуть скласти серйозну конкуренцію іншим учасникам ринку. Така адаптація здібних ветеранів із спеціальними знаннями і набутим практичним бойовим досвідом дасть їм можливість приносити користь державі і своїм сім’ям, знайти гідне місце в суспільстві, а не шукати занятості в кримінальних структурах і іноземних приватних військових компаніях.

Наші військові спеціалісти за кордоном мусять мати належний захист держави

Анатолій Селіванов, постійний представник ВР у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України

Військово-консалтингової діяльності в нашому законодавстві немає, тому немає можливості спиратися на засади і умови, передбачені нашим законодавством. Натомість така діяльність передбачена міжнародними правовими актами.

Суб’єктами законопроекту є учасники АТО і він спрямований на захист прав тих, хто повернувся з війни. Водночас ми бачимо в ньому господарську діяльність, яку можна здійснювати тільки за межами України. Причому її особливістю є те, що участь у ній можуть брати тільки громадяни України. Не особи без громадянства чи громадяни інших країн.

Отже, громадяни України виїжджатимуть в інші країни, а тому повинні легітимізуватися там, як суб’єкти здійснення певної діяльності, і тільки тоді наша держава зможе виконати свої обов’язки із захисту свого громадянина, де б він не перебував.

В законі треба передбачити формули, які дають можливість суб’єкту отримати відповідний статус – легалізуватися. Такого механізму проект не містить, а це – дуже складна матерія.

Також слід передбачити випадки, коли держави, де здійснюватиметься діяльність, не визнаватимуть юрисдикцію міжнародних договорів (якщо не приєдналися до договорів), але зацікавлені приймати наших військових спеціалістів високого рівня.

Олександр Дудка (праворуч)

Українці – воїни по крові

Олександр Дудка співзасновник ГО «Рада активістів Майдану», організатор та керівник ГО «Український самозахист», співзасновник Благодійного фонду розвитку України

Ми в першу чергу бачимо в цьому законопроекті соціальну складову, яка стосується людей, що мають бойовий досвід, часом досвід кривавий. Їм дуже складно адаптуватися до нормального життя, адже й після виконання свого військового обов’язку та повернення додому, вони й далі переживають те, що випало на їхню долю. Не секрет, що ці люди  часом потрапляють під вплив нелегальних структур, які прагнуть скористатися з їхніх навичок та вмінь, а також із тієї скрутної ситуації, в якій вояки перебувають після повернення.

Те, що на них полюють різні приватні воєнні організації, тим самим наражаючи на покарання за найманство, також не секрет. А тому держава просто зобов’язана дати ветеранам можливість працювати легально за військовою спеціальністю.

Віктор Толочко

Зараз з України вимивають висококваліфіковані військові ресурси

Віктор Толочко – комбат батальйону оперативного призначення Національної гвардії України імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, керівник ГО “Комітет учасників антитерористичної операції волонтерів та ветеранів війни”

Питання прийняття такого закону визріло давно. Він буде прийнятий однозначно, рано чи пізно, і від держави залежить чи буде це своєчасно. Певні правові відносини й обставини  для його прийняття уже виникли. Приватні військові компанії вже діють на території України. Питання лише в тому, наскільки інтенсивно вони залучатимуть до своїх лав наших висококласних військових спеціалістів, створюючи таким чином загрозу вимивання цінного кадрового ресурсу у доволі складній для країни безпековій ситуації.

Вони наймають громадян України для охорони об’єктів, супроводження транспорту за кордоном, тренування службовців силових структур, розмінування і т. ін. Причому ніхто з наших спеціалістів не захищений українським законом, бо здійснює діяльність, ним не передбачену. Отже треба зробити все можливе, аби привернути увагу депутатів до цього закону і прискорити роботу над його прийняттям.

Сергій Лапутько

Прийняття закону знекровить армію?

Сергій Лапутько  адвокат, ветеран АТО, учасник бойових дій

Чому законопроект і досі лежить в комітеті без руху? Спілкуючись час від часу із посадовцями Міноборони,  Генштабу, я зрозумів, що ці відомства не зацікавлені в прийнятті законопроекту, оскільки бояться, що в армії на контракті нікого не залишиться, а всі підуть у військовий консалтинг, де платять 2-3 тисячі доларів. Тому від них підтримки очікувати не варто, і затягування із законопроектом є наслідком такого ставлення до проблеми.

Водночас, якщо не організувати цю силу добре навчених і загартованих в бою вояків, вони зорганізуються самі, і такі процеси вже розпочалися. Організовуються на примітивному рівні, просто гуртуються і шукають замовників, які оцінять їхні здібності, досвід і не лише це. Знаходяться замовники, які радше зацікавлені використати здатність учасників бойових дій «виходити за рамки» цивільного життя.

Вони буквально за мізерну оплату залучають ветеранів до незаконних силових заходів, діянь, що мають ознаки злочинів, а ті не розуміють, що опинилися в мирних реаліях і те, що вони вчора робили в зоні ООС, виявляється кримінально караним в місті Києві.

Якщо ігнорувати згадані процеси, то невдовзі вони створять нові виклики для держави.

Віталій Голота (праворуч)

Питання соціального захисту «притягнуто за вуха»

Віталій Голота, полковник Генштабу ЗСУ

В законопроекті немає ніякого соціального захисту, працевлаштування, пенсійного чи іншого забезпечення.

Не за самі тільки гроші воюють наші військовослужбовці. Після їх повернення з війни проводиться передбачена законом соціальна адаптація, яких би оцінок не давали якості такої адаптації. Уведення військово-консалтингової діяльності не зашкодить Збройним силам. Якщо закон буде прийнятий, напевне доведеться піднімати оплату праці за контрактом в армії.

Думка щодо проекту закону підписана першим заступником Міноборони і направлена ініціаторам проекту в порядку взаємодії.

Невдовзі систему адаптаційних заходів буде істотно поліпшено, адже військові комісаріати буде перетворено на центри комплектування та соціальної підтримки.

А от в законопроекті питання соціального захисту «притягнуто за вуха» і ніякої допомоги для ветеранів він не передбачає.

* * *

Суто світоглядні налаштування учасників дискусії, яких умовно можна розділити на посадовців і не посадовців, спонукали одних обґрунтовувати своє ставлення до законопроекту з погляду ст.  65 (Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України), а інших – ст. 3 Конституції (Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю). Довкола аргументованого цитування цих норм відбувся обмін доволі суперечливими умовиводами.

В підсумку обговорення більшість учасників утвердилися в думці, що законопроект може зрушити вирішення цілої низки проблем, які наростають пропорційно збільшенню армії ветеранів. Зокрема, їх соціальна адаптація, професійна доля, по великому рахунку – достойне місце в суспільстві. Не кажучи вже про гостру потребу належного підтримання навичок та підвищення кваліфікації за військовою спеціальністю в умовах постійної загрози безпеці України, чого обмеження оборонного бюджету ніколи не давали змоги забезпечити.

Частину цих проблем держава може зняти із своїх плечей і перекласти на бізнес до обопільної користі. А головне – на користь ветеранів, які зможуть легально працювати й повноцінно реалізувати себе, отримати право на страхування, в тому числі пенсійне, та інші гарантії, можливість легально отримувати оплату і сплачувати податки без необхідності вимушено вдаватися до сумнівних фінансових схем.

Не до кінця зрозуміли це лише ті учасники дискусії, що за посадою не можуть собі дозволити доходити певних, навіть очевидних, висновків.

Повний запис круглого столу – на сайті  LigaBusinessinform

Текст законопроекту – на сайті Верховної Ради

Читати далі

Події

ВРП звільнила суддю за грубе порушення

Опубліковано

on

От

Опубліковано рішення Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 27 грудня 2018 р. № 4052/0/15-18, яким залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 7 грудня 2017 р. № 3943/1дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді Приморського районного суду м. Одеси Тарасова А. В.

Справу порушено на підставі декількох скарг на дії судді, зокрема скарги прокуратури Одеської області про те, що Тарасов А. В. постановив неправомірну ухвалу про забезпечення позову (справа № 522/26178/15-ц).

Дисциплінарна палата дійшла висновку про грубе порушення обов’язків судді Тарасовим А. В., оскільки встановлено порушення ним юрисдикції, правил сплати судового збору, забезпечення позову тощо.

Зокрема, ухвалою судді Тарасова А. В. задоволено заяву ТОВ «Новотект-інфо» та безпідставно накладено арешт на майно ПрАТ «ВДО «Асоціація «Південна» в обсязі 3 800 тон насіння соняшнику, 1 800 тон зерна кукурудзи та насіння сої у кількості 1000 тон,  необґрунтовано передано майно на зберігання ТОВ «Новотект-інфо» з правом завантаження та перевезення на склад.

В результаті державним виконавцем описано майно ПрАТ «Асоціація «Південна» та визначено склад, на який воно підлягає перевезенню. Однак після завантаження та перевезення – місцезнаходження майна встановити не вдалося, оскільки воно не знаходиться за адресою розташування складу, визначеного державним виконавцем.

Вища рада правосуддя, переглянувши попереднє рішення за скаргою Тарасова А. В., підтвердила встановлені грубі порушення норм процесуального права під час постановлення ухвал про відкриття провадження у справі та про вжиття заходів забезпечення позову і звернула увагу на наслідки цих дій.

Висновок ДП ВРП про те, що вчинені суддею порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а є умисними діями, визнано правильним, – зазначено в рішенні ВРП.

Тому Вища рада правосуддя постановила залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати та звільнити суддю.

Детальніше – тут

Читати далі

Події

Майже 350 кандидатів продовжать боротьбу за суддівські посади у ВС та ВАС

Опубліковано

on

От

Леонід Лазебний

На сайті Вищій кваліфікаційній комісії суддів України з’явилися кодовані результати іспитів до ВС та Вищого антикорупційного суду.

Напередодні 10 січня 2019 р. у ВККС пройшов брифінг для журналістів юридичних видань, впродовж якого Голова Комісії Сергій Козьяков, заступник Голови ВККС Станіслав Щотка, а також члени Комісії Валентина Устименко і Тарас Лукаш насвітлили вузлові моменти проходження кандидатами етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» в рамках конкурсу до Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду .

Більшість майбутніх суддів ВАС мають вік до 39 років

Напередодні Нового 2019 року члени Комісії завершили перевірку практичних робіт, а отже стало відомо, скільки кандидатів успішно впоралися із завдання та продовжать змагання за суддівські посади. Участь у конкурсі продовжать до:

  • Касаційного адміністративного суду у складі ВС – 78 кандидатів;
  • Касаційного господарського суду у складі ВС – 48 кандидатів;
  • Касаційного кримінального суду у складі ВС – 40 кандидатів;
  • Касаційного цивільного суду у складі ВС – 69 кандидатів.

З 235 конкурсантів до ВС – 76 кандидати і 17 – доктори юридичних наук. Серед тих, хто продовжує участь у конкурсі, 144 чоловіки й 91 жінка.

За результатами першого етапу конкурсу на посади суддів ВАС претендує 81 кандидат, а до Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду – 32.

Отже з 113 кандидатів, які успішно склали іспит, 20 – кандидати юридичних наук, 3 – доктори юридичних наук, 84 чоловіки і 29 жінок.

Більшість кандидатів до Верховного суду мають вік 40-49 років, а до Вищого антикорупційного суду – 30-39.

Випробування громадськими радами

«У нас також відбувається добір кандидатів на посади суддів, переведення в інші суди, співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, відрядження в інші суди. Загалом у 2018 році Комісія провела рекордну кількість засідань – 704», – підкреслив Сергій Козьяков. – «Водночас, держава проводить два експерименти над ВККС: випробування Громадською радою доброчесності та Громадською радою міжнародних експертів».

Жоден державний орган в Україні чи інших країнах не перебуває під таким пильним контролем двох впливових громадських формувань.

Нещодавно відбулися робочі зустрічі із членами Громадської ради доброчесності, які допомагатимуть Комісії у конкурсі до Верховного Суду. Попередньо узгоджено «дорожню карту» співробітництва.

Після напрацювання сталого співробітництва з ГРД зараз вибудовується співпраця з ГРМЕ. Вони мають повний доступ до кандидатських досьє, більше того конкурсанти добровільно надають додаткову інформацію про себе міжнародним експертам – членам Ради.

«Ми раді, що вже є результат і запрацювала Громадська рада міжнародних експертів. У межах співпраці відбулось декілька офіційних зустрічей і нам вдалось налагодити фахову роботу з ГРМЕ. Гостроти у відношеннях у нас немає, адже обидві сторони дотримуються спільних домовленостей, тому в нас нормальна комунікація», – наголосив Станіслав Щотка, – «Менше галасу, більше професійної роботи».

Зараз триває новий «набір» до ГРД, до якої, очевидно, увійдуть десятеро із попереднього складу.

Є обґрунтований прогноз, що надалі співпраця з ГРД відбуватиметься конструктивніше, про що, зокрема свідчить підтримка Комісією схвалених ГРД «Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посади суддів) критеріям доброчесності та професійної етики»

Застосування індикаторів віщує зменшення потоку необґрунтованих матеріалів про невідповідність кандидатів, і, відповідно, вивільнить дорогоцінний час.

Адже, як зазначив С. Щотка, крім шести конкурсів, які наразі тривають і які є надзвичайно важливими, бо в деяких місцевих судах лишилося по 1-2 судді, на конкурси до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та апеляційної палати цього суду, які зараз трохи притишені через зависоке навантаження на ВККС. Після завершення конкурсів у ВС та ВАС почнуться співбесіди з кандидатами до «патентного суду».

Знання законів – це ще не все

«Викладення кандидатами норм права та розкриття їхнього змісту ще не показують реального рівня знань та навичок. Норми мають бути «прив’язані» до обставин модельної справи», – каже Секретар кваліфікаційної палати Комісії Валентина Устименко. – «Загальні підходи до перевірки практичних завдань викладені у Порядку проведення іспиту та методиці встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання. Роботи перевіряються декількома членами Комісії, які входять до складу колегії, за єдиним підходом. Наприклад, з’ясовується наскільки кандидат обізнаний з повноваженнями суду тієї чи іншої інстанції, вимогами до допустимості, достовірності доказів, їх оцінки та ін. Важливо, щоб кандидат визначився, які правовідносини підлягають правовому регулюванню в конкретній модельній справі».

Та не самі лише помилки під час вирішення юридичних кейсів «вибивають» кандидатів з перегонів до омріяної суддівської посади. Приміром, один з них, виконуючи завдання, додав до тексту виконаного юридичного документу політичне гасло, яке дало змогу визначити його особу, що одразу унеможливило подальшу участь в конкурсі. Інший кандидат серед вигаданих прізвищ суддів у рішенні за модельною справою вказав своє справжнє. Ця «винахідливість» припинила його участь.

З анонімністю у ВККС не жартують.

Станіслав Щотка виставляє оцінки «кодованим» кандидатам у реальному часі

Просто під час брифінгу Станіслав Щотка запросив журналістів до свого кабінету й продемонстрував, як саме виставляються оцінки в системі «Іспит» на прикладі двох виконаних практичних робіт – виставив бал за кожну роботу під індивідуальним кодом. Програмний комплекс одразу згенерував середній бал по них, який представники медіа побачили вже в апаратній кімнаті Управління інформаційних технологій після розпакування конверта з файлом ідентифікації конкурсантів.

Після цього Комісія затвердила результати у присутності журналістів, які на власні очі побачили важливу частину складного процесу суддівського конкурсу і першими дізналися хто з кандидатів боротиметься далі.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.