Особливості здійснення кримінальних проваджень в умовах воєнного стану

Донести актуальні позиції Верховного Суду, забезпечити місцеві та апеляційні суди методичною інформацією з питань правозастосування та спільно шукати розв’язання проблемних питань застосування норм матеріального і процесуального права – мета наради, що відбулася у Хмельницькому апеляційному суді.

Читайте також: Поняття «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану», що обтяжує покарання, не має відношення до кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину в умовах воєнного стану»

Про це заявив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук. Разом із заступником голови ККС ВС Наталією Антонюк вони провели діалог із суддями судів першої та апеляційної інстанцій Хмельницької, Вінницької, Чернівецької, Рівненської та Тернопільської областей. Під час цього фахового діалогу обговорювалися особливості здійснення кримінальних проваджень в умовах воєнного стану (йшлося як про матеріальний, так і процесуальний аспекти). Учасникам наради представили найважливіші правові висновки щодо застосування норм кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, зокрема судових палат та об’єднаної палати Касаційного кримінального суду. Особливу увагу було приділено висновкам, які формуються за результатами розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану і які в майбутньому матимуть значення для забезпечення єдності та сталості судової практики. При тому було відзначено єдність і стійкість української системи правосуддя в умовах воєнного стану, професіоналізм та відданість справі суддів і працівників апарату судів. Якщо конкретизувати сказане, то голова Касаційного кримінального суду Олександр Марчук акцентував увагу саме на судових рішеннях про проведення огляду, обшуку; причинах тривалого судового розгляду окремих кримінальних проваджень, що, як наслідок, призводить до вагомого відсотку збільшення кількості осіб у слідчих ізоляторах; виконанні вимог та можливих змінах до Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів тощо. «Немає межі досконалості. Є проблеми, над якими треба просто попрацювати. І я вірю, що ми можемо діяти ще краще, здатні робити неможливе. Це показав весь український народ: ми можемо робити неможливе, якщо гуртуємося, якщо спільно шукаємо вирішення питань», – сказав Олександр Марчук.

Із доповіддю перед присутніми виступила також заступник голови, секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду Наталія Антонюк. Її виступ повноцінно охоплював ключові рішення з висновками та правовими позиціями об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі ВС щодо строків досудового розслідування, арешту майна та інших актуальних питань судової практики.

Створення таких дискусійних майданчиків, де можуть зустрітися судді усіх інстанцій, вважає ефективним методом комунікації суддя Барського районного суду Вінницької області Юлія Салдан. За її словами, обмін досвідом і думками з колегами дає можливість подивитися на те чи інше проблемне питання з різних кутів зору й знайти оптимальну відповідь.

Читайте також: Не зазначення при правовій кваліфікації ухилення від призову на військову службу такої ознаки, як особливий період, не є підставою для визнання неправильною такої кваліфікації

Додамо, що судді Верховного Суду акцентували увагу присутніх на найважливіших правових позиціях і висновках щодо застосування норм кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС. Окрему увагу приділили висновкам, які формуються за результатами розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану і які в майбутньому матимуть значення для забезпечення єдності та сталості судової практики.

Підготував Максим Бондар,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути