У кримінології зворотного шляху немає…

Про те, що існує така наука, як кримінологія, що вивчає негативні соціальні явища — злочинність, проституцію, сімейне неблагополуччя, рейдерство та інші, стало відомо завдяки деяким експертам, котрі підігрівають суспільство думками про легалізацію тої ж проституції, продажу зброї, ігрового, бурштинового та лісового бізнесу тощо.

Але про те, що ж відбувається насправді, і яких заходів повинна вжити держава, мають сигналізувати саме представники цієї науки. Бо кожне дослідження негативних соціальних явищ викриває причиново-обумовлюючий комплекс факторів, допомагає встановити ресурсний обсяг та протидію цим явищам. Так, більшість із нас і не здогадувалися, що лісовий бізнес робиться в основному руками тих самих лісничих, котрі одночасно є господарями, замовниками та виконавцями злочинної вирубки дерев. Проте науковці-кримінологи це довели і, відповідно, запропонували вкрай необхідні заходи щодо запобігання нищенню лісів.

Про об’єктивний стан справ у цій царині стало відомо не з поверхових публікацій ЗМІ, а з виступу харківських вчених-кримінологів на круглому столі, що відбувся 14 листопада у Державному науково-дослідному інституті МВС України в рамках міжнародної науково-практичної конференції на тему «Сучасні кримінологічні дослідження: методи, напрями, перспективи». Виступи присутніх на цьому надзвичайно важливому заході, досвід та аргументація вчених вказують на критичний стан і самої кримінології. Зокрема, про це говорили Михайло Вербенський, Василь Шакун, Олександр Костенко, Олександр Кулик, Олександр Джужа, Михайло Корнієнко, Володимир Попович, Богдан Головкін, Олександр Користін та інші відомі науковці й експерти. Про кращий досвід та підтримку тих же науковців у європейських країнах розповідали іноземні учасники круглого столу. Про це йшлося, зокрема, в доповідях директора Інституту кримінології та соціальної превенції Чеської Республіки Мирослава Шейностя, проректора з міжнародних зв’язків Академії ГУСПОЛ (Чеська Республіка) Ігоря Копотуна, кримінолога, політичного аналітика Петера Поймана (Чеська Республіка) та експерта з питань спеціалізованих правових органів Консультативної місії Європейського Союзу Богдана Денисенка.

Відбулося плідне обговорення ряду актуальних питань: основних тенденцій злочинності в Україні, яка була оцінена учасниками круглого столу як злочинність кризового типу; нових методологічних підходів та методів проведення кримінологічного аналізу злочинності, стратегічного аналізу сучасних гібридних загроз та протидії їм, використання опитувальних методів у кримінології; комплексу факторів, що визначають сучасну кримінальну ситуацію в Україні в цілому та в окремих сферах господарювання й управління тощо.

Багато дискусій викликали рекомендації круглого столу. Адже не секрет, що владні кола та провладні інституції не поспішають із вирішенням цих питань усупереч пересторогам кримінологів та соціологів. Чого варте лише рішення Конституційного Суду України про відміну кримінальної відповідальності за злочинне збагачення або намагання горілчаних монополістів вирішити на свою користь питання про нічний продаж алкоголю чи скорочення та ліквідація в деяких регіонах соціальної служби, служб у справах неповнолітніх тощо. Тим не менше, учасники заходу з розумінням поставилися до підготовки такого роду рекомендацій і наважилися їх прийняти з тим, щоб усе-таки довнести до владних керманичів основні вимоги, які доконче потрібні і суспільству, і державі.

У першу чергу йшлося про реформування правоохоронної системи України, вдосконалення аналітичної роботи в Міністерстві внутрішніх справ, впровадження новітніх підходів у проведенні досліджень із протидії злочинності та зміцнення правопорядку, а також про впровадження результатів наукових досліджень у практичну діяльність органів Національної поліції України, враховуючи те, що ефективна протидія злочинності неможлива без її кримінологічного забезпечення. Бо саме кримінологія здатна сформулювати сучасному суспільству обґрунтовані відповіді на складні запитання щодо реального стану злочинності в Україні, найбільш криміногенних чинників, які зумовлюють вчинення злочинів, зменшення віктимізації населення, дієві напрями запобігання злочинності.

А те незламне «скорочення рівня злочинності», про яке говорять правоохоронці, не надає належного рівня безпеки й комфортного середовища проживання. Страх громадян перед злочинністю не зменшується. Тому вагомим інструментом правоохоронної діяльності стає розвідувальна аналітика, що надає більш дієвого механізму прийняттю рішень щодо протидії й запобігання злочинності, системи управління ризиками на основі сучасної правоохоронної методики.

Головна ознака сучасної злочинності в Україні — це не ізольоване явище, а органічний наслідок більш фундаментального явища — соціальної кризи в Україні. Тобто сучасна злочинність є злочинністю кризового типу, сутність якої полягає в тому, що вона породжується соціальною кризою й сама ж поглиблює цю кризу. Тому в сучасній стратегії протидії злочинності в Україні акцент має робитися не лише на вдосконаленні каральних інструментів, а й на оновленні соціальних реформ, у результаті яких у суспільстві сформується така соціальна цінність, як повага до норм моралі й закону.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути