Події
Виконання рішень національних судів: що заважає вирішенню цієї проблеми?
У перші дні жовтня в Києві відбувся Другий щорічний форум «Виконання рішень національних судів в Україні», організований АПУ спільно з Проектом Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини», який фінансується Фондом з прав людини.
Форум став майданчиком для обговорення пропозицій із забезпечення виконання судових рішень та визначення подальших кроків за участю представників законодавчої, виконавчої та судової влади, громадянського суспільства й міжнародних організацій.
Його організатори ставили мету обговорення за участю вітчизняних та міжнародних експертів звітів з розробки Національної стратегії щодо реалізації заходів загального характеру на виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» та рішення у справі «Бурмич та інші проти України», пріоритетів та заходів, необхідних для виконання вказаних рішень ЄСПЛ та рішень національних судів, здійснення аналізу першопричин невиконання рішень українських судів, а також із метою проведення аналізу нормативно-правової бази, що регулює виконавче провадження в Україні, на відповідність стандартам Ради Європи та дослідження механізмів забезпечення автоматичного виконання судових рішень.
Учасники Форуму обговорили основні недоліки і досягнення, підвищення ефективності діяльності органів державної влади, які беруть участь у виконанні рішень суду, проблеми щодо виконання рішень у певних категоріях справ, необхідні кроки для забезпечення виконання рішень національних судів.
Відкрили форум голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Андрій Костін, заступник глави Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, менеджер проектів Департаменту правосуддя та правової співпраці Ради Європи Андрій Кавакін, голова комітету з конкурсного права Асоціації правників України Ірина Сербін.
У форумі також взяли участь представники законодавчої, виконавчої та судової влади України, громадських та міжнародних організацій, посольств, представники та експерти Ради Європи: член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова, начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Павло Пушкар, експерт громадської організації «Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова», голова правління громадської організації «Експертний центр з прав людини» Володимир Сущенко, експерт громадської організації «Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова», суддя Конституційного Суду України у відставці Петро Стецюк, заступник міністра юстиції України — Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, співголова Комісії з правової реформи Михайло Буроменський, експерт проекту РЄ «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Йос Уітдехааг, доктор юридичних наук, екс-заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко та низка інших знаних фахівців.
Як зазначила член ВРП Лариса Швецова, виконання рішень національних судів в Україні є одним із важливих питань для судової влади. Так, у Висновку № 13 (2010 р.) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про роль суддів у виконанні судових рішень зазначено, що процедура виконання судових рішень повинна проводитися з дотриманням основоположних прав та свобод. Поняття «незалежний суд», зазначене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає повноваження суду ухва лювати обов’язкові до виконання рішення.
Натомість, Володимир Сущенко презентував окремі положення звіту за результатами аналізу першопричин невиконання рішень національних судів, проведеного групою експертів Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Експерти отримали узагальнену інформацію про невиконані судові рішення, що належать до існуючої Бюджетної програми Державної казначейської служби України (Програма 4040), яка визнана основним джерелом судових рішень для проведення експертного аналізу. Всі невиконані рішення експерти поділили на три основні групи: рішення у соціальних (за пріоритетністю виконання), трудових спорах та рішення юридичних осіб, відповідальність за які несе держава.
Як було вказано, загальна кількість судових рішень, прийнятих до обліку за Програмою 4040, станом на листопад 2018 року становить 305 534 рішення. З листопада 2018 по січень 2019 р. зареєстровано ще 8 731 таке рішення. Загалом на сьогодні не виконано 314 285 рішень (у 2018 р. за вказаною програмою було виконано 25% загальної кількості рішень).
Таким чином, загальна сума боргу держави перед громадянами на початок 2019 року становить 4 мільярди 22 мільйони 107 тисяч 177 гривень.
Як додав В. Сущенко, на сьогодні діють 17 законів, 6 рішень Конституційного Суду України, 3 постанови Кабінету Міністрів, 5 наказів Міністерства юстиції, які регулюють виконання рішень судів. Однак наявність такої кількості нормативно-правових актів, за словами експерта, не сприяє вирішенню проблеми виконання судових рішень.
Іншими причинами невиконання судових рішень називалися, зокрема, соціально-політичні, організаційно-правові, а також відсутність чіткої взаємодії між органами, від яких залежить виконання судового рішення, відсутність єдиних місії та мети виконавчої, законодавчої та судової влади в контексті виконання судових рішень. Серед напрацьованих рекомендацій подолання першопричин вказаної проблеми експерти вбачають, з-поміж іншого, перегляд державної політики відповідно до вимог частини другої статті 3 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, удосконалення в контексті спрощення і прозорості законодавчого та нормативно-правового регулювання всього механізму виконання судових рішень, розроблення єдиного обліку та узгодження бази даних, пов’язаних із виконанням судових рішень. Відсутність реального обліку не дає повної картини, а відтак і змоги здійснювати належний контроль.
Підготував
Максим БОНДАР,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
