Юридичні клініки — шлях до критичного праворозуміння

Проведений нещодавно з’їзд Асоціації юридичних клінік надав багато приводів до роздумів про подальшу долю цього юридичного руху. На самому форумі відбувся повноцінний воркшоп, що відповідав траєкторії ширшого охоплення сфер праворозуміння: від азів навчання, практик правозастосування до заповнення прогалин у регулюванні правових проблем та відносин. І хоча саме поняття «критичне праворозуміння» не застосовується в статутних документах асоціації, проте атмосфера з’їзду, а головне — бажання і думки учасників про своє майбутнє, свідчать про поступовий підхід цього руху саме до критичного праворозуміння.

До з’їзду Асоціація юридичних клінік України провела ретельний моніторинг діяльності окремих структур на відповідність їх роботи стандартам асоціації. При цьому кожен моніторинг супроводжувався складанням звіту та наданням конкретних рекомендацій для адміністрації юридичної клініки і закладу, при якому вона заснована.

Варто зазначити, що самі по собі юридичні клініки об’єднують академічну, наукову і, частково, професійну спільноту, виконують навчальну та соціальну функції. При цьому навчальна функція, власне зосередження на практичному спрямуванні навчання, оволодінні професійними навичками та активної адаптації до професійної діяльності, є основною. В той же час важливою є й соціальна функція, тобто задоволення потреб суспільства, клієнтів у юридичній інформації та отриманні конкретної правової допомоги. І якраз у цьому сенсі і є важливим підвищення професійної відповідальності юристів, що вже саме по собі представляє елемент критичного мислення. Бо безвідповідальність правника, як протилежність критичному мисленню, призводить до слабкості будьякої інституції, зловживання правом або правового дефолту чи, можливо, до краху державності, врешті-решт.

За прикладами ходити далеко не доводиться. Вчитися бути відповідальним стало нормальною повсякденною вимогою для учасників юрклінік. За результатами моніторингу було створено реальні плани розвитку останньої, що має враховувати специфіку ЗВО, при якому вона створена. Так, юрклініка, що практикує правову просвіту, має отримати рекомендації щодо проведення комунікацій, медіа-позиціонування та складання медіа-плану свого розвитку; юрклініка поліцейського вишу — більше пропозицій з поглиблення вимог щодо етики та неприпустимості протиправного примусу; юрклініка з практики правозастосування природньо буде формувати навички набуття практичних знань з питань доступу до правосуддя, шукати перспективи та формат впровадження такої практики.

Керівник асоціації Андрій Галай заявив про те, що на черзі нові вимоги щодо моніторингу, планування діяльності та звітності юрклінік. Мотивував він це тим, що життя не стоїть на місті і потреба в інституціональній організації завжди на порядку денному. Серед учасників обговорення це стало ключовим питанням — у чому полягає потреба і зміст юрклінік, набуття саме інституціональних рис. Про це, зокрема, говорили представники Міністерства юстиції України, Координаційного центру з надання правової допомоги, Асоціації юридичних клінік України, Мережі правового розвитку, Української фундації правової допомоги. Тому не виглядають наївними дискусії на форумі АЮКУ-2019, де наводилися й історичні приклади застарілих організаційних прийомів, про порівняння занепаду Римської імперії й польотів у космос з практикою складання непотрібних анкеток та файликів. Адже занепад будь-якої системи відбувається за ознаками кволості та упередженості її членів.

Вимоги до системи юрклінік не завжди рівнозначні їх більшій інтелектуальній розвиненості. В даному разі історичне порівняння про те, що культурний Рим програв германським племенам, а організований Китай — монгольським, якраз не виглядає наївним. Відомо, що практично завжди порядок б’є клас, а мета обґрунтовує, але не виправдовує засоби. Важливо враховувати те, що інформація, яку тримають учасники юрклінік практично означає володіння світом, але часто вона застаріває майже після її узагальнення. Головним в організації роботи є пристрасть і креатив членів юрклінік, що мають впроваджувати у своїй діяльності, в тому числі, й вільне бізнес-мислення. Що це означає для юридичних клінік? По-перше, в них навчання студентів іде швидше й інакше. Тут не має академічних лекцій, а є інтерактивне спілкування й спільне прочитання нормативних актів та практики їхнього застосування.

По-друге, прийшов час розвивати «антикорупційні» практики, вчитися відповідати на запит територіальних громад, захищати права власників земельних паїв ще до початку існування земельних аукціонів тощо. По-трете, на часі вузькі спеціалісти, адже саме екстравузька спеціалізація креативного ІТішника, юридичного стартапу чи знавця візуальної культури робить привабливою та переконливою діяльність юрклінік, а отже, й ефективною.

Юрклініки свого часу придумали студенти, що йшли допомагати людям замість зубріння текстів й отримання гарних оцінок. Саме таким чином формується критичне мислення — через практику, комунікації, надання правничої допомоги. Саме тому на порядок денний сьогодні поставлено питання про оновлення редакції Статуту АЮКУ, Стандартів діяльності юридичних клінік України та змін у Положення про дорадчі органи АЮКУ. Так, виконавча директорка асоціації Юлія Ломжець розповіла про ключові зміни в раніше прийнятих документах та зміст нового положення, яке розроблялося на запит учасників попереднього з’їзду 2018 року. А на цьому з’їзді обговорювалася низка проблем, зокрема, про надання консультацій та послуг з фінансового, цивільного, процесуального, адміністративного, освітнього та інших галузей права.

Великим був партнерський блок питань, в якому взяли участь спікери, що представляли юридичні клінічні спільноти Великобританії, Німеччини, Італії й Польщі — Джонні Хол (Jonny Hall), Ульріх Штеге (Ulrih Stege), Філіп Черніцкі (Filip Czernicki), Павел Клімек (Pawel Klimek), а також представник правління асоціації Микола Удод. Зокрема, про значну роль у розвитку нових практик розповіла Ксенія Семьоркіна, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини, зосередившись на питанні прав людини й можливостях щодо їх захисту та просвітництва членами юридичних клінік. А експерт з питань боротьби з корупцією та судового переслідування Антикорупційної ініціативи ЄС Сергій Деркач розповів, про те, як об’єднуватися для реалізації спільних проектів і шукати фінансування.

Спікерами заключних майстерень з’їзду стали Андрій Галай з інтерактивом «Тренерські лайфхаки: п’ять головних правил викладача­тренера» та Марія Цип’ящук — «Пером чи дотиком» — як ефективно та просто використовувати сучасні медіа­технології».

На форумі було ще чимало цікавого й актуального. Так, наприкінці зустрічі команда Асоціації юридичних клінік висловила слова вдячності проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», за підтримки якого стало можливим проведення цього заходу, як і злагодженій команді юридичної клініки «Право і практика» Білоцерківського національного аграрного університету та особливо її керівнику Ользі Настіній, яка спромоглася скоординувати оргроботу так, що учасники з’їзду почувалися тут комфортно, а програма була практично повністю реалізована.

Отже, нові зміни в статутних документах, що означають новий пошук і подальший рух до критичного праворозуміння членами юридичних клінік.

Олесь КУРІННИЙ,
оглядач,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути