Події
Забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій
Із нагоди 25-річчя з дня заснування Конституційного Суду України на Донеччині пройшов I Маріупольський конституційний форум
Сам форум на тему «Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій» відбувся 13—14 вересня й був організований КСУ спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні за підтримки Донецької обласної державної адміністрації та Маріупольської міської ради. Від Конституційного Суду в ньому взяли участь заступник голови суду Сергій Головатий, судді КСУ Віктор Городовенко, Василь Лемак, Галина Юровська, керівник секретаріату Віктор Бесчастний та працівники цього підрозділу. Доповідачами на форумі були також представники Верховного Суду, наукових кіл, органів місцевого самоврядування, а ще вітчизняні та міжнародні експерти з конституційної юстиції.
Читайте також: Віталій ОПРИШКО: «Забезпечення прав і свобод людини повинно бути головним обов’язком держави»
На початку форуму зі вступним словом до учасників міжнародного форуму звернувся заступник голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, який наголосив, що предмет обговорення є надзвичайно важливим й актуальним.
Україна проходить суспільні трансформації відтоді, як було проголошено її незалежність. Він також нагадав, що нещодавно країна відсвяткувала 30-ту річницю Незалежності Української держави, яка вибрала орієнтацію свого розвитку в напрямі західної цивілізації й західних цінностей, передусім — додержання людської гідності та людських прав.
І на сьогодні Україна поступово долає брак знань і досвіду в державному будівництві, в утвердженні ідеалів західних цінностей, оскільки, як наголосив суддя, радянська система не давала знань ні про людські права, ні про ліберальну демократію, ні про верховенство права. Сергій Головатий наголосив, що, приходячи в світ, людина вже володіє гідністю, бо вона їй притаманна від природи. «Людина володіє природженими правами, які ніхто не може забрати», — переконаний він.
Наступний виступаючий — координатор проектів ОБСЄ в Україні, Посол Генрік Вілладсен — привітав колектив суду з 25-ю річницею з дня його заснування, відзначив, що верховенство права і права людини є універсальними принципами, вартими щоденної сумлінної боротьби.
Пан Вілладсен відзначив і те, що місце проведення І Конституційного форуму — місто Маріуполь — обрано невипадково: саме це місто є форпостом, що межує із зонами, де наразі точиться війна, відтак, знаковим є проведення заходу, спрямованого на зміцнення конституційного ладу України та відстоювання прав і свобод людини і громадянина саме в цьому місті. Координатор проектів ОБСЄ в Україні також поділився міркуваннями про те, що конституційний порядок не є ідеальним у жодній з країн світу, однак він є перевіреною роками формою суспільного договору, і саме міцність суспільного договору в Україні є основною метою діяльності ОБСЄ в Україні.
Далі зі вступним словом також виступили заступник голови Донецької ОДА Вадим Філашкін та секретар Маріупольської міськради Ксенія Сухова.
Перша панель «Конституційний принцип рівності: гендерний вимір» розпочалася з виступу cудді КСУ Галини Юровської, яка акцентувала увагу на питаннях гендерної рівності чоловіків і жінок. У своєму виступі вона зупинилася на таких важливих принципах, визначають конституційну цінність, як рівність та справедливість. Як було відзначено, Конституція визначає рівність громадян перед законом, рівність людей у своїй гідності та правах, а також окреслила низку рішень Конституційного Суду, в яких суд, зокрема, визначав рівність та недопущення дискримінації як конституційний принцип національної юридичної системи України.
Тему продовжив Національний радник із юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, який окреслив такі питання, як: гендерний аналіз, гендерні виміри Конституції, теорія рівності та методологічний апарат аналізу за гендерною рівністю. Він також навів приклади юриспруденції іноземних конституційних органів, які застосували гендерний аналіз виключно для розв’язання багатьох питань, зокрема місцевого самоврядування.
У подальшому з доповідями також виступили професор кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, доцент Олена Бориславська, доцент кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Олена Харитонова, Секретар Маріупольської міської ради Ксенія Сухова та помічниця ректора з гендерних питань Донецького державного університету внутрішніх справ Ольга Світлична, які (кожен у своєму ключі) проаналізували аспекти гендерного виміру, теорії рівності. Ішлося також і про законодавче регулювання гендерної рівності, напрями роботи з гендерних питань закладів вищої освіти та наводилося приклади гендерного балансу в окремих органах державної влади тощо.
Під час другої панелі форуму обговорювалося питання захисту конституційних прав у сучасних умовах.
Зокрема суддя КСУ, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрНУ Віктор Городовенко представив доповідь на тему «Конституційне судочинство як засіб юридичного захисту прав і свобод», у якій проаналізував юридичний статус Конституційного Суду України, його місце та роль серед органів державної влади. За його словами, переважна більшість конституціоналістів сприймає Конституційний Суд як самостійного арбітра в системі стримувань і противаг, кінцевого в межах національної юридичної системи захисника конституційного правопорядку та його цінностей. Водночас, як було зазначено, від 2016 року після унесення змін до Конституції, юридичний статус КСУ суттєво змінився. Суд, зокрема, було вилучено із системи судоустрою України та винесено в автономний конституційний розділ XII, який отримав закономірну назву «Конституційний Суд України». Було розширено межі його конституційного контролю, а саме ініціаціювання такого контролю стало можливо не лише відповідними органами державної влади, а й за конституційною скаргою особи.
Окремо Віктор Городовенко зупинився на темі юридичного захисту прав і свобод людини, реалізація яких здійснюється як у прямій формі — конституційна скарга, так і в опосередкованій — це конституційні подання, звернення. На переконання судді, обидва способи є важливими для захисту прав і свобод людини та доповнюють один одного. Водночас саме конституційна скарга є «тригером», який неодмінно посилює ефективність національного конституційного судочинства як засобу юридичного захисту прав і свобод людини, підкріплюючи конституційний рівень їх захищеності та тим самим піднімаючи планку забезпечення таких прав і свобод людини та дотримання їх державою.
Із доповідями на форумі також виступили головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії публічної безпеки громад Донецького державного університету внутрішніх справ, академік НАПрН України Антоніна Бобкова; доцент кафедри адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України Олена Овчаренко; керівник департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду Расім Бабанли; cтарший інспектор з особливих доручень Управління дотримання прав людини Національної поліції Сергій Сидоров, а також заступник завідувача відділу попередніх висновків правового департаменту секретаріату Конституційного Суду України Олександра Спінчевська. Доповідачі акцентували увагу на проблемних питаннях реалізації окремих положень національного законодавства у сфері дотримання прав людини в кримінальному процесі, а також на важливих аспектах конституційного забезпечення захисту права на підприємницьку діяльність. Крім того, обговорили стан розгляду звернень суддів загальних судів до Пленуму ВС щодо неконституційності окремих положень законів України.
Учасники третьої і четвертої панелей форуму обговорили стан та перспективи конституційної реформи в частині децентралізації, особливості децентралізації в районах, прилеглих до тимчасово окупованих територій та захист конституційних прав мешканців територіальної громади. Притому основну увагу було приділено функціонуванню інституту конституційної скарги та юридично значущим наслідкам розгляду конституційних скарг Конституційним Судом.
Під час заключної, п’ятої, панелі ішлося про соціальні права в конституційному правопорядку України, реалізацію основоположного конституційного права на освіту, застосування принципу міжнародного права, як-от «Намібійських винятків» у судовому захисті соціальних прав в країні. Зокрема, акцентувалася увага на підтримці Координаційного центру переміщених ЗВО, спрощеній процедурі вступу абітурієнтів з непідконтрольних територій до вишів, професійній підготовці кадрів вищої освіти, а саме юристів і правоохоронців, а також гарантіях забезпечення соціального захисту прав людини.
Із доповідями на цю тематику виступили суддя Альберт Єзеров, директор Координаційного центру переміщених закладів вищої освіти Олександр Кульга, завідувач кафедри конституційного права та прав людини НАВС Богдан Калиновський, професор кафедри трудового, цивільного права та права соціального забезпечення Донецького державного університету внутрішніх справ Микола Клемпарський, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка Володимир Нестерович.
Загалом упродовж дводенного форуму відбулося п’ять панельних дискусій. Модераторами заходу були: суддя Конституційного Суду Василь Лемак, керівник секретаріату КСУ Віктор Бесчастний, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, національний менеджер проектів ОБСЄ в Україні Віталій Гацелюк, директор Координаційного центру переміщених закладів вищої освіти, перший проректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Олександр Кульга.
Підготував
Максим БОНДАР,
ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
