Координаційний центр юрисконсультів допоможе громадянам України - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Порятунок у Польщі

Координаційний центр юрисконсультів допоможе громадянам України

Дата публікації:

На польсько-білоруському кордоні діяв Центр координації правової допомоги Національної ради юрисконсультів, тепер він буде допомагати українським громадянам. До співпраці були запрошені всі органи юридичного самоврядування, а президент Влодзімєж Хросцік планує залучити до роботи центру українських юристів. У ньому оголошується навчання та суттєва підтримка для них.

Читайте також: МОН Польщі: Українські біженці можуть навчатися та працювати в Польщі

Центр перенесли до Варшави. Його основна мета – зібрати інформацію від осіб, які координують правову допомогу, та надати їм підтримку.

– Вирішуватимемо заявлені конкретні правові проблеми, створимо та стандартизуємо шаблони документів. Ми складаємо карту пунктів підтримки по всій Польщі, організуємо практичне навчання для юристів. Центр також надаватиме інформаційні матеріали різними мовами щодо чинних правил в’їзду та перебування громадян України в Польщі, – повідомляє Національна палата юрисконсультів.

Читайте також:  Польські пенсії, що виплачувалися в Україні, платитимуть в інших країнах

Знайдеться місце для юристів з України

Президент Хросцік додає, що завданням Координаційного центру правової допомоги є оптимізація безоплатної правової допомоги громадянам України. – Ми плануємо залучити до роботи в Центрі українських юристів – якнайшвидше знайдемо та навчимо охочих, підтримаємо їх методично та організаційно, – зазначає він в інтерв’ю Prawo.pl. – Наголошую, що в роботі Центру у Варшаві буде використано досвід Центру координації правової допомоги Ради юрисконсультів, який діяв у Гайнівці з грудня минулого року та займався наданням допомоги на польсько-білоруському кордоні.

Патриція Роєк-Соча

Текст польською на Prawo.pl

Порятунок у Польщі

Терміново потрібен присяжний перекладач з української? Доведеться чекати

Опубліковано

on

Через масовий наплив біженців від війни до Польщі присяжні перекладачі з української мови опинилися в списку найпопулярніших спеціалістів. І хоча їхня кількість подвоюються і потроюються, вони не в змозі задовольнити всі потреби –це стосується судових справ, перекладу документів, у тому числі, зокрема, медичних. Дефіцит можна компенсувати силами волонтерів, але помилок в їхній чимало. Підготовка ж наступних випусків перекладачів потребує років праці.

Про масштаби проблеми свідчать випадки щодо українських дітей, які приїхали до Польщі без батьків, з людьми, які відповідно до польського законодавства не мають правових підстав для догляду за ними. Спеціальним законом запроваджено рішення на такий випадок – призначення тимчасового опікуна. Однак перекладачі потрібні – суд має вирішувати справу у позасудовому провадженні після слухання, але він має заслухати кандидата на посаду тимчасового опікуна та особу, яка фактично опікується неповнолітнім, а також саму дитину за умови, що її розумовий розвиток, стан здоров’я та ступінь зрілості дозволяють це, і з урахуванням її бажання, наскільки це можливо.

Читайте також: МОН Польщі: Українські біженці можуть навчатися та працювати в Польщі

Більше того, суди також опитують працівників пробації, які вже в лютому побоювалися, що без перекладачів це буде важко, а в багатьох випадках – і неможливо. І хоча Мін’юст наголошує, що згідно з нормативно-правовими актами суд може залучати для перекладу особу, яка не внесена до списку судових експертів/перекладачів – тобто ad hoc експертів/перекладачів для конкретного випадку. Але їхня недосвідченість і можливі помилки шкодять такій практиці.

Наприклад, аспіранти або студенти, які втікають з України та хочуть навчатися в польських університетах, і які борються з нестачею перекладачів, вказують на дуже велику проблему – переклад спеціалізованої документації, наприклад, медичної, оскільки в у цьому випадку потрібне знання фахової мови.

Українська мова була популярною, але не настільки

Доктор Марта Чижевська, президент Польського товариства присяжних і спеціалізованих перекладачів TEPIS, наголошує, що хвиля біженців перевищила можливості присяжних перекладачів з української мови, яких у Польщі зараз близько 260.

– Хоча останніми роками найбільше бажаючих складати іспити на присяжних перекладачів було з англійської та української мови, кількість присяжних перекладачів з української мови є недостатньою у зв’язку з потребою, що виникла. Для порівняння: зараз працюють близько 1200 перекладачів з російської мови та понад 3000 перекладачів з англійської. Тож ми усвідомлюємо, що присяжним перекладачам з української мови буде дуже важко з’явитися на всі судові виклики, особливо враховуючи те, що деякі справи мають бути розглянуті в дуже стислі терміни, – каже вона.

Наприклад, у суду є 3 дні, щоб призначити тимчасового опікуна дитині. Це не можна відкладати на місяць-два. У таких випадках закон передбачає можливість призначення ad hoc перекладачів, тобто людей, які знають обидві мови – у даному випадку польську та українську – достатньо добре, щоб допомогти суду у перекладі. Це можуть бути українські студенти чи українці, які довше живуть у Польщі і знають польську хоча б комунікативно. Такі особи мають бути приведені до присяги щоразу для виконання певної діяльності, тому що присяжний перекладач вже був приведений до присяги один раз і з цього моменту він може виконувати усний та письмовий переклад для кожного суду без обмежень, – пояснює Марта Чижевська.

Зверніть увагу: ActiveLEX – Український ресурс правової інформації, партнер Prawo.pl

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Судді роблять все можливе, навіть дистанційно

Самі суди зараз працюють на межі можливостей.  Президент Асоціації сімейних суддів у Польщі суддя Ева Вєнці наголошує, що у справах, які стосуються українських дітей, судді користуються допомогою присяжних або тимчасових перекладачів, яким телефонують чи запрошують електронною поштою.

– Їх присутність на засіданні дуже потрібна, вони постійно перекладають документи для протоколу, зберігають розшифровку перекладу, щоб не було помилок у рішенні, беруть участь у допиті учасників українського походження чи під час розгляду справи, неповнолітніх дітей, перекладають зачитаний зміст рішення та вказівку суду про право і спосіб оскарження рішень. Буває, що присяжні перекладачі сигналізують про неможливість брати участь у слуханнях через інші невідкладні зобов’язання, іноді погоджуються перекладати на слуханнях онлайн, каже він.

Див. процедуру Встановлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності

Спеціальними перекладачами зазвичай є волонтери Фонду, які співпрацюють з повітовими центрами підтримки сім’ї чи центрами соціальної допомоги.  Іноді це люди, які раніше були призначені судом тимчасовими опікунами і добре знають українську та польську мови. Я маю сигнали від суддів, що ad hoc перекладачі – це також люди, які повідомляють, що вони вже склали іспит присяжного перекладача і що дата складання присяги невдовзі, – каже вона.

На її думку, оскільки попит на перекладачів зараз такий високий, то варто прискорити процедури Мін’юсту щодо складання присяги перекладачів з української мови.  Також варто додати, що в деяких судах судді та працівники пробації під час підготовки до співбесіди використовують придбані судами електронні перекладачі, що значно полегшують спілкування й не вимагають присутності власне  перекладачів.

Див. процедуру Примусове вилучення або відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану

Просто знати українську замало – можливі помилки

Проте президент Чижевська наголошує, що пришвидшений пошук спеціального перекладача ad hoc є дуже ризикованим. Як він пояснює, велика ймовірність, що ці люди ніколи не поставали перед судом за таких обставин, тому не мають уявлення про професійний словниковий запас, хоча, ймовірно, вміють перекладати простіші речі та забезпечують спілкування обома мовами.

– З іншого боку, з поглчду професіоналізму чи точності формулювань можуть з’являтися помилки та спотворення, тому що ad hoc перекладачі – навіть якщо вони дуже стараються – не мають таких навичок. Не кажучи вже про те, що переклад у суді – це живий переклад у стресовій ситуації, як правило, послідовний, тобто після того, як вислухав виступ польського судді, його треба за мить точно перекласти українською, а потім відповісти неповнолітньому, що дуже складно для людей, які ніколи не займалися такою роботою – наголошує він.

ШАБЛОНИ ДОКУМЕНТІВ:

Водночас вона наголошує, що проблеми можна побачити на кожному рівні.

В принципі, немає необхідності перекладати різні документи, наприклад, паспорти чи свідоцтва про народження, які перекладають лише дипломовані перекладачі. Причиною дефіциту стала недостатня кількість перекладачів української мови в умовах величезної хвилі біженців. Цю роботу спочатку доручили чиновникам. Посадовці, які надають, наприклад, PESEL, повинні самостійно розбиратися з українською кирилицею, хоча у випадку з новими паспортами, на щастя, є транслітерований варіант латинською абеткою. Проте свідоцтва про народження дітей мають лише запис українською мовою, що є викликом для чиновників, – наголошує президент.

Це, своєю чергою, означає, що вже бувають ситуації, коли у мами прізвище написано інакше, ніж у дитини, бо діловод бачив у паспорті ім’я та прізвище матері англійською мовою, а якщо мова йде про дитину, то у неї було лише свідоцтво про народження українською мовою і він повинен був написати ім’я та прізвище в транскрипції з оригінальної кирилиці латиницею. Подібні ускладнення трапляються і в школах, де навчаються діти, і це також перекладається на плечі вчителів чи працівників секретаріатів, – додає Чижевська.

Читайте також: Для працевлаштування біженця з України досить повідомлення – закон уже діє

Крім того, є питання щодо медичних перекладів і, як зізнаються самі перекладачі, це навіть складніша справа. – Нещодавно мій друг переклав медичну документацію в якесь бюро перекладів. Отриманий переклад виконано побутовою мовою, професійний рівень опису цього дослідження був дуже низьким. Це пов’язано з тим, що більшість українських перекладачів ніколи не стикалися з такою кількістю роботи, а також із різноманітними професійними текстами, зокрема дуже складними медичними. Інша проблема – дуже скромна кількість навчальних курсів з перекладу професійних текстів польсько-українською мовною парою. А відомо, щоб добре перекладати, наприклад, медичні тексти, потрібна практика і багато тренінгів на різних кафедрах медицини, – резюмує президент ТЕПІСу.

Одним словом щодо освіти – швидко це зробити не можна

Перекладачі наголошують, що присяжних не можна так швидко навчати.  Щоб отримати право, вони повинні скласти іспит. Підготовка до нього займає багато місяців, іноді років, і включає участь у навчанні, часто в аспірантурі, якщо це передбачається для певної мови. Тут доводиться мати справу з перекладами, переважно юридичними, оскільки вони становлять основу письмового та усного іспиту, який проводить Міністерство юстиції, – зазначає Марта Чижевська.

Навіть якщо зараз подадуть документи ще кілька осіб (під час пандемії екзамени були призупинені), необхідно враховувати, що ці іспити складні, їхня прохідність становить на рівні приблизно 25%.

— Тому потрібен час. А зараз починаються різні види навчання, наша асоціація також готує пропозицію для перекладачів з української. Також мені відомо, що кафедра українознавства Варшавського університету вирішила розпочати навчання в аспірантурі для перекладачів. Але мине деякий час, перш ніж випускники зможуть складати іспит. А зараз потрібні негайні дії, перекладачі потрібні в багатьох випадках і в різних місцях, – додає вона.

Патриція Роєк-Соча

Текст польською на Prawo.pl

Посилання в тексті статті можуть напряму вказувати на відповідні документи в програмі LEX PL та Активлекс. Щоб переглянути ці документи, необхідно увійти увідповідну програму. Доступ до вмісту документів залежить від наявних ліцензій.

Читати далі

Порятунок у Польщі

Міністерство юстиції Польщі навчає людей, які допомагають біженцям з України

Опубліковано

on

От

Міністерство юстиції Польщі організовує треніниг для осіб, які надають підтримку, у центрах загальнодержавної мережі допомоги потерпілим, системи безкоштовної правової допомоги та безкоштовних консультацій громадян. Майже 3 тисячі осіб взяли участь у тренінгу, на якому також були присутні працівники системи пробації.

Читайте також: Мін’юст Польщі: Фонд справедливості для допомоги постраждалим від війни в Україні

Як повідомлялося, теми занять включали питання, пов’язані, зокрема, з перетином кордону та легалізацією перебування, працевлаштування, батьківської опіки та соціальних виплат. У недавньому тренінгу, який проводився дистанційно у шість турів, у період до 10 квітня 2022 року взяли участь близько 3000 осіб.

Навчання проводили юристи, які спеціалізуються на імміграційному та гуманітарному праві. Присутні були ознайомлені з нормативно-правовими актами, що стосуються сфери надання допомоги іноземцям, з особливим акцентом на допомогу біженцям з України.

За повідомленням Мін’юсту, з перших днів війни вони можуть отримати підтримку у понад 300 місцях, розташованих по всій Польщі, які діють у рамках Мережі підтримки потерпілих. Система фінансується з Фонду юстиції, яким керує Міністр юстиції. Міністерство також дає можливість біженцям скористатися 1500 пунктами безкоштовної правової допомоги та громадянських консультацій.

Читайте також:  За Україну! Law.pl українською

Мережа довідкових служб та інформації українською мовою

У закладах Мережі допомоги потерпілим біженці можуть отримати тимчасову, швидку, безкоштовну, комплексну та професійну допомогу – юридичну, психологічну, медичну та реабілітаційну. Це також матеріальна підтримка з урахуванням конкретних потреб.

Перелік закладів, у яких можна отримати підтримку, доступний за адресою.

Завдяки веб-сайту Фонду юстиції, який також працює українською мовою, можна швидко та ефективно надати допомогу постраждалим від російського нападу на Україну. Крім того біженці мають у своєму розпорядженні цілодобову гарячу лінію допомоги потерпілим за телефоном: +48 222 309 900, яка доступна польською, англійською, українською та російською мовами.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Кшиштоф Собчак

Текст польською на Prawo.pl

Читати далі

Порятунок у Польщі

Для працевлаштування біженця з України досить повідомлення – закон уже діє

Опубліковано

on

Для працевлаштування біженця, який легально проживає в Польщі, роботодавцю достатньо повідомити повітове управління праці через телеінформаційну систему praca.gov.pl, протягом 14 днів після початку роботи громадянина України. – Передбачено в законі, який у суботу 12 березня 2022 року нарешті був затверджений Сеймом. Громадяни України матимуть право, зокрема, отримувати допомогу на дитину та кошти на забезпечення сім’ї.

У суботу Сейм ухвалив декілька поправок для Сенату до Закону про допомогу громадянам України. Закон був швидко підписаний Президентом і опублікований у Віснику законодавства.

Читайте також: МОН Польщі: Українські біженці можуть навчатися та працювати в Польщі

Робота для громадян України та статус безробітного

Відповідно до Закону громадянин України має право працювати на території Республіки Польща протягом періоду перебування відповідно до чинного законодавства, якщо:

  • його перебування на території Республіки Польща вважається законним на підставі ст. 2 пункту 1 або
  • він є громадянином України, який на законних підставах проживає на території Республіки Польща,
  • суб’єкт, який доручає виконання роботи, повідомляє протягом 14 днів з дня початку роботи громадянином України повітове управління праці за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта про те, що він доручив виконання робіт.

Юридичні послуги для іноземців – найважливіші нормативно-правові акти:

У повідомленні суб’єкт, який доручає виконання роботи громадянину України, зазначає:

  • відомості про суб’єкта, який доручає роботу громадянину України: ім’я або ім’я (імена) та прізвище, адреса місцезнаходження чи місця проживання, номер телефону чи адреси електронної пошти ділового характеру, ідентифікаційний номер NIP та REGON – якщо суб’єкт провадить підприємницьку діяльність, або номер PESEL – для фізичної особи, номер запису в реєстрі суб’єктів, що здійснюють агентства з працевлаштування, якщо суб’єкт доручає роботу громадянину України, який керує агентством зайнятості, що надає послуги з тимчасової роботи, символ ПКД та опис діяльності, пов’язаної з роботою громадян України;
  • персональні дані громадянина України: ім’я (імена) та прізвище, дата народження, стать, громадянство, тип, номер і серія проїзного або іншого документа, що підтверджує або дозволяє встановити особу та країну, в якому видано цей документ, номер PESEL – якщо виданий;
  • вид договору між суб’єктом, який доручає виконання роботи, та громадянином України;
  • посада або вид виконуваної роботи.

Законом запроваджується норма, яка дозволяє громадянам України, перебування яких визнано легальним, доступ до польського ринку праці. Для того, щоб скористатися цим рішенням, суб’єкт, який доручає виконання роботи громадянину України, зобов’язаний протягом 14 днів з дня початку роботи повідомити про це компетентне бюро праці через телеінформаційну систему praca.gov.pl. Невиконання вищезазначеного умови означає, що ви не можете працювати без дозволу на роботу. Цей регламент має на меті полегшити працевлаштування громадянам України, які мігрували у зв’язку зі збройним конфліктом, і водночас надає інструменти для моніторингу ситуації на місцевих ринках праці, – читаємо в пояснювальній записці до проекту.

Міністр праці надасть доступ до цих даних через телекомунікаційну систему:

  • Фонду соціального страхування сільського господарства,
  • Національній інспекції праці,
  • Прикордонній службі,
  • Закладу соціального страхування –

в обсязі, необхідному для виконання їхніх завдань.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Крім того, громадянин України зможе зареєструватися та бути визнаним безробітним або таким, що шукає роботу, зазначену у ст. 2 пункт 1 п. 2 або п. 22 Закону від 20 квітня 2004 р. про сприяння зайнятості та установи ринку праці (Вісник законодавства від 2021 р., ст. 1100 зі змінами). Однак умова, встановлена ​​ст. 2 пункт 1 бал 2 літ. б Закону про сприяння зайнятості та інститутам ринку праці (тобто до 60 років – жінка або до 65 – чоловік).

Законом також передбачено, що  міністр, відповідальний за працю, зможе визначати нормативно кількість громадян України, яким певний суб’єкт зможе доручити виконання роботи, яка визначатиметься відповідно до кількості громадян України та інших осіб, яким доручено виконання роботи цим суб’єктом, «з урахуванням міркувань державної безпеки та громадського порядку, захисту місцевих ринків праці та принципу взаємодоповнюваності працевлаштування іноземців по відношенню до польських громадян».

Читайте також: Чи потрібно подавати заяви про надання статусу біженця? Юристи радять українцям почекати

Закон також дозволяє Волонтерському Трудовому Корпусу виконувати завдання, зазначені в Законі від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та установи ринку, на користь громадян України віком від 15 до 25 років.

Право на пільги в разі легального проживання в Польщі

Відповідно до цього Закону громадянин України, який проживає на території Республіки Польща, перебування якого на території Республіки Польща вважається законним, має право на:

  • сімейні виплати, зазначені в Законі від 28 листопада 2003 р. про сімейні виплати (Вісник законодавства від 2020 р., ст. 111 та 2021 р., ст. 1162, 1981, 2105 і 2270),
  • допомогу по догляду за дитиною, зазначену в Законі від 11 лютого 2016 р. про державну допомогу у вихованні дітей (Вісник законодавства від 2019 р., ст. 2407 та 2021 р., ст. 1162, 1981 і 2270), якщо діти перебувають на території республіки Польща,
  • підйомні, про які йдеться в нормативних актах, виданих на підставі ст. 187а Закону від 9 червня 2011 р. про підтримку сім’ї та системи прийомного піклування (Вісник законодавства від 2022 р., ст. 447), якщо особа проживає з дітьми на території Республіки Польща,
  • сімейний капітал, про який йдеться в Законі від 17 листопада 2021 року про сімейний капітал (Вісник законодавства, ст. 2270), якщо сім’я проживає зі своїми дітьми на території Республіки Польща,
  • співфінансування зменшення батьківського внеску за перебування дитини в яслах, дитячому клубі або з денним опікуном, зазначеного в Законі від 4 лютого 2011 року про догляд за дітьми до 3 років (Вісник законодавства 2021 р., п. 75, 952 та 2270),
  • відповідно на умовах та в порядку, визначених цими положеннями, за винятком умови наявності посвідки на проживання з приміткою «доступ на ринок праці».

При встановленні права на сімейну допомогу залежно від критеріїв доходу, при визначенні доходу сім’ї на одну особу не враховується член сім’ї, який за декларацією особи, яка звертається за цими виплатами, не перебуває в території Республіки Польща.

Право на пільги визначатиметься з дати в’їзду на територію Республіки Польща, якщо заява на ці пільги подана протягом 2 місяців від дати в’їзду на територію Польщі. Якщо заява подана після цієї дати, право на допомогу на дитину визначається починаючи з місяця, в якому було подано заяву.

Читайте також: Спеціальний закон не для всіх біженців з України, і поки не ясно як він працюватиме

Крім того, вихователі дитини, яка є громадянином України, буде фінансуватися з державного бюджету. З іншого боку, громадянин України, який перебуває в нашій державі на законних підставах, зможе отримувати грошову та безготівкову допомогу на умовах та згідно з положеннями Закону про соціальну допомогу від 12 березня 2004 року.

Компетенцію надавати пільги має комуна за місцем проживання особи, яка звертається за такими пільгами.

Допомога особам з інвалідністю

Закон також передбачає можливість виділення коштів з Державного фонду реабілітації інвалідів, зазначених у ст. 47 Закону від 27 серпня 1997 року про професійну та соціальну реабілітацію та працевлаштування інвалідів (Вісник законодавства від 2021 року, ст. 573 і 1981), за діяльність, спрямовану на громадян України, перебування яких на території Республіки Польща вважається бути законним, на основі програм, затверджених Наглядовою радою Державного фонду реабілітації інвалідів (проект статті 16). Ці кошти будуть спрямовані громадянам України з інвалідністю за правилами, визначеними програмами, затвердженими Наглядовою радою.

Також кошти Солідарного Фонду, зазначені у ст. 6 Закону від 23 жовтня 2018 року «Про Фонд солідарності» (Вісник законодавства від 2020 року, ст. 1787), можуть бути виділені на виконання програм, зазначених у ст. 7 ч. 1 і ч. 5 цього Закону, адресований громадянам України, перебування яких на території Республіки Польща вважається законним. Ці кошти будуть спрямовані громадянам України з інвалідністю за правилами, визначеними програмами, які фінансуються Солідарним Фондом (ст. 33 проекту).

Уряд припускає, що проект закону набере чинності з дня його оприлюднення, починаючи з 24 лютого 2022 року, за двома винятками, які набудуть чинності з дня, наступного за днем ​​його оприлюднення, та 27 березня.


Посилання в тексті статті можуть напряму вказувати на відповідні документи в програмі LEX. Щоб переглянути ці документи, необхідно увійти в програму. Доступ до вмісту документів у програмі LEX залежить від наявних ліцензій.

Текст польською на Powiadomienie wystarczy do zatrudnienia uchodźcy z Ukrainy – ustawa już obowiązuje

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.