Порятунок у Польщі
Війна в Україні випробовує польську систему захисту дітей
Зараз польський кордон перетинають сотні тисяч громадян України, які шукають порятунку від війни. В основному це жінки та діти. Деякі з останніх перетинають кордон без документів і не завжди разом із батьками. Юристи побоюються, що ситуацією можуть скористатися торговці людьми та організатори незаконного усиновлення. Тим більше, що охочі «доглядати» за дітьми/сиротами вже активізувалися.
– Це війна, – кажуть співрозмовники Prawо.pl, відзначаючи при цьому величезну допомогу, яка надходить громадянам України також від поляків. Проблема, однак, у тому, що в такій ситуації, з таким великим масштабом, процедури не завжди спрацьовують. Крім того, спочатку, щоб якомога більше сімей в’їхати в ЄС з України, документи, з якими їздили діти, були дуже ліберальними. Досить було свідоцтва про народження. Зараз він змінюється більш прискіпливим, серед іншого, з боку українських прикордонників, адже починають з’являтися перші сигнали, що такою ситуацією можуть скористатися, наприклад, торговці людьми.
Органи з питань сім’ї в режимі очікування
У ситуації , коли на кордоні виявлено дитину без супроводу, прикордонник має повідомити про це сімейний суд, який вирішує, що робити далі, наприклад, передати її у патронат . Однак ситуації, які зараз відбуваються на кордоні, різні. – Отже важливо забезпечити місце проживання дитини на ці кількадесят годин, поки сімейний суд не вирішить куди її помістити, – каже Prawо.pl адвокат Малгожата Язвінська, член правління Асоціації правової допомоги.
Читайте також: Спрощено оформлення легального перебування українців у Польщі на 18 місяців за заявою, поданою впродовж 60 днів
Буває, що дитина перетинає кордон із бабусею чи тіткою, без згоди батьків чи на підставі лаконічної заяви, іноді буває, що вона перетинає її разом із прийомними вихователями – тоді як українська процедура щодо їх призначення – як кажуть юристи – не відповідає польській.
У Міністерстві юстиції запевняють, що всі діти, які приїжджають з України, а також перебувають там в інституційних прийомних сім’ях, можуть розраховувати на відповідну опіку в Польщі. – Чинні законодавчі рішення, зокрема Закон від 13 червня 2003 року про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща, дозволяють судам опіки та піклування вчиняти дії, спрямовані на забезпечення належного захисту добробуту дитини, наприклад рішення влаштувати в прийомні сім’ї в Польщі.
На запитання, чи зможуть сімейні відділи судів впоратися з додатковим навантаженням, Міністерство юстиції запевняє, що контролює штатний та судовий тягар суддів у справах сім’ї та неповнолітніх, а також розглядає подані з цього приводу заяви на поточній основі. – Також підготовлено рекомендації для голів апеляційних та районних судів щодо організації роботи відділів у справах сім’ї, опіки та піклування в умовах можливого посилення потоку справ про опіку та піклування щодо неповнолітніх з України. Йдеться, зокрема, про забезпечення необхідної судової практики, гарантування ефективного та своєчасного вирішення справ.
Здравствуйте? Він опікуватиметься сиротою до двох років
Останнім часом у соцмережах та групах юристів виникла дискусія про становище дітей, які приїжджають з України. І це пов’язано, зокрема, із запитами про можливість усиновлення одного-двох українських дітей-сиріт, або пропозиції піклуватися про дітей протягом місяця, двох чи півтора років. У подібних «запитах» також є конкретні вимоги щодо певного віку. Зазвичай мова йде про найменших дітей – до двох років, або від 2 до 6 років. Юристи наголошують, що є також сигнали про те, що діти, як і жінки, можуть стати жертвами торгівлі людьми. – Навіть якщо випадки сутенерства чи спроби взяти на себе опіку над дітьми-сиротами чи без нагляду є поодинокими, вони однак трапляються. Немає сенсу заперечувати ці явища. Мені постійно телефонує хтось, хто чув, що доглядати за дітьми можна і вказує на конкретні очікування – заявляє про готовність піклуватися про дівчинку чи хлопчика певного віку. Також у соцмережах з’являються реальні повідомлення про те, що до певного місця приїхав автобус із дітьми та собакою. Люди запитують, що з ними робити, не беручи до уваги, що вони мають повідомити про це поліцію, – каже адвокат Йоанна Парафіанович.
І додає, що в Польщі величезний дефіцит довіри до інституцій. – На мою думку, справа не лише у вродженій недовірі, а й у помилках, які роками допускали сімейні суди, поліція, Центри соціальної допомоги. У суспільстві спостерігається небажання користуватися підтримкою інституцій. З іншого боку, на мій погляд, насторожує той факт, що на кордоні немає злагодженого догляду за дітьми з боку цих установ. Треба в терміновому порядку організувати роботу на базі дитячої швидкої допомоги, реєстру працівників Центри соціальної допомоги, інших сил. У мене таке відчуття, що інституції випустили цей важливий момент, – каже адвокат.
Це помічає і юрист Юстина Врубель. – Спочатку було послаблення обмежень на перетин кордону українськими дітьми, зараз спостерігається тенденція до відступу від нього саме через небезпеку, яка на може чатувати на дітей. І йдеться переважно про дітей, які перебувають не під опікою батьків, законних представників, а лише далеких родичів, друзів чи навіть незнайомих людей, які не мають відповідних документів. А це може становити загрозу торгівлі людьми та дітьми. Безумовно, перетнувши кордон ЄС чи Молдови, приймаючі країни повинні проявити раціональність, адже в кожному суспільстві є люди, які хочуть допомогти, і ті, хто скористається трагедіями, – зазначає юрист. Вона додає, що, з того, що їй відомо від жінок-юристів, які були на кордоні, відбуваються судові засідання у справах дітей, які не мають опікунів. – Але попит переважає можливості. З іншого боку, є великий ризик, і деяких обмежень потрібно дотримуватися. Хоча пріоритетом, звичайно, є здоров’я та життя цих дітей, – додає вона.
Поклик серця чи розрахунок?
Голова Комітету захисту прав дитини Мірослава Контна на запитання, що потрібно зробити для захисту дітей, які перетинають кордони, каже, що для них та фахівців, звісно, мають бути спеціальні пункти. – Але на даний момент є ще один пріоритет, пріоритет – збереження життя та здоров’я громадян України та дітей, особливо дітей, у тому числі дітей-сиріт. Вони стоять на кордоні весь час кілька чи кількадесят годин, у холодну погоду й без харчування. І потрібно бути відкритим, щоб допомогти, забезпечити їм фізичну та психічну безпеку. На жаль, у подібних ситуаціях також відживлюються погані інстинкти, плани, наміри і, звичайно, треба думати про протидію цьому, – вказує він.
Мірослава Контна пояснює, що головне — забезпечити дітей дахом над головою. – При цьому люди, які пропонують таку допомогу, особливо дітям-сиротам, мають розуміти, врегулювати ситуацію щодо цієї дитини треба тимчасово. А також поступово має йти врегулювання правової ситуації, у тому числі й силами сімейного суду, що має бути налагоджено найближчим часом. Але зараз найголовніше – «витягнути» дітей із зони бойових дій. Припускаючи, звісно, що люди, які допомагають, мають велике серце і благі наміри, а, напевно, це переважна більшість. У мене є друзі та знайомі, які опікувалися групою дітей-сиріт, виділяючи їм місця у своїх пансіонах, – додає вона.
– Ми бачимо різні ризики для дітей. Проблем багато – від відсутності документів до відсутності міжнародних положень про прийомну сім’ю, – каже юрисконсульт Фонду Empowering Children Агнєшка Кваснєвська-Садовська. – Більше того, враховуючи допуск такої кількості людей у різні місця, у тому числі й у приватні будинки, не можна виключати, наприклад, домашнє насильство, а також насильство над людьми, дітьми. Крім того, господарі чи працівники різних установ та закладів соціального захисту бачать, що ті, кому вони допомагають, застосовують таке насильство щодо своїх дітей, і виникне питання, що тоді робити, – наголошує вона.
Правовий безлад, потрібні зміни
Вона додає, що багато прийомних вихователів з дітьми перетнули кордони. – Вони також не завжди мають усі документи, а з іншого боку, у них є свої юридичні процедури, на підставі яких вони стали прийомними вихователями, хоча вони й не відповідають нашим. Також буде проблема, якщо таку прийомну сім’ю у нас узаконять. Існує багато юридичних і суто фактичних загроз. Важливою буде співпраця з прикордонниками, прикордонними судами, які повинні будуть взяти на себе відповідальність за процедури, а також з судовою владою по всій Польщі. Бо багато людей перевозять углиб країни, а місцем регулювання правового становища дитини є місце її перебування, – нагадує Агнешка Квасьневська-Садковська.
Вона наголошує, що судова практика в цьому плані також важлива, як і питання, на підставі чого суди мають судити. – Адже бувають ситуації, коли дитина перебуває з бабусею, іншою близькою людиною, але у цієї людини немає жодного документа. Як перевірити, що це його бабуся, а не той, хто їх, наприклад, викрав. З іншого боку, що робити, щоб не зашкодити дитині, адже, можливо, це справді його бабуся і єдина людина, яка його не покинула, – каже Квасьневська-Садковська.
Інше питання – дозвіл батьків на догляд за дитиною. – З нашого юридичного погляду це має тимчасове значення, така особа не може вирішувати питання про зарахування дитини в ясла, садок чи школу, не може прийняти рішення про її лікування. У цьому питанні нам також потрібно буде врегулювати правову ситуацію. Тим більше, що ці люди не мають тієї підготовки, яку ми очікуємо від прийомних батьків. Можливо, потрібні прискорені процедури та навчання, – вказує адвокат.
Юристи наголошують, що досі проблема дітей-біженців без супроводу була питанням від кількох до кількох десятків випадків на рік. Зазвичай дітей поміщали до інституційного піклування та, обмежено, до прийомних сімей. Вони шукали прийомні сім’ї з культур або країн свого походження. На думку правників, нинішня ситуація може перевищити спроможності існуючої системи.
Патриція Роєк-Соча
Посилання в тексті статті можуть вказувати на відповідні документи в програмі LEX. Щоб переглянути ці документи, необхідно увійти в програму. Доступ до документів у програмі LEX залежить від наявності ліцензії.
Текст польською на Prawo.pl – https://www.prawo.pl/prawnicy-sady/dzieci-z-ukrainy-a-zagrozenia-nielegalna-adopcja-i-handlem-ludzmi,513821.html
